66-й резервний корпус (Третій Рейх)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
66-й резервний корпус
LXVI. Reservekorps
Bat Fahne Infanterie.jpg
Штандарт німецької піхоти часів Третього Рейху
На службі 21 вересня 1942 — 5 серпня 1944
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Належність Вермахт Вермахт
Вид Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Роль піхота (охорона тилу)
антипартизанська війна
Чисельність резервний корпус
У складі Група армій «D»
Армійська група «Фельбер»
Група армій «G»
Гарнізон/Штаб Гіссен
Війни/битви

Друга світова війна
Західний фронт

Командування
Визначні
командувачі
генерал артилерії Еріх Маркс

LXVI-й (66-й) резервний ко́рпус (нім. LXVI. Reservekorps) — резервний корпус Вермахту, що виконував завдання охорони тилу німецьких військ за часів Другої світової війни. 5 серпня 1944 переформований на 66-й армійський корпус.

Історія[ред. | ред. код]

LXVI-й резервний корпус сформований 21 вересня 1942 з військ резерву IX-го військового округу в Гіссені. До 27 вересня 1942 формування корпусу й командування були передислоковані до південної Франції з розміщенням штаб-квартири корпусу у місті Нансі.

Головним завданням резервного корпусу визначалося навчання особового складу новобранців для резервних дивізій, що розгорталися на території центральної та південної Франції, а також одночасне приготування військових резервів для військових операції, й паралельно завдання охорони важливих об'єктів тилу на території окупованої Франції. Корпус на початковому періоді перебував у підпорядкуванні командувача IX-м військовим округом та армійської групи «Фельбер», й оперативно підкорявся Головнокомандувачу військ Вермахту на Заході.

Резервні дивізії, що входили до складу корпусу, дислокувалися в центральній Франції до зони італійської окупації Франції:

З 23 до 27 жовтня 1942 корпус був перекинутий до Монтаржі.

11 листопада 1942, незабаром після висадки союзних військ у Північній Африці, корпус разом з формуваннями 7-ї армії генерала Ф. Долльмана брав участь в окупації вільної Французької зони та роззброєнні французьких збройних сил уряду Віші.

В подальшому 66-й резервний корпус передислокувався до Клермон-Ферран, де розміщувався штаб резервного формування. Німецькі війська зі складу об'єднання продовжували ведення активних антипартизанських дій, інтенсивність яких значно зросла у передбаченні вторгнення союзних військ до Франції. Водночас, частини корпусу відповідали за регіон Центрального масиву, аж до іспансько-французького кордону, й атлантичне узбережжя Франції.

Взимку 1944 року війська корпусу розпочали реалізацію завдань операції «Нюрнберг» — план оборони німецьких військ на випадок вторгнення союзників через Піренейський півострів до південної Франції. Відповідно у Піренеях німцями будувалися фортифікаційні споруди та оборонні рубежі для відбиття вірогідного прориву англо-американських військ через гори.

5 серпня 1944 з активізацією бойових дій на Західному фронті переформований на 66-й армійський корпус.

Райони бойових дій[ред. | ред. код]

Командування[ред. | ред. код]

Командири[ред. | ред. код]

Підпорядкованість[ред. | ред. код]

Час Армія Група армій Штаб
1942
21 вересня IX-й військовий округ Гіссен
27 жовтня z. Vfg. IX-й військовий округ Нансі
11 листопада Армійська група «Фельбер» Група армій «D» Монтаржі
1943
1 січня Група армій «D» Руая
1944
1 січня Група армій «D» Клермон-Ферран
Червень Група армій «D» Клермон-Ферран
Липень Група армій «G» Клермон-Ферран

Бойовий склад 66-го резервного корпусу[ред. | ред. код]

Постійні

Формування управління, забезпечення та підтримки

  • 466-й корпусний батальйон зв'язку (Korps Nachrichten-Abteilung 466);
  • 466-те управління корпусного постачання (Korps-Nachschubtruppen 466);
  • навчальна снайперська рота корпусу (Scharfschützen-Ausbildungs-Kompanie LXVI. Reservekorps).
Непостійні

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Georg Tessin: Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939–1945. Biblio-Verlag, Bissendorf 1973, ISBN 3-7648-0871-3
  • Bernage-De Lannoy Les Divisions de l'Armee de Terre Allemande Vol. I Heimdal France, 1994

Примітки[ред. | ред. код]