Мулен де ла Галет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Мулен де ла Галет

France-Paris-Moulin de la galette-2005-12-08.jpg

48°53′15″ пн. ш. 2°20′09″ сх. д. / 48.88752000000000209° пн. ш. 2.336110000000000131° сх. д. / 48.88752000000000209; 2.336110000000000131Координати: 48°53′15″ пн. ш. 2°20′09″ сх. д. / 48.88752000000000209° пн. ш. 2.336110000000000131° сх. д. / 48.88752000000000209; 2.336110000000000131
Країна Flag of France.svg Франція
Розташування XVIII округ Парижа[1]
Статус (спадщини)
зареєстрована історична пам'ятка[d][1]
Адреса rue Lepic[d]

Мулен де ла Галет. Карта розташування: Франція
Мулен де ла Галет
Мулен де ла Галет
Мулен де ла Галет (Франція)
Мулен де ла Галет у Вікісховищі?
Ресторан " Moulin de la Galette " з вітряком Раде на даху
Млин Блют-Фле

Мулен де ла Галет (фр. Moulin de la Galette) — вітряк, розташований у верхній частині району Монмартр в Парижі. Цей символ Монмартра зображений на полотнах багато художників: П'єр-Огюст Ренуар, Анрі Тулуз-Лотрек, Рамон Касас, Вінсент ван Гог та Пабло Пікассо. Вітряк є пам'яткою архітектури з 1939 і охороняється державою.

Історія[ред.ред. код]

Насправді Мулен де ла Галет (фр. moulin de la galette) складається з двох млинів Блют-Фен (Blute-fin, 1622) та Раде (Radet, 1717). Назва «Мулен де ла Галет» вперше згадується у 1622 й стосується млина Блют-Фен. Інша тогочасна назва першого млина: «Мулен дю Пале» (фр. moulin du palais — палацовий млин).

У 1809 обидва млини придбала родина Дебре й використовувала їх за призначенням: для виробництва борошна, але також для пресування винограду та подрібнення різних матеріалів для потреб мануфактур.

У 1870 Нікола-Шарль Дебре, тодішній власник млина, прибудував до нього танцювальний майданчик і кав'ярню, а в 1895 назвав весь комплекс «Мулен де ла Галет».

У 1930 млин стає мюзик-холлом, потім залою радіо- та телепередач, закритою в 1966.

Млин «Раде» був споруджений у 1717. У 1760 повністю реконструйований. У 1834 млин став танцювальним кафе. У 1915 «Асоціація друзів старого Монмартру» порятувала його від зруйнування. А в 1924 році власник млина перевозить його на кут вулиць Жирардон і Лепік. 1958 року млин і навколишній ансамбль був занесений до списку історичних пам'яток Франції. У 1978 році було проведено його реставрацію. У жовтні 2001 замінено зношені крила вітряка.

Ресторан[ред.ред. код]

Однойменний ресторан розташований трохи нижче на пагорбі. Ресторан має вітряк — Мулен Раде (фр. Moulin Radet), за прізвищем власників ресторану та обох млинів. Ресторан також фігурує на полотнах імпресіоністів, в першу чергу Ренуара, Ван Гога, Тулуз-Лотрека.

Млин і ресторан на полотнах[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Jacques Hillairet.Dictionnaire historique des rues de Paris.1964. et son supplément.1972.Editions de Minuit.
  • Le Crapouillot. Montmartre. Juillet 1959

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б Base Mérimée ministère de la Culture.