Матіньйонський палац

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Матіньйонський палац

Matignon (perron).jpg

48°51′15″ пн. ш. 2°19′14″ сх. д. / 48.85444444444399892° пн. ш. 2.3208333333333000° сх. д. / 48.85444444444399892; 2.3208333333333000Координати: 48°51′15″ пн. ш. 2°19′14″ сх. д. / 48.85444444444399892° пн. ш. 2.3208333333333000° сх. д. / 48.85444444444399892; 2.3208333333333000
Країна Flag of France.svg Франція
Розташування VII округ Парижа[1]
Стиль архітектура бароко
Архітектор Жан Куртон[d]
Статус (спадщини)
класифікована історична пам'ятка[d][1]
Сайт gouvernement.fr/premier-ministre
Адреса вулиця Варанн[d]

Матіньйонський палац. Карта розташування: Франція
Матіньйонський палац
Матіньйонський палац
Матіньйонський палац (Франція)
Матіньйонський палац у Вікісховищі?
Матіньйонский палац

Матіньйонский палац, Отель Матіньйон (фр. hôtel Matignon) — офіційна резиденція прем'єр-міністра французького уряду, розташована за адресою вул. Варенн 57 (Varenne) в сьомому окрузі Парижа.

Короткий опис[ред. | ред. код]

Палац нараховує 4 салони на нижньому поверсі: галерея Ради, жовтий салон, блакитний салон (для високопоставлених відвідувачів) і червоний салон. Робочий кабінет прем'єр-міністра знаходиться на верхньому поверсі: бюро, зал засідань, їдальня, кімната для куріння, а також його особисті апартаменти.

Історія[ред. | ред. код]

Біля будівлі багата історія. Його будівництво розпочалося у 1722 принц Тінгрі — молодший син маршала Люксембургу. Через брак фінансування він продав недобудовану резиденцію Жаку III де Гойон-Матіньйон. Його син Жак IV добудував палац і жив у ньому до тих пір, поки не успадкував престол князівства Монако.

У середині XVIII століття Матіньонскій палац займала його невістка, Марія Катерина Бріньоль-Салі, яка тут таємно зустрічалася з принцом Конде, який згодом став її чоловіком.

Після Матіньйонів палац змінив декілька власників, включаючи Талейрана і Наполеона, аж поки Людовик XVIII виміняв його на Єлисейський палац у Батільди Орлеанської, сестри Філіпа Еґаліте. Її племінниця, Аделаїда Орлеанська (сестра короля Луї-Філіпа), поселила в палаці черниць, потім здала його в оренду багатому американцю.

За часів Другої імперії палац придбав фінансист Раффаеле Феррарі, герцог де Гальєра. За заповітом його вдови, відомої філантропка, палац перейшов у власність Австро-Угорщини і став осідком австрійського посольства в Парижі.

Під час Першої світової війни Матіньйонський палац було націоналізовано як майно ворожої держави.

Парк[ред. | ред. код]

Палац і парк

Палац оточений парком площею 2,4 га, створеним в 1902 році Ашилем Дюшеном (Achille Duchêne). Це найбільший приватний сад у Парижі. У ньому об'єднані перспектива «а ля франсе» і спосіб насадження «а л'англе» (в англійському стилі). У парку висаджено до сотні різних сортів дерев і чагарників. З часів Раймона Барра (Raymond Barre), який посадив тут цукровий клен, виникла традиція посадки дерева кожним новим прем'єр-міністром (виняток — Жак Ширак):

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]