Обговорення:Шевченко Тарас Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Coat of Arms of Cherkasy Oblast.svg Стаття «Шевченко Тарас Григорович» є частиною Вікіпроекту «Черкащина», який покликаний покращувати усі статті, що розповідають про Черкаську область. Якщо маєте бажання створювати або покращувати статті про Черкащину, Ви також можете долучитися до проекту. Ласкаво просимо всіх!

Потрібна ваша допомога: Необхідні статтіНезавершені статті
Статистика відвідуваності статті «Шевченко Тарас Григорович»

Dobra kandydat.png
Ця стаття була кандидатом у добрі. Див. сторінку обговорення Відправлена на допрацювання 9 лютого 2007 року.
Dobra kandydat.png
Ця стаття була кандидатом у добрі. Див. сторінку обговорення Відправлена на допрацювання 20 травня 2011 року.
Dobra kandydat.png
Ця стаття була кандидатом у добрі. Див. сторінку обговорення Відправлена на допрацювання 27 березня 2015 року.
Piano.svg
Статтю «Шевченко Тарас Григорович» поліпшено в рамках місяця Мистецтв
(24 жовтня 2011 року — 27 листопада 2011 року)
Mona Lisa, by Leonardo da Vinci, from C2RMF retouched.jpg
Taras Shevchenko selfportrait oil 1840.jpg
Статтю «Шевченко Тарас Григорович» поліпшено в рамках місяця Тараса Шевченка
(15 січня — 15 лютого 2014 року)
Taras schewtschenko.jpg
Рік 2010 2011 2012
Переглядів 219347 375634 469446

Необхідне уточнення[ред. код]

Будь ласка, внесіть уточнення щодо викупу Шевченка з рабства: 400 рублів - імператриця Александра Федорівна, 300 рублів - княжна Марія Миколаївна, 300 рублів - син її Олександр Миколайович, судячи з всього, ще 1500 - результат "частной" лотереи, "собрали деньги среди своих".

Джерела: Быков Н. Д. Заметка о портрете В. А. Жуковского // Русская старина. — 1877. — № 11. — С. 534. - http://www.runivers.ru/bookreader/book57358/#page/562/mode/1up, "Брюллов",Порудоминский В. И., глава 16 - http://hudozhnikam.ru/brullov.html Дневник художника А. Н. Мокрицкого. — С. 152. Гаско М. В колі Шевченкових та Гоголевих друзів. — К., 1980. — С. 209.

P.S: Якщо вже й претендуєте на об'єктивність - не створюйте, будь ласка, "культ личности" навколо цього героя: той факт, що його з рабства викупила царська родина, не завадив йому опустити всіх в поемі "Сон": "Цариця- небога,. Мов опеньок засушений,. Тонка, довгонога,. Та ще, на лихо, сердешне. Хита головою. Так оце-то та богиня! Лишенько з тобою", хіба це не лицемірство? Це вчинок достойної людини? ViXP (обговорення) 14:51, 25 січня 2014 (UTC)

Посилання "Шевченківська енциклопедія" (http://www.shevchcycl.kiev.ua/) не працює...

Шевченко - український поет?[ред. код]

Крім того, що він український - він також загальноруський, європейський і євразійський. Serge-kazak (обговорення) 01:11, 4 лютого 2013 (UTC)

Ви ше забули згадати Антарктиду--zmi (обговорення) 12:48, 4 лютого 2013 (UTC)
Є таки у нас розумні люди!
Не думайте - це я про Користувач:Zmi007 (обговорення--Ejensyd (обговорення) 17:01, 16 лютого 2014 (UTC)

Твори[ред. код]

Запрошую послухати українські романси на поезію Тараса Шевченко.Аудіо файли та картини і малюнки тараса Шевченкко. http://orpheusandlyra.tripod.com/id18.html

Чому посилання на твори ідуть на якісь ліві сайти, а не на s:Категорія:Шевченко Тарас Григорович?

