Андрій Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андрій Юрійович
Dei gratia duces totius Terrae Russuae, Galiciae et Ladimiriae
Andrew II.png
Король Русі
Правління 1308-1323
Попередник Юрій I Львович
Наступник Володимир Львович
Інші титули Князь володимирський
Біографічні дані
Імена Андрій
Дата народження не відомо
Дата смерті до 21 травня 1323
Діти Ганна-Буче (Євфимія)[1]
Династія Рюриковичі
Рід Романовичі
Батько Юрій I Львович
Мати Євфимія Куявська

Андрі́й Ю́рійович (пом. до 21 травня 1323[2]) — співправитель Королівства Русі, Галицько-Волинський князь з 1308 або з 1315 до 1323 рр. Другий син короля Юрія I Львовича і невідомої з джерел на ім'я дочки великого князя владимирського та тверського Ярослава Ярославича.

Життєпис[ред.ред. код]

Після смерті свого батька, короля Юрія I Львовича, правив Галицько-Волинською державою разом зі своїм братом Левом II. Уперше згадується 1315 року в грамоті краківського князя Владислава I Локетека. А в грамоті 1316 року Андрій і Лев Юрійовичі називають себе королями Руської землі — Галичини й Волині. Історики (зокрема, Михайло Грушевський) припускають, що від батька Андрій отримав Волинь, а Лев — Галицьку землю. У пізньому литовсько-руському літописі 16 століття Лева, проте, названо луцьким князем.

Мапа Короліства Русі (1245—1349)

Андрій і Лев Юрійовичі у 1316 році брали участь у боротьбі краківського і поморського князів проти магдебурзьких маркграфів. Налагодивши тісні союзницькі зв'язки з польським королем Владиславом I Локетком і Тевтонським орденом, намагалися послабити залежність від Золотої Орди. Сприяли торгівлі між галицькими і польськими купцями. Успішно боролися проти монголо-татар, захищаючи західнослов'янські землі від їхніх набігів, і з Литвою. Збереглася грамота Андрія Юрійовича з печаткою, де він титулував себе королем Галичини та Володимирії. Загинув одночасно з Левом ІІ Юрійовичем (1323), на думку деяких істориків — у боротьбі з монголо-татарами, інших — з литовцями, захищаючи від них Підляшшя. Литовсько-руські літописи XVI століття розповідають, ніби Андрій і Лев Юрійовичі (названі Володимиром Волинським і Левом Луцьким[Джерело?]) загинули у війні з великим князем литовським Гедиміном. Натомість Локетек у листі 1323 року до Папи Івана XXII писав, що ці князі, що були захистом Польщі від татар, нещодавно загинули, ймовірно, у боротьбі з Золотою Ордою.

Після смерті Андрія Юрійовича пряма лінія нащадків Романа Великого майже припинилася. Деякий час номінально правив Володимир Львович, приблизно до кінця 1324 — початку 1325 років[3]. Потім на галицько-волинський престол було запрошено мазовецького князя Болеслава Тройденовича, який прийняв ім'я Юрія ІІ Болеслава. Таким чином перервалась галицько-волинська династія Романовичів.

Родове дерево[ред.ред. код]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Роман Великий
князь Великий Князь Київський,
Володимир-волинський, Галицький
 
 
 
 
 
 
 
Данило Романович,
князь Галицько-Волинський,
Великий князь Київський та король Русі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна,
сестра Андраша II, угорського короля
 
 
 
 
 
 
 
Лев I Данилович
князь Галицько-Волинський, король Русі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мстислав Удатний
князь Трипільський, Торопецький, Новгородський,
Галицький, Торчеський
 
 
 
 
 
 
 
Анна Мстиславна Торопецька,
дочка Мстислава Удатного князя Торопецького
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія,
половецька княжна, дочка Котяна
 
 
 
 
 
 
 
Юрій I Львович
князь Галицько-Волинський, король Русі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Андраш II, угорський король
 
 
 
 
 
 
 
Бела IV,
угорський король з династії Арпадів
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гертруда Меранська,
дочка Бертольда IV, князя Меранського
 
 
 
 
 
 
 
Констанція Угорська, дочка Бели IV
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Феодор I Ласкаріс,
імператор Нікейської імперії
 
 
 
 
 
 
 
Марія Ласкарина,
дочка Феодора I Ласкаріса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна Ангеліна,
дочка візантійського імператора Олексія III Ангела
 
 
 
 
 
 
 
Андрі́й Юрійович
князь Волинський, король Русі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Казимир II Справедливий,
князь Висьлицький, Сандомирський, Краківський
 
 
 
 
 
 
 
Конрад I Мазовецький,
князь Мазовецький,
Великий князь Краківський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Олена Зноемська, польська королева
 
 
 
 
 
 
 
Казимир І Куявський П'яст,
князь Куявський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Святослав Ігорович, князь Волинський
 
 
 
 
 
 
 
Агафія Святославна, княгиня Мазовецька,
дочка Святослава Ігоровича, князя Волинського
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ярослава, княжна Київська, дочка Рюрика Ростиславича
 
 
 
 
 
 
 
Євфимія Куявська,
княжна Куявська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мешко IV Кривоногий,
князь Краківський, Сілезький, Опольський, герцог Рациборський
 
 
 
 
 
 
 
Казимир І Опольський, князь Опольський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Людмила
 
 
 
 
 
 
 
Євфросинія Опольська,
княгиня Куявська, та Поморська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
походження дискусійне (див. пол. Wiola opolska)
 
 
 
 
 
 
 
Віола (Велеслава) Опольська, княгиня Опольська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
походження дискусійне (див. болг. Виола Ополска)
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета. — С. 209—220.
  2. Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
  3. Андрій Юрієвич // Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993.
  4. Рад. енциклопедія історії України. — К., 1969. — Т. 1.

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Юрій I Львович
Alex K Halych-Volhynia.svg Король Русі
1308-1323
разом з Левом II
Alex K Halych-Volhynia.svg Наступник
Володимир Львович
Попередник
Юрій I Львович
Alex Volhynia.svg Князь володимирський
1308-1323
Alex Volhynia.svg Наступник
Юрій II Болеслав