Ясен звичайний
| Ясен звичайний | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Маслинові (Oleaceae) |
| Рід: | Ясен (Fraxinus) |
| Вид: | Ясен звичайний (F. excelsior)
|
| Біноміальна назва | |
| Fraxinus excelsior | |
Ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.) — дерево родини маслинових.
Опис[ред. | ред. код]
Дерево 20-40 м заввишки з ажурною, високо піднятою кроною і струнким стовбуром з ясно-сірою гладенькою корою, яка на старих деревах стає дрібнотріщинуватою. Пагони сірувато-зелені з вугільно-чорними великими бруньками.
Листки (до 40 см завдовжки) непарноперисті, супротивні з 3-5 (6) парами бокових листочків. Листочки ланцетні, лінійно- або овально-ланцетні, загострені, зубчасті або цілокраї, сидячі, знизу трохи запушені. Квітки зібрані у більш-менш щільні волотисті суцвіття, одностатеві чи двостатеві, не мають оцвітини. Тичинкові квітки містять дві фіолетово-бурі тичинки, а маточкові — одну маточку з темно-бурою двороздільною приймочкою. Зав'язь верхня.
Плід — однонасінна сплюснута лінійно-ланцетна крилатка (2-2,5 см завдовжки), часто гвинтоподібно закручена.
Росте ясен у першому ярусі листяних лісів. Довговічна, швидкоросла, тіньовитривала рослина. Квітне у травні.
Поширення[ред. | ред. код]
В Україні поширений у Лісостепу, рідше на Поліссі, в Криму. Культивують по всій Україні. Він займає 1,4 % площі державного лісового фонду.
Генетика[ред. | ред. код]
У грудні 2016 року було повідомлено про розшифрування шляхом секвенування геному ясена звичайного[1].
Практичне використання[ред. | ред. код]
Деревинна, лікарська, танідоносна, фарбувальна, жиро- і ефіроолійна, харчова, вітамінозна, кормова, декоративна, фітомеліоративна і пилконосна рослина.
Деревина[ред. | ред. код]
Ясен дає високоякісну деревину. Ядро ясно-бурого кольору, часом із зеленуватим відтінком, заболонь білого кольору з жовтуватим або рожевуватим відтінком. Деревина ясена красивої текстури, міцна, важка, тверда, пружна, в'язка, гнучка, добре обробляється на верстатах, важко колеться, мало жолобиться і розтріскується, добре полірується, але не стійка проти гниття.
Найкращі сорти деревини ясена застосовують у авто-, вагоно- і літакобудуванні, вона йде на виготовлення весел, держаків до інструментів. Деревина його добре полірується, тому використовується для внутрішнього оздоблення житлових приміщень, вагонів, суден та для виготовлення меблів. З ясеневої деревини виготовляють фанеру, яка йде на оздоблення коштовних виробів (меблів, музичних інструментів). Особливо ціниться фанера із ясеневих напливів. Ясенева фанера має великий попит на світовому ринку.
Ясеневі дрова горять з великим полум'ям, мало димлять і довго утримують жар. Попіл містить багато поташу.
Лікарське використання[ред. | ред. код]
У народній медицині використовують листя й кору ясена звичайного як протигарячковий засіб та від кашлю при хронічному захворюванні дихальних шляхів, при радикулітах і як протиревматичний і сечогінний засіб.
Бруньки ясена і кора з однорічних пагонів, зібраних навесні до початку сокоруху, застосовуються від ревматизму.
У корі ясена і в листках містяться таніди (відповідно 3,81 і 4,11 %), які використовуються для дублення шкур. Кора дає чорну, коричневу і синю фарби.
Листки ясена містять ефірну олію, вітамін С (25 — 248 мг%), каротин (до 14,4 мг% від сирої ваги). Очищене насіння містить напіввисихаючу жирну олію (до 30,5 %).
У харчуванні[ред. | ред. код]
На Кавказі та в Англії недостиглі плоди маринують у розчині кухонної солі та в оцті і споживають як гостру приправу подібно до каперсів. Збирають молоді м'які плоди, доки вони ще розтираються між пальцями. Їх маринують або консервують одразу ж після збирання, не даючи зів'янути. Вживається як пікантна присмака до м'ясних та овочевих страв.[2]
Листя, насіння й цілі плоди ясена є поживним кормом для сільськогосподарських тварин. У них міститься чимало протеїну (у сухому листі до 11,4 %, у насінні — до 18,8, у плодах — до 13,1 /р), багато жиру (відповідно 2,6, 19,7, 12,1 % від абсолютно сухої речовини). Плоди і насіння можуть поїдатися великою рогатою худобою, кіньми, а висушені і розмелені — свиньми.
Екологічне значення[ред. | ред. код]
Ясен — струнке дерево з красивою світлою розлогою кроною, високо цінується в зеленому будівництві. Рекомендується для створення алей, груп, поодиноких насаджень у парках і лісопарках, для озеленення доріг. Ясен не є газостійкою породою, погано росте поблизу промислових підприємств. У паркових насадженнях часто пошкоджується ясеневою шпанкою, яка має неприємний запах.
Ясен звичайний має багато декоративних форм, які різняться за формою крони, характером росту, за формою і кольором листків. Особливо декоративна плакуча форма в поодиноких насадженнях на газонах і поблизу водойм.
Ясен має велике значення для лісомеліорації. Він рекомендується як одна з головних порід для полезахисних насаджень. У степу його рекомендують вирощувати на більш зволожених місцях, верхів'ях балок, в западинах у суміші з іншими породами і чагарниками, які добре притінюють ґрунт і не допускають його задерніння. Ясен не рекомендують вводити на змитих і засолених ґрунтах, де він росте незадовільно.
Як медонос ясен звичайний не має значення для бджільництва. Він утворює багато малопоживного пилку, який іноді збирають бджоли. Влітку на листі з'являється медв'яна роса.
Шкідники[ред. | ред. код]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Квіти -
Фактура деревини -
Поперечний переріз стовбура -
Бруньки -
Листя -
Доросле дерево з насінням-крилаткою
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ash tree genome sequenced for first time. BBC News. 26 грудня 2016. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 26 грудня 2016.
- ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.152
Джерела[ред. | ред. код]
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Ясен звичайний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 493. — ISBN 5-88500-055-7.
- Ясен звичайний // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 151.
|
|