Церква Сент-Есташ (Париж)
| Церква Сент-Есташ | |
|---|---|
Загальний вигляд церкви | |
| 48°51′48″ пн. ш. 2°20′42″ сх. д. / 48.863333333333° пн. ш. 2.345° сх. д. | |
| Тип споруди | церква[1][2] |
| Розташування | I округ Парижа |
| Початок будівництва | 1532 |
| Будівельна система | Saint-Leu stoned |
| Стиль | готика |
| Належність | католицтво |
| Єпархія | Паризька архідієцезія |
| Стан | пам'ятка історії класифікованаd[1] |
| Адреса | rue du Jourd (2) |
| Оригінальна назва | фр. Église Saint-Eustache |
| Епонім | Великомученик Євстафій Плакида |
| Присвячення | Великомученик Євстафій Плакида |
| Вебсайт | saint-eustache.org |
![]() | |
| | |
Церква Сент-Есташ (фр. Église Saint-Eustache) — церква Святого Євстафія в 1-му окрузі французької столиці, поруч з колишнім Центральним ринком, нині кварталом Ле-Аль. Одна з останніх готичних церков Парижа; поєднує архітектуру готики з ренесансними формами та класичним фасадом. У храмі регулярно проходять органні концерти.
- Довжина: 105 м.
- Ширина (макс.):43,5 м.
- Висота склепіння: 33,46 м.
Будівництво почалося в 1532 році за планом архітектора Лемерсьє, який взяв за приклад Собор Паризької Богоматері. Було зведено неф, північні капели і південний фасад. В XVII столітті добудовано південні капели та склепіння нави, — але вже під впливом стилю ренесанс. У XVIII столітті фасад було перебудовано за новою модою в стилі класицизму, заради чого було зруйновано перший проліт церкви з двома капелами.
Знаменитий орган церкви Сент-Есташ вважається найбільшим органом Франції, що перевершує розміри органів церкви Сен-Сюльпіс та Нотр-Дам-де-Парі. Орган налічує 8 000 труб. Сучасний варіант органу був змонтований в 1989 році, під час монтажу було використано частину труб старого інструменту.
-
Центральний фасад
-
Інтер'єр головної нави
-
Головний вівтар
-
Каплиця Богородиці
-
Пам'ятник з горіха та мармуру на честь священиків
- ↑ а б в base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- ↑ а б в archINFORM — 1994.
- Офіційний сайт [Архівовано 29 квітня 2011 у Wayback Machine.]