Змініть, будь ласка, хто має право назву поезії "Причина" на "Причинна", бо то є велика різниця. --93.73.22.144 06:42, 6 грудня 2009 (UTC)

Енгельгардт[ред. код]

Енгельгард чи Енгельгардт? --Infinite # 12:19, 3 лютого 2007 (UTC) Скоріш за все Енгельгардт. Але треба спитати ще когось більш кваліфікованого.--Сергій Пішковцій 11:09, 9 березня 2007 (UTC)

До біографії Т.Г.Шевченка[ред. код]

Будь ласка, не пишіть не перевірених фактів. Шевченко не був членом "Кирило-Мефодіївського братства" і будь-якого іншого товариства. Почитайте книжку "Т.Г.Шевченко. Документи та матеріали до біографії. (1814-1861)", видання "Вища школа", 1975 р. Катерина Пхайко

--Alexxxua. Потрібно написати, що Шевченко не був членом Кирило- Мефодіївського братства, але, безумовно, він підтримував зв'язки із цією організацією.

доповніть будьласка інформаціею про його жівопис а зокрема графічні твори

Білоруська література і Шевченко[ред. код]

Дуже цікаво. Варто створити окрему статтю, але не знаю як це саме краще зробити. Просто копі-пейст? http://www.shevchcycl.kiev.ua/literatury/blyzke/bilorus.htm

а як щодо дозволу автора на розміщення в вікіпедії? --Gutsul 14:24, 2 червня 2007 (UTC)
Така стаття є в ШС. Немає необхідності тупо копіювати текст --Tomahiv 14:42, 2 червня 2007 (UTC)

Пам'ятник у Празі[ред. код]

До памятників, тепер Шевченко і в Чехії [1][2] — Це написав, але не підписав, користувач Pershyi (обговореннявнесок).

Дякую за фото, тепер він згаданий і в нас: Пам'ятники_Тарасу_Шевченку#ЧехіяNickK 22:58, 27 березня 2009 (UTC)

а що стосовно його філософських поглядів? маємо пробіл в статі.

Зображення[ред. код]

Хто і для чого змінив кольоровий автопортрет молодого поета на чорно-білу фотографію дідугана? --Tomahiv 17:15, 26 листопада 2009 (UTC)

В вікі побачив статті-сироти Натурщик (Шевченко), Натурщик в позі св. Себастіяна та Натурщики (Шевченко). І куди Ви б порадили їх добавити, в Портрети чи Автопортрети? З повагою --ROMANTYS 16:27, 4 квітня 2010 (UTC)

Невірно вказаний рік[ред. код]

"В перших числах серпня 1959 Шевченко приїхав до Києва".

Аналіз творчості[ред. код]

Пропоную створити статтю Творчість Тараса Шевченка і все перенести туди--Kamelot 06:54, 19 травня 2011 (UTC)

Дитинство[ред. код]

Там якийсь дивний текст із суцільними припущеннями. Книжок із собою не маю, у школі теє вчив давно. Хтось перевірте, б.л.! бо поки там суцільні припущення плюс незрозуміла активна участь (знову ж таки припущена) у Польському повстанні і на закуску з повстання - чомусь раптом портрет "погруддя жінки" (контекстно виходить, що повстанка, але щось не так): "Протягом майже 2,5 років ... Шевченко пробув зі своїм паном у Вільні, проте деталі цієї подорожі мало відомі. Не виключено, що там він міг відвідувати лекції малювання у проф. Віленського Університету Й. Рустемаса. У тому ж місті Шевченко міг бути очевидцем Польського повстання 1830 р., а може й учасником, який міг читати патріотичні прокламації повстанців..." Добре, що це все не визнали доброю статтею! Всім добрих новин! --hunter 11:08, 19 травня 2011 (UTC)

Прибрав участь у повстанні, бо це тільки чиєсь непідкріплене припущення. Що робити з Рустемсом? В Росіян про Рустемса пише без всякого припущення--Kusluj 12:58, 19 травня 2011 (UTC)

Перепоховання[ред. код]

