Євген Кароль Червінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Євген Кароль Червінський
Архітектор Євген Червінський.jpg
Народження 7 жовтня 1887(1887-10-07)
Львів
Смерть 20 лютого 1930(1930-02-20) (42 роки)
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland.svg Польща
Праця в містах Львів
Архітектурний стиль неокласицизм, функціоналізм

Євге́н Ка́роль Черві́нський (пол. Eugeniusz Karol Czerwiński, 7 жовтня 1887, Львів — 20 лютого 1930, Львів) — український архітектор.

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив 1909 року Львівську політехніку. Від 1910 був членом Політехнічного товариства у Львові.[1] Співпрацював із будівельною фірмою Альфреда Захаревича і Юзефа Сосновського. Пізніше, до 1914 року співробітник майстерні Івана Левинського. Від 1911 до початку Першої світової війни працював асистентом на кафедрі будівництва у Львівській політехніці. 1920 року став компаньйоном у фірмі Альфреда Захаревича (замість Юзефа Сосновського). У 19201925 роках офіс фірми знаходився на нинішній вулиці Князя Романа, 32.1925 року до спілки було прийнято Карла-Ольгерда Юраша. Спільно було спроектовано ряд споруд. Близько 1926 року Червінський вийшов зі спілки. У 19211930 роках викладач, а згодом — доцент у Політехніці. Став відомий у 1922 році завдяки конкурсу на найкращий проект Сілезійського сейму в Катовіцах, на котрому здобув друге місце (співавтор проекту Мар'ян Нікодемович). Будував громадські і житлові будинки у Львові, Ворохті, Дрогобичі, Яремчі. У спорудах застосовував модернізований класицизм, пізніше перейшов до функціоналізму. Помер 20 лютого 1930 року. Похований у родинному склепі власного проекту (за іншими даними — М. Нікодемовича[2]) на Личаківському цвинтарі, поле 60.[3]

Будівлі[ред.ред. код]


Нереалізовані проекти
  • Конкурсний проект ратуші в Дрогобичі (1913, співавтор Ян Хойновський)[12]
  • Перше місце на конкурсі проектів Купецької палати у Кракові (1913, співавтор Ян Хойновський)[13].
  • Конкурсний проект двору родини Яна і Софії Влодків у селі Негович Малопольського воєводства. На організованому 1913 року Краківським колом архітекторів конкурсі, серед 56 робіт, проект Червінського, виконаний спільно з Яном Хойновським не здобув призових місць, але був відзначений «першою почесною згадкою журі».[14]
  • Перша премія на конкурсі проектів палацу мистецтв у Львові (1920). Будинок мав постати неподалік Домініканського костелу.[15]
  • Друга премія на конкурсі проектів Сілезійського сейму в Катовіцах (1923, співавтор проекту Мар'ян Нікодемович). Серед переваг проекту журі відзначило його монументальність.[16]
  • Третя премія серед 16 проектів конкурсу на будівлю Празького кредитного банку у Львові, що на розі нинішнього проспекту Свободи і вулиці Гнатюка[17].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Polskie Towarzystwo Politechniczne we Lwowie, 1877—1937. Księga pamiątkowa wydana z okazji 60-letniego jubileuszu Towarzystwa / pod red. Emila Bratro. — Lwów : nakł. Polskiego Towarzystwa Politechnicznego, 1937. — S. 43.
  2. Nicieja S. Lwów. Ogród snu i pamięci. Dzieje Cmentarza Łyczakowskiego oraz ludzi tam spoczywających w latach 1786–2010. — Opole : Wydawnictwo MS, 2011. — S. 290. — ISBN 978-83-61915-07-2.
  3. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 341. — ISBN 966-8955-00-5.
  4. а б Архітектура Львова… — С. 548.
  5. Архітектура Львова… — С. 533; Ґранкін П. Е. Сграфіто у Львові // Будуємо інакше. — 2000. —№ 3. — С. 16.
  6. Архітектура Львова… — С. 446.
  7. а б Архітектура Львова… — С. 555.
  8. Архітектура Львова… — С. 558.
  9. Мер'є-Шеремета О. Архітектура дерев'яних костелів та каплиць Львівщини // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 15, Львів, 2005. — С. 56. — ISBN 966-95066-4-14.
  10. Архітектура Львова… — С. 436, 545.
  11. Lwów dla Krynicy // Cracovia Leopolis. — 2007. — № 3. — S. 59. — ISSN 1234-8600; Protokół // Architekt. — 1926. — № 6—7. — S. 8, 10, 31.
  12. Бірюльов Ю. О. Мистецтво львівської сецесії. — Львів : Центр Європи, 2005. — С. 41. — ISBN 966-7022-44-7.; Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 31. — tabl. XLV.
  13. Rozstrygnięcie konkursu na dom Stow. kupców i młodzieży handl. w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 164; Protokół śądu konkursowego na dom Stowarzyszenia kupców i młodzieży handlowej w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 12. — S. 183.
  14. Architekt. — 1914. — № 1-2. — S. 22, 31—32, tabl. 3.
  15. Архітектура Львова… — С. 500.
  16. Protokóły sądu konkursowego // Architekt. — 1923. — № 6. — S. 49, 54—55, tabl. 27—28.
  17. Rozstrzygnięcie konkursu na szkice gmachu Banku pragskiego we Lwowie // Architekt. — 1911. — № 2. — S. 33.

Література[ред.ред. код]