Увинський район

Увинський район
рос. Увинский район; удм. Ува ёрос
Герб Увинського району	Прапор Увинського району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації:	Удмуртія
Утворений:	23 січня 1935 року
Населення:	37848 осіб (2019)
Площа:	2445,37 км²
Густота населення:	15,48 осіб/км²
Телефонний код:	7-34130
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр:	селище Ува
Сільських населених пунктів:	89
Влада
Голова місцевої думи:	Штумф Олександр Пилипович
Голова району:	Головін Володимир Анатолійович
Мапа

Уви́нський район (рос. Увинский район, удм. Ува ёрос) — муніципальний округ у складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — селище Ува.

Населення[ред. | ред. код]

Населення округу становить 37848 осіб (2019^[1], 39671 у 2010^[2], 40738 у 2002^[3]).

За національним складом (за 2010 рік) населення округу містить у собі 41 народ, 252 особи не вказали своєї етнічної приналежності^[4]^[5]:

росіяни — 21498 осіб (54,2 %)
удмурти — 16476 осіб (41,8 %)
татари — 811 осіб (2,1 %)
українці — 149 осіб
німці — 60 осіб
узбеки — 52 особи
азербайджанці — 43 особи
марійці — 42 особи
вірмени — 37 осіб
білоруси — 32 особи
башкири — 32 особи
чуваші — 30 осіб
грузини — 28 осіб
молдовани — 27 осіб
таджики — 14 осіб
казахи — 13 осіб
інші — 107 осіб^[6]

Історія[ред. | ред. код]

Увинський район утворено 8 січня 1935 року із частин Селтинського та Вавозького районів. 10 липня 1935 року Ува отримала статус селища міського типу. 1962 року район був розділений на Увинський промисловий та Увинський сільський, до складу останнього входили також території ліквідованих Селтинського та Вавозького районів. 1965 року район повернувся у свої попередні межі^[7].

2004 року район отримав статус муніципального, селищна та сільські ради перетворені у міське та сільські поселення. 2012 року Ува втратила свій міський статус і стала селом. 2021 року Увинський район був перетворений в муніципальний округ зі збереженням старої назви та ліквідацією усіх сільських поселень^[8]:


Поселення	Площа, км²	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2019)	Центр	Населені пункти
Булайське сільське поселення	228,03	1241	1050	959	Булай	6
Жужгеське сільське поселення	128,43	663	596	550	Великий Жужгес	3
Каркалайське сільське поселення	230,97	2218	2031	1839	Каркалай	3
Кийлудське сільське поселення	185,44	1553	1337	1067	Кийлуд	5
Красносельське сільське поселення	91,70	784	813	728	Красне	5
Кулябінське сільське поселення	76,12	480	450	451	Кулябіно	3
Мушковайське сільське поселення	120,84	946	801	623	Мушковай	5
Нилгинське сільське поселення	179,93	3256	3006	2803	Нилга	7
Новомултанське сільське поселення	176,85	1185	1059	956	Новий Мултан	6
Петропавловське сільське поселення	134,91	744	643	558	Петропавлово	6
Поршур-Туклинське сільське поселення	173,44	1748	1891	1852	Поршур-Тукля	6
Сям-Можгинське сільське поселення	230,32	801	729	596	Сям-Можга	4
Ува-Туклинське сільське поселення	149,54	2111	2083	2003	Ува-Тукля	7
Увинське сільське поселення	131,14	19899	20482	20594	Ува	4
Удугучинське сільське поселення	264,02	1507	1325	1100	Удугучин	7
Чеканське сільське поселення	95,11	675	550	465	Чекан	7
Чистостемське сільське поселення	146,82	930	825	704	Чистостем	5

Населені пункти[ред. | ред. код]


