Апітерапія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Медоносна бджола, Apis mellifera
Бджоли на стільниках з медом

Апітерапі́я — медичне використання бджолиних продуктів. Використовуються мед, перга, віск, прополіс, маточне молочко («королівське желе») та бджолина отрута, бджолиний підмор, воскова міль, трутневий гомогенат.

Згідно з чинним законодавством України, апітерапія визначається як «лікування та профілактика захворювань за допомогою продуктів бджільництва»[1].

Історія[ред. | ред. код]

Апітерапія бере свій початок зі Стародавнього Єгипту, Греції та Китаю. Згадки є у Ведах, Біблії та Корані.

Вагомий внесок у розвиток апітерапії зробили вчені професори Артемов Микола Михайлович та його учні Орлов Борис Миколайович та Крилов Василь Миколайович.

Клінічна практика[ред. | ред. код]

Найпоширенішим є веномне застосування апітерапії (лікування бджолиною отрутою).

Найактивнішим компонентом у веномі є мілетин, що має безліч цілющих властивостей. Попри це, в деяких індивідуальних випадках, трапляються люди з алергією до препарату (лікар-професіонал виявляє це до застосування лікування).

У натуропатії веномне лікування іноді поєднують з акопунктурним.

Апітерапія ефективна та безпечна для лікування псоріазу[2].

В Україні[ред. | ред. код]

Чергові VI Міжнародні курси по апітерапії пройшли в березні 2018 року в Києві на базі Європейського університету[3][4].

Провідні апітерапевти

Наукові дослідження[ред. | ред. код]

Наукові дослідження проводяться в Інституті молекулярної біології Словацької АН[5].

Апітерапія закордоном[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Закон України «Про бджільництво» від 22.02.2000 № 1492-III
  2. [1] [Архівовано 18 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Journal of Dermatological Treatment[en]. 2015;26(4):335-9.
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 29 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 29 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 3 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]