Обговорення довідки:Список типових мовних помилок

Можна поцікавитися, чому прибрано маґ/гдебурзьке? ВТССУМ (slovnyk.net), УЛІФ (lcorp.ulif.org.ua) та Академічний (r2u.org.ua) словники дають лише цей варіант, без проривного ґ--Dalekiy obriy 14:09, 19 січня 2009 (UTC)

Оскільки слова не підлягають копірайту, можна було б перенести частину матеріалу зі словничка до цієї статті, змінивши лише речення-приклади. --Zx-man 07:46, 25 серпня 2006 (UTC)

Десь подібний проект у нас розпочинався, але не пригадаю де. В будь-якому разі це має бути повчально ;)--A1 21:07, 25 серпня 2006 (UTC)

Як відрізнити русизми від суржикових слів? Чи слово "понятно" замість "зрозуміло" є русизмом чи суржиком? Те саме про "поняв?" та "зрозумів?" Те сам про "скільки врем'я" замість "котра година?" Andrusiak 15:33, 28 серпня 2006 (UTC)

Стосовно списку і процентів не згоден. Ці слова є у словниках. Перелік — це перечень, а не список. Процент — взагалі міжнародний термін, він і в російській запозичений. Є рептилії, і є плазуни — навіщо обмежувати себе одним словом, коли можна користуватися двома? Verdi 16:04, 28 серпня 2006 (UTC)

суржик - це власне і є мова, насичена русизмами і навпаки - русизм є тим елементом, що перетворює мову на суржик. Об'єктивним критерієм приналежності чи неприналежності слова до тієї чи іншої мови вважається словник (див. Вікіпедія:Довідка#Правопис). Всі наведені Вами приклади є русизмами, а мова, що їх використовує - суржиком.--A1 16:36, 28 серпня 2006 (UTC)

Думаю, ситуація складніша (попри те, що, дійсно, "Єдиним об'єктивним критерієм приналежності чи неприналежності слова до тієї чи іншої мови вважається словник"). В кожній (чи не так?) мові є слова, запозичені з інших мов (улюблений мій приклад - слово "інженер" походить з французької, хоч навряд чи на шляху до української проминуло "транзит" через російську та/або польську, а перед тим ще й через німецьку). Тому варто говорити не лише про русизми, а й про полонізми, германізми тощо. Тобто (навмисно відхиляюся від оперування виключно "русизмом) полонізм (як нам мене) - це слово на певній стадії його запозичення з польської мови до української (часто - лише до певної говірки), і це запозичення може бути і не тривким. В цілому запозичення однією мовою слів з іншої не розглядається як щось ненормальне, бо є розповсюдженим механізмом.
А от суржик - це, по перше, достатньо "масовані" запозичення, а, по-друге, запозичення такі, що викривляють і одну (українську) і іншу (російську) мову. Хороший приклад було наведено - "поняв" - це не "русизм", тому що російське слово викривлене. З іншого боку, я думаю кожен з нас може назвати, нууу, наприклад, політиків ;) що говорять на суржику (хоча вважають себе щирими українцями) та політиків, що говорять українською з помітною кількістю русизмів (відмінність у тому, що другі, коли їм "забракне слів", вимовляють російське слово так, як воно звучить російською).
--pavlosh 17:33, 28 серпня 2006 (UTC)

Процент- економічна категорія, яка характеризує дохід на капітал. Відсоток- сота частина.--Mykolal 06:30, 11 вересня 2006 (UTC)

ПРОЦЕНТ, -а, ч. Те саме, що відсоток. [1] Verdi 08:50, 11 вересня 2006 (UTC)

Під руками поки нема словника, щоб довести свою думку, але, як буде, обов'язково дам посилання.--Mykolal 15:02, 24 вересня 2006 (UTC)

Вікіпідручник

На мою думку ця стаття буде більш доречною у ВікіПідручнику. --Yakudza -พูดคุย 18:12, 28 серпня 2006 (UTC)

---

---

Мішаємо воду в кориті. Див. Вікіпедія:Антисуржик і Вікікниги, там чимало такого є, тільки (лен по-старовкраїнськи) припіднесено по-иншому.--A l b e d o ^@ 18:56, 10 вересня 2006 (UTC)

Посилання статті до Вікіпедія:Анти-суржик

Вважаю, що стаття потрібна, а посилання статті до простору назв Вікіпедія є анти-енциклопедичним — Oleg Marchuk^?!/_©~№? 12:32, 13 листопада 2006 (UTC)

НЕПРАВИЛЬНО - ПРАВИЛЬНО

Автопогружчик – Автонавантажувач а іменно – а саме арбуз – кавун Бабочка – Метелик бабушка – бабуся, бабця, бабуня багаточисельний – численний балувати – розпещувати банкрот – банкрут бастувати – страйкувати безвихідне становище – безвихідь, стан безпорадності без надобності – без потреби безналічний – безготівковий безопасний – безпечний безпреривно – безперервно безпрецендентний – безпрецедентний бессрочний – безстроковий бельйо – білизна битком набитий – вщерть наповнений, переповнений бігло ознайомитися – побіжно ознайомитися бігло читати – швидко читати біжучий рік – поточний рік благополуччя – щастя, добробут, гаразд благополучний – щасливий блінчик – млинець блюдечко – тарілочка бодрий – бадьорий болільщик, болільник – вболівальник болтати язиком – теревенити, молоти язиком, плести болтавня – балаканина больниця – лікарня больничний – лікарняний, в офіційному мовленні – листок непрацездатності братський привіт – братерський привіт, але братська могила брачний – шлюбний бритися – голитися брильянт – діамант брюки – штани бувший – колишній бувший у користуванні – уживаний будто – наче, мов, ніби, немов букашка – комашка, комашина булавка – шпилька бумага – папір буси – намисто, коралі бутилка – пляшка Варежка – Рукавичка ввиду цього – через це в двох словах – двома словами в деякій мірі – деякою мірою ведучий інженер – провідний (інженер) великан – велетень венгерський – угорський Венгрія – Угорщина вечером – ввечері, увечері в залежності – залежно взамін – замість в значній мірі – значною мірою взяточник – хабарник виводи – висновки видержка з протоколу – витяг з протоколу визивати – викликати визов – виклик виключатель – вимикач виключати світло – вимикати світло вийти зі скрутного становища – зарадити собі в скруті виключний – винятковий, надзвичайний вилка – виделка вині мати – виймати виносливий – витривалий винуватий – винний виписка з протоколу – витяг з протоколу вип'ялити очі – витріщити (вилупити) очі висказуватися – висловлюватися вичеркувати – викреслювати віддихати – відпочивати відзив – відгук відказуватися – відмовлятися відклонити пропозицію – відхилити пропозицію відложити засідання – відкласти засідання відмінити – скасувати від несподіванки – з несподіванки відношення – ставлення, стосунки, взаємини відповідно з постановою – відповідно до постанови відправна точка – початок від радості – з радості відсутність, відсутній – відсутній(про людей), брак, бракує(про речі) відщепенець – відступник відток – відплив від часу до часу – час від часу відчислення – відрахування відчитати за провину – вичитати (кому), вишпетити (кого), прочитати мораль відчитатися – прозвітувати вішалка – вішак в його честь – на його честь в кінці кінців – зрештою, врешті решт, кінець кінцем включати світло – вмикати світло вкругову – навколо, по колу вмішуватися - втручатися внештатний – позаштатний внедряти - впроваджувати водочний – горілчаний возраст – вік волни – хвилі волокита – тяганина воплощати – втілювати воротнік – комір воротнічок – комірець восємдесять – вісімдесят воспитувати – виховувати в остаточному рахунку – у кінцевому підсумку вредний – шкідливий вроді – як, ніби, на зразок втратив свідомість – знепритомнів, зомлів (вмлів) Гардеробщиця – Гардеробниця гвоздь – цвях Германія — Німеччина главний – головний гладити (білизну) – прасувати (білизну) глазний – очний глиба – брила гнильйо – гниль, гнилизна говядина – яловичина, воловина головка – голівка головокружіння – запаморочення голольод – ожеледиця горбушка – окраєць, окрайчик, крайчик, цілушка горка – гірка горлишко – горлечко горнична – покоївка горніст – сурмач город – місто городський – міський горсть – жменя, пригоршня горшок – горщик госпіталь – шпиталь гостинниця – готель готовити – готувати градусник – термометр гражданський одяг – цивільний одяг гребішок – гребінчик гречневий – гречаний грудінка – грудинка гружчик – вантажник грузити – вантажити грузовик – вантажна машина, вантажівка грязний – брудний грязнуля – бруднуля, замазура грязь – бруд, болото гусиний – гусячий Да – Так давати добро – схвалювати, підтримувати, погоджуватись, згоджуватись давлення кров'яне – тиск (кров'яний) даже – навіть дальнобойний – далекобійний даром – даремно (витрачати сили), задурно, безкоштовно (отримати річ) дважди – двічі, два рази два роки назад – два роки тому двоєчний код - двійковий код двоєчник, двойочник – двійкар або двієчник дворнік – двірник двухкомнатний – двокімнатний дебошир, дебоширство – бешкетник, бешкет день за днем – день у день дєвочка – дівчина, дівчинка дєдушка – дідусь, дідуньо дєтська коляска – дитячий візок, візочок дєтська площадка – дитячий майданчик дєтський приют – дитячий будинок, сиротинець диван - канапа (диван) диву даєшся – не надивуєшся дира, дирка – діра, дірка диктовка – диктування дискутирувати – дискутувати дишло – дишель, дишля діватися – щезати, зникати дітище – дитя, виплід, плід добавити, добавляти – додати, додавати добавочний – додатковий довіреність – доручення довірчивий – довірливий до востребовання – до запитання договоритися – домовитися, дійти згоди дозировка - дозування доказувати теорему – доводити теорему доклад – доповідь, повідомлення докладувати – доповідати долг – обов'язок долгосрочний – довгостроковий, довготерміновий должность – посада дома – вдома до основання – вщент дорожка – доріжка, хідник доска – дошка досточка – дощинка, дощещка до цих пір – досі дочурка – донечка дрожді – дріжді другим разом – іншим разом друг друга знати – один одного знати дружок – товариш або друзяка дрябла шкіра – в'яла шкіра дубльонка – шкірянка дьоргати - шарпати Єдинодушно – Одностайно єжевіка – ожина єлє - ледве Жалоба – Скарга жарений – смажений жарке – печення жати (на кнопки) – тиснути (на кнопки) жєлєзнодорожний – залізничний жєлєзнодорожник – залізничник желудок – шлунок жемчужний – перловий жемчуг – перли жесть – бляха жестяний – бляшаний жжога – печія живопис – малярство живописний – малярський, мальовничий жила площа – житлова площа жовтуха - жовтяниця жулік - шахрай Забастовка – Страйк забастовщик – страйкар забезпечити рішення – вирішити, розв'язати забивчивий – забудькуватий забор – паркан (тин, огорожа) за браком часу – через брак часу завернути в папір – загорнути в папір завидувати – заздрити зависть – заздрість завітний – заповітний завтрак – сніданок заготовщик – заготівельник за границею – за кордоном заграничний – закордонний загружений – завантажений задіяти – залучити заказ – замовлення заказати – замовити заказний лист – рекомендований лист заключення – висновок, закінчення заключити договір – укласти угоду, підписати договір заключне слово – кінцеве (прикінцеве) слово закройщик – закрійник закрома – засіки закупочний – закупівельний заложити – закласти замешкатись – забаритись заніматися – займатися за останній час – останнім часом запущений – занедбана людина, занехаяний садок, занедбані справи запчасті – запчастини засипати пізно – засинати пізно заслуговує уваги – вартий уваги заставляти - примушувати застінок – катівня захлопнути двері – зачинити двері зачот – залік заявитися – прийти, прибути зберкасса – ощадкаса зберкнижка – ощадкнижка зболтати – збовтати зборочний – складальний зверхплану – понад план звонити – дзвонити згідно наказу – відповідно до наказу згідно розпорядження – згідно з розпорядженням здавати собі відчит – здавати собі справи, всвідомлювати здавати іспит – складати іспит здача з суми – решта здійснити вплив – вплинути з достоїнством – з гідністю землеробство – хліборобство, рільництво землероб – хлібороб, рільник, ратай земляніка – суниця зеркало – дзеркало зимній – зимовий з кожним роком - щороку з метою – для того, щоб щось зробити, щоб щось зробити злісний – затятий п'яниця, злісні шкідники(рослини, тварини) знати толк – розумітися, бути компетентним знімати квартиру – винаймати квартиру знобить - морозить зонт – парасоля зонтик – парасолька з повинною – повинитись, признатись у провині зробити вигляд – удати , удавати з усіх ніг – щодуху, з усієї сили Ігровий – Гральний ігрушка – іграшка ізвращати – перекручувати (слово) , спотворювати (думку) ізжога - печія іменно так – саме так іначе - інакше індюк – індик індюшка – індичка іноязичний – іншомовний інтересувати – цікавити інциндент - інцидент інша справа – інша річ ісполнітєльний – виконавчий, сумлінний ітак – отже, таким і так дальше – і так далі італьянський – італійський Йожик – Їжачок йолка - ялинка Кажеться – Здається каменщик – муляр, каменяр капля – крапля капризний – вередливий картофельний – картопляний картошка – картопля касатися – стосуватися (чогось), доторкатися (до чогось) касір - касир качеля – гойдалка керосин – гас кидатися у вічі – впадати в очі кислород – кисень кладбище – кладовище, цвинтар клубніка – полуниця ключове (завдання) – головне, важливе (завдання) книжний – книжковий ковйор – килим коврижка – медяник коврова дорожка – килимова доріжка когті – кігті кожа – шкіра, шкура кожаний – шкіряний, шкуратяний кожанка – шкірянка кожний раз – щоразу колбаса – ковбаса колбасний – ковбасний колечко – перстеник, перстенець кольцо – перстень командировка – відрядження компроментувати – компрометувати конкурентноспособний – конкурентноздатний, конкурентноспроможний константувати – констатувати коньки – ковзани копірка – калька корзина – кошик кормити – годувати кормушка – годівниця корочка – шкірочка косичка – кіска костний – кістковий кошельок – гаманець

