Парфьонов Леонід Геннадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леонід Парфьонов
рос. Леонид Геннадьевич Парфёнов
Moscow, VDNKh, Leonid Parfyonov on stage (10656358313) (cropped).jpg
Ім'я при народженні рос. Леонид Геннадьевич Парфёнов
Народився 26 січня 1960(1960-01-26) (61 рік)
Череповець, Вологодська область, Російська РФСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Національність росіянин
Діяльність журналіст, ведучий, режисер, актор, редактор, сценарист, телеведучий, тележурналіст, головний редактор, історик, ютубер, телепродюсер
Галузь журналістика і телебачення
Alma mater Вища школа журналістики та масових комунікаційd (1982)
Знання мов російська і болгарська
Заклад Червона Зірка, Правда, Московские новости, Огонёк, Q4139139?, Центральне телебачення Держтелерадіо СРСР, ATV[d], 1-й канал Останкіно, НТВ, Перший канал, Russki Newsweekd, 2x2, Дождь і RTVi
Членство Академія російського телебаченняd і Рада при Президенті РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людиниd
Роки активності 1973 — тепер. час
Посада головний редактор
Нагороди
IMDb ID 0661417
Сайт leonidparfenov.ru

Леонід Геннадійович Парфьонов (рос. Парфёнов Леонид Геннадьевич, 26 січня 1960[1], Череповець) — радянський і російський журналіст, телеведучий, режисер, актор, автор телепроєктів «Намєдні» і «Російська імперія».

П'ятикратний лауреат ТЕФІ (1995, 1999, 2000, 2002 і 2004 роках). Формально входить до Ради при Президенті РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людини. Опозиціонер.

З 19 лютого 2018 року веде відеоблог «Парфенон» на YouTube.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Документальне кіно[ред. | ред. код]

  1. 1988 — Діти XX з'їзду (про покоління шістдесятників)
  2. 1992 — Портрет на фоні: Єгор Гайдар
  3. 1992 — Портрет на фоні: Олександр Руцкой
  4. 1992 — Портрет на фоні: Нурсултан Назарбаєв
  5. 1992 — Портрет на фоні: Едуард Шеварнадзе
  6. 1992 — Портрет на фоні: Ігор Кирилов
  7. 1992 — Портрет на фоні: Людмила Зикіна
  8. 1993 — Портрет на фоні: Муслім Магомаєв
  9. 1993 — Портрет на фоні: Алла Пугачова
  10. 1993 — Портрет на фоні: Борис Гребенщиков
  11. 1993 — Портрет на фоні: Богдан Титомир
  12. 19972003 — Намєдні 19612003: Наша ера
  13. 1998 — Увесь Жванецький (телевізійне зібрання творів Михайла Жванецького)
  14. 1998 — Новітня історія. Сімнадцять миттєвостей весни через 25 років (про телефільм «Сімнадцять миттєвостей весни»)
  15. 1998 — Життя Солженіцина (до 80-річчя Олександра Солженіцина)
  16. 1999 — Століття Набокова (до 100-річчя Володимира Набокова)
  17. 1999 — Новітня історія. Місце зустрічі через 20 років (про телефільм «Місце зустрічі змінити не можна»)
  18. 1999 — Живий Пушкін (до 200-річчя А. С. Пушкіна)
  19. 20002003 — Російська імперія
  20. 2000 — Червоний день календаря (про два головні ідеологічні свята Радянської держави — 7 листопада і 1 травня)
  21. 2000 — Зикіна (про Людмилу Зикіну)
  22. 2000 — 300 років Новому року
  23. 2000 — Геннадій Хазанов. Жив-був я (про Геннадія Хазанова)
  24. 2004 — Ведучий (до 70-річчя Володимира Познера)
  25. 2004 — О світ, ти — спорт! (про Олімпійські ігри 2004 року в Афінах)
  26. 2005 — Смертельний політ (про Олександра Башлачова, очевидець подій)
  27. 2005 — Люся (до 70-річчя Людмили Гурченко)
  28. 2005 — Війна в Криму — все в диму (до 150-річної річниці Кримської війни)
  29. 2005 — Приватний Рубенс за сто мільйонів (про долю одного з головних шедеврів Рубенса, картини «Тарквіній і Лукреція», вивезеної після війни з Німеччини до СРСР)
  30. 2005 — Гамбіт. На місці подій (телепередмова до кінофільму «Турецький гамбіт»)
  31. 2006 — І особисто Леонід Ілліч (до 100-річчя Леоніда Брежнєва)
  32. 2007 — Вічний Олег (до 80-річчя Олега Єфремова)
  33. 2008 — Сучасниця (до 75-річчя Галини Волчек)
  34. 2009 — Птах-гоголь (до 200-річчя Миколи Васильовича Гоголя)
  35. 2009 — З твердим знаком на кінці (до 100-річчя з моменту створення і 20-річчя з моменту відновлення видання газети «Коммерсантъ»)
  36. 2010 — Хребет Росії (історія Уралу)
  37. 2010 — Зворикін-Муромець (історія створення телебачення і біографія Володимира Зворикіна)
  38. 2011 — Він прийшов дати нам волю (до 80-річчя Михайла Горбачова)
  39. 2011 — Родерер: Шампанське царів (до 270-ти ліття вживання шампанського в Росії і про роль шампанського в житті двох держав Росії і Франції)
  40. 2012 — Око Боже — про російських колекціонерів предметів класичного і сучасного світового мистецтва (до 100-річчя Пушкінського музею). 2 серії.
  41. 2012 — Perfetto! (про основні види італійської кави і їх секрети приготування)
  42. 2013 — Цвіт нації (до 150-річчя Сергія Прокудіна-Горського і 100-річчя 1913 року)
  43. 20162017 — Російські євреї (три серії)
  44. 2017 — #ЯПРОЙШЛА (про важливість ранньої діагностики раку грудей, в співавторстві з Катериною Гордєєвою)
  45. 2019 — Вогонь, вода і мідні куби.
  46. 2020 — Російські грузини.
  47. TBA — Російські німці.

