Майдан Незалежності (станція метро)
50°27′0″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.45000° пн. ш. 30.52417° сх. д.
| Майдан Незалежності | |
|---|---|
Оболонсько-Теремківська лінія  | |
| Загальні дані | |
| Тип | колонна трисклепінна глибокого закладення |
| Стара назва | Площа Калініна (до 1977) Площа Жовтневої революції (до 1991) |
| Платформи | |
| Кількість | 1 |
| Тип | острівна |
| Форма | пряма |
| Довжина | 102,0 м |
| Ширина | 16,0 м |
| Будівництво | |
| Дата відкриття | 17 грудня 1976 року |
| Архітектор(и) | М. C. Коломієць, І. Л. Масленков, М. М. Сиркін за участю Ф. М. Заремби |
| Художник(и) | І. С. Марчук |
| Будівельник(и) | Київметробуд |
| Транспорт | |
| Пересадка на |  «Хрещатик» |
| Район міста | Печерський, Шевченківський |
| Виходи до |  Майдану Незалежності, Хрещатику |
| Наземний транспорт | А 24, 62, 111, 114 Тр 6, 16, 18 |
| Інше | |
| Час відкриття | 05:40 |
| Час закриття | 00:12 |
| Код станції | 217 |
 | |
| Оболонсько-Теремківська лінія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
«Майда́н Незале́жності» — 15-та станція Київського метрополітену. Розташована на Оболонсько-Теремківській лінії між станціями «Поштова площа» та «Площа Українських Героїв». Відкрита 17 грудня 1976 року під назвою «Площа Калініна»[1]. Менш ніж за рік, 17 жовтня 1977 року, на честь святкування 60-річчя Жовтневої революції, у зв'язку з перейменуванням головної площі міста станція також змінила назву — «Площа Жовтневої революції»[2]. Нинішня назва — з 26 серпня 1991 року[3].
Конструкція станції — Колонна трисклепінна глибокого закладення з острівною платформою.
Колійний розвиток: 3-стрілочний оборотний тупик з боку станції «Площа Льва Толстого», що переходить в одноколійну ССГ з Святошинсько-Броварською і Сирецько-Печерською лініями.
Має три підземних зали — середній і два зали з посадочними платформами. Станція має один вихід. Середній зал ескалаторним тунелем з чотиристрічковим одномаршевим ескалатором з'єднаний із підземним вестибюлем, що сполучений з підземним переходом під Майданом Незалежності.
Центральна станція Оболонсько-Теремківської лінії, перша пересадкова. Станція глибокого закладення з новою конструктивною схемою — колонна. Внутрішній підземний простір самої станції повністю розкрито завдяки застосуванню конструкцій з металевими колонами-пілонами невеликого перерізу, внаслідок чого середній і боковий зали зливаються в єдиний простір. Колони ніби створені з плісированого білого паперу. Невдалим виявилося закарнизне освітлення, яке відповідно до задуму авторів, повинно було «відірвати» склепіння від колон. У 1980-ті роки розроблялися варіанти модернізації освітлення станції, однак за браком коштів вони не були втілені. Тут уперше (наряду зі станцією «Червона площа») в Київському метро колійні стіни було облицьовано мармуром, а не кахельною плиткою.
В торці підземного залу з боку головного входу у 1976—1977 роках містився бронзовий рельєфний профільний портрет М. І. Калініна роботи скульптора О. П. Скоблікова[4] (в подальшому був використаний в оформленні прохідної заводу імені Калініна на Щекавицькій вулиці, який нині не існує)[5]. Чотири металеві двері технічних шаф уздовж колійних стін прикрашені рельєфними композиціями з датами, що символізують визначні події згідно з радянською історіографією:
- 1917 — рік Жовтневої революції;
- 1929 — рік так званого «великого перелому» від НЕПу до «соціалістичної індустріалізації та колективізації»;
- 1945 — рік перемоги у німецько-радянській війні;
- 1976 — рік відкриття станції.
У 2016 році згідно з законом про декомунізацію із композиції «1917» було вирізано радянські символи[6][7].
Станція розташована поблизу головної вулиці Києва. Пасажири потрапляють на станцію з підземного переходу, спорудженого під Майданом Незалежності. Після реконструкції ця площа перетворилася в багатоярусний ансамбль, що завершується монументом на честь незалежності України.
Є частиною пересадочного вузла між Оболонсько-Теремківською лінією і Святошинсько-Броварською лініями. Станція «Майдан Незалежності» пов'язана зі станцією «Хрещатик» двома переходами — ескалаторним і пішохідним тунелями. Перехід у торці центрального залу, обладнаний чотиристрічковими одномаршевими ескалаторами, був відкритий одночасно зі станцією. Другий, обхідний пішохідний тунель, вихід з якого розташований по центру платформи, був побудований і відкритий 3 грудня 1986 року після того, як з'ясувалося, що перший перехід не справляється з пасажиропотоком.
