Тріумфальна арка на площі Каррузель
Тріумфальна арка на площі Каррузель | |
---|---|
Назва на честь: | Grand Carrouseld |
48°51′42″ пн. ш. 2°19′58″ сх. д. / 48.86166666669443970° пн. ш. 2.332777777806° сх. д.Координати: 48°51′42″ пн. ш. 2°19′58″ сх. д. / 48.86166666669443970° пн. ш. 2.332777777806° сх. д. | |
Тип | тріумфальна арка[1] |
Країна |
![]() |
Розташування | Saint-Germain-l'Auxerroisd[1] |
Архітектурний стиль | неокласицизм |
Архітектор | Шарль Персьє і П'єр-Франсуа-Леонар Фонтен |
Висота н.р.м. | 39 м |
Засновано | 1808 |
Адреса | Площа Каррузель, Вулиця Ріволі, quai François-Mitterrandd і avenue du Général-Lemonnierd |
Сайт | pop.culture.gouv.fr/notice/merimee/PA00085992 |
![]() | |
![]() |
Тріумфальна арка на площі Каррузель в Парижі (фр. Arc de Triomphe du Carrousel) — пам'ятка архітектури в стилі ампір, споруджена перед палацом Тюїльрі за наказом Наполеона для увічнення його перемог в 1806—1808 роках. Від арки на схід було прокладено 9-кілометрову історичну вісь, яку складають Площа Згоди, Єлисейські поля зі значно масштабнішої Тріумфальною аркою та Велика арка Дефанс.
Проєкт арки підготували Шарль Персьє та П'єр Фонтен, що надихнулися формами давньої арки Костянтина в Римі. Споруду увінчує квадрига святого Марка, вивезена з Венеції. Після падіння Наполеона її довелося замінити скульптурною композицією, яка алегорично зображає тріумф Бурбонів (скульптори Франсуа-Фредерік Лемо, Франсуа Жозеф Бозіо).
Сюжети скульптурного оздоблення для арки підбирав особисто Домінік Віван-Денон. Тут зображені Пресбурзький мир, тріумфальний в'їзд Наполеона до Мюнхена й до Відня, Битва під Аустерліцем, конгрес у Тильзіті й падіння Ульма. Крім того, арку прикрашають геральдичні символи Італійського королівства та Французької імперії.
Арка є пам'яткою історії з 1888 року[2].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б archINFORM — 1994.
- ↑ Base Mérimée PA00085992. Архів оригіналу за 6 грудня 2012. Процитовано 24 березня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Зображення арки й барельєфів (анг.) [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
|