крановщик – кранівник красавіца – красуня красити - фарбувати красунчик – красень креветочний – креветковий криса – щур криша – дах, покрівля кроватка – ліжечко кровать – ліжко кровельщик – покрівельник круглодобово – цілодобово кружевний – мережевний кружка – кухлик, горнятко крупний – великий, видатний, значний, дорідний куда – куди кукла – лялька кукуруза – кукурудза кукурузник – кукурудзяний купля-продажа – купівля-продаж купляти – купувати куриний – курячий кусачки - обценьки Лагер – Табір ладно – гаразд, нехай ладоня – долоня лакомство – ласощі ландиш – конвалія лапонька – голубонька, ясонька лєзвіє – лезо, бритвочка лєнта – стрічка лєстнічна клєтка – сходова клітка лишати (слова) – позбавляти (слова) лишній – зайвий лівша – шульга, лівша лікарство – ліки лікйор – лікер лімітірований – лімітований лінтяй – ледар лісозаготівка – лісозаготівля лісополоса – лісосмуга ліфтьор – ліфтер лічити (хворого) – лікувати лічно – особисто лож – обман, неправда любий – будь-хто, будь-який любимець – улюбленець льготи - пільги любимий – улюблений, коханий Магазин – Крамниця майський – травневий малиш – малюк малолєтка – малолітка мальчуган – хлопчисько мастєр – майстер махонький – малесенький мебель – меблі медвідь - ведмідь металічний – металевий мєлоч – дрібні, дрібняки, копійки мєх – хутро міроприємства – заходи, справи мова йде – йдеться (про) молодожони – молодята, молоде подружжя морковка – морквина, морквинка морожене (ім.) – морозиво мраморний – мармуровий між тим – тим часом мішати (працювати) – заважати молодчина – молодець моча – сеча мочовий пузир – сечовий міхур мужський – чоловічий мусор – сміття мусорнік – смітник м'ягкий - м'який Набор – Набір навик, навики – навичка, навички на виду – навидноті, перед очима на вкус – на смак навоз – гній наволочка – пошивка нагрузка – навантаження надвигатися – насуватися на днях – цими днями надобність – потреба надоїдати – набридати, обридати, надокучувати на дому – в дома на заключення - на закінчення, наприкінці, наостатку, підсумовуючи на ісході – обмаль, трохи, мало наказати – покарати накінець – нарешті накладна плата – післяплата наладжений – налагоджений налог – податок намікати – натякати намітити – накреслити, запланувати нанести шкоди – завдати шкоди наоборот – навпаки напечатаний – надрукований на поприщі – на ниві, на полі, на арені напор (води) – тиск направляти - скеровувати, звертати, спрямовувати на проізвол судьби – напризволяще на протязі – упродовж, протягом напряму – просто нарочно – навмисне наряд – вбрання насікомі – комахи насморк – нежить настольний – настільний настоювати (на своєму) – наполягати настоящий – справжній (друг), теперішній (час) находити – знаходити не бачити вихід з – не дати собі раду в скрутному становищі з цього становища невільно сказав – мимоволі сказав невпопад говорити – не до ладу (не до речі) говорити не дивлячись на - незважаючи на недостаток – вада, хиба, недолік не на жарт – не в жарт, неабияк не по собі – ніяково, незручно неприродний – непридатний не приходиться – не доводиться нерадивий працівник – недбалий працівник нерушимість – непорушність неудобно – незручно, не випадає нє – ні ногті – нігті ножка – ніжка ножниці – ножиці ноль – нуль носитель – носій носки – шкарпетки нуждатися – потребувати матеріальної допомоги, поради Обжалувати – Оскаржити обезоружити – обеззброїти обіда – образа, кривда обідно – образливо, прикро обіжати - ображати, кривдити обільний – рясний, сильний, численний обіщати – обіцяти облако – хмара область – галузь (виробництва), сфера (науки) облачний – хмарний облегшити – полегшити облік кого-небудь – обличчя, образ, подоба, лик обслуга поштова – поштове обслуговування або обслужування одіяло – в залежності від матеріялу: ковдра, коц, ліжник, укривало обнаружити – виявити обнищання – зубожіння обої – шпалери обох, обоїм – обох, обом оболочка – оболонка обосновати – обґрунтувати оборудувати – обладнати обув – взуття обувний – взуттєвий обходчик – обхідник общественний – громадський об'ява – оголошення об'явити – оголосити об'яснити – пояснити овощний – овочевий ограбити – пограбувати один в один – добірний одівати – одягати одіяло – ковдра одобрити – схвалити озаглавити – назвати оказати допомогу – надати допомогу оконний – віконний окрашено – пофарбовано опасний – небезпечний опинитися в дурнях – пошитися в дурні опознавальний – розпізнавальний опреділити – визначити опровергати – спростовувати осадки – опади осадок – осад освободится – звільнитися освоїтися – призвичаїтися, звикнути до осмотр – огляд особняк – власний будинок остальні – решта, інші остановка – зупинка, стоянка отбойний – відбійний, вибійний отвьортка – викрутка откритка – листівка, картка оточуюче середовище – навколишнє середовище отпуск – відпустка охватити – охопити охота – полювання, лови охрана – охорона, варта охраннік – охоронець оціночний – оцінний очередь – черга ошибка - помилка Падати в обморок – Непритомніти пайка – паяння пайщик – пайовик палочки – палички пальтішко – пальтечко парикмахер – перукар парикмахерська – перукарня пасти смертю хоробрих – полягти як герой переводчик – перекладач (мови) перегружений – перевантажений (роботою), переповнений (транспорт) перкличка – переклик переключатель – перемикач переписка (писання листів) – листування перерив – перерва переросход – перевитрата пересажувати – пересаджувати перетворювати в життя – перевтілювати в життя переучот – переоблік перехресток – роздоріжжя, перехрестя перечень – перелік перечислити – перелічити, перерахувати перчатка – рукавичка першим ділом – насамперед, передусім, щонайперше печатати – друкувати печать – печатка печоночний – печінковий пирожок – пиріжок підготовити – підготувати піджолудочна желєза – підшлункова залоза підложити – підкласти піднос – таця підодіяльник – пішва підписатися на газету – передплатити газету підписка – передплата підрозділєніє – підрозділ під стать – до пари підчеркнути – підкреслити, наголосити підчинятися – пілягати, підкорятися пірожене – тістечко пісьмо – лист пітательний – поживний пішком – пішки планіровка – планування платочок - хусточка, хустинка плащ-палатка – плащ-накидка, плащ-намет плісіровка – плісе плодотворний – плідний плотник – тесляр площа (незабудоване місце, - майдан де сходиться кілька вулиць) побєда – перемога побєдний – переможний побритися – поголитися повальний – суцільний, поголовний повар – кухар повариха – куховарка повернутися до свідомості – опритомніти, прийти до тями повинуватися – коритися (кому), слухати (кого) по відношенню – стосовно повістка денна – порядок денний повод – привід повредити – нашкодити по всякому поводу – з усякого приводу погані порядки – безладдя (безлад), не підтримувати порядок, не пильнувати ладу пограничник – прикордонник подавляюща кількість – переважна кількість подарити – подарувати подарок – подарунок, гостинець подарочний – подарунковий подвинутись – посунутись по дєшовкє – дешево по ділам служби - у справах служби подорожати – подорожчати подоходний податок – податок з прибутку, прибутковий податок по-другому – по-іншому пожилий – старшого віку, в літах, літній похилого віку - ? по закону – за законом по замовленню – на замовлення позвати – покликати позвонити – подзвонити пока – поки, заки пока (прощання) – бувай, будь здоров показувати вигляд – давати взнаки по крайній мірі – принаймні, щонайменше полднік – полуденок, підвечірок полка – полиця положити – покласти полоска – смужка, пасмо полотенце – рушник полочка – поличка получається – виходить, вдається получати – отримувати, одержувати, діставати получка – зарплата, платня Польша – Польща поля капелюха – криси капелюха поля книги – береги книги помнити – пам'ятати понятно – зрозуміло попередити хворобу – запобігти хворобі, відвернути хворобу пополам – наполовину, по половині по понеділкам – щопонеділка по почті – поштою попугай – папуга попугайчик – папужка порівняно з – як порівняти з..., проти порчений – зіпсований порядком пропозиції – в порядку пропозиції поскользнутися – послизнутися, посковзнутися послідній – останній посне масло – олія поставляти – доставляти, постачати поставщик – постачальник посторонній – сторонній построїти – побудувати поступати – вступати (до вузу), чинити (благородно), надходити (про товар) посуда - посуд посьолок – селище потолок – стеля потрохи – нутрощі, телбухи по формі – за формою похожий – схожий (на кого), подібний (до кого) по цьому приводу – з цього приводу почасовий – погодинний почва – ґрунт почка – нирка почому – скільки коштує, по скільки почтальйон – листоноша, поштар почті – майже пощада – помилування по якому питанню – у якій справі поясниця – поперек, крижі пояснююча записка – пояснювальна записка правити бал – порядкувати правка – виправлення предвидіти – передбачити предложення – пропозиція предохранітєль – запобіжник предписання – припис предсідатель – голова пред'явити – подати прежній – колишній, попередній преподавати – викладати прецендент – прецедент прибильний – прибутковий прибори – прилади приведи в порядок – упорядкуй, дай лад прививати – прищеплювати привичка – звичка пригати – скакати приглашати – запрошувати приговор – присуд, вирок при допомозі – за допомогою признавати – визнавати

признак – ознака приїзжати – приїжджати призупинити - тимчасово припинити прийомний – приймальний прийомщик – приймальник приймати до відома – брати до відома приймати до уваги – брати до уваги приймати міри – вживати заходів приймати участь – брати участь прийняти заходи - вжити заходів прийняти участь - брати участь прийшла удача – пощастило, поталанило прийшлося – довелося приказ – наказ прикласти зусиль – докласти зусиль приміняти – застосувати примірний – орієнтовний, приблизний принімати – приймати приносити вибачення – просити вибачення, перепрошувати приносити шкоду – завдавати шкоди принуждати – примушувати, силувати принципіальний – принциповий при порівнянні – як порівняти, порівнюючи, з порівняння прискорити погодження – погодити приступати (до чогось) – розпочинати (щось) при таких умовах – за таких обставин, у таких обставинах приусадєбний – присадибний приходить на думку – спадає на думку приходиться працювати – доводиться працювати прихожа – передпокій прицеп – причіп приют – притулок прівєт – привіт, здоров (як вітання) приложеніє – додаток пробіли – прогалини пробка (до пляшки) – корок провіряти – перевіряти провода – дроти проводити боротьбу – боротися продавщиця – продавець продажа – продаж продвигатися – просуватися прожиточний – прожитковий проізводство – виробництво прораб – виконроб просипатися – прокидатися просквозити – протягнути прослойка – прошарок простиратися – тягнутися, сягати простіший простого – найпростіший, простісінький просто-напросто – просто, всього-на-всього, запросто просторний – просторий протирічити – суперечити профсоюз – профспілка прочий – інший прошлий – минулий прошу вашого дозволу про – прошу надати мені відпустку надання мені відпустки пуговичка – ґудзичок пустяк – дурниця (пусте) пчола – бджола пшонний – пшоняний п'янка – пиятика, гульня, дудліж пятно – пляма п'ятьорка – п'ятірка Радувати око – Тішити око ранком – зранку, вранці рахувати, що... – вважати, гадати, думати, міркувати, що... регістратура – реєстратура регістрація – реєстрація регуліровщик – регулювальник редіска – редиска, редька резина – ґума ремень – ремінь ремешок – ремінець, ремінчик ремонтірувати – ремонтувати решотка – ґрати ржаний – житній рижий – рудий риночний – ринковий риск – ризик рискувати – ризикувати рицар – лицар ричаг – важіль рідко траплятися – зрідка траплятися річний транспорт – річковий транспорт рішаючий – вирішальний рішити задачу – розв'язати, вирішити задачу Ровно - Рівне роговиця ока – рогівка ока роди – пологи родильний будинок – пологовий будинок рожениця – породілля розбалований – розпещений розвал – розпад розвернутий – розгорнутий розводящий ключ – розвідний ключ розжати – розтиснути, розтулити (руку), розціпити (зуби) роздається голос – розлягається, лунає голос роздягалка – роздягальня рознічна ціна – роздрібна ціна розовий – рожевий розпис – підпис розположення – розміщення розсосатися – розсмоктатися розсрочка – кредит розстроїтися – засмутитись розсуждати – розмірковувати раствор – розчин росходи – видатки, витрати рубашка – сорочка руководство – керівництво руль – кермо рядом – поряд, поруч Саме важне – Найважливіше саме головне - найголовніше саме по собі – само собою сапожник – швець сахар – цукор сварщик – зварювальник Свєта - Світланка свинний - свинячий сельодка – оселедець сиворотка – сироватка система налогів – система оподаткування скорняжний – кушнірський слідуючий – наступний, такий словом – одно слово, одним словом снабженець – постачальник сочний – соковитий сочуствувати – співчувати співпадати – збігатися співставляти – порвнювати, зіставляти співшукач (наукового звання) – пошукувач, здобувач СПІД – СНІД сплошний – суцільний спорити – сперечатися, змагатися спортитися – зіпсуватися справа в тому – річ у тому ( у тім) справа тонка – справа делікатна справка – довідка справочний – довідковий средство – засіб, спосіб срок – строк ссуда – позичка, позика ставка (місячна) – оклад (місячний) стакан – склянка станочник – верстатник старйо – старе стєкло – скло стидно – соромно стіральний порошок – пральний порошок стірати – прати стірка – прання столова – їдальня стража – сторожа, варта страйкуючі – страйкарі странний – дивний страсть – пристрасть строїтєльний – будівельний строїтися в шеренгу – шикуватися в лаву стройка – будова, будівництво стройний – стрункий стул – стілець, крісло стульчик – стілець ступеньки – сходи судьба – доля суматоха – метушня, гармидер, біганина супруга – дружина, жінка супруги – подружжя суровий – суворий сустави – суглоби сутки – доба суточні – добові Табельщиця – Табельниця тайно – таємно так як – тому що творог – сир творожний – сирний тезис – теза теряти – губити тетрадь – зошит, зшиток технічка – техпрацівниця тим не менше – однак, проте, а також тіпа – на зразок ткань - тканина товщиною – завтовшки тоже – також, теж ток - струм толкати – штовхати толковий – розумний, метикуватий торжества – урочистості торжественний – урочистий тормоз – гальмо тормозити – гальмувати тоска – туга, сум, нудьга тошнота – нудота требувати – вимагати трогати – торкати (пальцем), чіпати, зрушувати (з місця), зворушувати (до сліз) троїх, троїм – трьох, трьом тройка – трійка тряпка – ганчірка Турція — Туреччина трьохкімнатний – трикімнатний трьохтомний – тритомний тьотя – тітка, тіточка Убирати – Прибирати (кімнату), забирати (речі зі стола) уборщиця – прибиральниця у вигляді кари – за кару увольнітєльний – відпускний у всіх відношеннях – всіма сторонами угловий – кутовий угольник – кутик удалити – видалити, вирізати (гланди), вирвати (зуб), вивести(пляму) удача – успіх удачний – успішний, вдалий, удатний, щасливий удвоєний - подвоєний удільна вага – питома вага удобний – зручний ужас – жах ужасно (подобається) – надзвичайно ужасно (виглядає) – жахливо ужин – вечеря у залежності від – залежно від узнати – (в)пізнати(знайомого), дізнатися, довідатися (про подію) укроп – кріп уксус – оцет умнік – розумник умоляти – благати у найближчий час – найближчим часом у найближчі дні – найближчими днями упаковочний – пакувальний уплатити – заплатити у порівнянні з - як порівняти з... упрямий – впертий у розстрочку – на виплат у самий найближчий час – незабаром усе в порядку – усе гаразд, усе як слід уснути – заснути устав - статут установка (як предмет) – прилад, пристрій, устаткування установка (політична) – настанова, намір установлений – встановлений устарівший - застарілий устроїти – влаштувати, зробити устроїтись – влаштуватись устройство – влаштування (на роботу), пристрій, будова (машини), лад, устрій (державний) уступка – поступка устя (ріки) – гирло (ріки) утка – качка утренній – ранковий утречком – зранку утрєнік (дитячий) – ранок (дитячий) утюг – праска ухожена дитина – доглянена (припильована) дитина уцінити – переоцінити у цьому році – цього року участок – дільниця (виробничий підрозділ), ділянка (землі) учбовий - навчальний учот – облік учотчик – обліковець уют - затишок уютно - затишно Факт на лице – Ось тобі й факт, незаперечний факт фамілія – прізвище фонар – ліхтар формовщик – формувальник форточка – кватирка фрезеровщик – фрезерувальник Халатне ставлення – Недбале ставлення хватить – вистачить, годі, досить хлопнути дверима – гримнути, грюкнути дверима хлопотати – клопотатися хлопоти – турботи ходатайство – клопотання хозразчот – госпрозрахунок хотять – хочуть хранилище – сховище, сховок, схованка хранити – зберігати хрупкий – крихкий, ламкий хрусталь – кришталь хрустальний - кришталевий Цвітний – Кольоровий (але цвітна капуста) цепочка – ланцюжок циплята – курчата Часи – Годинник часікі – годинничок частний – приватний (магазин), частковий, окремий (випадок) чердак – горище черніка – чорниці чертьожник – кресляр четверть – чверть чесночний – часниковий чистої води обман – чистісінька брехня чолка – чубчик, гривка чугун – чавун чудак – дивак чудакуватий – дивакуватий чудний – чудовий, дивний чуть не – мало не чуть-чуть – ледь-ледь, трішки, трішечки, мало Шагати – Крокувати шагом марш – кроком руш, ходом руш шаловливий – пустотливий, збиточний, нечемний шальна куля – дурна куля шарикова ручка – кулькова ручка шаром покоти – порожнісінько швидше всього – найшвидше шевелити мозгами – мізкувати, міркувати шестидесятник – шістдесятник шишка (на голові) – гуля шкаф – шафа шкурка – шкірка, шкуринка шліфовка – шліфування шліфовщик – шліфувальник шляпа – капелюх шпакльовщик – шпаклювальник штамповка – штампування штамповочний – штампувальний штик – багнет шуткувати – жартувати Щасливчик – Щасливець щебйонка – щебінь щотка – щітка щотчик - лічильник Юбка - Спідниця Яблочний – Яблучний язва (шлунка) – виразка яйця (статевий орган чоловіка) — ядра яїчко - яйце яїчний – яєчний як правило – як звичайно, як водиться, як заведено ярко – яскраво ящик - скринька

Ящик є в укр. мові.

Так, але "поштова скринька".