Пропонується додати посилання про перепоховання, хоча і рос. мовою http://fakty.ua/133211-kogda-spustya-78-let-posle-smerti-tarasa-shevchenko-razryli-ego-mogilu-i-otkryli-grob-poet-lezhal-kak-zhivoj

Шевченко - філософ, політик, історик...[ред. код]

На чому ґрунтується цей висновок? Тоді вже й співак, і мандрівник. --Користувач:Re_non_verbis, 29 червня 2012

Цілком погоджуюся. Шевченка не можна назвати істориком і філософом (він дуже часто зачіпав, звісно, у своїх творах історію і філософію, але окремих працю на цю тему Шевченко не має), тому прибрав ці два пункти. «Політик» замінив на «політичний діяч». Прошу без посилань на авторитетні джерела мої зміни не скасовувати. --Acedtalk 17:35, 18 травня 2013 (UTC)

Лексична хиба:[ред. код]

5 (17) квітня 1838 року Шевченко разом з А. Мокрицьким відвідують Ермітаж, де оглядають твори видатних художників (Ван-Дейка, Рубенса, Веласкеса, Гвідо Рені та інших), говорять про достоїнства їхніх полотен.

Треба замінити на "вартість" чи "якості", чи ж може "цінність".

YesТак Зроблено. Замінив на «цінність». --Acedtalk 17:35, 18 травня 2013 (UTC)

Де саме Шевченко був ув'язненим в Петербургі?[ред. код]

У Петропавлівській фортеці чи в казематі Третього відділу імператорської канцелярії? Бажано з посиланням на джерело. --Formiate (обговорення) 15:50, 15 листопада 2013 (UTC)

Розділ «Атеїзм Тараса Шевченка»[ред. код]

Користувач Ffederal додав у статтю розділ «Атеїзм Тараса Шевченка». Я не заперечую проти такого розділу в принципі, але заперечую проти його існування у такому вигляді. Зараз він містить кілька розрізнених фактів про атеїзм Шевченка, в той час як повинен опиратися на оглядові авторитетні джерела на цю тему, які розглядають атеїзм письменника. А зараз розділ ненейтральний (висвітлює точку зору тільки з одного боку) і являє собою безладне звалище фактів — більші Вікіпедії намагаються боротися проти розділів такого типу. УкрВікі ще до такого рівня, мабуть, не доросла, але принаймні свої найпопулярніші стаття має тримати в порядку. Тому я пропоную або вилучити розділ, або повністю його переписати. --Acedtalk 14:53, 27 грудня 2013 (UTC)

більші Вікіпедії намагаються боротися проти розділів такого типу.
А це як? Пропагують релігійні погляди )--Kamelot (обговорення) 15:08, 27 грудня 2013 (UTC)
Так і є. І вже не одну створену мною статтю про атеїзм релігійні фанатики видалили. А про релігію - лишили. І оцю статтю Докази неіснування Бога хочуть об'єднати зі статею з вигідною для них назвою. Наша вікіпедія докотилася до інквізиційного маразму--Ffederal (обговорення) 15:55, 27 грудня 2013 (UTC)
(до Kamelot) Я, може, неточно сформулював думку. Я мав на увазі не розділи про атеїзм, а розділи зі звалищем фактів замість аналізу. --Acedtalk 16:17, 27 грудня 2013 (UTC)
  • До Ffederal. Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем'я люте. В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть. Ці рядки теж свідчення атеїзму поета? Ідея про атеїзм Шевченка виникла і активно поширювалася за радянських часів. Сучасні АД Ви навряд чи знайдете. Праці ж радянської доби явно заангажовані. До того ж Ваші доповнення дійсно виглядають однобоко. Взагалі варто було б створити не розділ про атеїзм, а про тлумачення творчості Шевченка за радянських часів. Готовий підшукати джерела і допомогти Вам в цьому. --Bulakhovskyi (обговорення) 15:08, 27 грудня 2013 (UTC)
    приховано: Вікіпедія — не трибуна —Acedtalk 16:21, 27 грудня 2013 (UTC) --Kamelot (обговорення) 15:14, 27 грудня 2013 (UTC)
    На мій погляд, розділ треба просто доповнити глибшим аналізом релігійних поглядів Шевченка. В згаданому доносі Шевченко цілком адекватно поглядам інтелігенції свого часу сказав, що не треба «ні царя, ні панів, ні попів», і що він вірить лише в Ісуса Христа. Тобто його однозначно не назвеш ні атеїстом, ні прихильником гасла «Православие, самодержавие, народность»… --Amakuha (обговорення) 15:29, 27 грудня 2013 (UTC)
    Бог - це вигадана цяцька для дорослих. Щодо Шевченка, то він був релігійним, як і кожен атеїст спочатку. Але ж потім він був нерелігійним, про що свідчать наведені АД - посилання на документи. І в останнє заслання Шевченка відправили саме за атеїзм. Ось вам стаття нерадянського часу про атеїзм Тараса Шевченка: http://www.ateism.ru/duluman/shevchenko.htm . І взагалі довгі роки церква не любила Шевченка за його атеїзм, а потім, через те, що народ любить його, стала і Шевченка шанувати. Так само, як тепер греко-католики люблять своїх катів - Ґонту, Залізняка і Хмельницького, що вбивали греко-католиків Ffederal (обговорення) 15:38, 27 грудня 2013 (UTC)

