Ян «Вонтробка» Стшелецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Ян Стшелецький.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґловінський.
Ян «Вонтробка» Стшелецький
Jan Strzelecki (Wątróbka)
Львівський латинський архієпископ
1480 — 1493[1]
Конфесія: римо-католик
Церква: Римо-католицька
Попередник: Ян Длугош
Наступник: Анджей Боришевський
 
Професія: військовик, римо-католицький релігійний діяч
Діяльність: католицький священник, католицький єпископ
Національність: поляк
Смерть: 1493(1493)
Краків
Похований: домініканський костелі Святої Трійці (Краків)
Династія: Стшелецькі
Чернецтво: до 1481
варіант гербу Окша

Ян «Вонтробка» Стшелецький гербу Окша (пол. Jan Strzelecki (Wątróbka); ? — 1493, Краків) — польський шляхтич, військовик, римо-католицький релігійний діяч. Львівський латинський архієпископ.

Біографія[ред. | ред. код]

Походив з роду, дідичним володінням якого було поселення Стшельце (пол. Strzelce) в Сандомирській землі.[джерело?]

З молодих років був військовиком. За Шимоном Окольським, під час битви під Варною 1444 року потрапив до турецького полону, звідки дивом повернувся додому. Пізніше обрав духовний стан.[2] 9 травня 1481 року номінований, а 20 травня 1481 затверджений латинським архиєпископом у Львові[3].[4] Посівши цю посаду у Львові, вважав її винагородою за військові заслуги, тому почав зловживати бенкетами. Також через деякий час мав конфлікт з Львівською капітулою Римо-католицької церкви через майно, яке він почав використовувати всупереч думці каноніків, що призвело до судового протистояння. Врешті Ян Стшелецький відлучив усіх каноніків від церкви, а також і весь Львів. У відповідь відлучені подали апеляцію до курії в Римі,[5] і через деякий час отримали там для себе декрет, який визнавав їх правоту. Через це архієпископ впав у меланхолію (за іншими даними, збожеволів[5]).

Каспер Несецький стверджував, що Мартін Кромер помилково приписував йому посаду белзького каштеляна.[2]

1481 року освятив частково збудовану[6] Латинську катедру Львова[7] після завершення будівництва її склепінь.[8]

Затвердив привілей Давида Бучацького, власника Бучача, для старого фарного[9] костелу міста; в ньому вказано, що був присутнім під час його написання в Голгочому (точна дата відсутня, 28 квітня, між 1481 і 1485 роками[10]).[11]

За його протекції в Галичині осів родич — батько відомого польського поета Миколая Рея Станіслав.[12]

Помер у Кракові 1493 року, де й був похований у домініканському костелі Святої Трійці.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Іноді вказують дату 1488 → Див.: Arcybiskupi Metropolici Haliccy i Lwowscy.
  2. ↑ а б Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr… [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] — T. IV. — S. 224. (пол.)
  3. ↑ Archbishop Jan Strzelecki †. Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 13 червня 2014.
  4. ↑ іноді вказують іншу дату — 1480 рік → Див.: Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882. — S. 161. (пол.)
  5. ↑ а б Лемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 40.
  6. ↑ ЛЬВІВ. Митрополича базиліка. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 11 травня 2017.
  7. ↑ одне з джерел подає дату 1481 рік → Див.: Wieża Babel pod barokowym hełmem [Архівовано 12 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Rzeczpospolita
  8. ↑ Włodek P., Kulewski A. Lwów. Przewodnik. — Pruszków : Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2006. — Wyd. I. — S. 76. — ISBN 83-89188-53-8. (пол.)
  9. ↑ Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 87.
  10. ↑ Akta grodskie i ziemskie… [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] — T. 7. — S. 138.
  11. ↑ Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 159—161. (лат.), (пол.)
  12. ↑ Rey (Rej) Mikołaj z Nagłowic h. Oksza (1505—1569) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Polska Akademja Nauk, 1988. — T. XXXI/2. — Zeszyt 129. — S. 196. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Архієпископи
Томаш зі Львова (1358–?) • Кристин (1365—1371) • Конрад (XIV ст.) • Георг (1390–?) • Герман Виткінд (1401–?) • Ян Жешовський (1414—1436) • Ян Одровонж (1437—1450) • Григорій Сяноцький (1451—1477) • Ян Длугош (1480) • Ян Стшелецький (1481—1493) • Анджей Боришевський (1493—1503) • Бернард Вільчек (1505—1540) • Пйотр Стажеховський (1540—1554) • Фелікс Ліґенза (1555—1560) • Павел Тарло (1561—1565) • Станіслав Сломовський (1565—1575) • Ян Сененський (1576—1582) • Ян Димітр Соліковський (1583—1603) • Ян Замойський (1604—1614) • Ян Порохницький (1614—1633) • Станіслав Гроховський (1633—1645) • Миколай Кросновський (1645—1653) • Ян Тарновський (1654—1669) • Альберт Корицінський (1670—1677) • Константій Ліпський (1681—1698) • Константій Зелінський (1700—1709) • Миколай Поплавський (1710—1711) • Ян Скарбек (1713—1733) • Миколай Вижицький (1737—1757) • Миколай Дембовський (1757) • Владислав Лубенський (1758—1759) • Вацлав Сераковський (1760—1780) • Фердинанд Кіцький (1780—1797) • Каєтан Кіцький (1797—1812) • Анджей Анквич (1815—1833) • Франц Лушін (1834—1835) • Франтішек Піштек (1835—1846) • Вацлав Вацлавічек (1847—1848) • Лукаш Баранецький (1849—1858) • Францішек Вежхлейський (1860—1884) • Северин Моравський (1885—1900) • Юзеф Більчевський (1900—1923) • Болеслав Твардовський (1923—1944) • Евгеніуш Базяк (1944—1962) • Ян Новіцький (1968—1973 апост. адм.) • Мар'ян Рехович (1973—1983 апост. адм.) • Мар'ян Яворський (1984—1991 апост. адм.) • Мар'ян Яворський (1991—2008) • Мечислав Мокшицький (від 2008)
Єпископи-коад'ютори
Єпископи-помічники
Томаш Піравський (1617—1625) • Лукаш Калинський (1626—1633) • Захарія Новошицький (1634—1640) • Анджей Сжеджинський (1641—1656) • Стефан Харбіцький (1657—1662) • Єжи Ґєджинський (1663—1690) • Ян Скарбек (1696—1713) • Стефан Рупневський (1713—1716) • Ян Фелікс Шанявський (1717—1725) • Єронім Єловіцький (1725—1732) • Самуель Ґловінський (1733—1776) • Криспін Цєшковський (1772—1792) • Фердинанд Кіцький (1777—1778) • Каєтан Кіцький (1783—1797) • Северин Моравський (1881—1885) • Ян Пузина (1886—1895) • Йозеф Вебер (1895—1906) • Владислав Бандурський (1906—1918) • Болеслав Твардовський (1918—1923) • Францішек Лісовський (1928—1933) • Евгеніуш Базяк (1933—1944) • Маркіян Трофим'як (1991—1998) • Рафал Керницький (1991—1995) • Станіслав Падевський (1998—2002) • Мар'ян Бучек (2002—2007) • Леон Малий (від 2002) • Едвард Кава (від 2017)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ян_«Вонтробка»_Стшелецький&oldid=42048256