Дещо дивний список. В одну купу звалені і українські розмовні чи діалектні слова і несловникові росіянізми. Слова обув'я, щитати, обида, шуткувати, чудак, вугловий, одівати, металічний, як правило, супруги, любимий, руль, криша, корзина, коляска, гусиний, головка, глиба, штик, капля, жолудок, піднос, вилка — всі українські. Решта теж має сумнівний стосунок до суржику, це радше слововжиток російськомовного, який намагається говорити українською. До речі, «горнятко» — це горщик, а не кухоль. Можливо, цей список укладено аматором. Для вивчення української мови я б його не рекомендував --В.Галушко (обговорення) 20:40, 28 квітня 2019 (UTC)

Дивіться також

• Поділи України - мовні та інші поділи України
• Арґо
• Кокні
• Сленг
• Суржик

[[2]]

Категорія:Українська мова Категорія:Слов'янські мови

Список

Чим "список" не подобається? --Oleg Marchuk^?!/_©~№? 09:19, 2 березня 2007 (UTC)

"Список" означає "копія", а "перелік" - це "список" як він використовується тут. --Akhristov 23:33, 2 березня 2007 (UTC)

У словнику:

• УЛІФ СПИ́СОК (опис з перерахуванням яких-небудь осіб або предметів), РЕЄСТР, ПЕРЕ́ЛІК, ПРЕЙСКУРА́НТ, ІНДЕКС, РЕГІ́СТР
• slovnyk.net СПИСОК, 1. Письмовий перелік кого-, чого-небудь. // Число, склад кого-, чого-небудь. 2. Документ, який містить перелік певних відомостей. 3. Рукописна копія чого-небудь.
• Тобто Список і Перелік - це синоніми, а значення: список, як копія - не основне, а лише третє. Я не бачу сенсу в перейменуванні. --Yakudza -พูดคุย 08:52, 3 березня 2007 (UTC)

Я теж проти! Окрім того, користувачі, які перекладатимуть статті з інших вікіпедій писатимуть списки (бо в російській список, в англійській list (=список) ).--Ahonc^?!/_©~№? 14:49, 3 березня 2007 (UTC)

Ага. Русифікація... --Akhristov 00:12, 5 березня 2007 (UTC)

У мене питання. На вашу думку, "алфавіт" - суржик чи ні? Він також у словнику:

• slovnyk.net
• УЛІФ--Akhristov 09:07, 3 березня 2007 (UTC)

А що ж тоді діти вчать у першому класі?!!!--Ahonc^?!/_©~№? 14:55, 3 березня 2007 (UTC)

Прошу виправити статті у вікіпедії --Oleg Marchuk^?!/_©~№? 07:12, 3 березня 2007 (UTC)

Моя думка така: ці словники мають слова, які рахуються суржиком. Але це не означає що Вікіпедія повинна використовувати ці терміни. --Akhristov 09:19, 3 березня 2007 (UTC)

Не повинна, але може.--Ahonc^?!/_©~№? 16:52, 3 березня 2007 (UTC)

«Рахуються» слова в суржику, в українській мові «вважаються».Verdi 09:43, 3 березня 2007 (UTC)

Отут Ахрістов і проколовся!:)--Ahonc^?!/_©~№? 16:52, 3 березня 2007 (UTC)

Гадаю, що тлумаченням слів повинен займатися тлумачний словник, а не Користувач:Akhristov. В словнику слово є — отже, воно є в мові. Все інше — оригінальне дослідження, заборонене в Вікіпедії. Невже не знайшлося більш змістовного заняття, ніж списки в переліки перейменовувати? Більше нема чим лічильник редагувань накрутити? Verdi 09:43, 3 березня 2007 (UTC)

ru:Википедия:Недопустимость оскорблений, угроз и агрессии. --Akhristov 09:50, 3 березня 2007 (UTC)

Скоріше ru:Википедия:Предполагайте добрые намерения. Безумовно наміри були покращити Вікіпедію. У нас практично всі конфлітки виникають через перейменування. Можливо варто зробити окремий проект: Вікіпедія:Перейменування статей куди б виносились пропозиції щодо цього. --Yakudza -พูดคุย 16:06, 3 березня 2007 (UTC)

У російській вікіпедії є щось схоже (здається, ru:Википедия:К переименованию)--Ahonc^?!/_©~№? 16:52, 3 березня 2007 (UTC)

Невірний

Не зрозумів чим не подобається "невірна відповідь". Річ в тім, що мова допускає таке застосування. І самій сторінці використовується -

"невірне перенесення чужих мовних форм"

пропоную цей пункт видалити. --Movses

Перебільшення помилковості

Я вважаю, що деякі з написаних тут помилок правильніше вважати не "помилками", а "не зовсім вдалим вживанням слів", та й то лише на думку окремих естетів. --D.A.M. 22:12, 20 березня 2008 (UTC)

Які саме? --77.121.103.198 13:40, 1 жовтня 2008 (UTC)

Скажімо, «помилкове» вживання ведучий (механізм, вал) є в словнику.нет. --Friend 14:09, 30 грудня 2009 (UTC)

Друзі, словники фіксують наявний словниковий запас, але не дають порад щодо вживання — це прерогатива порадників з культури мовлення, між іншим. Від сили, словники можуть вказати сферу вжитку, — але в окремих мовознавців є думка, що надавання позначок слова звужує сферу їх застосування.--Albedo 14:27, 21 лютого 2010 (UTC)

переїжджаю і переїжджаю

Власне так (однаково) написано в таблиці. Я не є фахівцем з української мови, але по-моєму тут якась неточність. Може в першому прикладі (неправильному) має бути "переїзджаю" або якось так?--aeou 12:38, 20 лютого 2010 (UTC)

Є КИМ/чим або таки Є ХТО/що?

Шанові панове, окрім помилок у вживанні слів чи не має бути розділ або якась таблиця з помилками синтаксичними? Найчастіше що впадає в око - це вживання звороту є ким/чим. Хоча це й найрозповсюдженіша практика побудови фраз у сучасному мовленні - вона неправильна і нею надуживають останніми роками, бо помилки розповсюджує наше ТВ. Про це ви можете дізнатися в Антоненка-Давидовича, в Курило, в багатьох інших мовознавців. Навіть шаблони вікі - "користувач є українцем".... українською неспотвореною то буде таки "користувач є українець", або "користувач-українець". Неспроможність перекласти з російської "является" викликало ту хвилю у телебаченні, газетах і статтях потвори є ким/чим замість є хто/що.

Ще одне явище - російські канцеляризми. Всі пишуть - "буде зроблений", "був збудований", "нами буде проведено" . Ці фрази - не українські. Українській мові не притаманна така кількість пасивних форм. "його зроблять", "збудували", "ми проведемо" - то по-українськи.

Знову ж таки, фрази як "1999рік - встановлений пам'ятний знак на честь....", але українською "1999 рік - встановлено...", "встановлений" ми сказали б у фразі "встановлений 1999 році пам'ятний знак вирішили демонтувати" . Різниця між цими випадками значуща, але якщо ми дослівно перекладаємо з російської, або пишемо російські звороти українськими словами,то не краще тоді й вживати-таки російську мову? Бо у такому вигляді статті у Вікі схожі на латину....ніби-то й слова самі правильні, але мова мертва, і кожен пише як хоче.

І останнє, до чого хочу привернути вашу увагу, надуживання сполучником "який" замість "що", якщо ви уважно переглянете укр. літературу до 1990-х років, ви побачите, що майже завжди пишуть: хлопець, що читає; книжка, що я її купив 2 роки тому; робітник, що йому ... і т.д. Зараз надуживають у цих випадках словом "який": хлопець, який читає; книжка, яку я купив; робітник, якому ...Такі спрощені звороти не притаманні українській мові, про це ви можете дізнатися з книжки О.Кирило "Уваги до сучасної літературної української мови" (книжка видавалась до 60-х років, і досить цікава бо відтворює не мову штампів, а саме народну мову; на цю книжку багато в чому посилається Антоненко-Давидович).У мові важливі не лише слова, а й узгодження їх у вправний спосіб.

З повагою,Romari81 23:44, 2 червня 2010 (UTC)

А чого не написати «книжка, куплена мною 2 роки тому»? А чим не подобається встанволений? По-моєму, можна і так, і так. Щодо «користувач є українець» — також не згоден. Може ви є українець, а є українцем.--Анатолій (обг.) 08:48, 30 червня 2010 (UTC)

Після дієслова "бути" українська мова зазвичай вживає орудного відм. якщо йдеться про непевну, змінливу або вже нехарактерну ознаку: То був волом, а то хочеш зостатися конем (Номис). Колись то була птиця:жайворонок — царем, а царицею — миш (Рудченко),стала ж ознака більше озачується номінативом - ще Потебня на прикладі "історія є учителькою життя" вважає це за вплив польський, а зараз під впливом рос. "являться кем/чем" це увійшло в мову остаточно.Ви не звертали уваги, що років 20-30 тому майже ніхто так не розмовляв, а все через те, що люди не можуть позбутися російської звички "являться кем/чем"? Я вам назвав 2 дуже відомі книжки з української мови, всі приклади в них - грунтуються на укр.літературі, прочитайте, не пожалкуєте, я не можу тут викласти повністю цю тему. Щодо "встановлений" - Російське "В 1991 году установлен памятник такому-то... " ураїнською "У 1991 році/1991 року встановлено пам'ятник...", жодним разом "встановлений", бо "встановлений" вживається у такому випадку: "Встановлений у 1991 року пам'ятник зруйнували наступного ж року." для безособового "установлен" вживаємо "встановлено", знову ж я не можу викласти тут це все, просто мені здавалося очевидним. Romari81 16:47, 30 червня 2010 (UTC)

Мова в Маріуполі

Шановний Амакухо, ви спираєтесь щодо російської мови на якісь джерела, якусь школу чи просто стверджуєте? Бо я маю неінтернетівські дані (фактичні) із філологічного факультету Маріупольського державного гуманітарного університету. Я думаю, що ви (можливо, мовознавець) проводили дослідження в Приазов'ї. Більше того суржиком говорить і Краснодарський край, і Ростовська область. --ДмитрОст 18:35, 08 січня 2011 (UTC)

Я всього лиш попросив посилання на джерело, адже ваше твердження про мову в цьому місті мені, особисто, видається сумнівним на основі власного досвіду. Ніякого «фонетично-лексичного злиття української, російської та грецької мов» я в цьому місті не помітив, тому хоча б приклад такої маріупольської говірки був би дуже доцільним. (І обговорювати статтю Маріуполь було б доцільніше у обговоренні статті Маріуполь). --Α.Μακυχα 20:54, 8 січня 2011 (UTC)

Варіативність

Чому можна тільки "іон"? Стаття у Вікіпедії подає ще й "йон". Отже можна писати і так, і так? 178.95.180.234 19:59, 22 червня 2014 (UTC)

Стосовно

Слово "стосовно" теж коректне. Пропоную забрати це зі списку--Unikalinho (обговорення) 05:42, 18 листопада 2015 (UTC)

Зміни 2016

1. Прибрав

відношення, мати відношення

стосунок, мати стосунок, стосуватись

українською відношення — математичний термін — «відношення a/b»

Відкриваємо тлумачний словник. Найперше ж значення:

1) Стосунок, причетність до кого-, чого-небудь; зв'язок із кимсь, чимсь.

Отже це зовсім не помилка. --Yakiv Glück 06:18, 29 серпня 2016 (UTC)

2. Прибрав

військовий (як іменник)

військовик

питомий іменник для означення особи

Відкриваємо тлумачний словник. Біля слова «військовик» стоїть ремарка «західноукраїнське». Не варто його нав’язувати як стандарт. --Yakiv Glück 06:27, 29 серпня 2016 (UTC)

3. Прибрав

переїздить

переїжджає

згідно з орфографічним словником; «переїжджає», хоча «приїздить»

Переїздити так само є в тлумачному словнику з тотожним значенням. --Yakiv Glück 20:35, 29 серпня 2016 (UTC)

І нащо неологізм військовик, коли є вояк?--ЮеАртеміс (обговорення) 13:39, 23 квітня 2019 (UTC)

Майбутня класифікація помилок

Як наше товариство ставиться до поділу списку на три з помилками різних типів (орфографічними, лексичними, граматичними)? --Олесь Діброва (обговорення) 13:05, 4 липня 2017 (UTC)

Ну, якщо ще якось зменшить кількість помилок на сторінках Вікіпедії, то чому б і ні. Втім, я не бачу як класифікація вплине на вже наявні помилки у статтях (чи зменшить їх кількість у нових дописах). --Olvin (обговорення) 14:26, 4 липня 2017 (UTC)

Я б сказав, що користуватися списком стане трохи зручніше. (Три списки будуть в одній статті.)--Олесь Діброва (обговорення) 07:26, 5 липня 2017 (UTC)

---

Йон

Прибрав його з помилок. Слово йон читається саме як /йон/, а не як /іон/. Слово яке читається /іон/ за правописом дійсно пишеться як іон, але тут не той випадок. У сучасних підручниках з хімії (наприклад шкільні Буринської, Попеля, у власне шкільній програмі як документі) використовується саме термін йон який читається так само як пишеться. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 05:42, 19 серпня 2017 (UTC)

Раз в словникові є обидва, то використовувати можна обидва. Основний варіант у тлумачному словнику — через і. З чиєїсь руки у шкільній літературі дійсно почалася міграція на «йона». Це не тема/компетенція даного розділу, але краще все ж вживати якийсь один варіант, аби не збивати читачів з пантелику. Найліпшим було б взяти написання з якогось свіжого академічного джерела, чогось на кшталт «Великого хімічного словника/довідника» видання 2010-х років. --Yakiv Glück 06:14, 19 серпня 2017 (UTC)

Сам би хотів такий побачити, бо із номенклатурою в нас капітальні проблемки... --Олег.Н (обговорення) 12:59, 19 серпня 2017 (UTC)

Протяг

Насправді форма "на протязі" є питомою, а "протягом" є новотвір. Оригінально "протягом" мало інше значення: протягом, наприклад, співали - протяжно тобто.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:30, 10 жовтня 2017 (UTC)

Не такий вже й новотвір, якщо його широко наводили в допогромних словниках 30-х років Dalekiy obriy (обговорення) 18:19, 23 жовтня 2017 (UTC)

В тому сенсі, що це вираз із ХХ століття, а "на протязі" відомий значно довше.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:37, 23 квітня 2019 (UTC)

за умовчанням

Вітаю @Iskatelb, В.Галушко, NickK та UeArtemis:.

1. http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/2646/1/18.pdf DEFAULT: «ПО ЗАМОВЧУВАННЮ» ЧИ «ЗА НАЛАШТУВАННЯМ»? УДК 001.4:004

• «як налаштовано»

1. https://onlinemanual.nikonimglib.com/d850/uk/18_menu_guide_01.html Переклад меню Nikon (Значення за замовчуванням)
2. https://www.bbc.com/ukrainian/blogs/2015/05/150512_ponomariv_blog55_ko Блог професора Пономарева: що означає "займатися" Олександр Пономарів, доктор філологічних наук, професор:

• Default printer – заданий принтер.
• Default settings – усталене налаштування.
• By default – як усталено.

1. https://support.office.com/uk-ua/article/Змінення-мови-вводу-за-замовчуванням-для-windows-586f8ac2-16b6-4901-889b-c5ddb5506f26 Змінення мови вводу за замовчуванням для Windows
2. https://www.proz.com/kudoz/russian-to-ukrainian/other/713559-по-умолчанию.html а це статистика по гуглу 2004 року:

• "за замовчуванням" - 710
• "за умовчанням" - 316
• "по умовчанню" - 108

1. https://uk.glosbe.com/uk/en/за%20замовчуванням за замовчуванням

Тому, брати і "тягнути за вуха" суржикові терміни, які до того ж ще й є недостовірними відповідниками, погано. Згідний, що потрібен єдиний стандарт, підтримую це!!! Але стандарт Український. Тому тут пишу.

Але перепрошую, це джерело по суті "радянське", а по змісту є питання:

Перехрест В. І. Російсько-український словник з математики, фізики та інформатики // Дніпропетровський нац. ун-т. — Київ: Довіра, 2008. — 685 с. — Серія «Словники України» ISBN: 978-966-507-220-1 / С. 621. по умолча́нию – за умовча́нням.

Спробуйте пошукати Перехрест В.І. в наукових працях(2019 рік пошуку) - не знайдете жодної, щодо мови , її структури, походження слів, їх творення, історичного формування і таке інше!? Отже, якщо автор не має соціальних, урядових, наукових джерел підтвердження своєї значимості в галузі мови, видання книги теж є щонайменше сумнівним. Таким чином, говорити про АД щодо цього словника не можна. І виправляти типові помилки лише за одним джерелом, є невідповідально.

За таким принципом усі комерційні видання мали б опиратись на цей словник, але він не є АД в мові, це технічна спроба стандартів. У такій ситуації 1-ий лінк теж є АД, і на противагу словнику 2008року, вказує чіткі мовні причини.

Тим українська мова і багатша, що для різних ситуативних відтінків наявні різні форми слів.

Прошу висловитись професійних колег мовників, щоб усе висвітлити у мовному світлі.