Ось Шевченко передбачив атеїстичну кампанію: http://litopys.org.ua/shevchenko/shev2147.htm Ffederal (обговорення) 15:41, 27 грудня 2013 (UTC)

Я не в темі, але мав днями спостереження. Тут хлопці готують до ювілею репринтне видання автентичного «Кобзаря». Заходили й показували різницю в оригіналі й нашому звичному «Кобзарі». В одному з віршів звернення Шевченка до Бога просто зникло. Я вже не кажу про пунктуацію. Розділові знаки змінились так, що суть міняється ой-ой. Це просто спостереження. --Pavlo1 (обговорення) 16:11, 27 грудня 2013 (UTC)

Запропонував придбати книгу:

Степовик Дмитро. Наслідуючи Христа: Віруючий у Бога Тарас Шевченко. — Видавництво ім. Олени Теліги, 2013. — 480 с.

В ній нібито подано детальний аналіз цього питання. Якщо хтось має, раптом, поділіться :) --Amakuha (обговорення) 16:23, 27 грудня 2013 (UTC)

  • В такому вигляді маємо оригінальне дослідження. Розділ про погляди Шевченка має писатись на підставі вторинних джерел, а не ми самі будемо щось вискубувати та по-своєму трактувати. --Geohem 16:25, 27 грудня 2013 (UTC)
Ну звісно, в умовах сучасного стану речей релігійники і Сухомлинського зображують затятим релігійним, хоч він писав статті, як долати релігію в школах. Маячня ці "сучасні видання". Вірне те, що спочатку Шевченко справді був віруючим, а потім ним не був. І не слід вигадувати, що це "більшовики підробили". Недарма Кобзар православна і католицька церква палила, якщо він такий "ревний віручий")--Ffederal (обговорення) 16:40, 27 грудня 2013 (UTC)

Ще читайте статтю: "Церква проти Т. Г. Шевченка"--Ffederal (обговорення) 17:10, 27 грудня 2013 (UTC)


