5535 Аннафранк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
5535 Аннафранк
Зображення, отримане космічним апаратом «Стардаст» в 2002 році
Відкриття
Відкривач Карл Вільгельм Райнмут
Місце відкриття Обсерваторія Гейдельберг-Кеніґштуль
Дата відкриття 23 березня 1942
Позначення
Названа на честь Анна Франк
Тимчасові позначення 1942 EM
1978 EK6
1986 TV14
1991 BO2
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 4 вересня 2017 (2 458 000,5 TDB)
Велика піввісь 2,212409444700264 а. о.
Перигелій 2,072136390754992 а. о.
Афелій 2,352682498645535 а. о.
Ексцентриситет 0,06340284538257143
Орбітальний період 1201,978453279866 д
Середня орбітальна швидкість 0,2995062008122191 °/д
Середня аномалія 23,02095270002846°
Нахил орбіти 4,247349848290249
Довгота висхідного вузла 120,6436189619718°
Аргумент перицентру 9,135089421234907°
Фізичні характеристики
Розміри (6.6 x 5.0 x 3.4 км)[2]
4.34±0.23 км[3]
4.8 км[2]
4.94 км (calculated)[4]
Період обертання 15.12 год[5]
15.156±0.0474 год[6]
21.33±0.990 год[7]
Альбедо 0.21±0.03[8]
0.24 (assumed)[4]
0.279±0.092[9]
0.311±0.056[3]
Спектральний тип S [4][8]
Стандартна зоряна величина 13.650±0.120 (R)[7] · 13.679±0.001 (R)[6] · 13.7[2][4][3] · 13.88±0.32[10]
CMNS: 5535 Аннафранк у Вікісховищі

5535 Аннафранк (5535 Annefrank) — це кам'янистий астероїд головного поясу, відкритий 23 березня 1942 року і пізніше названий на честь Анни Франк. Є членом сім'ї Флори, має діаметр близько 4,5 км і, ймовірно, є контактно-подвійним. Був використаний як мішень для відпрацювання техніки прольоту, яку космічний апарат «Стардаст» пізніше використав на кометі 81P/Вільда[8].

Відкриття й назва[ред. | ред. код]

Астероїд був відкритий 23 березня 1942 року під час Другої світової війни німецьким астрономом Карлом Рейнмутом в Гайдельберзькій обсерваторії на південному заході Німеччини[11] та отримав тимчасове позначення 1942 EM.

В 1978 році астероїд був перевідкритий в Кримській астрофізичній обсерваторії на півдні України та отримав інше тимчасове позначення 1978 EK6.

Астероїд назвали на честь Анни Франк (1929—1945), нідерландської дівчинки, яка загинула у концентраційному таборі, а її щоденник став одним з найвідоміших пам'ятників Голокосту. Назва була запропонована Кристофером Ейкманом[en] до 50-річчя закінчення військових дій Другої світової війни в Європі[12]. Офіційна цитата про найменування була опублікована Центром малих планет 14 травня 1995 року[13].

Орбіта і класифікація[ред. | ред. код]

Аннефранк є членом сім'ї Флори, однієї з найбільших сімей кам'янистих астероїдів типу S у головному поясі. Він обертається навколо Сонця у внутрішньому головному поясі на відстані 2,1–2,4 а. о. від Сонця, роблячи один оберт раз на 3 роки і 3 місяці (1202 дні). Його орбіта має ексцентриситет 0,06 і нахил відносно екліптики 4°[2].

Анімація траєкторії «Стардаста» с 7 февраля 1999 до 7 апреля 2011
      «Стардаст» ·       81P/Вільда ·       Земля ·       5535 Аннафранк  ·       9P/Темпеля

Фізичні характеристики[ред. | ред. код]

Аннафранк є звичайним кам'яним астероїдом астероїдом типу S[4][8].

Діаметр, альбедо і форма[ред. | ред. код]

2 листопада 2002 року космічний апарат «Стардаст» пролетів повз Аннуфранк на відстані 3079 км. Зображення, отримані космічним апаратом, показують розмір астероїда 6,6 × 5,0 × 3,4 км, — удвічі більше, ніж вважалося раніше. Зображення астероїда показало тіло у формі трикутної призми з кількома добре помітними ударними кратерами. За фотографіями було підраховано, що альбедо Аннифранк становить від 0,18 до 0,24. Попередній аналіз зображень «Стардаст» показує, що Аннафранк може бути контактно-подвійною системою, хоча існують інші можливі пояснення її спостережуваної форми[8].

Обертання і полюси[ред. | ред. код]

У жовтні 2006 року наземні фотометричні спостереження астероїда були використані для визначення його періода обертання. Аналіз кривої блиску дав період 15.12 годин і амплітуду зміни яскравості 0,25 зоряних величини з двома альтернативними розв'язками для періоду — 12 і 22,8 годин відповідно[4][5].