З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 12:52, 23 квітня 2019 (UTC)

Ще доповнення, чому вибрано російсько-український словник, якщо сталий термін англійський? -Всевидяче Око (обговорення) 14:45, 23 квітня 2019 (UTC)

Я не професійний мовник. Можу лише сказати, що цей термін ширший за математику й інформатику, а зачіпає й інші галузі: право (by default застосовується така-то норма, але сторони можуть домовитися про іншу), різноманітні вибори чи змагання (наприклад, by default бере участь така-то людина, але організатори можуть призначити й іншу) тощо. Я не маю якоїсь позиції з цього питання, крім поради дивитися словники — NickK (обг.) 13:46, 23 квітня 2019 (UTC)

Вдячний, що відгукнулись NickK! Отже, з вашого відгуку: "за умовчанням" теж не відповідний переклад "by default", і не є сталим у юриспруденції, Вірно? З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 14:38, 23 квітня 2019 (UTC)

Не знаю, не перевіряв. Треба дивитися вжиток у різних галузях, я поки не робив цього — NickK (обг.) 15:02, 23 квітня 2019 (UTC)

Що ж, спочатку дивимось статтю «ПО ЗАМОВЧУВАННЮ» ЧИ «ЗА НАЛАШТУВАННЯМ»? авторів Кульчицький Ігор Маркіянович — к.т.н., доц. та Філь Богдан Миколайович — к.ф.-м.н., доц. Які висловлюють думку, що: замовчування чи промовчання або стандартний, усталений — не відповідає оригінальному значенню терміна default. На нашу думку , термін default українською найкраще відповідає «за налаштуванням (налаштовуванням)» або «як налаштовано». Тобто, думка у статті...
Щодо посилання на Блог професора Пономарева з іншими подібними вище наведеними сайтами, то Пости, повідомлення й статті у вікі, форумах, блогах і Usenet не повинні використовуватися як первинні або вторинні джерела.
Тепер відкриваємо Перехреста Володимира Івановича — к.тех.н., доц. і його «Російсько-український словник з математики, фізики та інформатики» у djvu файлі на сторінці 2 та 3. Читаємо: рекомендовано Міністерством освіти і науки (дозвіл №14/18.2-2337 від 29.12.2003) і вченою радою Дніпропетровського національного університету, рецензенти: доктор філологічних наук, професор А.М. Поповський та доктор фізико-математичних наук, професор В.О. Капустян. Відповідно, цей словник є ВП:АД.
До речі, термін за умовчанням, також наприклад використовується у такій відомій компанії як Google Chrome Довідка: Як зробити Chrome веб-переглядачем за умовчанням; Як налаштувати пошукову систему за умовчанням; Як зробити Google пошуковою системою за умовчанням. --Iskatelb (обговорення) 17:39, 23 квітня 2019 (UTC)

Вітаю Iskatelb! Гарно що Ви відгукнулись. Ви неуважні, або не читали статтю! У статті дано переклади з словників і вказані їх джерела (теж з рецензіями та ІСБН-ами, прошу відмітити мовні а не технічні), і власне автори враховуючи наведені словники виказують свій вибір. ВП:АД- Оцінка джерел: Найбільш надійне (авторитетне) джерело — стаття в поважному науковому журналі.

Потрібна наукова беземоційність. Власне і для цього розпочато це обговорення.

Пункт нульовий: повторююсь - Чому взято словник російсько-український? А німецько-український... А англо-український... адже сталий вислів власне англомовний а не російський.

Пункт 1-й: інші словники Ви перевіряли, що одразу взялись за заміну лише на базі одного словника? Інших технічних словників з грифом МОНУ не має?...Давайте візьмем словник професора університету з Торонто англо-український технічний 1933 року... Згідно наведеного Вами ВП:АД - А чи використовувалося кілька первинних джерел?, Використовуйте кілька джерел

Пункт 2-й: Рецензія вченої ради технічного закладу на мовно-технічне видання? Де мовний заклад?

Пункт 3-й: Рецензент ПОПОВСЬКОМУ Анатолію Михайловичу - професорові кафедри Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ(https://www.president.gov.ua/documents/1352018-24174). Ця особа уже має науковий мовний багаж, але Інститут ВС у здоровій державі не може бути АД для мови. Окрім того спеціалізація пана Анатолія професійна мова (ВС, юрисприденція).

Потрібні інші словники. З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 18:50, 23 квітня 2019 (UTC)

@Всевидяче Око: Запропоновану вами статтю «ПО ЗАМОВЧУВАННЮ» ЧИ «ЗА НАЛАШТУВАННЯМ»? я читав уважно, у ній критикується у тому числі: за замовчуванням, промовчання, стандартний, усталений та рос. по умолчанию. На їхню думку, ліпше є неоднозначне ствердження «за налаштуванням» або * краще й стисліше «як налаштовано» – ред., але не перший чи другий термін взагалі не поширено у подібному вживанні, тому таку термінологію застосовувати у Вікіпедії напевно передчасно, бо воно буде не впізнане. Утім, щодо укр. за умовчанням там нічого не сказано, аргументованих заперечень до за умовчанням у АД немає, тому цілком допустиме.
Пункт 1. інші словники Ви перевіряли? Знайшов додаткове ВП:АД із вживанням терміну за умовчанням С. 342, 418, 420, 436, 487, 528, 564.
Тлумачний словник з інформатики / Г.Г. Півняк, Б.С. Бусигін, М.М. Дівізінюк, О.В. Азаренко, Г.М. Коротенко, Л.М. Коротенко – Д., Нац. гірнич. ун-т, 2010. – 600 с. ISBN: 978-966-350-087-4
Затверджено Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (Лист 14/18-Г-295 від 31.01.08)
Рецензенти: П.І. Бідюк, д-р техн. наук, професор Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”; Л.М. Любчик, д-р техн. наук, професор Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”; В.В. Скалозуб, д-р техн. наук, професор Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна.
Пункти 2. та 3. Якщо для когось, вчена рада Дніпропетровського національного університету з рекомендацією МОН не АД, ну то що ж я можу порадити, напишіть кудись скаргу.) Для мене Словник ISBN: 978-966-507-220-1 Серія «Словники України» — надійне джерело та й для адміна VictorAnyakin ймовірно також. --Iskatelb (обговорення) 17:58, 24 квітня 2019 (UTC)

@Всевидяче Око: вчора думав над Вашим питанням. Гадаю, що це радше питання до джерелознавців. Оскільки термін default пов'язаний з цифровими технологіями, не дивно, що його часто передають калькою з російської мови. На жаль, більшість російських і українських комп'ютерних термінів запозичені (рідше скальковані) з англійської. Спроби створити оригінальну термінологію існують (пор. Юрко Зелений), але в більшості такі експериментальні словники не можуть вважатися АД. Спробую розглянути запропоновані варіанти. Варіант «за налаштованням» не зовсім точний, бо налаштування може бути зроблене і користувачем вручну. Варіант «як усталено» кращий. Варіант «за умовчанням», хоча і є очевидною калькою з російської, узвичаївся і тому його трудно буде викоренити. Варіант «за замовчуванням», на мою думку, найбільш невдалий. Оскільки «замовчування» містить аж п'ять складів, його важко вимовити, а з огляду на російське «по умолчанию» він виглядає як спроба незграбної «українізації» російського терміна (адже є слово «умовчання», що має значення «стилістичний прийом, при якому висловлювана думка обривається з розрахунком на здогад читача про недоговорене»). Глянув, як в інших слов'янських мовах: пол. domyślnie («що розуміється само по собі»), чеськ. výchozí («вихідне, основне»). Загалом, я не проти «як усталено», але на нього потрібні АД. --В.Галушко (обговорення) 14:47, 24 квітня 2019 (UTC)

Вітаю! По порядку записів:

Iskatelb - 1:Ви перекручуєте мої фрази на власний розсуд ". Якщо для когось, вчена рада Дніпропетровського національного університету з рекомендацією МОН не АД..."- я жодним чином не говорив про те, що вчена рада ДНУ є не авторитетною. Пояснюю ще раз, йде мова про необхідність 2-ох вчених рад Технічної і Мовленневої, відповідних фахових закладів! 2: Ви далі наводите словник створений і рецензований лише технічними людьми. Правда, дуже Вам вдячний хоча б першоджерело уже англійська - це плюс. Але Ви просто мабуть знущаєтесь - Коротенко Григорий Михайлович, Коротенко Леонид Михайлович член-кореспондент Російської академії інформатизації освіти, помилка у власному повному імені (про звання мовчатиму, та на цьому тлі севастопольська школа української мови "ховається"). - Це видання ще більш сумнівне ніж попередній словник Вами наведений. 3:А це ще один, дуже уживаний у вікіпедії словник https://ukrainian_explanatory.academic.ru/53393 - замовчування: У програмуванні – угода про характеристику мовного об'єкта або виконувану дію за відсутності їх явного опису.

В.Галушко - «як усталено» потрібні АД, «за умовчанням» є узвичаєною (де узвичаєною?) очевидною калькою з російської, вірно підсумовано? З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 16:49, 25 квітня 2019 (UTC)

@Всевидяче Око: «як усталено» трапляється тільки в блозі Пономарьова. Не знаю, чи можна це вважати АД. Деякі з тверджень сумнівні: умолчание чомусь приписується передавати не зовсім вдалим «замовчування», хоча слово «умовчати» давно існує в українській мові (у Грінченка); дієслово «займатися», що вживалося в сенсі «робити щось» класиками 19 ст., оголошується неприродним українській мові. На жаль, погано розуміюсь у сучасних комп'ютерних словниках. Маю підозру, що серед словникарів нема єдності, кожен відбирає для них слова, що відповідають його власним уявлення, якою має бути українська мова. Думаю, поки краще уникати мовних експериментів і обрати найзвичніший термін. З повагою --В.Галушко (обговорення) 17:18, 25 квітня 2019 (UTC)

Уточнення, щодо імені: Пономарів Олександр Данилович. "Думаю, поки краще уникати мовних експериментів і обрати найзвичніший термін" -про який саме вибір Ви висловлюєтесь? З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 17:47, 25 квітня 2019 (UTC)

Iskatelb, чи Вам відомо, що до завершення обговорень здійснювати редагування, що стосуються теми обговорення, не варто? - Правка (20:27, 24 квітня 2019) З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 17:59, 25 квітня 2019 (UTC)

@Всевидяче Око: Щодо імен Григорий та Леонид, то є звичайний одрук як той же Пономарев і Пономарів у вашому посиланні, буває. Між тим — За замовчуванням це треба було таки постаратися перекрутити по умолчанию двома за-за, що аж запнутися можна...)
З приводу посилання на Великий тлумачний словник сучасної української мови, там згадана цікава стаття:
„Презентація «першого в незалежній Україні» (а чому забули чотиритомний словник В.Яременка?) «Великого тлумачного словника сучасної української мови» видавництва «Перун» (м. Ірпінь) стала чи не найцікавішою подією 3-го Київського міжнародного книжкового ярмарку «Книжковий світ-2001». Вона перетворилася на своєрідний ток-ринг, коли до мікрофона вийшов директор Інституту української мови НАН України чл.-кор. В.Німчук. Спочатку він поставив запитання, елементарне навіть із погляду студента-філолога: «Скільки прикладів слововживань налічує ваша картотека?» В.Бусел, автор і головний редактор словника, впевнено й не без частки іронії над «наївним професором» розповідав про нові технології впорядкування словників із використанням комп’ютерів і опрацюванням електронних варіантів текстів-першоджерел. Але фахівці знають, що для упорядкування такого словника необхідно полічити, скільки разів у якому значенні в текстах якого стилю зустрічалося це слово. Інакше виникає великий ризик унести до словника експериментальні слова, які зустрілися лише раз, або слова-одноденки (на кшталт «тролика», замість «тролейбуса», «вулиціонера», «сміхача» й т.п.). Тому склалося враження, що автор словника має досить приблизне уявлення про роботу лексикографа. Адже створення тлумачного словника — це праця, для якої необхідний талант, натхнення, а також глибокі спеціальні знання. Тим часом у виданні відсутні згадки про вчені ступені, звання, посади автора й редакторів-лексикографів. ”
З’ясовуємо, хто ж такий Німчук Василь Васильович – перевірено, це дійсно фахівець.
А от хто такі, укладачі (ВТССУМ): Бусел В'ячеслав Тимофійович ? Василега-Дерибас Микола Денисович ? О. В. Дмитрієв ? Латник Григорій Володимирович ? Г. В. Степенко ?
Хто рецензував ВТССУМ? Щось надзичайно сумнівне видання ВТССУМ «Перун»... Отже, поки немає відповідей на питання про видання та авторів ВТССУМ, вважати його АД неприпустимо.
P.S. Стосовно ISBN: 978-966-507-220-1 та ISBN: 978-966-350-087-4, то там всі дані МОН та вчені підтверджені, відповідно це Авторитетні джерела. --Iskatelb (обговорення) 21:30, 25 квітня 2019 (UTC)

@Iskatelb: Я особисто знайомий з Василега-Дерибас Микола Денисович. Зробив кар’єру на Заході як укладач профільних словників та енциклопедій. Поліглот. Коли в 1991 рухнув Союз він повернувся в Україну з метою посприяти розвитку української науки. Повторно інтегруватися у українське суспільство у нього не вийшло. Особисто мені від намагався передати основні навички з укладання словників та енциклопедій. Контакт з ним загублений. Можеш задавати додаткові питання – може згадаю ще якісь деталі. --Vitaly.v.ch (обговорення) 21:05, 11 березня 2021 (UTC)

Iskatelb, звичайний одрук в мові називається помилкою, якщо їх два (одруки) на початку - то далі по тексту їх є ще більше (запустіть перевірку орфографії навіть chrom-ом). Якщо у книгах такого рівня уже на перших сторінках є одруки і не один, це вже не АД в мові точно. Обговорювати це джерело не має змісту.

А те, що Ви порушили правила і редагували дані, що стосується обговорення будуть оцінювати адміни. Я припускав, що Ви цього просто не знали - та ваша відповідь вказує на свідомі дії. З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 06:54, 26 квітня 2019 (UTC)

Одрук є формальною, а не суттєвою помилкою, тому що він не змінює смислу змісту. Тим більш несуттєвий одрук у імені автора, оскільки з прізвищами вчених там все в порядку. Стосовно розміщення другого джерела, так ви самі його вимагали, та й ще з англійським відповідником. Коли я знайшов Тлумачний словник з інформатики ISBN: 978-966-350-087-4 С.528 установок за умовчанням (default preferences) й С.564 вживаний за умовчанням, – default; вам @Всевидяче Око: знову воно не до вподоби... Тому погоджусь, ваші дії умисного нехтування ВП:АД нехай розглядають адміни. --Iskatelb (обговорення) 10:57, 26 квітня 2019 (UTC)

• Українсько-англійський, англо-український словник. 120 000 слів — ISBN: 978-966-14-9349-9 / С. 506 — default 6) інф. (значення) за умовчанням // Сидоренко Олеся Михайлівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та прикладної лінгвістики, Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка. --Iskatelb (обговорення) 18:47, 26 квітня 2019 (UTC)

установок за умовчанням (default preferences)- УСТАНОВОК? Колего, це груба мовленева помилка, яка визнається навіть російськомовними словниками ([3], і не російські [4], [5] ...) З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 08:19, 30 квітня 2019 (UTC)

Окрім того, згідно https://uk.wikibooks.org/w/index.php?title=Локалізація_програмних_засобів/Мовні_принципи_локалізації/Термінологія є рекомендованим словник: https://e2u.org.ua/s?w=default&dicts=all&highlight=on&filter_lines=on, там є ще інші варіанти перекладу. З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 08:54, 30 квітня 2019 (UTC)

Щодо Установок мене теж це різануло, для мене особисто більш прийнятне Налаштування, тому як компроміс, я погоджуюсь прибрати ISBN: 978-966-350-087-4. Стосовно Українсько-англійський, англо-український словник. 120 000 слів — ISBN: 978-966-14-9349-9 / С. 506 — default 6) інф. (значення) за умовчанням // Сидоренко Олеся Михайлівна, то там представлені різні приклади вживання термінології Default. --Iskatelb (обговорення) 11:24, 30 квітня 2019 (UTC)

@Всевидяче Око: узвичаєно, очевидно, «за умовчанням» і «за замовчуванням». Варіант «як усталено» рекомендований тільки в блозі Пономарева. «За налаштуванням» рекомендує стаття «ПО ЗАМОВЧУВАННЮ» ЧИ «ЗА НАЛАШТУВАННЯМ»? Джерело, без сумніву, авторитетне. Але є одне але. На мій погляд, публікації в наукових журналах авторитетні саме з погляду оцінки якихось фактів. З погляду термінології краще звертатися до словників і спеціалізованих довідників. Недавно у мене був випадок, коли я писав про кінську упряж. Брав факти і дані з підручнику з конярства, випущеного київським видавництвом. Деякі терміни неточні, старі українські замінені російськими запозиченнями, яких не знають ні Грінченко, ні СУМ-11. Мусив виправляти за словниками. Отож. А узвичаєне переузвичаювати непросто. Скільки помилкових узвичаєних перекладів і кальок: «сальний жарт», «кубок Великого шолома», «Сімнадцять миттєвостей весни». Всім давно звичне сполучення «соціальні мережі». Але калька помилкова: англ. social точніше перекладається як «спілкувальний, призначений для спілкування, стосовний спілкування, схильний до спілкування», а укр. і рос. соціальний означає радше «пов'язаний із підтримкою малозаможних верств населення». І нічого, ніхто не волає про англізацію мов. Ще раз наголошую, що «за налаштуванням» — це неточний термін, може викликати нерозуміння. Окрім того, стаття носить радше рекомендаційний характер. Оскільки точного відповідника англійському терміну default немає, не може бути й точного перекладу. Він етимологічно пов'язаний з словом, що означає «відсутність, брак», тому переклад як «замовчування» чи «умовчання» ближче до оригінальної семантики, а інші запропоновані варіанти, на жаль, схожі на гіперпуризм. З повагою --В.Галушко (обговорення) 17:55, 27 квітня 2019 (UTC)

Шановний @В.Галушко:, хочу звернути вашу увагу, на мій погляд цікаву річ у варіанті ЗА УМОВЧАННЯМ. Якщо згадати рос. За умолчанием, то там як і укр. За замовчуванням передається мовчання, а от в укр. За умовчанням ще відчувається словосполучення умови з мовчанням (условия с молчанием). В усіх інших перекладах, щодо DEFAULT такого немає. Тому мабуть, За умовчанням буде найбільш вдалим прикладам визначення у налаштуваннях певного смислу Мовчазної Умови. --Iskatelb (обговорення) 08:04, 28 квітня 2019 (UTC)

Напевно, так. Цікава гра слів. Але в українських мовців може збентежити подібність до рос. умолчание. Сучасні тенденції «відштовхування» від російської докладно розбирає О. О. Тараненко. --В.Галушко (обговорення) 13:43, 28 квітня 2019 (UTC)

УМОВЧАННЯ українське слово, не гірше інших, на мою думку воно все ж таки краще звучить подвійного За замовчуванням, та виходить вдалішим у прикладі За умовчанням навіть російського варіанта. --Iskatelb (обговорення) 17:34, 28 квітня 2019 (UTC)

Iskatelb, я не проти «за умовчанням». Про кращість його порівняно з «за замовчуванням» я вже писав. Річ у тім, що «умовчання» можуть хибно сприйняти як росіїзм. Щойно випадково глянув «Антисуржик» на цій СО, там теж повно таких «русизмів».

"за замовчуванням" не подобається особисто збігом приголосних (що вже виказує ваше особисте ставлення, ВП:ОД) З повагою --Всевидяче Око (обговорення) 08:19, 30 квітня 2019 (UTC)

Коротке підсумування і пропозиція

Шановані Iskatelb, @В.Галушко: та @NickK:

Наша дискусія дійшла такого:

1: АД у даному питання не має (ті що є, містять: або різні варіанти перекладу, або помилки які вказають що вони не є АД в мовознавстві),

2: адекватний переклад цього терміну не є загальновживаним (усталено),

3: потрібно використати "загальновживаний" термін.

Пропозиція: Загальновживаність потрібно визначити (а не давати загальні фрази). Отже, пропозиція наступна - "за замовчуванням" в гугла (30.04.2019) знаходить понад 73 млн, у той час як "за умовчанням" ледь 123 тисячі.

З повагою --Всевидяче Око (обговорення) 08:19, 30 квітня 2019 (UTC)

1. АД по цьому питанню є: Українсько-англійський, англо-український словник. 120 000 слів — ISBN: 978-966-14-9349-9 / С. 506 — default 6) інф. (значення) за умовчанням // Сидоренко Олеся Михайлівна к.філ.н, Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка & Російсько-український словник з математики, фізики та інформатики — ISBN: 978-966-507-220-1 / С. 621 — по умолча́нию – за умовча́нням // Перехрест Володимир Іванович к.тех.н, Дніпропетровський нац. ун-т.
2. Адекватний переклад: за умовчанням. Хоча, якщо були б АД на Усталено, разом з достатньою уживаністю та впізнаваністю у даній термінології, то був би не проти.
3. Потрібно не займатися ВП:ОД, а звертатися до вище наведених ВП:АД та також дивитися застосування терміну в офіційних джерелах: Вимоги до протоколу фіксування часу & ДИРЕКТИВА 2012/27EU ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ від 25 жовтня 2012 р.. --Iskatelb (обговорення) 11:07, 30 квітня 2019 (UTC)

1. Ви знову берете РОСІЙСЬКИЙ як базовий?

А чому Ви забули про цей варіант: https://uk.wikibooks.org/w/index.php?title=Локалізація_програмних_засобів/Мовні_принципи_локалізації/Термінологія є рекомендованим словник: https://e2u.org.ua/s?w=default&dicts=all&highlight=on&filter_lines=on ? -Всевидяче Око (обговорення) 11:08, 2 травня 2019 (UTC)

2. Колего, Ви уважно прочитали що написав професійний мовник, пан Галушко - не перекручуйте. МОВНИЙ АДЕКВАТНИЙ ПЕРЕКЛАД - усталено, а технічні варіанти, які "прижились", це власне ота мовна безграмотність! А ВИ чомусь продовжуєте вибирати лише один варіант, який за використанням взагалі далеко позаду. Тому, це ще раз підтверджує відсутність єдиної мовонозначої бази - тобто, не має кількох АД які б чітко вказували на один варіант перекладу, про що йшлось у попередніх висновках. -Всевидяче Око (обговорення) 11:08, 2 травня 2019 (UTC)

3. Це офіційні джерела теж: https://itc.ua/news/rada-uhvalila-zakon-pro-ukrayinsku-movu-yak-yedinu-derzhavnu-vin-peredbachaye-ukrayinsku-lokalizatsiyu-sajtiv-i-programm/ , https://www.pravda.com.ua/articles/2019/04/25/7213579/ .

(Наступна фраза ВП:ОД - Офіційні державні джерела до 2014 року містять стільки помилок, що соромно за це говорити) З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 11:08, 2 травня 2019 (UTC)

1) Я представив два АД, де вказано переклад За умовчанням. Ваші Всевидяче Око посилання я бачив, але там немає взагалі запропонованого вами За замовчуванням. 2) Я вважаю адекватним переклад За умовчанням, наприклад теж стверджує Сидоренко Олеся Михайлівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри сучасної української мови Київського університету ім. Т.Г.Шевченка — спробуйте написати їй про її, з вашого погляду неадекватність та незнання української мови. Щодо колеги В.Галушко, то він якраз не проти терміну За умовчанням, а варіант «за замовчуванням», на його думку, найбільш невдалий; котрий без ВП:АД та через ВП:ОД проштовхуєте ви Всевидяче Око. 3) Всевидяче Око, дані вами джерела не є офіційними, що там залишиться після тисячі правок у законі, треба буде дивитися на оф.сайті Верховної Ради, можливо через пару тижнів. Стосовно Вимоги до протоколу фіксування часу з використанням За умовчанням, то там Редакція від 05.12.2017 року. --Iskatelb (обговорення) 15:38, 2 травня 2019 (UTC)

Якщо вже брати за основу російський варіант (перекладати з російської), то слід казати «за замовчуванням» (хоча, як свідчить СУМ, слова «замовчувати» і «умовчувати (вмовчувати)» — практично синоніми), але «замовчувати» більш уживане і самобутніше. А, взагалі, в цьому конкретному випадку треба відштовхуватися від англійського оригіналу і тому, як на мене, найприйнятніший варіант — «як усталено».--Словолюб (обговорення) 19:44, 2 травня 2019 (UTC)

@Словолюб:, задля застосування вашої думки у Вікіпедії, потрібні ще ВП:АД, інакше це ВП:ОД. --Iskatelb (обговорення) 20:05, 2 травня 2019 (UTC)

Iskatelb 3.Державні документи, ВР:

• [6] умовчання 13
• [7] замовчуванням 20

2. Фраза "Я вважаю" це ВП:ОД, це для власної СО, а не для дискусії щодо термінології та перекладу.

1. ПРОЧИТАЙТЕ УВАЖНО ПІДСУМОК: Де видно що Всевидяче Око проштовхує будь-який варіант? (до речі, це вже звинувачення!) Ви навели одне публіцистичне мовне джерело (після скількох обговорень?, яке далеко не те, яке Ви застосували для внесення змін у статтях!). Хоча словники з наукової статті про DEFAULT, це ж АД і їх 15:

1. Англійсько-український глосарій виробів Microsoft: громадська редакція / [гол. ред. Б. Рицар]. – Львів: ЕКОінформ, 2006.– 208 с. 2. Бэдет А. Глоссарий компьютерных терминов, 10-е издание.: Пер. с англ. / [Арнольд Бэдет, Диана Бурдхардт, Алина Камминг и др.] – М.: Издательский дом «Вильямс», 2002.– 432 с. 3. Іваницький Р. В. П’ятимовний тлумачний словник з інформатики / Р. В. Іваницький, Т. Р. Кияк. – К., 1995. – 372 с. 4. Коссак О. М. Англо-український словник з інформатики та обчислювальної техніки / О. М. Коссак; лінгв. ред. О. Р. Микитюк. – Львів: СП «БаК», 1995. – 304 с. 5. Проект Ваал [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.vaal.ru/index.php. 6. Пройдаков Е. М. Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і прогамування. / Е. М. Пройдаков, Л. А. Теплицький. – вид. 1.– К.: Видавничий дім «СофтПрес», 2005.– 552 с. 7. Рицар Б. Про англійсько-український глосарій виробів Microsoft / Б. Рицар, Р. Мисак, Р. Микульчик // Проблеми української термінології: зб. наук. праць / відп. ред. Л. Полюга. – Львів: Нац. ун-т «Львівська політехніка», 2006.– С. 28–30. 8. Русский гуманитарный интернетуниверситет [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.vusnet.ru/. 9. Словник української мови: В 11 т.– К.: Наук. думка, 1970–1980. 10. Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць. Вип. IV–VI / відп. ред. Л. О. Симоненко. – К.: КНЕУ, 2001, 2003, 2005. 11. Cambridge International Dictionary of English.– Cambridge: Cambridge University Press, 1995. – 1773 p. 12. Collins Cobuild Advanced Learner’s English Dictionary. New Digital Edition 2008 © HarperCollins Publishers 2008 // ABBYY Lingvo [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.lingvo.ru/whatsnew/?versionList=12_ere 13. Longman Advanced American Dictionary. – Harlow: Pearson Education Limited, 2000. – 1746 p. 14. Longman Dictionary of Contemporary English – Harlow: Pearson Education Limited, 2003. – 1949 p. 15. The New Oxford American Dictionary, Second Edition. – Oxford: Oxford University Press, 2005. – 2051 p. 1. Англійсько-український глосарій виробів Microsoft: громадська редакція / [гол. ред. Б. Рицар]. – Львів: ЕКОінформ, 2006.– 208 с. 2. Бэдет А. Глоссарий компьютерных терминов, 10-е издание.: Пер. с англ. / [Арнольд Бэдет, Диана Бурдхардт, Алина Камминг и др.] – М.: Издательский дом «Вильямс», 2002.– 432 с. 3. Іваницький Р. В. П’ятимовний тлумачний словник з інформатики / Р. В. Іваницький, Т. Р. Кияк. – К., 1995. – 372 с. 4. Коссак О. М. Англо-український словник з інформатики та обчислювальної техніки / О. М. Коссак; лінгв. ред. О. Р. Микитюк. – Львів: СП «БаК», 1995. – 304 с. 5. Проект Ваал [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.vaal.ru/index.php. 6. Пройдаков Е. М. Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і прогамування. / Е. М. Пройдаков, Л. А. Теплицький. – вид. 1.– К.: Видавничий дім «СофтПрес», 2005.– 552 с. 7. Рицар Б. Про англійсько-український глосарій виробів Microsoft / Б. Рицар, Р. Мисак, Р. Микульчик // Проблеми української термінології: зб. наук. праць / відп. ред. Л. Полюга. – Львів: Нац. ун-т «Львівська політехніка», 2006.– С. 28–30. 8. Русский гуманитарный интернетуниверситет [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.vusnet.ru/. 9. Словник української мови: В 11 т.– К.: Наук. думка, 1970–1980. 10. Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць. Вип. IV–VI / відп. ред. Л. О. Симоненко. – К.: КНЕУ, 2001, 2003, 2005. 11. Cambridge International Dictionary of English.– Cambridge: Cambridge University Press, 1995. – 1773 p. 12. Collins Cobuild Advanced Learner’s English Dictionary. New Digital Edition 2008 © HarperCollins Publishers 2008 // ABBYY Lingvo [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.lingvo.ru/whatsnew/?versionList=12_ere 13. Longman Advanced American Dictionary. – Harlow: Pearson Education Limited, 2000. – 1746 p. 14. Longman Dictionary of Contemporary English – Harlow: Pearson Education Limited, 2003. – 1949 p. 15. The New Oxford American Dictionary, Second Edition. – Oxford: Oxford University Press, 2005. – 2051 p.

Щодо пана Галушка: "...Варіант «як усталено» кращий...", "...Варіант «за умовчанням», хоча і є очевидною калькою з російської...." "...Загалом, я не проти «як усталено»..."

ОТЖЕ ПІДСУМКИ чітко відтворили картину дискусії. -Всевидяче Око (обговорення) 07:24, 3 травня 2019 (UTC)

Щодо мого, вважаю, то так я вважаю За умовчанням адекватним, грунтуючись на словниках вчених. Отже, за ПІДСУМКОМ: вам @Всевидяче Око:, не треба спамити купою всіляких словників, а якщо у вас є словник із За замовчуванням, то будь ласка надавайте конкретне посилання, щоб можна було перевірити сторінку терміну та автора. Як і не треба в купі закидувати законодавством, де ви приплели не по темі https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/364-2008-р чи https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/467-15. Якщо цітуєте колегу В.Галушко, то хоч не виривайте суті контексту :) 14:47, 24 квітня 2019 Варіант «як усталено» кращий. Варіант «за умовчанням», хоча і є очевидною калькою з російської, узвичаївся і тому його трудно буде викоренити. Варіант «за замовчуванням», на мою думку, найбільш невдалий. <…>Загалом, я не проти «як усталено», але на нього потрібні АД. 20:52, 28 квітня 2019 Iskatelb, я не проти «за умовчанням». --Iskatelb (обговорення) 06:20, 3 травня 2019 (UTC)

Iskatelb, не сприймайте усе так вороже будь ласка. Спробуйте глянути на це питання під іншим кутом.

Мені дуже шкода, що Ви усе перекручуєте і далі. Ви не уважні, лінки на офіційні джерела, які навели Ви як аргумент, опираючись на них, віднайшов інші документи там же, і для спрощення лише навів кількість (а їх вміст однозначно містить відповідні вказані слова: умовчання 13, замовчуванням 20).

Давайте побудуємо нашу дискусію у вигляді запитань-відповідей? Можливо Ви побачите, що зусилля спрямованні на консенсус, а не "проштовхування" чи "заперечення". Якщо ВИ згідні, щодо такого діалогу, питання такі : А)Щодо висловлювань пана Галушко - мовно адекватний переклад "Усталено" - хоч з цим Ви погоджуєтесь? це він писав? це не витягнуто з контексту? Б)15 словників наведені із статті це АД? І Ви також запитуйте, добре?

З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 07:38, 3 травня 2019 (UTC)

@Всевидяче Око: спочатку порахуйте скільки ви мене раз за обговорення теми вже встигли звинуватити у "перекручуванні", а тепер ще й у "ворожнечі".) Утім, я звертаюсь знову до вас на "ви" та в котрий раз прошу: будь ласка, надавайте конкретні АД зі своєю пропозицією терміну За замовчуванням або Усталено, щодо останнього я теж не проти нього про що казав також вище, як і В.Галушко, але потрібні АД та показати поширеність з уживаністю Усталено принаймні в офіційних документах для перевірки застосування, тоді й можна казати про адекватність Усталено. Поки для мене адекватним є За умовчанням, який термін вважає адекватним пан В.Галушко - треба питати у нього. --Iskatelb (обговорення) 08:24, 3 травня 2019 (UTC)

@Всевидяче Око: так, я особисто не проти «як усталено». Але при виборі слушних термінів, згідно з правилами Вікіпедії, ми маємо керуватися не особистими уподобаннями, а авторитетними джерелами. На жаль, на «як усталено» тільки блог Пономарева, а він не тягне на АД. --В.Галушко (обговорення) 18:40, 5 травня 2019 (UTC)

@Всевидяче Око та В.Галушко: Велике побажання: якщо запроваджуєте «усталеність», не забувайте про те, що в нас є поширене словосполучення «усталена практика». І от вони часто бувають в одному тексті: наприклад, тут: відшкодуванню в рамках ЦК підлягає за замовчуванням лише збиток, який виражається у витратах, понесених у зв'язку із втратою (пошкодженням) речі, а також у зв'язку з відновленням порушеного права (...) є досить усталена практика, згідно з якою відшкодування за шкоду, завдану працівником поза межами виконання трудових обов'язків, стягується з урахуванням норм цивільного права. Тобто за замовчуванням може бути одне, а усталене може бути інше — NickK (обг.) 19:45, 5 травня 2019 (UTC)

┌────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────┘ Вітаю! Англійсько-Українські та У-А АД:

• Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). Частина І англійсько-українська 2010р. (О. Кочерга, Є. Мейнарович) ISBN 978-966-382-244-0: default 1. неста́ча □ by ~ за бра́ком, че́рез брак [відсу́тність] 2. (комп.) (напере́д) уста́лений, (встановити) попере́дній режи́м, як уста́лено, без змін (якщо не вказано інакше)
• Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). Частина II англійсько-українська 2010р. (О. Кочерга, Є. Мейнарович) ISBN 978-966-382-243-3: уста́лений 1. (про процес) steady(-state) 2. (застабілізований) stabilized 3. (вгамований) settled 4. (стаціонарний) stationary 5. (самопідтримний) sustained 6. (на відміну від перехідного) nontransient 7. (загальноприйнятий, загальновживаний) conventional 8. (традиційний) traditional 9. (звичайний, стандартний) standard напере́д ~ = (комп.) default

(Лист запроошення для лінгвістів щодо обговорення цих джерл у Києві...)

• Українсько-англійський словник з радіоелектроніки 2015 (Богдан Рицар, Леонід Сніцарук, Роман Мисак) ISBN 978-966-2501-209:
  • атрибут,~а attribute; (властивість) concurrent, property; (шрифту) metric інф
    • а. за згодою default attribute інф
  • екземпляр,~а copy; (зразок) sample, example, exemplar; (пробний) specimen; (друкованого видання) issue; (у базах даних) occurrence інф; instance, instantiation ком
  • стандартний е. default instance ком
    • оголошення declaration, announcement; (сповіщення) notice, notification, report
      • о. атрибутів з усталеними значеннями default declaration інф
  • параметр,~а parameter; (змінна характеристика) variable; argument мат
    • стандартний п. default parameter
  • присвоєння assignment, assignation
    • п. значень як (наперед) усталено value default assignment
  • усталений (напр., процес) steady(-state); (наперед) default; (застабілізований) stabilized, sustained; (стаціонарний) stationary; (загальноприйнятий) conventional
    • шрифт,~у font; type (face), print інф; (типографський) printing type
      • усталений ш. base font, default font

Додатково, щодо останнього джерела:

1. "наочна" демонстрація https://e2u.org.ua/data2/radio_peredmova.pdf - це називається АД з технічним та мовним спрямуванням.
2. словник є у Список словників/Фахові та галузеві. Термінологічні. Наукової мови (Вікісловник)

Перепрошую, що довго не відписував :( і дуже вдячний Вам за терпіння, розуміння, і з повагою -Всевидяче Око ([[Обговорення користувача:Всевидяче Око|обговорення) 19:24, 6 травня 2019 (UTC)

Я погоджуюсь, що вище наведені публікації АД, принаймні тепер термін Усталено не можна вважати помилковим. Між тим, хоч мені цей варіант теж подобається набагато більше ніж За замовчуванням, ще потрібно показати поширеність вживання терміну Усталено, наприклад в офіційних документах чи належних тематичних працях. Відповідно, термінологія Усталено має бути достатньо упізнаваною для застосування у Вікіпедії. --Iskatelb (обговорення) 13:48, 7 травня 2019 (UTC)

• А чому не "зазвичай"? Mykola Swarnyk (обговорення) 07:22, 8 травня 2019 (UTC)

  Бо різниця як між англійськими usual та default — NickK (обг.) 15:32, 8 травня 2019 (UTC)

Таким чином ми повернулись до проміжного підсумку, лише з ще більшими непорозуміннями: Гугл:

• за замовчуванням 73 млн
• як усталено 897 тисяч
• за умовчанням 123 тисячі
• усталено 74 тисячі

Офіційні документи: Державні документи, ВР:

• умовчання 13
• замовчуванням 20
• усталено
• як усталено

Скоро буде...

З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 07:21, 13 травня 2019 (UTC)

Таким чином, ви @Всевидяче Око:, ніяк не хочете чи можливо не можете зрозуміти, що просто брати Гугл і давати запит на якесь певне слово це ще не значить, що те слово у змісті тексту написано в тому сенсі в якому шукається. Гугл знайде і «за & замовчуванням» та «за & умовчанням» чи «як & усталено» або ці слова по окремо, але в якому значенні ці слова написані в тексті треба дивитися конкретно, всі підряд знайдені ці слова у Гуглі чи ще десь не підійдуть. Показовий ваш Всевидяче Око, вже черговий приклад навмисної маніпуляції (того що вам про це вже вказувалось) з цифрами «умовчання 13» та «замовчуванням 20» де у двадцятці надані не по темі документи: замовчуванням про Голодомор та замовчуванням щодо політв’язнів. Тому ще раз повторюю, надавайте конкретні АД з відповідним конкретним термінологічним застосуванням у змісті тексту. --Iskatelb (обговорення) 08:36, 13 травня 2019 (UTC)

Нажаль, це ви, не хочете чи не можете зрозуміти безграмотність наведених вами джерел (окрім єдиного публіцистичного словника пані Олесі). І продовжуєте ВП:ОД, відстоюючи думку, що опирається на ці джерелах. Але це не змінює факту, що таке розповсюдженість, уживаність та опізнаваність? Щодо логічного вмісту - згідний, потрібно переглядадти зміст для ІТ, тому це звучало як пропозиція, якщо незгідні - Запропонуйте свій варіант оцінювання будь ласка. З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 09:16, 13 травня 2019 (UTC)

Яке „ОД” ? :) та й ще „безграмотність наведених вами джерел” ) Розплющіть вже своє те начебто @Всевидяче Око: )) Мої АД ISBN: 978-966-14-9349-9 рекомендовано кафедрою сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та ISBN: 978-966-507-220-1 рекомендовано вченою радою Дніпровського національного університету в т.ч. доктором філологічних наук, професором А.М. Поповським. Якщо це для вас не АД, то зверніться до окуліста. :) --Iskatelb (обговорення) 10:20, 13 травня 2019 (UTC)

Підсумок

У зв’язку з опублікуванням закону „Про мову” де офіційно визначена термінологія, хоч там і обрано на мій погляд найневдаліший варіант, але в пику москалям до їх ПО УМОЛЧАНИЮ та задля того щоб українська лексика ЗА УМОВЧАННЯМ була більш несхожа від російської (принаймні, думаю було б вже краще записати ЯК УСТАЛЕНО), утім DEFAULT можна й повживати із обтяженням двома ЗА-ЗА та довшою вимовою, тож нехай буде ЗА ЗАМОВЧУВАННЯМ ! :) --Iskatelb (обговорення) 09:45, 16 травня 2019 (UTC)

"Не дуже" варіант в законі вибрали :( - але тут погоджуюсь з Вами -DURA LEX, SED LEX! З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 08:16, 17 травня 2019 (UTC)

Так Зроблено

Гранат

@Анатолій 2000: Доброго вечора. Поясніть, будь ласка, свої дії. Ви двічі повертаєте очевидну дурницю, бо гранат не має жодного стосунку до субсидій, це дерево і мінерал. Я вже вам надавав словник як джерело, ви знову повертаєте назад. Для чого ви це робите? — NickK (обг.) 19:54, 26 листопада 2019 (UTC)

Ну взагалі-то, там слово «грант» ось тут Ви можете побачити словники, якими я користувався. --Анатолій (обговорення) 13:18, 1 грудня 2019 (UTC)

@Анатолій 2000: Дякую, ви нарешті помітили, що ви переплутали гранти з гранатами. З прізвищем проблема залишається: § 122.3 нового правопису відтепер дозволяє Ґ в прізвищах (Ґарсія, Ґете тощо). Відповідно, прізвище Grant тепер можна писати як Ґрант. Можна було б залишити, якби це було щось старе, але зараз додавати нову помилку, яка за новим правописом більше не є помилкою, вже не бачу сенсу — NickK (обг.) 14:03, 1 грудня 2019 (UTC)

Наведіть орфографічний словник, який засвідчує написання прізвища Грант через "Ґ". --Анатолій (обговорення) 14:06, 1 грудня 2019 (UTC)

Наразі це неможливо, оскільки ще не було видано жодного орфографічного словника за новим правописом. Втім, пункт правопису однозначно стверджує, що передача прізвища Grant як Ґрант не є помилкою. Ми можемо дискутувати, чи рекомендоване таке написання, але кваліфікувати його як найтиповішу мовну помилку неправильно — NickK (обг.) 14:46, 1 грудня 2019 (UTC)

Ситуація з «новим» правописом в УкрВікі дуже непроста, тому, я гадаю, не варто рекомендувати користувачам використовувати не словникові слова. --Анатолій (обговорення) 19:15, 1 грудня 2019 (UTC)

@Анатолій 2000: Я загалом згоден, що не варто рекомендувати в протилежний бік, тобто ми не маємо рекомендувати замінювати Грант на Ґрант. Разом з тим, не варто додавати як найтиповіші помилки нові написання, які тепер прямо дозволені правописом. Ми можемо не рекомендувати вживати Ґрант, а рекомендувати вживати інший дозволений новим правописом варіант — Грант. Але на підставі чого можна називати найтиповішою помилкою дозволений варіант? — NickK (обг.) 16:30, 7 грудня 2019 (UTC)

Помилки у списку

Список, очевидно, був перенесений з якогось аматорського навколомовного сайту. Зазвичай, такі сайти містять ледь не половину помилкових прикладів, викидаючи із мови цілком прийняті терміни, які чомусь не сподобались їх укладачам, інколи деяким авторам, що пишуть на тему "мовної чистоти". Один із прикладів таких сайтів https://onlinecorrector.com.ua/ Наприклад, цей комерційний сайт пише, що володіти можна використовувати лише у значенні мати що-небудь у своїй власності, у той же час Словник української мови дає набагато більше значень цього слова, в тому числі "Мати певну обдарованість", "Добре знати що-небудь", "уміти користуватись" тощо. Те ж саме і у СУМ-20. І таких помилок багато, наприклад чомусь вказано, що "головнокомандуючий" - це помилка, хоча це слово є і у СУМ-11 і СУМ-20. І таких прикладів багато. --yakudza 13:30, 31 березня 2021 (UTC)

Дякую, що запропонували до обговорення цю важливу тему. Я давно помітив сумнівність сайту onlinecorrector й суперечність словникам та слововжитку. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 19:08, 31 березня 2021 (UTC)

Цей список формувався роками, не думаю, що там лише один сайт. Не заперечую проти заміни сайту onlinecorrector на кращі, але більшість зазначеного тут підтверджується численними джерелами — NickK (обг.) 19:40, 31 березня 2021 (UTC)

Словник СУМ-11 був досить зросійщеним, а сучасний у 20-ти томах базується на ньому. СУМ заносив кальковані форми з російської щойно якийсь автор їх випадково вживав, зате питомі українські слова і форми або не заносив, або ставив їх на другорядні місця після калькованих. СУМ навіть не наводить у слові "подушка" правильний і традиційний наголос на "о", лище на "у"! Недарма до цього словника ставляться з недовірою. Про це також писав Святослав Караванський; я не дуже знаю у якому розділі і чи точно у наведеній частині, але якщо вас цікавить ця тема, то можете про це почитати тут: https://maysterni.com/p4.htm#54. --Meleten (обговорення) 18:23, 8 червня 2023 (UTC)

Помилки та не помилки

Список — жах. Чи не половина тут не є помилками взагалі. Посилання на якісь сайти фаріонознавців, які вигадують правила та не вказують, звідки вони це взяли. Спробую розгребти цей бардак. Додавати буду лише посилання на ті сайти, які подають першоджерела, OnlineCorrector та подібні видалятиму. Мої критерії оцінки помилок і не помилок:

1. все, що прямо чи опосередковано дозволено правописом 2019 року, помилкою вважатись не може, і переноситься в розділ "Не є помилкою".
2. всі слова та вирази, присутні в академічних словниках, помилками вважатись не можуть. Якщо слово має позначку "рідко", то це не помилка. Якщо позначка "розмовне" чи "діалектне", то, можливо, помилка (ВП:МОВА). Не помилкові слова переносяться в розділ "Не є помилкою".
3. профільні галузеві рекомендації, напевно, можуть перекривати попередні пункти, якщо слово/вираз використовується щодо цієї галузі, а не в загальному словниковому значенні (ДСТУ, галузеві закони, рекомендації профільних відомств, наукові роботи тощо).
4. слова та вирази, вживані класиками української літератури в різні періоди (обов'язково має бути дорадянський), в різних регіонах, помилками бути не можуть, якщо немає протилежної позиції у словниках чи правописі. За відсутності достатньої кількості авторитетних джерел за чи проти, з таблиці видаляються та обґрунтовуються в обговоренні.
5. суперечливі рекомендації не є однозначними помилками. Хтось вважає так, хтось сяк — питання смаку. Мають бути авторитетні джерела, що обґрунтовують помилку або протилежне. За наявності авторитетних рекомендацій, буду також додавати їх як альтернативний варіант (але не варто зловживати, бо ВП:НЕСЛОВНИК).

--RajatonRakkaus (обговорення) 19:48, 9 лютого 2023 (UTC)

(Редагування продовжено в особистому просторі, але про видалення помилок буду писати тут.) --RajatonRakkaus (обговорення) 13:02, 11 лютого 2023 (UTC)

Більше ста. Дійсно, дехто рекомендує вживати "понад", або "більше, як" тощо. Я зазирнув у корпус, а там конструкцію "більше десяти" та подібні послідовно вживають І. Нечуй-Левицький, Л. Українка, І. Франко, П. Мирний, О. Кобилянська, В. Грушевський та інші. Напевно, слід було би пройтись по їх творах та повиправляти :) Тобто, є сталий вжиток численними потужними класиками, тому аргументи «за» мають бути надзвичайно ґрунтовними, щоб можна було вважати то помилкою. --RajatonRakkaus (обговорення) 22:50, 9 лютого 2023 (UTC)

В деякій мірі, в певній мірі, у міру чого-небудь. СУМ-20 позначає перші два як рідковживані. Фразеологічний словник подає як приклади. В корпусі вживають: Франко (1907), Тичина (1922), Грушевський (1923), Кримський (1924), Скрипник (!) (1929). Потрібні дуже точні джерела для доведення помилковости. --RajatonRakkaus (обговорення) 22:17, 11 лютого 2023 (UTC)

За бажанням. Не рекомендують Антоненко-Давидович та газета «Хрещатик». Але от та сама газета також рекомендує писати «за власним бажанням». В корпусі обох варіантів (за бажанням і на бажання) дуже мало. --RajatonRakkaus (обговорення) 18:54, 13 лютого 2023 (UTC)

Підтримую. У Антоненка-Давидовича я не побачив категоричної заборони "за бажанням", він пише, що часто зловживають прийменником "за". Пошук у корпусі ГРАК "за бажанням" дав 6,419 результатів. --yakudza 01:11, 14 лютого 2023 (UTC)

а як же Святослав Караванський? Він окрім того, що не рекомендував вживати "за бажанням", так ще склав словничок-рятівничок від "закальних" форм, який, до речі, варто було би включити до статті. --Meleten (обговорення) 18:40, 8 червня 2023 (UTC)

А та У. Оскільки порушення правил дуже часті, то їх використання в списку може перевантажити список. Напевно, має сенс для них створити окремий список зі вказівками (фільм(а/у), танк(а/у), кооператив(а/у), сайт(а/у) тощо). --RajatonRakkaus (обговорення) 22:29, 13 лютого 2023 (UTC)

Родовий відмінок однини іменників чоловічого роду другої відміни --Mik1980 (обговорення) 10:55, 14 лютого 2023 (UTC)

Дякую, в моєму повідомленні теж є це посилання. Я мав на увазі окремий список типових помилок або в цій, або в тій статті. --RajatonRakkaus (обговорення) 11:01, 14 лютого 2023 (UTC)

Здається до такого списку попадуть ледь не усі слова, бо це дуже поширена помилка. Може варто більш детально розжувати правильні форми. --Mik1980 (обговорення) 11:27, 14 лютого 2023 (UTC)

Повністю згоден. Якби ж тільки знайти хороші джерела, які детально це описують. --RajatonRakkaus (обговорення) 12:42, 14 лютого 2023 (UTC)

Я не впевнений чи вийде. Я бувало відкривав правопис, читав критерії в ньому один за одним щоб зрозуміти яке ж все таки закінчення має бути, але все одно помилявся :) --塩基Base 12:46, 14 лютого 2023 (UTC)

Тут непогано описано. --yakudza 17:10, 14 лютого 2023 (UTC)

Справді непогано на погляд. Але на жаль, це соцмережа, а авторка не така брила українського мовознавства, як, скажімо, Пономарів, щоб вірити на слово. --RajatonRakkaus (обговорення) 18:37, 14 лютого 2023 (UTC)

Користуватись попитом/популярністю. Тут неоднозначна історія, я не зміг зробити висновок щодо помилковости/не помилковости. А особливо дивно замінювати "користуватись" на "послуговуватись", бо це ж одне й те саме. Поки просто залишу тут факти. В корпусі немає ні "користуватись", ні "послуговуватись" в дорадянський період. В російсько-українських словниках також немає обох, є "мати". ВТССУМ та СУМ-20 використовують (1, 2) "користуватись популярністю" в описах, що прямо не доводить правильність (бо в описах академічних словників є помилки, на диво). А ще вони наводять (1, 2) значення слова "користуватись" на позначення володіння чимось абстрактним ("користуватись правами" — не використати права для чогось, а просто мати їх). --RajatonRakkaus (обговорення) 14:15, 15 лютого 2023 (UTC)

Навчати грамоті. Крім Антоненка-Давидовича не бачу заперечень. У Шевченка є "навчати Добру", а отже, вживання давального відмінка є можливим. --RajatonRakkaus (обговорення) 14:52, 15 лютого 2023 (UTC)

Крім Антоненка-Давидовича про форму після "навчати" писав ще Караванський. А щодо Шевченка, то на рівні з іншими класиками він інколи обмовлявся й вживав російські форми, оскільки здобув освіту російською. --Meleten (обговорення) 18:43, 8 червня 2023 (UTC)

Наступний (при переліченні). Не знайшов аргументів ні за, ні проти. В СУМ-20: «Який настає, розташовується або з'являється слідом за ким-, чим-небудь; найближчий після когось, чогось.». Тобто, опосередковано це дозволено. В корпусі не бачу в цьому значенні. Це виглядає канцеляризмом, але висновок зробити не можу, тому поки прибираю. -- Rajaton Rakkaus ^обг 10:27, 23 лютого 2023 (UTC)

Один і той самий. Не рекомендує особисто Авраменко, але він сам каже, що це «небажана» конструкція. Плюс, фіксується в корпусі: Франко (1878), Нечуй-Левицький (1891). Тому помилковість має посилатись на академічні матеріали. -- Rajaton Rakkaus ^обг 21:35, 25 лютого 2023 (UTC)

Причинно-наслідковий. Є в словниках. «Причиново-наслідковий взагалі» ніде не видно. -- Rajaton Rakkaus ^обг 10:09, 26 лютого 2023 (UTC)

и В словниках слово «продовжуватись» має значення «тривати». Слід мати джерело, чому тоді посадка може тільки тривати. -- Rajaton Rakkaus ^обг 10:11, 26 лютого 2023 (UTC)

Продовжувати + інф. Стилістична рекомендація, не помилка. -- Rajaton Rakkaus ^обг 10:13, 26 лютого 2023 (UTC)

щодо пункту 2: може такі слова додавати до рекомендацій? --Meleten (обговорення) 20:01, 9 червня 2023 (UTC)

Зауваження

@Meleten, вітаю, маю до вас кілька зауваг. Я поважаю ваші наміри, але не слід забувати про фундаментальні правила Вікі, як ВП:АД, ВП:МОВА, ВП:НЕТРИБУНА. Перш за все, OnlineCorrector не можна вважати джерелом, я навів вище аргументи. Тепер конкретно по тих пунктах, що ви їх додали, і які я видалю (але бажано, щоб це зробили ви):

1. Аби (щоб). Фіксується академічними словниками, присутнє в корпусі. Аби тільки присутнє в словнику Кримського та корпусі.
2. В тому числі. За корпусом — активно вживається Драгомановим, Грушевським та Франком. Заперечення має спиратись на надзвичайно сильні академічні аргументи (див. ВП:Сенсація), що докладно визначають, коли, як та звідки з'явився цей вираз.
3. У когось є. Те саме.

-- Rajaton Rakkaus ^обг 17:52, 8 червня 2023 (UTC)

Можете дати докази до 2-го і 3-го? --Meleten (обговорення) 18:24, 8 червня 2023 (UTC)

Так, присутнє. У зросійщених. Сам Шевченко, якого ви тут неодноразово згадували, вживав "аби" у значенні "щоби тільки":

”А червінців! хоч не його,

Так що? Аби гроші.” (”Гайдамаки”)

Так що "аби" досі залишається не "щоби".

--Meleten (обговорення) 18:52, 8 червня 2023 (UTC)

Словники є словники. Вони є чинними документами ІМ НАНУ і визнаються. А ваші чи мої смаки — ні. Мені, наприклад, подобається вжиток слів «блоґ», «мініґан» і таке інше. Я люблю «ґ» і в розмовах його стараюсь уживати. Але, на жаль, це заборонено Правописом і відсутнє в орфографічних словниках — тому в Вікі таке написання є неприпустимим.

Докази — звісно. Відкриваєте корпус, вводите бажаний вираз та сортуєте за датою (doc.date) і бачите всіх названих мною діячів. -- Rajaton Rakkaus ^обг 19:00, 8 червня 2023 (UTC)

Про зросійщення. Це проблема, і мені це не подобається. Але зросійщення словників не дає нам права заперечувати їх офіційний статус, визнаний у Вікі. Так само як для російськомовних какаяразніца-адептів їх переконання не скасовують офіційний статус української мови. -- Rajaton Rakkaus ^обг 19:09, 8 червня 2023 (UTC)

І так, факт того, що певне слово є росіянізмом, потребує доведення. Бо воно раптово може виявитись праслов'янським або праіндоєвропейським, як оте саме слово з трьох літер, яке активно вживалось українцями з давніх-давен. -- Rajaton Rakkaus ^обг 19:25, 8 червня 2023 (UTC)

зрозуміло. Із зросійщеннями треба боротися не на Вікіпедії. --Meleten (обговорення) 17:39, 9 червня 2023 (UTC)

Слухайте, а якщо вам теж не подобається зросійщення словників, і також як, я бачу, і написання деяких слів, то як вам ідея заснувати якусь спільноту, яка би просувала традиційну і неспотворену українську мову? --Meleten (обговорення) 14:45, 17 червня 2023 (UTC)

@RajatonRakkaus --Meleten (обговорення) 19:28, 18 червня 2023 (UTC)

Проти. Ці словники є академічними, їх ухвалюють професіонали, подобається нам це, чи ні. Вікіпедія не призначена для просування інтересів — тим більше щодо настільки багатогранних тем, як мова. Ви особисто можете у своїх редагуваннях підбирати такі відповідники, які вам більше подобаються, що я теж роблю. Але ваша ініціатива зі створення загального "руху" скоріше за все зламається вже на формулюванні критеріїв того, яка мова є традиційною та неспотвореною. Сторінка з рекомендаціями справді дасть можливість шукати альтернативи, це хороший початок. Поки не бачу перспектив розвитку цього далі за це, але хтозна, побачимо. -- Rajaton Rakkaus ^обг 20:33, 18 червня 2023 (UTC)

Словники, якими ми користуємось, уклали «професіонали» виховані на злитті мов, що ви теж знаєте, і що вам теж не подобається. Їх укладати я з вами і не збираюся — ми банально не є мовознавцями. Однак, я пропоную натомість зібратись де-небудь і обговорити подальші дії — не на Вікіпедії. Щодо критерію зросійщеності, він існує, і це і зрепресовані слова, і штучно накинуті слова та форми, які описував Святослав Караванський. А насамкінець, якщо цього недосить, можна створити рух, який би заохочував мовознавців більше досліджувати дії спотворень до нашої мови. --Meleten (обговорення) 21:10, 21 червня 2023 (UTC)

Я боюсь, у мене недостатньо часу для такої діяльности. Але, ви знаєте, це однозначно цікаво. Тому я обов'язково обміркую це. -- Rajaton Rakkaus ^обг 21:37, 21 червня 2023 (UTC)

Треба насамперед десь зібратись. --Meleten (обговорення) 05:51, 22 червня 2023 (UTC)

Створив групу, у якій є один письменник. @RajatonRakkaus, напишіть, якщо хочете доєднатися, і я вам дам посилання. --Meleten (обговорення) 17:03, 23 червня 2023 (UTC)

Дякую. Поки не маю часу. -- Rajaton Rakkaus ^обг 17:54, 23 червня 2023 (UTC)

Добре, не чіпатиму вас. Якщо знайдете час, радо вас додам. --Meleten (обговорення) 19:51, 23 червня 2023 (UTC)

Що ви маєте на увазі під "корпусом"? --Meleten (обговорення) 17:38, 9 червня 2023 (UTC)

Перепрошую, випадково не додав посилання. Ось. -- Rajaton Rakkaus ^обг 06:02, 10 червня 2023 (UTC)

От вам Нечуй-Левицький: «Потрапимо якось, хоч навпомацки, аби тільки з місця зрушити, — одказав о. Мойсей.» Франко: «Де-будь і як-будь, аби тільки заробити гроші, сплатити решту жидові і стати господарем — хоч бідним, хоч остатнім, а все-таки своїм господарем, у своїй хаті, на своїй п'яді землі!». -- Rajaton Rakkaus ^обг 19:06, 8 червня 2023 (UTC)

Драгоманов: «Ті порядки англійські мусять стати на довгий час взірцем для всіх великих держав Європи, в тому числі й для Росії.» Франко: «Отелився в нім Рильський широкою статтею про економію політичну, та такою тяжкою, претензіональною (хоче, бачте, подати деякі поправки до теорій західноєвропейських економістів, в тому числі й Маркса), що я не знаю, для кого саме вона написана.» -- Rajaton Rakkaus ^обг 19:14, 8 червня 2023 (UTC)

забив у пошук "в першу чергу", і жодних Франків, Драгоманових та Грушевських не бачу.

https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#concordance?corpname=grac16&tab=advanced&keyword=%D0%B2%20%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96&attrs=word%2Clemma&viewmode=sen&attr_allpos=kw&refs_up=1&shorten_refs=0&glue=0&itemsPerPage=500&structs=s%2Cdoc%2Cg&refs=%3Ddoc.date%2C%3Ddoc.author%2C%3Ddoc.title&default_attr=lemma&showresults=1&fullcontext=1&f_tab=advanced&operations=%5B%7B%22name%22%3A%22iquery%22%2C%22arg%22%3A%22%D0%B2%20%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96%22%2C%22active%22%3Atrue%2C%22query%22%3A%7B%22queryselector%22%3A%22iqueryrow%22%2C%22iquery%22%3A%22%D0%B2%20%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96%22%7D%2C%22id%22%3A5180%7D%5D

Щодо "у мене є" знайшов тільки франка: https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#concordance?corpname=grac16&tab=advanced&keyword=%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D1%94&attrs=word%2Clemma&viewmode=sen&attr_allpos=kw&linenumbers=1&refs_up=1&shorten_refs=0&glue=0&itemsPerPage=500&structs=s%2Cdoc%2Cg&refs=%3Ddoc.date%2C%3Ddoc.author%2C%3Ddoc.title&default_attr=lemma&showresults=1&checkboxes=1&fullcontext=1&f_tab=advanced&operations=%5B%7B%22name%22%3A%22iquery%22%2C%22arg%22%3A%22%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D1%94%22%2C%22active%22%3Atrue%2C%22query%22%3A%7B%22queryselector%22%3A%22iqueryrow%22%2C%22iquery%22%3A%22%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D1%94%22%7D%2C%22id%22%3A6100%7D%5D --Meleten (обговорення) 16:53, 17 червня 2023 (UTC)

Симон Петлюра підійде для "в першу чергу"? Історія української літератури Грушевського «в першу чергу перекладені», є ще «на першу чергу», у Записках теж є, можна ще назвати інших діячів але лінь, і Ваше покликання на конструкцію «у тому числі», тому Ви їх і не бачите --『白猫しろ ねこ』^Обг. 17:24, 17 червня 2023 (UTC)

Мені не потрібні окремі люди, які вживали ці констурції, а загальна кількість вживань до 30-их років. --Meleten (обговорення) 15:43, 16 липня 2023 (UTC)

Я розумію ваші прагнення і частково поділяю. Але те, що ви робите, називається просуванням вашої думки, що неприпустимо на Вікі. Звісно, у ваших правках ви маєте право писати все, що не заборонено Правописом та має обґрунтування в словниках — але не слід це подавати як єдину правильну позицію. Головне, що все дозволене словниками та Правописом має вищу силу над вашими і моїми переконаннями в Вікі, будь це добре чи погано. -- Rajaton Rakkaus ^обг 17:55, 8 червня 2023 (UTC)

я ж так не пишу? усюди, де я додав помилки, я додав джелело, можливо не дуже надійне, але якщо трішки дослідити, то можна знайти ту чи ту помилку де-інде. Це не моя думка, я її би тоді не заносив до помилок. --Meleten (обговорення) 18:31, 8 червня 2023 (UTC)

Ну дивіться, щодо джерел: OnlineCorrector, як я сказав, джерелом не є. Вінницький сайт, який не посилається на жодного лінгвіста, звісно, теж. Існують багато різною мірою авторитетних рекомендацій від різних фахівців. Наприклад, Антоненко-Давидович та Пономарів. Але, по-перше, це лише варіації на тему того, як можна ставитись до мови; по-друге, їх рекомендації ніяк не закріплені ані в словниках, ані в Правописі. Наприклад, Пономарів є безумовним авторитетом, але той варіант правопису, який він просував, не було прийнято. Чому? Тому, що інші авторитетні лінгвісти мали інші погляди. На жаль, не завжди достатньо коректні, але маємо те, що маємо.

Я вище сформулював критерії, які максимально відповідають правилам Вікі. Тобто, просування позиції, яка суперечить Правопису та академічним словникам (наприклад, заперечення слова «аби» у значенні «щоб» — порушення ВП:МОВА). Якщо немає істинно наукової роботи, яка пояснює суть проблеми з наукового боку (етнічний росіянин Антоненко-Давидович, до речі, нічого не пояснює, окрім як своїм особистим смаком — тому науковість його методів я би поставив під сумнів), а натомість є сталий вжиток українськими класиками — то навряд чи можна стверджувати про факт помилки.

От, наприклад, «люби́й» — справді помилка, бо цього слова немає в словниках та корпусі, а рекомендації тільки підтверджують це. А «аби тільки» — вираз, широко вживаний українськими класиками та присутній у словниках, тому намагання видати його за помилку є просуванням певної недостатньо обґрунтованої думки, коротко кажучи — власних смаків. -- Rajaton Rakkaus ^обг 18:54, 8 червня 2023 (UTC)

Добре, з того, що я зрозумів про дререла, ви хочете щоби я замінив онлайнкоректори та сайти-рекомендації на більш авторитетні? І якщо так, то чи не варто було б їх просто перемістити до таблиці з рекомендаціями? Стосовно "аби", я зрозумів вашу позицію до нього; я вирішив зробити невеличкий дослід в інтернеті з цього питання, після якого дізнався, що "аби" у значенні "щоб" це просто діалектизм, як-от це пише Антоненко-Давидович у своїй праці; при чому з доказами. На сам же кінець, чинний словник наводить "аби" у першому значенні як "коли б лише, тільки б". Тож зважаючи на усе сказане, вживати "аби" як "коли б лише" замість "щоб" є скоріше рекомендацією, яку, зрештою, не треба нехтувати. --Meleten (обговорення) 19:46, 9 червня 2023 (UTC)

Перепрошую за затримку. Я відшукав відео, яке найточніше пояснює, як слід ставитись до рекомендацій Антоненка-Давидовича та подібних. Тобто, я повторю, як варто розглядати цю ситуацію з погляду засад Вікіпедії:

1. Офіційно затверджені джерела мають найвищий пріоритет відповідно до ВП:МОВА. Якщо словник ІМ НАНУ або Правопис прямо або непрямо щось дозволяють, то це не може бути помилкою в жодному разі.
2. Якщо ми говоримо про вирази, які в принципі не вносяться до словників, то розглядаємо корпус. Якщо в корпусі є такий вжиток серед класиків, то не слід вважати це помилкою. Навіть якщо стилістичні рекомендації кажуть, що це не так — не варто це вносити. Більшість рекомендацій є ненауковими, означають власні смаки або просто старі та не враховують нову інформацію, як-от корпус.

Отже, якщо ми називаємо сторінку «список помилок», то ми маємо наводити список об'єктивно хибних виразів. -- Rajaton Rakkaus ^обг 13:52, 12 червня 2023 (UTC)

Тому я все ж таки видалю те з того, що ви додали, що не є помилками. Але ви можете створити власну сторінку типу «Список мовних рекомендацій» абощо, я б охоче подивився. Єдине, що прошу не посилатись на OnlineCorrector, як я вже казав. -- Rajaton Rakkaus ^обг 13:57, 12 червня 2023 (UTC)

по-перше, я сам пробував очистити перший список від рекомендацій, однак зазнав невдачі, бо один ресурс указує на рекомендацію, інший на неправильне вживання, та ще й тих ресурсів обмаль. По-друге, список рекомендацій вже існує, і причому міститься він на тій самій сторінці, що й помилки) Так що прошу вас помилки не видаляти, а просто перенести до рекомендацій. --Meleten (обговорення) 16:03, 12 червня 2023 (UTC)

Саме так. В тому і проблема всіх ресурсів. Це все виключно рекомендації. Тому або ми не вважаємо їх помилками, або додаємо їх до іншого списку, що стосується рекомендацій. -- Rajaton Rakkaus ^обг 16:29, 12 червня 2023 (UTC)

Ну а перенести рекомендації на іншу сторінку все ж варто. Бо ця сторінка має бути переліком об'єктивних помилок. А та інша сторінка може бути набором різних цікавих фактів. -- Rajaton Rakkaus ^обг 16:30, 12 червня 2023 (UTC)

та для чого на нову статтю? на сторінці з помилками є список з рекомендаціями, який я вважаю, нехтувати не треба. --Meleten (обговорення) 07:21, 16 червня 2023 (UTC)

@Meleten, тегаю. -- Rajaton Rakkaus ^обг 13:57, 12 червня 2023 (UTC)

Ви схоже пропустили те, що я вам хотів донести. Я якраз і сказав, що не заперечую можливість використання «аби» у значенні «щоб», але я уточнив, що воно є ДІАЛЕКТНИМ, а крім цього, воно стоїть на другому місці у СУМі, що має стати залізною причиною того, чому воно не має займати головне значення «аби». --Meleten (обговорення) 15:57, 12 червня 2023 (UTC)

Це неправда. По-перше, в словнику немає позначки про діалектизм, значить, не діалектизм. По-друге, друге місце у словнику не дає ніяких підстав вважати його менш суттєвим; коли це так, то там присутні позначки, що слово жаргонне, рідковживане або розмовне. Тут цього немає, тому це банально хибне трактування. -- Rajaton Rakkaus ^обг 16:27, 12 червня 2023 (UTC)

Ви маєте рацію. Нам слід його перенести до рекомедацій; однак натомість, зробити список рекомендацій більш "чинним". Під цим я маю на увазі додати речення, що рекомендації покликані зробити текст більш "українським"; думаю бодай хтось із мовознавців висловився так про них. --Meleten (обговорення) 16:42, 13 червня 2023 (UTC)

Ви можете спробувати, як є наснага. Також раджу пошукати по Вікі, є ряд статей з рекомендаціями та якісь проєкти щодо чистоти мови. В будь-якому разі, слід розділяти помилки (те, що слід виправляти) та варіації (те, що можна вживати як паралельні форми). І також хочу нагадати, що зазвичай друге прийнято не виправляти. -- Rajaton Rakkaus ^обг 17:59, 13 червня 2023 (UTC)

Ну а цю статтю я поверну до версії перед вашими правками та вручну додам те, що є точними помилками, якщо є. Ви завжди можете вибрати в історії редагувань потрібне, щоб звідти перенести розмітку в нову статтю. -- Rajaton Rakkaus ^обг 18:00, 13 червня 2023 (UTC)

і чого ж рекомендації прийнято не виправляти? --Meleten (обговорення) 07:22, 16 червня 2023 (UTC)

Тому що це ваш суб'єктивний смак. А в когось інший. Хтось вважає одне кращим, а хтось іншим. Чому б це прибирати дозволений варіант? Мені, наприклад, не подобається слово "зосібна". Вам же не буде приємно, якщо я буду по ваших статтях ходити та його прибирати? Тому такі дії є небажаними. Ця сторінка має бути довідником реальних помилок, які спричинені недостатнім знанням словників і Правопису, і які точно слід прибирати. -- Rajaton Rakkaus ^обг 09:11, 16 червня 2023 (UTC)

Знову ж, є таке поняття, як есе. Якщо ви напишете ваше есе з рекомендаціями щодо вжитку, то, можливо, дехто ним буде користуватись і прийме ваші смаки на власне озброєння. Але це не значитиме, що ваш варіант української мови є однозначно більш правильним. -- Rajaton Rakkaus ^обг 09:16, 16 червня 2023 (UTC)

Це рекомендації шанованих мовознавців, як-от Пономарева, які роблять українську мову більш українською і менш російською. Кому у теперішній час потрібно користуватися тим, що прийшло з московії? --Meleten (обговорення) 15:02, 16 червня 2023 (UTC)

Вони висловлюють власну думку. Інші шановані мовознавці висловлюють інші власні думки. Або ж посилайтесь на наукові роботи Пономарева. Вікіпедія не є місцем, де анонімні користувачі визначають, яка українська «більш українська», а яка «менш українська». Більш того, дуже часто в гонитві за «більш українською» мовою пуристи відкидають питомо українські конструкції та слова, вішаючи на них ярлики російськості. Є словники та правопис. Хочете з ними сперечатись — ви можете писати листи в ІНМО НАНУ. Не знаю, правда, що робити, як ви вважаєте, що Франко, Нечуй-Левицький і Українка писали «менш українською» мовою. Ще раз прошу: давайте збережемо адекватну сторінку з об'єктивними помилками, а не будемо нагороджувати естетичних переконань. Не розумію, для чого ви весь час ходите по колу. Я пропоную:

1. Ця сторінка для об'єктивних помилок, які суперечать правопису та словникам.
2. Рекомендації різного штибу ви винесете на окрему сторінку, де їх так само легко можна буде знайти.

-- Rajaton Rakkaus ^обг 15:27, 16 червня 2023 (UTC)

Ви погоджуєтесь із пропозицією? Або запропонуйте свій варіант, будь ласка. -- Rajaton Rakkaus ^обг 15:27, 16 червня 2023 (UTC)

я маю ідею перейменувати сторінку на "Список мовних помилок та рекомендацій", куди внести і, як ви сказали, "щирі помилки", і рекомендації. Також я пропоную додати до вже наявного розділу "Не помилки" альтернативні форми осени, радости, соли, етер, авдіо тощо. А ще, що не стосується безпосередньо самої статті, я пропоную обговорити мовну тему в особистому спілкуванні задля більшої ефективності. --Meleten (обговорення) 14:33, 17 червня 2023 (UTC)

Альтернативні форми обов'язково мають бути в розділі "не помилки", це факт. Але "авдіо" — поганий приклад, цього слова немає ув академічних словниках. Внесення всього в одну статтю має ряд проблем: 1) стаття і так достатньо велика та має деякі проблеми зі швидкодією; 2) потрібно зробити так, щоб рекомендації було видно — бо посилаючись на список помилок, деякі користувачі будуть просувати рекомендації. -- Rajaton Rakkaus ^обг 14:49, 17 червня 2023 (UTC)

І все ж, у чому проблема створення окремої сторінки? Це ж навпаки покращить упізнаваність обох тем, дозволить якісніше посилатись на кожну з них, покращить швидкодію, прибере оцей конфлікт. Жодних недоліків. То чому ви проти? -- Rajaton Rakkaus ^обг 14:58, 17 червня 2023 (UTC)

Якщо ви скажете, що ви не проти, то я створю для вас таку сторінку разом із преамбулою, категоріями та перенаправленнями. І одразу додам перехресні посилання між цими двома сторінками. -- Rajaton Rakkaus ^обг 15:12, 17 червня 2023 (UTC)

ну, я погоджуюся, робіть. Тільки якщо ця ідея не спрацює, чи можна буде безпечно видалити сторінку без усяких там конфліктів/перенаправлень/і таке-сяке? --Meleten (обговорення) 17:03, 17 червня 2023 (UTC)

Так, звісно. Ніяких проблем не буде, за умови, що ви туди додасте ці рекомендації. -- Rajaton Rakkaus ^обг 18:58, 17 червня 2023 (UTC)

подивився відео від Гуманітарки, про яке ви написали — ясніше не стало, лише більше збило з пантелику. --Meleten (обговорення) 14:37, 17 червня 2023 (UTC)

 Коментар. Сформулюю пропозицію ще раз окремо, щоб вона не губилась у тексті.

• Помилки та рекомендації зі стилістики є двома очевидно різними поняттями. Перші є хибними варіантами, а другі можуть бути різною мірою доречними та часто відображають переконання. Розділення помилок і рекомендацій на дві сторінки дозволить уникнути конфліктів, оскільки рекомендації можуть бути абсолютно різними, іноді навіть протилежними — натомість, критерії помилок майже об'єктивні.
• Розділення покращить і впізнаваність обох тем: можна буде чітко розуміти, мається на увазі беззаперечна помилка чи рекомендація конкретних осіб. В преамбулі кожної зі сторінок можна буде зазначити, як користуватись сторінкою.
• Ця сторінка буде слугувати переліком об'єктивних помилок, які завжди слід виправляти. Рекомендації будуть сторінкою, в якій буде зафіксовано можливі варіанти мовлення. Так буде важко сплутати одне з іншим. Я також планував додати розділ, в якому будуть не окремі слова, а цілі правила.
• Навіть зараз через великі таблиці та багато посилань сторінка має проблеми зі швидкодією. Розділення допоможе їх суттєво зменшити та прибере необхідність економити обсяг.

Рішення

Створено сторінку Довідка:Список рекомендацій для української мови. Цю сторінку відкочую до своїх правок, але всі правки можна знайти за посиланням. -- Rajaton Rakkaus ^обг 09:51, 18 червня 2023 (UTC)

Джерела

@Franzekafka, як ви можете побачити вище, цей список передбачає додавання лише об'єктивно доведених помилок. Тож, будь ласка, додайте джерела. -- Rajaton Rakkaus ^обг 07:44, 3 вересня 2023 (UTC)

Все нормально, я працювала з блоком неперевірених помилок, які може опрацювати будь-хто, хто має джерела. --Паляниця ^обг. 12:25, 3 вересня 2023 (UTC)

Тоді перепрошую. -- Rajaton Rakkaus ^обг 13:15, 3 вересня 2023 (UTC)

Відсутність джерел, що доводять правильність активних дієприкметників

У таблиці під розділом "Не є помилками" є рядок з "виконуючий, домінуючий" та іншим, у коментарі до якого недійсні/слабі джерела. У примітці після "значна їх кількість присутня в орфографічних" посилання не дійсне, а слова "та тлумачних" посилаються на словник, що скопіював 75% матеріялу з 11-томного СУМу. Що з ним не так, гадаю пояснювати не треба. Отже, чи можу я перенести цей рядок до помилок без того, щоби моє редагування скасували? --Meleten (обговорення) 12:10, 12 листопада 2023 (UTC)

@Meleten, словники часто просто перестають працювати з невідомих причин. Цілком можливо, завтра працюватимуть. Або слід пошукати інші посилання на ці ресурси. Але, взагалі кажучи, не вам і не мені вирішувати, що не так з СУМ-11. Можете його не вважати актуальним і використовувати інші, кращі на вашу думку, академічні джерела у ваших текстах. Але скасовувати затверджений офіційно матеріал ІМ НАНУ ви не можете. Тому відповідь — ні, йти всупереч СУМ-11/СУМ-20/ВТССУМ та іншим ви не можете. Дієприкметники та дієприслівники властиві українській мові незалежно від того, що думають про це окремі пуристи. Франко активно вживав, наприклад, слово "біжучий". І ще десятки класиків української літератури його вживали. Те саме з дієприкметниками. Є такі ситуації, коли офіційна термінологія вживає кращий відповідник — наприклад, в авіації (можу помилятись) вживають не "несуча поверхня", а "несна" або "носійна", але тут питання не в дієприкметниках/дієприслівниках, а саме в затвердженому вжитку. Тому, знову ж, ні, не в ваших і не в моїх силах просувати інші варіанти як єдині припустимі. -- Rajaton Rakkaus ^🖂 22:24, 12 листопада 2023 (UTC)

Знову ж, ви можете навести джерела щодо цих частин мови в тій статті, що містить рекомендації. Тому що суть рекомендацій у тому, що вони бувають різними, кожен може знайти таку, що на його смак буде кращою. -- Rajaton Rakkaus ^🖂 22:25, 12 листопада 2023 (UTC)

Ах, знову вперлись в глухий кут. Вибачте, що знову почав цю тему. Якщо скасовувати статус СУМу-11 не можна, то треба вливати на видачу нового видання, надто що воно ще дуже сире. А щодо правопису, треба взагалі нову редакцію, яка би визнавала цю рекомендацію офіційно. --Meleten (обговорення) 10:29, 13 листопада 2023 (UTC)

Я теж мрію про академічний словник, у якому не буде проблем СУМів та ВТССУМ, а також про новий правопис, який буде послідовним і якісним, подаватиме ґ/г/х так, як це відповідає фонетиці. Також мрію про затвердження якісної та сучасної української термінології в усіх сферах і актуальні правила передачі іншомовних слів. І звісно ж хочеться книг про мовні явища, які будуть неупереджено вивчати проблемні питання української мови, як ті самі активні дієприкметники, хибні та справжні росіянізми тощо. Але допоки цього немає, ми не можемо самостійно щось скасовувати або запроваджувати. -- Rajaton Rakkaus ^🖂 11:03, 13 листопада 2023 (UTC)

Знаю. Спрямовувати зусилля треба на інше. --Meleten (обговорення) 11:14, 13 листопада 2023 (UTC)

Природній зась?

Упродовж багатьох років людям із живою народньою мовою нав'язують стандарт, що фактично дорівнював смерті питомим явищам. Так і тепер мовознавці дають вказівки сливе не сталінськими методами, щоб максимально приховати істину від людей, що не заглиблюються. До прикладу є український стилістичний словник І. Огієнка 1924р., де автор чітко наводить приклади живої мови на Великій Україні (тодішній термін на позначення частини Україні без Галичини). Якщо проаналізувати словник, то виявиться, що фактично сливе вся країна говорить слова з м'якою н: природній, зворотній, безладній, народній тощо. Чого тільки варта згадка про назву УНР, що писали як Українська НароднЯ Республіка. Станом на сьогодні (словник, нагадаю, 1924р.) досі борються з цим. Такий і закортіло викорінити їм цю рису. Скажена кількість «філологів» (а з ними й учителі в школах) товмачать дітям: «Запам'ятайте! Треба природний, а слова природній не існує». Даруйте, але незабаром й совок переплюнуть. М'яко кажуть ці слова, ба навіть пишуть — скрізь (навіть у Галичині є випадки, де якраз притаманна була ця твердість). Головний задум цього обговорення є прохання до авторів, редакторів абощо писати правду як є й не вигадувати про «слова не існує в українській», натомість зазначаючи: «поширена форма, проте за сучасним правописом не літературна». Це дуже поважно та суттєво. Деякі люди глупо вірять та, не перевіривши інформацію, одкидають це слово. Схожа проблема є з префіксом ОД- (в мові досі використовують: одійди, одчинити, одразу тощо).

--Sheydis (обговорення) 02:57, 20 лютого 2024 (UTC)

Помилки та не помилки 2

Продовжую додавати деякі форми, що не є хибними.

• «Одружитись на» – не помилка: СУМ-11/20, ВТССУМ, Словник синонімів української мови ([8])

-- RajatonRakkaus^⇅ 16:31, 27 лютого 2024 (UTC)

• За адресою/на адресу — не знайшов свідчень того, що "надіслати за адресою" є помилковим. Є рекомендації, але просто з логіки можна сказати, що "надіслати за адресою" = "надіслати відповідно до адреси". Можливо, це не рекомендована форма, але помилковість має спиратись на суворіші докази.