Щодо доповнень користувача Ffederal: На мою думку, не варто використовувати статтю про Шевченка для пропаганди печерного атеїзму совкового зразка. Стаття "кандидата богослов'я" Дулумана ніяк не тягне на АД, написана дуже тенденційно, з численними натяжками. Напр. як доказ "атеїзму" наводиться відмова Шевченка взяти участь у спіритичному сеансі; далі поема про релігійного лідера Яна Гуса подається як антирелігійна, що очевидно не так; далі поширений літературний прийом "діалогу" чи "полеміки" уявного персонажа з Богом трактується як заперечення автором існування Бога; те ж саме стосовно критики церковних діячів чи навіть Церкви в цілому, особливо несприйняття Шевченком офіційного православія як партнера російського царату у поневоленні народів. Про що це свідчить? Що Шевченко був думаючою сучасною людиною з глибокими етичними переживаннями, часто звертався у своїх творах до Бога. Очевидно також, що його персонажам іноді властива антиклерикальна (а також антиімперіалістична, антироялістська, народницька, часом революційна) риторика. Але сам Шевченко, як людина, аж ніяк не є атеїстом радянського зразка, і не треба цього накидати. Хай уже вибачають, але Ffederal краще вдяються статті про марксистсько-ленінську естетику та подвиги радянських солдатів, бачу він ще доклався до Фаріон - Бог йому в поміч. А розділ треба видалити як надуманий. Може хтось зуміє тонше проаналізувати проблему ставлення Шевченка до Бога - тоді й додати це в статтю. Mykola Swarnyk (обговорення) 19:27, 27 грудня 2013 (UTC)

Радянського зразка не був, а атеїстом зразка того часу, як бачимо, був. А щодо Фаріон, то вона теж була атеїсткою. Лише таких до лав КПРС брали--Ffederal (обговорення) 19:39, 27 грудня 2013 (UTC)

Цензура на атеїзм Тараса Шевченка[ред. код]

Я не заперечую релігійність Шевченка, що була у його ранній творчості. А ви хочете повністю заперечити атеїзм Шевченка, ігноруючи очевидні аргументи, так само, як в СРСР хотіли заперечити релігійність Шевченка. А за що ж тоді відправили Шевченка в останнє заслання? За атеїзм. Мало хто цього знає. Ну чого дивуватися? Адже у нас триває політика насильницької релігієзації. Людей зомбують казкою про "бога" всюди, тягнучи людей в рабство свідомості. І ми в школі вчили вірш Шевченка "Якби ви знали, паничі" з вирізаними антирелігійними рядками.--Ffederal (обговорення) 14:39, 1 січня 2014 (UTC)

Щодо виправлень, то навпаки - саме клерикали і підробляли антирелігійну поезію Шевченка:

Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе:
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.

А в журналі “Основи” замість слів “Та нема й на небі” було надруковано “Хіба що на небі”. Були й інші “виправлення” творів великого поета. У “Заповіті” замість написаного рукою Шевченка: “…а до того я не знаю Бога” настирно друкували: “А до того ж я вже знаю Бога”.

В сучасних виданнях “Кобзаря” викидають такі антирелігійні твори Тараса Григоровича, як “Єретик”, “Світе ясний”, “Молитва”, “Гімн черничий”, “Ликері” та ін.--Ffederal (обговорення) 15:14, 1 січня 2014 (UTC)

З Ваших слів одразу видно, що Ви не розумієте творчості поета, не знаєте його біографії. Мало того, Ваші висловлювання з неприємним присмаком богоненависництва. Це Ваші погляди. Це особиста справа кожного. Для чого їм всіх нав'язувати, та ще й крамсати популярну статтю. Не можна звинувачувати людей за їхні релігійні погляди. --Bulakhovskyi (обговорення) 11:34, 2 січня 2014 (UTC)
Навпаки - то ви не розумієте творчості поета, не хочете знати певні непотрібні для вас факти біографії Шевченка. Я не ненавиджу бога, адже неможливо ненавидіти чи любити те, що не існує--Ffederal (обговорення) 16:49, 2 січня 2014 (UTC)
Є Бог чи немає, але цього ніхто довести не може. --Bulakhovskyi (обговорення) 23:50, 2 січня 2014 (UTC)
Це все одно, що доводити, чи існує баба Яга чи ні. Звісно, що не існує, а плід фантазії. Бог - вигадка заможних, щоб тримати у покорі бідних. От Шевченко і не корився вигадці, бо він поет-бунтар--Ffederal (обговорення) 09:24, 3 січня 2014 (UTC)

Шевченківський редатон[ред. код]

Вітаю!

