Міжнародний день птахів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Співаючий каштановоспинний дрізд (11s)

Міжнародни́й день птахі́в — екологічне свято, яке відзначається щорічно, 1 квітня.

Історія свята[ред.ред. код]

Міжнародний день птахів проходить щорічно в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» і не випадково саме у квітні. 1 квітня 1906[джерело?] підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів. День птахів — це не тільки річниця Конвенції, але і час прильоту пернатих із зимівель. За традицією в цей час в очікуванні пернатих розвішуються шпаківні, дуплянки та інші «пташині будиночки». Повернення птахів святкується також як прихід весни. Вперше цей день, як масове дитяче свято, стало проводитися в Сполучених Штатах Америки. Організатором виступив педагог з містечка штату Пенсильванія. Незабаром його підтримала одна з популярних газет «Пітсбургська телеграфна хроніка», яка стала популяризувати це свято.

19 березня 1902[джерело?] була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів, корисних сільському господарству, яка вступила в силу в кінці 1905-го. Радянський Союз приєднався до неї у 1927 році. 18 жовтня 1950-го в Парижі була підписана Міжнародна конвенція про охорону птахів, яка прийшла на зміну документа 1902 року. У ній окрім «корисних» птахів називалися і птахи «шкідливі», до яких, зокрема, потрапили майже всі яструбині.

У СРСР «Міжнародний день птахів» уперше відзначався 1 квітня в 1927 році. Подія знаменна тим, що тільки в Москві було розвішано 1098 пташиних будиночків, в акції взяли участь близько 5 тисяч осіб, переважно дітей і підлітків. До цього частина шпаківень руйнувалися хуліганами, але ентузіасти не падали духом. Викладач Центральної біостанції Микола Дергунов писав: «Тільки тому, що не знаючи як проявити свою активність, вони займаються руйнуванням гнізд. …З головних ворогів пернатих хлопці повинні стати їхніми найкращими друзями через залучення до Дня птахів…». Саме під його керівництвом і пройшла перша акція. У 1928 році «День птахів» заходив по всій країні Рад, зібравши понад 60 тисяч учасників, якими було розвішано близько 15000 шпаківень.

Радянські журнали «Юний натураліст» і «Листки Бюн» (Москва), «Жива природа» (Петроград) активно закликали зі своїх сторінок взяти участь у святі. Принципове значення в цій агітації мало участь столичних видань Української РСР. Харківський журнал «Український мисливець і рибалка» і газета «Радянський мисливець та pибалка» закликали жителів України не залишатися байдужими до долі пернатих, і їхні заклики знайшли відгук у любителів природи. Неабиякою мірою їх стараннями, свято отримало можливість, після розпаду СРСР, по праву називатися міжнародним.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Помилка виразу: неочікуваний оператор <