У січні 2014 року фотометричні спостереження на Palomar Transient Factory показали період обертання 15.156 або 21.33 години з амплітудами 0,17 або 0,20 зоряної величини відповідно[6][7].

Дані кривої блиску свідчать про те, що Аннафранк не розсіює світло за законом Ламберта, а це означає, що на яскравість тіла сильно впливають такі особливості поверхні, як тіні від каменів і кратерів[5].

Найкоротша вісь тіла розташована приблизно перпендикулярно площині орбіти[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ База даних малих космічних тіл JPL: 5535 Аннафранк (англ.) . Останнє спостереження 2017.03.29.
  2. ↑ а б в г JPL Small-Body Database Browser: 5535 Annefrank (1942 EM) (2017-03-29 last obs.). Jet Propulsion Laboratory. Процитовано 22 червня 2017.
  3. ↑ а б в Masiero, Joseph R.; Mainzer, A. K.; Grav, T.; Bauer, J. M.; Cutri, R. M.; Nugent, C. та ін. (November 2012). Preliminary Analysis of WISE/NEOWISE 3-Band Cryogenic and Post-cryogenic Observations of Main Belt Asteroids. The Astrophysical Journal Letters. 759 (1): 5. arXiv:1209.5794. Bibcode:2012ApJ...759L...8M. doi:10.1088/2041-8205/759/1/L8. Процитовано 20 березня 2017.
  4. ↑ а б в г д е LCDB Data for (5535) Annefrank. Asteroid Lightcurve Database (LCDB). Процитовано 20 березня 2017.
  5. ↑ а б в Schmidt, B. E.; Bauer, J.; Buratti, B. J.; Russell, C. T. (March 2007). Rotational Light Curve and Rotation Period of 5535 Annefrank (PDF). 38th Lunar and Planetary Science Conference (1338): 1859. Bibcode:2007LPI....38.1859S. Процитовано 20 березня 2017.
  6. ↑ а б в Waszczak, Adam; Chang, Chan-Kao; Ofek, Eran O.; Laher, Russ; Masci, Frank; Levitan, David та ін. (September 2015). Asteroid Light Curves from the Palomar Transient Factory Survey: Rotation Periods and Phase Functions from Sparse Photometry. The Astronomical Journal. 150 (3): 35. arXiv:1504.04041. Bibcode:2015AJ....150...75W. doi:10.1088/0004-6256/150/3/75. Процитовано 20 березня 2017.
  7. ↑ а б в Chang, Chan-Kao; Ip, Wing-Huen; Lin, Hsing-Wen; Cheng, Yu-Chi; Ngeow, Chow-Choong; Yang, Ting-Chang та ін. (August 2015). Asteroid Spin-rate Study Using the Intermediate Palomar Transient Factory. The Astrophysical Journal Supplement Series. 219 (2): 19. arXiv:1506.08493. Bibcode:2015ApJS..219...27C. doi:10.1088/0067-0049/219/2/27. Процитовано 20 березня 2017.
  8. ↑ а б в г д е Duxbury, Thomas C.; Newburn, Ray L.; Acton, Charles H.; Carranza, Eric; McElrath, Timothy P.; Ryan, Robert E. та ін. (February 2004). Asteroid 5535 Annefrank size, shape, and orientation: Stardust first results (PDF). Journal of Geophysical Research. 109 (E2): E02002. Bibcode:2004JGRE..109.2002D. doi:10.1029/2003JE002108. Процитовано 22 червня 2017.
  9. ↑ Hillier, John K.; Bauer, James M.; Buratti, Bonnie J. (January 2011). Photometric modeling of Asteroid 5535 Annefrank from Stardust observations. Icarus. 211 (1): 546—552. Bibcode:2011Icar..211..546H. doi:10.1016/j.icarus.2010.10.009. Процитовано 20 березня 2017.
  10. ↑ Veres, Peter; Jedicke, Robert; Fitzsimmons, Alan; Denneau, Larry; Granvik, Mikael; Bolin, Bryce та ін. (November 2015). Absolute magnitudes and slope parameters for 250,000 asteroids observed by Pan-STARRS PS1 - Preliminary results. Icarus. 261: 34—47. arXiv:1506.00762. Bibcode:2015Icar..261...34V. doi:10.1016/j.icarus.2015.08.007. Процитовано 20 березня 2017.
  11. ↑ 5535 Annefrank (1942 EM). Minor Planet Center. Процитовано 20 березня 2017.
  12. ↑ Schmadel, Lutz D. (2007). (5535) Annefrank. Dictionary of Minor Planet Names – (5535) Annefrank. Springer Berlin Heidelberg. с. 472. doi:10.1007/978-3-540-29925-7_5280. ISBN 978-3-540-00238-3.
  13. ↑ MPC/MPO/MPS Archive. Minor Planet Center. Процитовано 20 березня 2017.


Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

(5534) 1941 UN       ·       5535 Аннафранк       ·       5536 Ханікат


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=5535_Аннафранк&oldid=40628256