Театр Шатле

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Театр Шатле

48°51′28″ пн. ш. 2°20′47″ сх. д. / 48.8577777778057722° пн. ш. 2.3463888889166777° сх. д. / 48.8577777778057722; 2.3463888889166777Координати: 48°51′28″ пн. ш. 2°20′47″ сх. д. / 48.8577777778057722° пн. ш. 2.3463888889166777° сх. д. / 48.8577777778057722; 2.3463888889166777
Країна  Франція[1]
Розташування I округ Парижа[1]
Тип театр[1]
оперний театр
концертна зала
оперна компаніяd і театральна організаціяd
Архітектор Габріель Давіуd
Дата заснування 1862
Адреса Площа Шатле, Quai de la Mégisseried і avenue Victoriad

Театр Шатле. Карта розташування: Франція
Театр Шатле
Театр Шатле
Театр Шатле (Франція)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Зал театру Шатле

Театр Шатле (фр. Théâtre du Châtelet) — музичний театр в I окрузі Парижа на однойменній площі; існує з 1862 року. Найбільший паризький зал класичної музики.

У 1993 році на сцені театру відбувся перший міжнародний конкурс молодих оперних співаків «Опералія», заснований знаменитим тенором Пласідо Домінґо. У театрі відбуваються церемонії вручення головної кінопремії Франції — «Сезар».

Історія[ред. | ред. код]

Театр був побудований архітектором Габріелем Давидом у середині XIX століття на місці знесеної в'язниці, яка носила те ж ім'я. До 1870 року він називався Імператорським театральним цирком, і на його сцені проходили вже не циркові, але ще не театральні постановки в повному розумінні слова.

19 серпня 1862 театр дав свій перший спектакль " Rothomago " у присутності імператриці Євгенії.

Архітектурні особливості[ред. | ред. код]

Театр розрахований на 2 300 глядачів. Площа сцени — 24 на 35 метрів, що дозволило в 1886 помістити на ній одночасно 676 артистів у виставі-феєрії "Попелюшка".

Завдяки скляному куполу має добру акустику.

Репертуар[ред. | ред. код]

Видатні постановки минулих років[ред. | ред. код]

В 1905 Жорж Мельєс поставив свій експериментальний спектакль "Подорож на Місяць ". Тут же в травні 1909 року пройшли і перші вистави "Російських сезонів " Сергія Дягілєва.

1912 року парижани побачили прем'єру балету "Післяполуденний відпочинок фавна" з Вацлавом Ніжинським у головній ролі, в 1917 відбулася скандальна прем'єра балету "Парад ".

Поточні постановки[ред. | ред. код]

У програму театру входять переважно опери та концерти класичної музики.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]