Координати: 50°27′35″ пн. ш. 30°37′51″ сх. д. / 50.45972° пн. ш. 30.63083° сх. д. / 50.45972; 30.63083

Чернігівська (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

50°27′35″ пн. ш. 30°37′51″ сх. д. / 50.45972° пн. ш. 30.63083° сх. д. / 50.45972; 30.63083

Чернігівська
Святошинсько-Броварська лінія
Загальні дані
Типназемна, розташована під шляхопроводом
Проєктна назваДШК
Стара назваКомсомольська (до 1993 року)
Платформи
Кількість2
Тип1 острівна та 1 берегова (не використовується з грудня 1979 року)
Формапрямі
Довжина101,0 м
Ширина8,0 м
Будівництво
Дата відкриття4 жовтня 1968
Архітектор(и)Ігор Масленков, Вольдемар Богдановський, Тамара Целіковська
Будівельник(и)«Київметробуд»
Транспорт
Район містаДеснянський, Дніпровський
Виходи доБроварського проспекту, Чернігівської площі, вулиць Гната Хоткевича, Гетьмана Павла Полуботка , Братиславської
Наземний транспортА 6, 63, 118
Т 22, 23, 28, 27, 33, 35
Мт 233, 405, 414, 415, 416, 418, 423, 434, 516, 523, 526, 528, 529, 544, 555, 590
Інше
Час відкриття05:28
Час закриття22:40
Код станції126
Мапа
Святошинсько-Броварська лінія
ТЧ «Новобіличі»
Новобіличі +зал
ПК068+75 Академмістечко
ПК054+15 Житомирська
ПК036+15 Святошин +зал
ПК026+50 Нивки
Гаванський шляхопровід
ПК016+03 Берестейська +зал
ПК5+65 Шулявська
ПК17+63 Політехнічний інститут +шв. трам
ПК38+54 Вокзальна +M +зал +зал +шв. трам
ПК49+11 Університет
ПК57+92 Театральна +M
ПК65+19 Хрещатик +M
ССГ до Майдану Незалежності
ССГ до Кловської
ПК81+45 Арсенальна
ПК91+00 Дніпро
Міст Метро через р. Дніпро
ПК105+00 Гідропарк
Русанівський метроміст через Русанівську протоку
ПК121+09 Лівобережна  +зал
Шляхопровід над залізницею
ТЧ-1 «Дарниця»
ПК132+38 Дарниця
ПК145+66 Чернігівська
ПК157+65 Лісова

«Черні́гівська» — 11-та станція Київського метрополітену на Святошинсько-Броварській лінії між станціями «Дарниця» і «Лісова». Розташована на перехресті Броварського проспекту з вулицею Гната Хоткевича.

Історія

[ред. | ред. код]

Проєктна назва станції — «ДШК». Відкрита 4 жовтня 1968 року під назвою «Комсомо́льська» (на честь 50-річчя ВЛКСМ, що проіснувала під цією назвою до 2 лютого 1993 року[1]), яку була перейменована «Чернігівську» через те, що з платформи станції є вихід на Броварський проспект, який переходить в автошлях у напрямку Чернігова[2].

«Чернігівська» — єдина станція в Києві, яка розташована на рівному майданчику (традиційно станції метро мають незначний та непомітний пасажирам ухил 3—5 ‰ для відводу води, зокрема як і інші наземні станції київського метрополітену).

Біля сучасної станції метро «Чернігівська» розташований невеликий мікрорайон «Німецький квартал». Цю місцевість почали забудовувати німецькі військовополонені після закінчення Другої світової війни у 1946—1953 роках, на честь чого квартал й отримав свою назву. На той час квартал не перебував в складі столиці, а лише невеликим окремим містечком. Будинки проєктувалися за унікальним стилем із легкою домішкою європейської архітектури. Будинки були цегляними, мали два поверхи й три під'їзди. Кожен будинок був розрахований лише на 18 квартир. Наразі більшість цих будинків було знесено, а на їхньому місці побудовані багатоповерхівки[3].

Конструкція

[ред. | ред. код]

Наземна станція продовжує серію попередніх типових станцій. Посадкова платформа розміщена під шляхопроводом. До двох наземних вестибюлів зі шляхопроводу ведуть пішохідні переходи, які служать одночасно покриттям (дахом) платформової дільниці.

Колійний розвиток: станція без колійного розвитку

21 листопада 1974 року через високий пасажиропотік на станції для висадки пасажирів була відкрита додаткова бічна платформа, яка використовувалася до відкриття дільниці у напрямку станції «Лісова»[4].

Має два вестибюлі, однак вузька платформа не розрахована на нинішні пасажиропотоки. Архітектурний образ станції простий і водночас сучасний. Станція побудована за типовим проєктом, аналогічна станціям метро «Багратіонівська», «Філівський парк», «Піонерська» та «Кунцевська» Московського метрополітену.

Станція обслуговує житлові масиви Дніпровського, Дарницького та Деснянського районів.

Режим роботи

[ред. | ред. код]

Відправлення першого поїзду у напрямку станцій:

Відправлення останнього поїзду у напрямку станцій:

Пасажиропотік

[ред. | ред. код]
Роки 2009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Пасажиропотік, тис. осіб/добу 41,5 43,6 44,6 44,3 41,5 40,1 39,3 39,6 38,2

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Станцію названо «Комсомольська» // «Вечірній Київ» № 231. — 1968
  2. Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» // Державний архів м. Києва. Ф. 1689. Оп. 1. Спр. 119, Арк. 207–212. [Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.]
  3. Галина Ворона. Німецький квартал: мікрорайон для еліти з унікальним стилем будували полонені німці. BigKyiv.
  4. Станція «Комсомольська» на сайті «Міський електротранспорт». [Архівовано 21 квітня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]