Вище я вже написав, що ГО «Вікімедіа Україна» може придбати книжки для вікіпедистів в обмін на обіцянку покращити відповідну статтю у проектах Фонду Вікімедіа.

Оскільки дана стаття є однією з найпопулярніших статей української Вікіпедії, до 200-річчя Тараса Шевченка пропоную провести захід її спільного удосконалення за авторитетними джерелами. Для участі у проекті оберіть книгу із бібліографії Тараса Шевченка та подайте нам заявку на її придбання чи сканування (за потреби).

Записуватись на участь у проекті пропоную тут.

Якщо проект вдасться (в ньому візьме участь достатня кількість людей), у результаті можемо домовитись про офлайному зустріч із знаним шевченкознавцем для узгодження спірних моментів, які ми виявимо в ході доповнення статті. Доїзд на такий захід могла б також профінансувати Вікімедіа Україна. --Amakuha (обговорення) 18:10, 27 грудня 2013 (UTC)

Про перейменування розділу[ред. код]

Переношу без змін: Про перейменування.

Погляди Т. Г. Шевченка на релігійні питання дуже неоднозначні. Книга Івана Романченко «Атеїзм Т.Г. Шевченка» є АД. Термін «релігійні погляди», як на мене, неоднозначний, і наче заперечує атеїзм. Тому перейменував статтю на однозначну і нейтральну назву: «Погляди Тараса Шевченка на релігію». Дві статті на одну тему заборонені правилами Вікіпедії. — 14:56, 6 січня 2014 (UTC).

Юpiй Дзядuк в) 13:28, 7 січня 2014 (UTC).

Про ілюстрації[ред. код]

У тексті цієї статті я нарахував аж двадцять дві ілюстрації. Подекуди словам тісно між ними. Чи не забагато цього добра? Дуже вже на фотоальбом скидається. Олег-літредобг. 22:28, 17 лютого 2014 (UTC)

Ніби ні. Ви здається перший, хто на це скаржиться.--zmi (обговорення) 23:10, 17 лютого 2014 (UTC)

додати інформацію про шрифт Kobzar KS[ред. код]

http://kobzar.kyivstar.ua/#2 сам шрифт можна завантажити http://kobzar.kyivstar.ua/main/assets/files/kobzarKS.zip http://kobzar.kyivstar.ua/main/assets/files/kobzarks_license.pdf - Ліцензійна угода на право користування шрифтом Kobzar KS

                 Новина

http://museumshevchenko.org.ua/post.php?id=582 У Національному музеї Тараса Шевченка презентували комп’ютерний шрифт Kobzar KS, що повністю відтворює почерк поета

Основою для нього стало факсимільне видання рукописної збірки творів "Три літа".

Над шрифтом працювали дизайнери Дмитро Растворцев, Лук’ян Турецький та Генадій Заречнюк. Шрифт адаптований до латинки і підтримує близько 100 мов, має власні цифри та пунктуаційні знаки.

За словами директора Музею Шевченка Дмитра Стуса, сучасній українській культурі бракне технологічності. "Kobzar KS – це один з тих поодиноких проектів, який враховує, що світ змінився", – зауважує він.

Невдовзі шрифт можна буде безкоштовно завантажити на офіційному сайті проекту, обіцяють організатори. Так само можна буде зробити постер, принт для футболки або написати лист почерком Тараса Шевченка.

Флаг Российской империи[ред. код]

А тем более при жизни Т.Г.Шевченко чёрно-оранжево-белый

Служба або заслання?[ред. код]

Він проходив військову службу в лінійних частинах, як деякі піддані імперії. Радянська (ліберальна) трактування про заслання не доречна.

Безглузда й недоречна тема. Для Шевченка як і для багатьох інших військова служба була засланням. --Микола 12:57 12 квітня 2015

Так, так, радянська (ліберальна) трактування, безглуздно й недоречно, шо для багатьох військова служба була засланням.