Ігрове кіно[ред. | ред. код]

  1. 1996 — Старі пісні про головне- 2 — другий дід Мороз
  2. 2000 — Тихі вири — камео
  3. 20032008 — 38 мавп на каналі 2×2 — професійний закадровий дубляж
  4. 2011 — Generation П  — камео
  5. 2011 — Борис Годунов — дяк Щелкалов

Дубляж[ред. | ред. код]

  1. 2014 — Пригоди містера Пібоді і Шермана — Містер Пібоді (Тай Баррелл)

Нагороди[ред. | ред. код]

  • П'ятикратний лауреат ТЕФІ (у 1995, 1999, 2000, 2002 і 2004 роках).
  • Премія Спілки журналістів Росії «Золоте перо Росії» (2000)
  • Приз телепреси в номінації «Телевізійна персона» (28 листопада 2002 року)
  • Гран-прі конкурсу «Книга року-2009» Федерального агентства з друку і масових комунікацій і Московської міжнародної книжкової виставки-ярмарку (за книгу-альбом «Намедни. Наша ера. 1961-70»)
  • Книга року за результатами голосування читачів журналу «Афіша» (за книгу-альбом «Намедни. Наша ера. 1961-70»)
  • Приз «Найкраща книга журналіста» Федерального агентства з друку і масових комунікацій (за книгу-альбом «Намедни. Наша ера. 1961-70»)
  • Приз «Срібний зливок» від радіостанції «Срібний дощ» в числі подій 2008 року (за книгу-альбом «Намедни. Наша ера. 1961-70»)
  • Премія імені Владислава Лістьєва (25 листопада 2010 року)
  • Премія Спілки журналістів Росії: «Зворикін-Муромець» «За незмінно штучну роботу на тлі конвеєрного телебачення» (2010)
  • «Професіонал року» (2010) за версією газети «Вєдомості»

Публікації[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

  1. Парфьонов Л., Чекалова О. Нам повертають наш портрет: нотатки про телебачення. — М.: Мистецтво, 1990. — 206 с. — ISBN 5-210-00221-7.
  2. Парфьонов Л. Намєдні. Наша ера. 1961—1970. — М.: Колібрі, Азбука-Аттикус, 2009. — 272 с. — 50 000 прим. — ISBN 978-5-389-00248-7.
  3. Парфьонов Л. Намєдні. Наша ера. 1971—1980. — М.: Колібрі, Азбука-Аттикус, 2009. — 272 с. — 50 000 прим. — ISBN 978-5-389-00575-4.
  4. Парфьонов Л. Намєдні. Наша ера. 1981—1990. — М.: Колібрі, Азбука-Аттикус, 2010. — 288 с. — 20 000 прим. — ISBN 978-5-389-00032-2.
  5. Парфьонов Л. Намєдні. Наша ера. 1991—2000. — М.: Колібрі, Азбука-Аттикус, 2010. — 304 с. — 20 000 прим. — ISBN 978-5-389-01107-6.
  6. Парфьонов Л. Зворикін Муромець. — М.: Колібрі, Азбука-Аттикус, 2011. — 160 с. — 5000 прим. — ISBN 978-5-389-01502-9.
  7. Парфьонов Л. Намєдні. Наша ера. 2001—2005. — М.: Колібрі, Азбука-Аттикус, 2012. — 224 с. — 10 000 прим. — ISBN 978-5-389-02329-1.
  8. Парфьонов Л. Намєдні. Наша ера. 2006—2010. — М.: Колібрі, Азбука-Аттикус, 2013. — 240 с. — 20 000 прим. — ISBN 978-5-389-02757-2.
  9. Парфьонов Л. Г. Російська імперія. 1689—1762. Петро I, Анна Іоаннівна, Єлизавета Петрівна. — М.: Ексмо, 2013. — 192 с. — 15 000 прим. — ISBN 978-5-699-60684-9.
  10. Парфьонов Л. Г. Російська імперія. 1762—1801. Катерина II, Павло I. — М.: Ексмо, 2013. — 192 с. — 10 000 прим. — ISBN 978-5-699-66961-5.
  11. Парфьонов Л. Г. Російська імперія. 1801—1855. Олександр I, Микола I. — М.: Ексмо, 2014. — 192 с. — 4000 прим. — ISBN 978-5-699-75848-7.
  12. Парфьонов Л. Намєдні. Наша ера. 1946—1960. — М.: Колібрі, Азбука-Аттикус, Agey Tomesh / WAM, 2015. — 288 с. — 20 000 прим. — ISBN 978-5-389-06130-9.
  13. Парфьонов Л. Намєдні. Наша ера. 1931—1940 / Леонід Парфьонов. — М.: Видавництво АСТ : CORPUS, 2017. — 224 с. — (Намєдні. Наша ера). — 8000 прим. — ISBN 978-5-17-100364-7.

Статті[ред. | ред. код]

  • Передмова до «Михайло Ходорковський: Статті, діалоги, інтерв'ю». ISBN 978-5-699-48993-0

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]