Апітерапія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бджоли на стільниках з медом

Апітерапі́я — медичне використання бджолиних продуктів, зокрема: меду, перги, воску, прополісу, маточного молочка («королівського желе») та бджолиної отрути, бджолиного подмору, воскової молі, тутневого гомогенату.

Історія[ред.ред. код]

Апітерапія бере свій початок із Древнього Єгипту, Греції та Китаю. Згадки є у Ведах, Біблії та Корані.

Клінічна практика[ред.ред. код]

Найпоширенішим є веномне застосування апітерапії (лікування бджолиною отрутою).

Найактивнішим компонентом у веномі є мілетин, що має безліч цілющих властивостей. Попри це, в деяких індивідуальних випадках, трапляються люди з алергією до препарату (лікар-професіонал виявляє це до застосування лікування).

У натуропатії веномне лікування іноді поєднують з акопунктурним.

Провідні апітерапевти України[ред.ред. код]

  • Лабінський Андрій Йосифович
  • Пилипчук Іван Йосифович
  • Яковенко Єдуард Геннадійович - голова громадської організації « Спілка Професійних Пасічніків і  Апітерапевтів України»

Наукові дослідження[ред.ред. код]

Апітерапія закордоном[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]