Апітерапія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бджоли на стільниках з медом

Апітерапі́я — медичне використання бджолиних продуктів. Використовуться мед, перга, віск, прополіс, маточне молочко («королівське желе») та бджолина отрута, бджолиний підмор, воскова моль, тутневий гомогенат.

Згідно з чинним законодавством України, апітерапія визначається як «лікування та профілактика захворювань за допомогою продуктів бджільництва»[1].

Історія[ред. | ред. код]

Апітерапія бере свій початок із Стародавнього Єгипту, Греції та Китаю. Згадки є у Ведах, Біблії та Корані.

Вагомий внесок у розвиток апітерапії зробили радянські і російські вчені професори Артемов Микола Михайлович та його учні Орлов Борис Миколайович та Крилов Василь Миколайович.

Клінічна практика[ред. | ред. код]

Найпоширенішим є веномне застосування апітерапії (лікування бджолиною отрутою).

Найактивнішим компонентом у веномі є мілетин, що має безліч цілющих властивостей. Попри це, в деяких індивідуальних випадках, трапляються люди з алергією до препарату (лікар-професіонал виявляє це до застосування лікування).

У натуропатії веномне лікування іноді поєднують з акопунктурним.

Апітерапія ефективна та безпечна для лікування псоріазу[2].

В Україні[ред. | ред. код]

Чергові VI Міжнародні курси по апітерапії пройшли в березні 2018 р. в Києві на базі Європейського університету[3][4].

Провідні апітерапевти

У Росії[ред. | ред. код]

Професор В. М. Крилов з 1997 р. головує російською Міжвідомчою координаційною радою по апітерапії, до якої входили академіки Сергєєв Павло Васильович та Кривцов Микола Іванович, а зараз входять академік РАН М. В. Войтович та професори В. І. Лебедєв (вчений секретар), Р. Т. Маннапова та ін. У суб'єктах Російської Федерації здійснюється державна підтримка розвитку апітерапії[5], а законодавчо апітерапія визначається як "застосування продуктів бджільництва в лікувальних цілях"[6].

Наукові дослідження[ред. | ред. код]

Наукові дослідження проводяться в Інституті молекулярної біології Словацької АН[7].

Апітерапія закордоном[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]