Сальваторе Скіллачі
![]() | ||||||||||||||||||||||
![]() | ||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | іт. Salvatore Schillaci | |||||||||||||||||||||
Народження | 1 грудня 1964 (59 років) | |||||||||||||||||||||
Палермо, ![]() | ||||||||||||||||||||||
Зріст | 173 см | |||||||||||||||||||||
Вага | 70 кг | |||||||||||||||||||||
Прізвисько | Тото | |||||||||||||||||||||
Громадянство | ![]() | |||||||||||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||
????–1982 | ![]() | |||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||
Сальваторе «Тото» Скіллачі (іт. Salvatore "Toto" Schillaci; 1 грудня 1964, Палермо) — колишній італійський футболіст, нападник (футбол). Найкращий бомбардир Чемпіонату світу 1990 року.
Сальваторе народився у багатодітній сім'ї, яка займалась рибальським промислом на острові Сицилія. Його батько — Доменіко Скіллачі, мав віру, що син стане відомим футболістом й віддав хлопця з різною довжиною ніг до спортивного клубу «Амат Палермо». Коли у Сальваторе з'явилася реальна перспектива виступу за головну команду свого регіону — «Палермо», його батько віддав сина до клубу з сусідньої провінції Мессіна. Однойменна команда виступала у серії С2 й саме там 1982-го дебютував 18-річний нападник Скіллачі.
Наступного сезону 1983/1984 років «Мессіна» з першого місця у своїй лізі виходить до серії С1. Ще через рік сицилійська команда мала реальну можливість вийти до серії В, та на заваді став сусідній клуб — те саме «Палермо». Щоправда у ті часи Сальваторе не відзначався результативністю: у свій перший сезон він забив тільки три голи в 26 зустрічах, а у двох других — по чотири м'ячі.
У другу за рангом лігу «Мессіні» вдалося потрапити у розіграші 1985/1986 років. А однією із зірок тогочасної команди якраз того року став і нападник Скіллачі — він у 33 матчах забив 11 голів. І уже на цьому хлопець не спинився — у новій для команди серії В під керівництвом відомого тренера Зденека Земана він у сезоні 1987/1988 забив 13 голів, а наступного — став найкращим бомбардиром з 23 голами у 35 іграх.
Після того успішного року Сальваторе перейшов до «Ювентуса» й під керівництвом Діно Дзоффа у 30 іграх забив 15 голів. Злет Скіллачі не міг не помітити тренер збірної Адзельйо Вічіні й тепер уже він взяв хлопця на Чемпіонат світу як запасного нападника.
Свої виступи за збірну Скіллачі почав з останнього товариського матчу Італії напередодні чемпіонату світу проти швейцарців. Тоді Сальваторе продемонстрував не надто виразну гру й у підсумку не потрапив до основного складу головної команди Італії.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/9/99/Mondiali_1990_-_Italia_vs_USA_-_Salvatore_Schillaci_e_Jimmy_Banks.jpg/300px-Mondiali_1990_-_Italia_vs_USA_-_Salvatore_Schillaci_e_Jimmy_Banks.jpg)
Та уже під час першого матчу головний тренер був змушений випустити Тото як джокера через те, що пара нападників стартового складу не могла забити гол у ворота збірної Австрії. Скіллачі став героєм матчу, оскільки забив вирішальний гол після пасу Джанлуки Віаллі. У другій грі з американцями Сальваторе знову вийшов на заміну й відіграв більше часу, але голу так і не забив.
Після того в усіх наступних матчах нападник постійно виходив у основі і не покидав поля без голу. Від Скіллачі «постраждали» і Чехословаччина, і Уругвай, і Ірландія, а наостанок ще Аргентина й Англія. Та гол у ворота південноамериканців не допоміг Італії потрапити до фіналу. Однак у грі за третє місце проти «зачинателів футболу» завдяки голу з пенальті Сальваторе Скіллачі італійці зайняли третє місце.
По завершенні чемпіонату світу в кар'єрі Тото настав спад. Після зміни тренера у «Ювентусі», приходу Роберто Баджо, Тото перестав забивати. Одного разу він навіть побився з партнером по атаці. Згодом у пресі з'явилася інформація, що дружина Сальваторе Ріта зраджує йому. Скіллачі розлучився з нею й перейшов до нового клубу — «Інтера». Але й тут заграти йому не вдалось — нападнику не довіряв тренер, мучила давня травма.
Відтак Тото зважився на кардинальну зміну обстановки — переїхав до Японії в клуб «Джубіло Івата». Тут Скіллачі пережив другу молодість: провів 78 матчів та забив 56 голів. Щоправда за збірну більше не грав і у 33 роки завершив футбольну кар'єру.
1995 року після повернення додому Тото став кавалером ордену Італійської Республіки. Він знову одружився з тим же підсумком — розлученням, а в середині 2000-х років брав участь в шоу «Безлюдний острів». Згодом футболіст «засвітився» під час судових процесів над італійською мафією — тоді Скіллачі виступав як свідок.
![Італія](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/03/Flag_of_Italy.svg/20px-Flag_of_Italy.svg.png)
Володар Кубка Італії (1):
- Володар Кубка УЄФА (2):
- Чемпіон Японії (1):
- Найкращий бомбардир Серії B:
- 1988–89 (23)
- Найкращий бомбардир чемпіонату світу:
- 1990 (6)
- Найкращий бомбардир чемпіонату Японії:
- 1995 (27)
== Інтернет-джерела ==(рос.)
- Досьє гравця інтернет-видання «Футболісти світу» (рос.)
- Інтернет-видання «Футбол-Експерт»: фрагмент «Сальваторе Скіллачі на Чемпіонаті світу 1990 р.» з книги Юрія Виборнова «Зіркові сльози» (рос.)
- Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. [Архівовано 23 березня 2012 у Wayback Machine.] (італ.)
|
|
|
![]() |
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 1 грудня
- Народились 1964
- Кавалери ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
- Гравці збірної Італії з футболу
- Гравці чемпіонату світу з футболу 1990
- Італійські футболісти
- Футболісти «Мессіни»
- Футболісти «Ювентуса»
- Футболісти «Інтернаціонале»
- Футболісти «Джубіло Івата»
- Уродженці Палермо
- Спортсмени Палермо