Промова[ред. код]

Я знайшов промову, на похоронах Шевченко. Ось вона.

«Сумно і страшно вимовить: «Тарас Григорович умер!», а ще страшніше сказати: «На чужій чужині!» Україно, мати наша! де твоя утіха, де вітає і що тепер робить? Зомліли ніженьки, що по світу носили, зложились рученьки, що тобі служили, закрились карі очі, що на тебе, любуючи і сумуючи, гляділи, минулися думи і пісні! Перестав твій Тарас сльози лити, стомився, заснути схотів. Матінко наша, Україно, степи наші, могили, Дніпр широкий, небо наше синє! хто вам пісню заспіває і про вас загадається! хто вас так щиро любитиме і за вас душу положить! Тарас Григорович — у труні, снаряжений на той світ! Затих і замовк наш соловейко навіки! Україно, Україно! де твій син вірний? Мова українська! Де твій батько, що тебе так шанував, що через його і тебе ще більше поважати стали. Надумався, наплакався, та й годі сказав: тісно йому було на сім світі, він його й покинув... Довго тебе, тату, на Україну вижидали; як дощику майового ждали, — тепер перестануть! Як сонечко ясне, що з-за чорних хмар визирає, показувавсь ти на рідній землі, та недовго в їй вітав, усе тебе доля на чужину закликала — і очі на чужині закрила, в чужій землі, в чужій труні тіло поховала. Спи ж, тату, поки правда з кривдою силу мірять буде, поки правда запанує на світі!.. »

Автор - Хартахай Феоктист Авраамович. Перенести до сторінки? Джерело [1].--Manefon (обговорення) 09:56, 27 вересня 2015 (UTC)

Думаю, посилання вистачить. --Acedtalk 15:17, 27 вересня 2015 (UTC)

Поетична збірка «Кобзар»[ред. код]

Випадкова публікація?

Вірші Шевченко почав писати років за вісім до виходу з друку свого знаменитого «Кобзаря». Але робив це здебільшого для себе. Вірші, «вони ж не пишуться, - трапляються ...» У справжніх поетів. Ось так вони і траплялися у Шевченка. Що - то він записував, щось - ні. Наприкінці 1830-х років записане Шевченко зберігав у коробці, що стояла під ліжком. Видавець першого варіанту «Кобзаря» П. Мартос, полтавський поміщик, співучень Кукольника по Ніжинській гімназії, залишив спогади зі своєю версією того, як вірші Шевченка знайшли свого читача.

Ось коротко виклад цієї версії. Мартос замовив Шевченко свій портрет аквареллю, у зв'язку з чим час від часу відвідував його. Одного разу він виявив на підлозі майстерні шматок паперу з записаними на ньому віршами. З'ясувалося, що художник «вимазує, коли на нього нападає туга». Мартос випросив у свого співрозмовника паперу із згаданої коробки і побіг з ними до Е. Гребінці. Прочитавши вірші, приятелі прийшли в повний захват. З'явившись на наступний сеанс, Мартос запропонував Шевченку видати його поетичні досліди. Той довго відмовлявся, але врешті-решт, погодився. Справа злагодити швидко - цензор П.А. Корсаков видав дозвіл на друкування рукописи, не читаючи її; з друкарнею Фішера у Мартоса були короткі зв'язки. 18 квітня 1840 збірка Шевченка «Кобзар», до якого увійшло вісім творів поета, вийшов тисячним тиражем. О. Шевченко заговорили як про великого поета.

