Міст Мірабо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міст Мірабо, деталь

Міст Мірабо (фр. Pont Mirabeau) — міст через річку Сену в Парижі, побудований в 18951897 роках. З 29 квітня 1975 року має статус історичної пам'ятки.

Розташування[ред.ред. код]

Міст поєднує XV (Лівий берег) та XVI (Правий берег) муніципальні округи Парижа. Він з'єднує вулицу Рю Конвансьйон на Лівому березі з вулицею Рю Ремюза на Правому. На лівому березі знаходиться станція RER, лінія C «Вокзал Жавель», поряд станція метро «Жавель-Андре Сітроен».

Історія[ред.ред. код]

Рішення про будівництво мосту було прийняте президентом Республіки Саді Карно 12 січня 1893 року. Міст спроектував інженер Поль Рабель (Paul Rabel) за участі інженерів Жана Резаля та Амаде Альбі. Міст названо на честь французького політика Оноре Габріеля Мірабо.

Архітектура[ред.ред. код]

Міст має довжину 173 м та ширину 20 м (12 м — проїжджа частина і 4 м — тротуари). Головна арка мосту має довжину 93 м, дві бічні арки — 32,4 м. Два пілони мосту споруджені у вигляді кораблів, прикрашених алегоричними статуями роботи скульптора Жана-Антуана Енжальбера (Jean-Antoine Injalbert)

Міст Мірабо в мистецтві[ред.ред. код]

Міст Мірабо відомий насамперед завдяки однойменному віршеві Гійома Аполлінера з його поетичної збірки «Алкоголі». Міст Мірабо згадує в одній зі своїх пісень Жорж Брассанс. У 2001 році з'явилася пісня Міст Мірабо Марка Лавуана на слова Аполлінера.

Існує припущення, що саме на цьому мосту у ніч з 19 на 20 квітня 1970 року покінчив життя самогубством, стрибнувши в Сену, поет Пауль Целан.

В Україні міст Мірабо відомий завдяки популярній пісні гурту Мертвий півень «Ми помрем не в Парижі» за однойменною поезією Наталки Білоцерківець, в якій є ремінісценція з вірша Аполлінера.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]