№	Населений пункт	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)
1	Архипов Пруд, присілок	20	12
2	Багай, присілок	9	2
-	Башмур, селище	0	-
-	Березгурт, присілок	0	-
3	Березовка, присілок	76	49
4	Бінвір, присілок	4	16
5	Булай, село	607	544
6	Булгурт, присілок	15	7
7	Великий Жужгес, присілок	499	446
8	Великий Каркалай, присілок	356	256
9	Великий Ошмесвай, присілок	10	4
10	Вішур, село	484	399
11	Возеншур, присілок	124	122
12	Гай, присілок	20	16
13	Дінтем-Вам'я, присілок	34	19
14	Ерестем, присілок	3	2
15	Єрмаково, присілок	2^[9]	0
16	Зіновей, присілок	0	2
17	Ітчи-Вам'я, присілок	11	1
18	Ітчигурт, присілок	13	16
-	Каменне, присілок	0	-
19	Каркалай, село	1859	1772
20	Квака, присілок	3	3
21	Кийлуд, село	740	631
22	Кібі-Жик'я, село	462	421
23	Кізвар, починок	179	139
24	Ключева, присілок	19	17
25	Косоєво, присілок	103	100
26	Кочур, присілок	81	49
27	Красне, село	578	612
28	Кулябіно, присілок	439	415
29	Кунгур, присілок	88	55
30	Липовка, присілок	13	14
31	Лісоучасток, присілок	6	5
-	Логошур, присілок	0	-
32	Лоллез-Жик'я, присілок	109	136
33	Лучег, присілок	19^[10]	0
34	Мала Жик'я, присілок	31	21
35	Малий Жужгес, присілок	61	50
36	Малі Сюрзі, присілок	182	128
37	Мульшур, присілок	191	174
38	Мушковай, село	339	333
-	Нагорне, починок	0	-
39	Нилга, село	2688	2710
40	Нова Вам'я, присілок	218	170
41	Новий Кийлуд, присілок	65	67
42	Новий Мултан, присілок	795	708
43	Областна, село	424	334
44	Овражино, присілок	26	24
45	Ольховка, присілок	136	118
46	Павлово, присілок	28	26
47	Палі, присілок	24	17
48	Пачегурт, присілок	312	288
49	Пекшур, присілок	0	4
50	Петропавлово, присілок	372	293
51	Питцам, присілок	58	42
52	Післег, присілок	78	59
53	Подмой, село	442	372
54	Помаскіно, присілок	7	3
55	Поршур-Тукля, присілок	887	914
56	Пужмесь-Тукля, присілок	138	114
57	Пунем, присілок	71	50
58	Пуштовай, присілок	29	28
59	Родники, присілок	188	153
60	Руський Лоллез, присілок	44	48
61	Рябиновка, присілок	88	96
62	Рябово, село	886	871
63	Рябово, присілок	154	140
64	Сирдяни, присілок	58	47
65	Стара Тукля, присілок	44	58
66	Стара Чунча, присілок	37	30
67	Старий Чумой, присілок	0	2
68	Суха Відзя, присілок	129	107
69	Сюровай, присілок	258	236
70	Сям-Можга, село	433	411
71	Сяртчигурт, присілок	244	224
72	Темкіно, виселок	37	19
73	Тимофієвське, присілок	15	11
74	Тимошур-Чунча, присілок	69	55
75	Точкогурт, присілок	2	1
76	Туймат, присілок	21	1
77	Турингурт, присілок	95	89
78	Тюлькино-Пушкарі, присілок	95	40
79	Ува, селище	19358	19984
80	Ува-Тукля, село	816	855
-	Удмуртська Тукля, присілок	62^[11]	64
81	Удмуртський Лоллез, присілок	25	20
-	Удмуртський Пескашур, присілок	0	-
82	Удмуртський Тиловай, присілок	3	3
83	Удугучин, село	1056	1018
84	Узей-Тукля, присілок	624	750
85	Урдогурт, присілок	49	30
86	Чабішур, присілок	37	58
87	Чекан, село	544	487
88	Чемошур, починок	108	82
89	Чистостем, присілок	394	352
-	Чуж'єм, присілок	0	-

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
↑ Всероссийская перепись населения 2010 года: Удмуртская Республика — сводная таблица районов и городских округов — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
↑ Чисельність населення за національністю в Удмуртській Республіці — проєкт «Lingvarium» (рос.)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 18 січня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2013. Процитовано 4 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Мордва — 9 осіб, аварці, комі — по 7 осіб, даргинці, лезгини, осетини — по 6 осіб, цигани — 5 осіб, бесерм'яни, комі-перм'яки — по 4 особи, греки, туркмени — 3 особи, корейці — 2 особи, абхази, араби, гагаузи, єзиди, киргизи, кумики, латиші, литовці, тувинці, чеченці, шорці, евенки, евени (ламути) — по 1 особі
↑ Справочник по административно-территориальному делению Удмуртии. 1917—1991 гг. / Составители: О. М. Безносова, С. Т. Дерендяева, А. А. Королёва. — Ижевск: Удмуртия, 1995. — С. 497—504. — 744 с. — 2000 экз. — ISBN 5-7659-0425-4.
↑ http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/1800202105200010
↑ З них удмурти — 100 %.
↑ З них удмурти — 63 %, росіяни — 37 %.
↑ З них удмурти — 82 %.

[rus-population2019-1] Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)

[2] Всероссийская перепись населения 2010 года: Удмуртская Республика — сводная таблица районов и городских округов — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)

[rus-ud-lingvarium-3] Чисельність населення за національністю в Удмуртській Республіці — проєкт «Lingvarium» (рос.)

[4] Архівована копія. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 18 січня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[5] Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2013. Процитовано 4 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[6] Мордва — 9 осіб, аварці, комі — по 7 осіб, даргинці, лезгини, осетини — по 6 осіб, цигани — 5 осіб, бесерм'яни, комі-перм'яки — по 4 особи, греки, туркмени — 3 особи, корейці — 2 особи, абхази, араби, гагаузи, єзиди, киргизи, кумики, латиші, литовці, тувинці, чеченці, шорці, евенки, евени (ламути) — по 1 особі

[7] Справочник по административно-территориальному делению Удмуртии. 1917—1991 гг. / Составители: О. М. Безносова, С. Т. Дерендяева, А. А. Королёва. — Ижевск: Удмуртия, 1995. — С. 497—504. — 744 с. — 2000 экз. — ISBN 5-7659-0425-4.

[8] ttp://publication.pravo.gov.ru/Document/View/1800202105200010

[9] З них удмурти — 100 %.

[10] З них удмурти — 63 %, росіяни — 37 %.

[11] З них удмурти — 82 %.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

Увинський район

Зміст

Населення[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Населені пункти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Увинський район

Населення[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Населені пункти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Пошук