Нове слово «Кобзар» виростав з часом, включаючи в себе все нові твори. За життя Шевченка було випущено ще два видання (У 1844 і 1860 роках) Поступово загальноприйнятим стала думка, що саме з «Кобзаря» почалася нова українська література. Але тут краще цитувати тих, хто перебував «всередині» процесу. Ось що писав М. Костомаров: «Тарасова муза прорвала якийсь підземний заклепок, вже кілька століть замкнений багатьма замками, запечатаний багатьма печатями, засипаний землею, навмисне зораною і засіяною, щоб приховати для потомства навіть пам'ять про місце, де знаходився підземна порожнеча. Тарасова муза сміливо ввійшла в цю порожнечу з своїм незгасним світочем і відкрила за собою шлях і сонячним променям, і свіжому повітрю, і людський допитливості ». Наведемо думку ще одного класика української літератури, Івана Франка: «Поява« Кобзаря »Шевченка в 1840 році в Петербурзі має вважатися епохальною датою в розвитку українського письменства, другою після« Енеїди »Котляревського. Ця маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухнула як джерело чистої, холодної води, заяснів невідомої доти українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову ». Продовжене дію «Кобзаря» - коли пряме, а коли опосередковане. «Інтерпретаційні» - і по цю пору відчувається в українській літературі.

Пам'тники[ред. код]

На сьогоднішній день налічується 1384 пам’ятники Тарасу Шевченку у світі: 1256 в Україні та 128 за кордоном – у 35-ти державах. В Україні найбільше пам’ятників встановлено на Івано-Франківщині – 201, за нею йдуть Львівська (193), Тернопільська (165) та Черкаська (102) області. За кордоном найбільше пам’ятників встановлено у Росії – 30 (10 пам'ятників та 20 меморіальних дошок), Казахстані – 16, США – 9 та Канаді – 9, а також у Білорусії (6), Польщі (5), Молдові (4), Бразилії (3), Аргентині (3), Франції (3) та ін.http://www.museumshevchenko.org.ua/page.php?id=64

Дяка Mykola Swarnyk[ред. код]

Дякую що виправили мою недолугість. Я хотів зробить невеличку правку, але якимсь макаром неугледів і вилучив пів статті. Дяки Mykola Swarnyk що швидко відреагував і виправив!--Piznajko (обговорення) 07:31, 15 вересня 2016 (UTC)

опис місць народження та смерті[ред. код]

Початок див. вп:кнайпа (адміністрування)#Щодо оформлення біографічних даних та використання адміністративних назв, diff.

Для чого у статтю про Шевченка тричі (!!!) повертати «Російська імперія», diff? Для іноземців одного разу досить Flag of Russia.svg Російська імперія у картці, вони не люблять жвачки.

А про волость чому видалено? Лише у статті Пединівська волость є посилання на купу раритетних джерел XIX сторіччя, взнаємо про сусідні села, порівнюємо їх населення у 1876 році, що недоречно у статті про сучасні Моринці, навіть в історичному розділі.

Юрій Дзядик в) 07:25, 17 вересня 2016 (UTC).

Першим ділом читачі мають чітко знати: Шевченко - українець, народився в Україні. Окупація московитами та їх «адмінодиниці» - це для любителів. Краще вже вказувати Українські адм.одиниці - сотні, паланки, полки, повіти УНР. --Бучач-Львів (обговорення) 07:20, 18 вересня 2016 (UTC)

Художня творчість Шевченка[ред. код]

Потрібні поради щодо розділу «Художня творчість Шевченка». Чи варто винести цей розділ в окрему статтю, чи залишити його на сторінці про Шевченка?--Парус (обговорення) 18:07, 9 вересня 2017 (UTC)

Це надважлива стаття з великою кількістю переглядів, тож прошу спільноту проявляти більше активності і уваги щодо цього питання.--Парус (обговорення) 18:13, 9 вересня 2017 (UTC)

Шевченко і «Мочиморди»[ред. код]

Про любов до випити й поговорити є цікава стаття історика Володимира Окаринського: http://www.istpravda.com.ua/articles/2019/03/9/153796/ Шевченкознавець Михайло Новицький свого часу готував кандидатську «Шевченко і общество “Мочиморди”», але у 1930-х роках її матеріали знищено, а цю тему заборонено. --Friend (обг.) 13:45, 3 квітня 2019 (UTC)

Погляди Андрєя Куркова на Шевченка[ред. код]

Статтю можна розширити, користуючись посиланням на наступну наукову працю Андрєя Куркова: