Очиток

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Очиток
Очиток їдкий (Sedum acre) в парку ДМЗ, Донецьк
Очиток їдкий (Sedum acre) в парку ДМЗ, Донецьк
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Ломикаменецвіті (Saxifragales)
Родина: Товстолисті (Crassulaceae)
Підродина: Sedoideae
Рід: Очиток (Sedum)
L., 1753
Типовий вид
Sedum acre[1]
L., 1753
Види
близько 400 (див. Список видів роду очиток)
Синоніми
Altamiranoa Rose
Amerosedum Á.Löve & D.Löve
Anacampseros Mill.
Breitungia Á.Löve & D.Löve
Chetyson Raf.
Clausenellia Á.Löve & D.Löve
Cockerellia (Clausen & Uhl) Á.Löve & D.Löve
Hjaltalinia Á.Löve & D.Löve
Hylotelephium H.Ohba
Telephium Hill
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Sedum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Sedum
EOL logo.svg EOL: 32579
IPNI: 63393-3
ITIS logo.svg ITIS: 24103
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3784

Очиток[2], також заяча капуста[3] (Sedum L.) — рід трав'янистих сукулентів з родини Товстолистих.

Етимологія[ред. | ред. код]

Очиток в Ласпі, Крим
Очиток звичайний (Sedum telephium або Hylotelephium telephium згідно нової класифікації)

Назва роду Очиток походить від українського слова очисток, оскільки рослина використовується як лікувальний, очищувальний засіб. З української це слово було запозичене і до російської мови.[4]

Наукова назва роду Sedum походить від латинського лат. Sedare (полегшувати, заспокоювати). Цілющу дію цієї рослини підкреслював в своїх книгах ще Пліній.

Коли в 1737 році Карл Лінней створив свою біноміальну номенклатуру в книзі «Роди рослин» («Genera Plantarum»), він вибрав назву Sedum для цієї групи рослин просто тому, що це ім'я було відомим протягом століть.[5]

Загальна біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Багаторічні, рідше одно- або дворічні трав'янисті або чагарникові рослини. Стебла м'ясисті. Бувають прямостоячими, звисаючими або повзучими. Часто утворюють щільні дернини. Соковиті листки мають різноманітну форму та забарвлення. Розміщуються почергово, супротивно, кільчасто, часто зібрані в розетку. Квітки невеликі, 5-членні, правильні, двостатеві, частіше зібрані в зонтико- або щитковидних суцвіттях, рідше одиночні, пазушні. Забарвлення квіток біле, рожеве, жовте, червоне, рідше блакитне. Плід складається більш ніж з 5 листянок.

Поширення[ред. | ред. код]

Рід налічує близько 500 видів, більшість з яких поширена у помірному поясі Північної півкулі, переважно в Євразії, доволі часто зустрічаються в східній та південній частинах Північної Америки, окремі види зростають у Центральній Африці, Південній Америці, на Мадагаскарі.

У природній флорі України рід Очиток налічує 17 видів[6].

Охоронні заходи[ред. | ред. код]

3 види роду Очиток входять до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи[7]:

Очиток застарілий (Sedum antiquum) занесений до Червоної книги України[8] та Європейського Червоного списку[9].

Очиток болонський (Sedum boloniense) входить до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Вінницької області.

Очиток Борисової (Sedum borissovae) і очиток шестирядний (Sedum sexangulare) — до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської області.

Очитки альпійський (Sedum alpestre), однорічний (Sedum annuum), чорнуватий (Sedum atratum), іспанський (Sedum hispanicum) і Дюрвілля (Sedum urvillei ) — до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Закарпатської області.

Очиток відхилений (Sedum reflexum) — до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Запорізької області.

Очитки альпійський (Sedum alpestre), однорічний (Sedum annuum) та іспанський (Sedum hispanicum ) — до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Івано-Франківської області.

Очиток Борисової (Sedum borissovae) — до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Кіровоградської області.

Очиток шестирядний (Sedum sexangulare) — до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Львівської області.

Очиток Борисової (Sedum borissovae) і очиток пурпуровий (Sedum purpureum) — до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Полтавської області.

Очиток пурпуровий (Sedum purpureum) — до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Сумської області.

Очиток пурпуровий (Sedum purpureum) — до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Чернігівської області.

Використання[ред. | ред. код]

Рослини роду Sedum широко використовують у декоративному садівництві.

Очиток їдкий (Sedum acre) і очиток звичайний (Sedum telephium) входять до переліку дикорослих корисних рослин України[10]. В народній медицині траву очитку їдкого здавна використовують як проносний, блювотний, протималярійний, сечогінний і протицинготний засіб. Препарати з надземної частини очитку звичайного не поступаються біологічною активностю препаратам з алое. В народній медицині його листя використовують при хворобах нирок і сечового міхура, туберкульозі легенів, бронхіті, епілепсії, ревматизмі, геморої, для промивання порізів, гнійних ран, опіків.

Молоді пагони і листя очитків пурпурового (Sedum purpureum), білого (Sedum album) і кавказького (Sedum caucasicum) придатні в їжу як салат і у квашеному виді.

Вирощування в культурі[ред. | ред. код]

Субтропічні очитки є дуже популярними кімнатними рослинами. Більшість з них походить з Центральної та Південної Америки. Особливо велика їх різноманітгість в Мексиці.

Вирощують очитки в закритому ґрунті. Вони потребують багато світла. Полив улітку регулярний, взимку обмежений з утриманням при температурі 10—14 °C. Землесуміш — пухка, поживна. Складається з листкової і дернової землі, торфу, великозернистого піску.

Розмножують насінням або вегетативно — стебловими або листковими живцями.

Колекція Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна в Києві налічує 29 видів, 4 різновиди та 1 сорт.

Систематика[ред. | ред. код]

Багато питань, пов'язаних із систематикою роду Sedum (обсяг роду, таксономічний статус багатьох його представників) залишаються дискусійними. В результаті останніх молекулярно-філогенетичних досліджень, деякими систематиками в окремі роди з роду Sedum були виділені деякі його представники, які входили до нього в ранзі підродів, секцій або серій. Це, зокрема, Aizopsis, Phedimus, Hylotelephium. До останнього належить, зокрема, очиток звичайний — Hylotelephium telephium (Sedum telephium), поширений на території України. Такий підхід вірізняється від традиційної систематики родини Crassulaceae, яка ґрунтувалася на фенотипічних ознаках та біогеографічних відомостях.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Sedum в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
  2. Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К.: Українські пропілеї, 2003. — 110 с. ISBN 966-7015-28-9 (укр.)
  3. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю.Н и др. Определитель высших растений Украины. — К: Наук. думка, 1987. — С. 151.
  4. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973. (рос.)
  5. The name «Sedum» Архівовано 5 September 2012[Дата не збігається] у Wayback Machine. (англ.)
  6. Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. 1999. Vascular plants of Ukraine: A nomenclatural checklist. M.G. Kholodny Institute of Botany, Kiev.
  7. Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи (англ.)
  8. Червона книга України (2009)
  9. [https://web.archive.org/web/20131029205410/http://mail.menr.gov.ua/publ/redbook/_rosl/evrorosl.htm Архівовано 29 October 2013[Дата не збігається] у Wayback Machine. Види судинних рослин флори України, занесені до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991) на сайті Міністерства екології та природних ресурсів України]
  10. В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Бордзиловський Є. І. Рід очиток − Sedum L. // Флора УРСР: В 12-ти т. — К., 1953. — Т. 5.
  • Березкіна В. І. Очитки // Квіти України. — 1998. — № 3. — С. 16.
  • Березкіна В. І. Вегетативне розмноження очитків у культурі // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія: Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. — К.: Київський університет, 1999. — Вип. 2. — С. 5-6.
  • Березкіна В. І. Особливості насіння та насіннєвого розмноження очитків // Охорона, вивчення і збагачення рослинного світу. — К.: Либідь, 1992. — Вип. 19. — С. 39-43.
  • Бялт В. В., Гапон В. Н., Васильева И. М. Бородник // Очиток, молодило и другие толстянковые. — М.: ООО «Издательство Астрель», ООО «Издательство АСТ», ООО «Транзиткнига», 2004. — С. 64—67. — 270, [2] с. — (Цветочный калейдоскоп). — 7000 экз. — ISBN 5-17-020601-1 ISBN 5-271-09112-0. ISBN 5-9578-0368-5. УДК 635.9 (рос.)
  • Андреева Н. Г. Суккуленты и их секреты: справочная литература — Киев: Софія-А, 2007. — 96 с. — ISBN 978-966-8684-35-7, стор. 81 (рос.)