4G

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

4G (англ. 4th Generation) — стандарт четвертого покоління мобільного радіозв'язку, наступник 3G та 2G. 4G відрізняється швидкістю передачі даних, яка перевищує показники 3G в 200—500 разів, мережі четвертого покоління не використовують канал для передачі голосу, а працюють тільки з цифровими даними, телефонія переходить у формат VoIP, очікується, що в майбутньому це може привести до відмирання класичного комутування каналів зв'язку на користь чистої інтернет-телефонії.

Історія[ред. | ред. код]

Стандарт та його розвиток були започатковані у 2000-х, більшість розвинених країн почала його масове введеняя у 2010-х. На території України продажі та перевикупи частотних ресурсів були проведені у 2018 році.

Класифікація[ред. | ред. код]

Міжнародний союз електрозв'язку (англ. International Telecommunication Union, ITU) до стандартів четвертого покоління відносить стандарти мобільної передачі, затверджені у специфікації ITM-Advanced у жовтні 2010 року, кандидатами у четверте покоління були визначені 6 радіоінтерфейсів, серед них варіанти LTE-Advanced (3GPP LTE Release 10) та WiMax Release 2 (IEEE802.16m)[1]. LTE - термін, який використовується для позначення мереж, пропускна здатність яких становить не менше 10 Мбіт / с. 4G-мережі є новим стандартом зв'язку, який характеризується, в першу чергу, швидкістю з'єднання і високою якістю голосових дзвінків.[2]

Незважаючи на використання деякими операторами позначень «4G» та «четверте покоління» у рекламі послуг, що надаються у стандартах Mobile WiMax (маються на увазі оператори Freshtel та Giraffe (Інтеллеком)) (IEEE802.16e) та LTE, такі мережі не відносяться до мереж IMT-Advanced, і не є кандидатами у четверте покоління[3]. Сигнал інтернету 3G / 4G надходить на роутер,який роздає сигнал інтернету за допомогою Wi-Fi. При налаштуванні роутера встановлюється захист мережі Wi-Fi паролем.[4]

21 жовтня 2010-го року в Женеві Міжнародний телекомунікаційний союз (ITU) завершив проведення оцінки шести технологій, представлених як можливі технології міжнародного мобільного бездротового зв'язку 4G, також відомої як IMT-Advanced. В результаті узгодження цих пропозицій двом технологіям було присвоєно офіційне визначення IMT-Advanced:

  • «LTE-Advanced»
  • «WirelessMAN-Advanced».

Це дозволяє їх кваліфікувати як справжні технології 4G[5].

Розвиток[ред. | ред. код]

Компанія Ericsson повідомила про початок тестування експериментальної мобільної широкосмугової технології доступу в мережу Інтернет — LTE-Advanced. Вона забезпечує пропускну здатність у 10 разів вище, ніж існуюча технологія LTE. Зокрема, LTE-Advanced дозволяє здійснювати завантаження даних на швидкості 1 Гб/с. Вона забезпечує високу швидкість передачі даних і високу ємність мережі, які будуть затребувані в найближчі роки у зв'язку з появою великої кількості мобільних пристроїв, що мають доступ до мережі Інтернет.

Тестова система, заснована на комерційному обладнанні, сумісному зі стандартом 3GPP Release 10, розпочала роботу в тестовому діапазоні частот, виділеному PTS (Swedish Post and Telecom Agency — Шведське агентство телекомунікації та зв'язку). В рамках тесту здійснювалася передача даних між RBS і пересувним фургоном.

Очікувалося, що початок комерційної експлуатації технології LTE Advanced відбудеться в 2013 році[6]. Але 9 жовтня 2012 року телекомунікаційна компанія Yota першою в світі запустила технологію мобільного зв'язку LTE-Advanced на комерційній основі.

4G в Україні[ред. | ред. код]

Докладніше: 4G в Україні

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://itu.int/newsroom/press_releases/2009/48.html IMT-Advanced (4G) Mobile wireless broadband on the anvil
  2. Які частоти 4G?. 
  3. http://3g.novostavskiy.kiev.ua/2010/05/freshetel-intellecom-3g-wimax.html FreshTel та Intellecom — українські 3G оператори за технологією WiMax
  4. Посилення інтернету 4G / 3G мобільних операторів. 
  5. http://www.itu.int/net/pressoffice/press_releases/2010/40.aspx ITU paves way for next-generation 4G mobile technologies
  6. http://itc.ua/news/lte_advanced_pozvolyaet_osushhestvlyat_zagruzku_dannyh_na_skorosti_1_gb_s_54248 LTE Advanced позволяет осуществлять загрузку данных на скорости 1 Гб/с

Література[ред. | ред. код]

  • В. Вишневский, С. Портной, И. Шахнович. Энциклопедия WiMax. Путь 4G. — М.: Техносфера, 2009. — 472 с. — ISBN 978-5-94836-223-6.
  • Вишневский В. М., Ляхов А. И., Портной С. Л., Шахнович И. Л. Широкополосные беспроводные сети передачи информации. М.: Техносфера, 2005

Посилання[ред. | ред. код]

Технології доступу до інтернету
Тип мережі Дротовий Бездротовий
Опти́чний Коаксіальний кабель Звита пара Телефонна лінія Лінія ел. передачі Неліцензовані наземні частоти Ліцензовані наземні частоти Супутниковий
LAN Ethernet G.hn[en] Ethernet HomePNA  · G.hn G.hn Wi-Fi · Bluetooth · DECT · Wireless USB
WAN PON · Ethernet DOCSIS Ethernet Dial-up · ISDN · DSL BPL Muni Wi-Fi GPRS (EDGE • 3G • 4G· iBurst · WiBro/WiMAX · UMTS-TDD, HSPA · EVDO · LTE Супутниковий інтернет