Перейти до вмісту

Музей на набережній Бранлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Музей на набережній Бранлі – Жак Ширак
Musée du quai Branly - Jacques Chirac
фр. Musée du quai Branly - Jacques Chirac Редагувати інформацію у Вікіданих
48°51′39″ пн. ш. 2°17′51″ сх. д. / 48.860833333333° пн. ш. 2.2975° сх. д. / 48.860833333333; 2.2975
Типхудожня галерея
національний і музей етнографії Редагувати інформацію у Вікіданих
Назва на честьНабережна Бранлі і Жак Ширак Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус спадщиниRemarkable Contemporary Architectured[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
СкладLibrary of the Quai Branly Museumd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняФранція Франція, Париж
37, quai Branly Paris, France
Адреса75007 Редагувати інформацію у Вікіданих Набережна Бранлі (37) Редагувати інформацію у Вікіданих
Стильдеконструктивізм Редагувати інформацію у Вікіданих
АрхітекторЖан Нувель Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗасновникЖак Ширак Редагувати інформацію у Вікіданих
Заснованочервень 2006 року
Відкрито23 червня 2006 Редагувати інформацію у Вікіданих
ОператорСлужба музеїв Франціїd Редагувати інформацію у Вікіданих
Фондбл. 300 тис. одиниць
Відвідувачі952 000 (2006)
1 452 000 (2007)
1 397 873 (2008)
ДиректорStéphane Martind і Emmanuel Kasarhéroud[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтwww.quaibranly.fr
Музей на набережній Бранлі. Карта розташування: Франція
Музей на набережній Бранлі
Музей на набережній Бранлі (Франція)
Нагороди
Мапа

CMNS: Музей на набережній Бранлі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Музей на набережній Бранлі́ – Жак Ширак (фр. Le musée du quai Branly - Jacques Chirac) — музей у Парижі, велике зібрання зразків мистецтва народів Африки, Азії, Океанії та Америки.

Музей на набережній Бранлі був створений за ініціативи президента Франції Жака Ширака й відкрився в столиці Франції наприкінці червня 2006 року. Музей, створення якого від задуму до завершення будівництва тривало 10 років, має суто топографічну назву — Музей на набережній Бранлі.

Набережна і музей розташовані у VII-й окрузі Парижа, на лівому березі річки Сени, біля підніжжя Ейфелевої вежі. Неподалік з музеєм містяться Лувр, Музей д'Орсе, Великий і Малий Палаци, Токійський палац. Автором проєкту будівлі музею є відомий французький архітектор Жан Нувель.

Музей позиціонує себе як новаторський культурний заклад — одночасно музей, освітньо-просвітницький і науковий осередок, а також своєрідний клуб, де проводяться громадські заходи. На сайті музею є також можливість здійснити віртуальну подорож залами закладу.

У фондах музею зібрано 300 тисяч предметів мистецтва, але в центральному музейному приміщенні виставлено лише 3 500 експонатів, розташованих за географічним принципом: Африка, Азія, Океанія та Америка.

Колекції

[ред. | ред. код]
Велика кам'яна сфера, 800-1500 рр., регіон Дікіс, Коста-Ріка, виставлена в холі музею.
Мегаліт з лірестону, латеритний конгломерат, перше тисячоліття нашої ери. , село Сото, Кафрін, депозит уряду Сенегалу за протоколом обміну від 31 травня 1967 .

Колекція складається з 1 412 363 одиниць зберігання, з яких 1 203 437 оцифровані в онлайн-каталозі в середині 2023 року ,  : 304 334 об'єкти, з яких близько 3 500 виставлені на 5300м2, в тому числі 27 987 текстильних виробів, 7 142 скульптури, 1 942 картини і 853 муляжі, а також 19 372 графічні роботи, з яких 10 595 оцифровані, в тому числі щонайменше 2 136 гравюр і 1 074 малюнки та альбоми, деякі з яких належать до 8 000 творів «історичної колекції», а також 9 116 музичних інструментів, згрупованих у прозорій вежі.

Крім того, у музеї є медіа-бібліотека, яка об’єднує 321 900 документів, 20 000 з яких перебувають у вільному доступі.

  • 294 897 книг та журналів, з них : 7 078 назв періодичних видань (148 848 примірників) з 700 поточними передплатами; цінна колекція з близько 11 000 книг XVII-XIX століть: описи подорожей, історія, географія, наукові місії і т.д; 500 мікрофіш дисертацій з етнології та антропології, захищених у Франції з 1985 року, в тому числі у Вищій школі соціальних наук; 19 473 назви аудіовізуальних матеріалів, у тому числі 6 946 фільмів і відеофільмів та 12 527 звукових документів; електронні документи:↵ понад 7 000 електронних наукових журналів понад 30 баз даних, банків зображень та енциклопедій.

А також :

  • бібліотека зображень із приблизно 700 000 фото, з яких 530 707 оцифровані, 1 467 плакатів і понад 13 851 листівка ;
  • понад 88 000 записів, з них 40 047 оцифрованих, які стосуються 583 730 документів.

Регулярне та поступове оновлення близько 500 об’єктів на рік, представлених на платформі колекцій, дозволяє висвітлити останні придбання та нещодавні пожертви, демонструючи багатство колекцій, а також спрямоване на збереження творів, деякі з яких дуже крихкі, від пошкоджень, спричинених, зокрема, світлом

14 лютого 2018 року Марк Ладрейт де Лашар'єр оголосив про пожертвування 36 експонатів мистецтва Африки і Океанії. Ця колекція, оцінена в 52 мільйони євро, є найбільшою пожертвою творів мистецтва Африки та Океанії у Франції з 1945 року [4] . Колекція виставлена з 2021 року в новому приміщенні музею, спроектованому Жаном Нувелем [5] , [6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.culture.gouv.fr/Media/Medias-creation-rapide/Label-ACR-Metropole-du-Grand-Paris.pdf
  2. archINFORM — 1994.
  3. https://www.culture.gouv.fr/Presse/Communiques-de-presse/Nomination-a-la-presidence-du-musee-du-quai-Branly-Jacques-Chirac
  4. Service de presse du musée du quai Branly - Jacques Chirac (février 2018). Communiqué de presse (PDF). quaibranly.fr (фр.). Процитовано janvier 2020..
  5. La collection Marc Ladreit de Lacharrière arrive au Musée du Quai Branly. sortiraparis.com (фр.). Процитовано 5 жовтня 2020..
  6. Marc Ladreit de Lacharrière enrichit le Quai Branly. parismatch.com (фр.). Процитовано 1 квітня 2021..

Джерела і посилання

[ред. | ред. код]