У ранкові та вечірні години «пік» пересадки працюють в односторонньому режимі з розведенням пасажиропотоків: пішохідний (довгий) тунель — у напрямку з «Хрещатика» на «Майдан Незалежності», а ескалаторний (короткий) — з «Майдану Незалежності» на «Хрещатик». При цьому всі чотири стрічки ескалаторів працюють на підйом. В інший час короткий перехід працює у двосторонньому режимі. Біля входів на пересадки з боку станції «Хрещатик» розміщені оголошення з режимом їх роботи, а також світлові (червоний/зелений) покажчики.
Чимала довжина пішохідного тунелю створює незручності для пасажирів. Згідно з Державною програмою розвитку метрополітенів до 2010 року[8] тут було заплановано провести реконструкцію з установкою траволаторів. На початку 2012 року в довгому переході було укладене гранітне покриття для підлоги поверх асфальтового. На час ремонту перехід не працював у неробочі дні.
- У зв'язку із близькістю до урядового кварталу станція неодноразово закривалася, як пересадковий вузол
- у 2004—2005 році, під час Помаранчевої революції
- в 2013—2014 роках під час Революції гідності
- не працювала з початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року до 20 грудня 2022 року[9][10][11][12].
| Рік | 2009 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Пасажиропотік, тис. осіб/добу | 39,1 | 39,6 | 35,8 | 38,7 | 29,0 | 29,4 | 30,2 | 31,9 | 31,5 |
-
Центральний зал станції -
Вихід з переходу (довгого) зі станції «Хрещатик» -
Форма колон станції -
Назва станції на колійній стіні -
Підземний вестибюль станції -
Касовий зал станції
- Дверцята на колійній стіні
-
Дверцята «1917» -
Дверцята «1929» -
Дверцята «1945» -
Дверцята «1976»
- Пересадковий вузол № 1
-
Аванзал поряд з ескалаторами -
Аванзал поряд з ескалаторами, вигляд в бік «Хрещатика»
- Пересадковий вузол № 2 (пішохідний)
-
Аванзал біля станції «Майдан Незалежності» -
Пішохідний тунель -
Пішохідний тунель -
Аванзал проміжний -
Аванзал біля станції «Хрещатик» -
Під час укладання гранітного покриття підлоги
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 2 березня 1976 року № 199 «Про найменування станцій метрополітену на Куренівсько-Червоноармійській лінії» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1552. Арк. 134. [Архівовано з першоджерела 13 серпня 2013.]
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 17 жовтня 1977 року № 1538 «Про найменування станції метрополітену» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8. Спр. 1744. Арк. 219. [Архівовано з першоджерела 26 липня 2013.]
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 26 серпня 1991 року № 524 «Про перейменування площі Жовтневої революції і станції метро „Площа Жовтневої революції“» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3862. Арк. 90. (Хрещатик. — 1991. — № 50. — 30 серпня. — С. 2.) [Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.]
- ↑ Масленков И. Л. Архитектура новых станций киевского метро [Архівовано 2014-08-09 у Wayback Machine.] // Метрострой. [Архівовано 17 січня 2013 у Wayback Machine.] — 1977. — № 1. — С. 20—22.
- ↑ Козлов К. Київський метрополітен: Хронологія. Події. Факти. — К.: Сидоренко В. Б., 2011. — С. 123.
- ↑ На станції метро «Майдан Незалежності» «декомунізували» барельєф. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.
- ↑ На станції метро «Майдан Незалежності» «декомунізували» один з барельєфів. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2006 року № 257 «Про затвердження Державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2006—2010 роки».
- ↑ Віталій Кличко: Комендантська година в Києві запроваджена на півтори доби: з 17:00 26 лютого до 08:00 28 лютого. Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Процитовано 11 серпня 2022.
- ↑ Метро у Києві працює у режимі перевезень. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 11 серпня 2022.
- ↑ Від влади Києва вимагають відкрити станції метро "Хрещатик" і "Майдан Незалежності" - Новини Києва | Big Kyiv. Великий Київ (укр.). 8 липня 2022. Процитовано 11 серпня 2022.
- ↑ Завтра, 20 грудня відновлюють свою роботу станції «Майдан Незалежності» та «Хрещатик»
- Сторінка станції на офіційному сайті Київського метрополітену
- Сторінка станції на неофіційному сайті Київського метрополітену [Архівовано 7 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
- Фотографії станції на сайті metro.zarohem.cz [Архівовано 9 листопада 2011 у Wayback Machine.] (чес.)
- Веб-енциклопедія Києва.
- Тоцкий Олег. Метро, которого нет: «Площадь Независимости», «Почтовая площадь» и «Контрактовая площадь» [Архівовано 16 грудня 2012 у WebCite] // tov-tob.livejournal.com. — 2012. — 14 декабря. (рос.)
