Ла-Віллетт (парк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ла-Віллетт
Зображення
Дата створення / заснування 1979
Сфера роботи сценічне мистецтво
Держава Flag of France.svg Франція[1]
Адміністративна одиниця Pont-de-Flandred[1]
Детальна карта
Вигляд з повітря
Кількість фоловерів 18 212
Офіційний сайт
CMNS: Ла-Віллетт у Вікісховищі

Координати: 48°53′35″ пн. ш. 2°23′26″ сх. д. / 48.89306000002777353° пн. ш. 2.39056000002777758° сх. д. / 48.89306000002777353; 2.39056000002777758

Гранд-Аль з книжковим магазином в південній частині парку Ла Вілетт

Парк Ла-Віллет (Віллет) (фр. parc de La Villette) в XIX окрузі Парижа — найбільший парк французької столиці [2] (55 га, з них 35 га зелених насаджень). Архітектурне планування парку було доручено у 1982 році Бернару Чумі. Парк перетинає канал Урк ( canal de l'Ourcq ), на його території проводяться культурно-розважальні заходи.

Опис парку[ред. | ред. код]

Істотною особливістю парку є перспектива з півночі на південь. Прогулянки відбуваються на території тематичних садів, які одночасно слугують як майданчиком для ігор, так і місцем для театральних імпрез, де на сцену виходить природа.

У парку розташовані численні червоні павільйони - «Фолі» (folie - особнячок, заміський будиночок ), [3]. Парк перетинає канал Урк. Північну й південну частини парку з'єднують два пішохідні містки через канал, а також прогулянкова галерея з хвилястим дахом, що перетинає весь парк.

У парку протягом усього року пропонується різноманітна культурна програма: виставки, театральні постановки, концерти, цирк, вечірні сеанси кіно на відкритому повітрі влітку.

У парку Віллет знаходяться:

Канал Урк, вдалині - колишні млини Парижа, праворуч проглядає сірий дах концертного залу Зеніт


Від парку Віллет до парку Бют-Шомон йде алея Даріуса Мільо. На річковому кораблику можна доплисти до Сталінградської площі, а далі через шлюзи і канал Сен-Мартен до площі Бастилії та Сени.

Практична інформація[ред. | ред. код]

До парку Ла-Вілетт можна добратися на метро лінії 5, 7 - станції: «Porte de la Villette», «Corentin Cariou» та «Porte de Pantin».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б archINFORM — 1994.
  2. Найбільша зона зелених насаджень у Парижі - це кладовище Пер-Лашез.
  3. Так в XVIII столітті називали будиночок в ближньому передмісті, оточений садом, що слугував для розваг і забав.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]