62-й резервний корпус (Третій Рейх)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
62-й резервний корпус
LXII. Reservekorps
На службі 9 вересня 1942 — 5 серпня 1944
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Належність Вермахт Вермахт
Вид Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Роль піхота (охорона тилу)
антипартизанська війна
Чисельність резервний корпус
У складі Командування Вермахту «Україна»
Група армій «D»
19-та армія
Гарнізон/Штаб Берлін
Війни/битви

Друга світова війна
Східний фронт

Західний фронт
Командування
Визначні
командувачі
генерал від інфантерії Фердинанд Нойлінг

LXII-й (62-й) резервний ко́рпус (нім. LXII. Reservekorps) — резервний корпус Вермахту, що виконував завдання охорони тилу німецьких військ за часів Другої світової війни. 5 серпня 1944 переформований на 62-й армійський корпус на території Південної Франції.

Історія[ред. | ред. код]

LXII-й резервний корпус сформований 9 вересня 1942 з особового складу резерву III-го військового округу в Берліні. Незабаром резервний корпус був перекинутий залізницею через Франкфурт-на-Одері, Ліссу, Радом, Люблін та Ковель на Західну Україну до Генеральної округи Волинь-Поділля в район Рівного, де зосередився в період з 2 по 6 жовтня 1942.

Резервний корпус, який мав у своєму складі 3 резервні дивізії (143-ю, 147-му та 153-ю) отримав бойове завдання на організацію охорони залізничного сполучення та боротьби з партизанами у районах з залізничними вузловими центрами у Києві, Коростяні, Луцьку, Сарнах, Чернігові, Фастові та Житомирі.

З 9 по 13 лютого 1943 штаб корпусу з підрозділами забезпечення був передислокований до Дубно, увесь цей час корпус перебував в оперативному підпорядкуванні штабу III-го військового округу та Генерального штабу ОКХ.

Протягом усього 1943 року 62-й резервний корпус брав найактивнішу участь у боротьбі з партизанським рухом на Західній та в Центральній Україні, а також на півдні Білорусі. Основні заходи антипартизанської, контррозвідувальної діяльності та охорони важливих об'єктів зосереджувалися у районах Коростень, Житомир, Гомель, Рівне, Київ, Луцьк, Ковель, Новоселиця, Стрий, Полонне та Овруч.

З 1 жовтня 1943 року, отримавши наказ на передислокацію до Франції, формування корпусу, продовжуючи активну боротьбу з партизанським рухом в Україні, поступово переміщувалися до Брод. Починаючи з 16 січня 1944 року, дивізії та управління резервного корпусу з залізничної станції Броди були перекинуті через усю Європу на південь Франції.

Протягом січня частини корпусу були зосереджені в районі французького міста Ле-Бур, де увійшли до складу 19-ї армії групи армій «D». Разом з іншими військовими формуваннями армії 62-й резервний корпус виконував завдання з оборони французького середземноморського узбережжя на випадок вторгнення військ союзників. 5 серпня 1944, за кілька діб до початку висадки англо-американського морського та повітряного десантів у ході операції «Драгун», корпус був переформований на 62-й армійський корпус.

Райони бойових дій[ред. | ред. код]

Командування[ред. | ред. код]

Командири[ред. | ред. код]

Підпорядкованість[ред. | ред. код]

Час Армія Група армій Штаб
1942
Жовтень Командування Вермахту «Україна» Рівне
1943
Січень Командування Вермахту «Україна» Рівне
Листопад Командування Вермахту «Україна» Група армій «Південь» Дубно
1944
Січень z. Vfg. Група армій «D»
Квітень 19-та армія Група армій «D» Ле-Бур
Травень 19-та армія Група армій «G» Марсель

Бойовий склад 62-го резервного корпусу[ред. | ред. код]

Постійні

Формування управління, забезпечення та підтримки

  • 219-те артилерійське командування (Arko 219),
  • 462-га корпусна моторизована рота зв'язку (Nachrichten-Kompanie 462 (mot);
  • 68-й резервний піхотний батальйон (Infanterie-Ersatz-Bataillon 68), пізніше 68-й резервний гренадерський батальйон (Grenadier-Ersatz-Bataillon 68).
Непостійні

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Georg Tessin: Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939–1945. Biblio-Verlag, Bissendorf 1973, ISBN 3-7648-0871-3
  • Bernage-De Lannoy Les Divisions de l'Armee de Terre Allemande Vol. I Heimdal France, 1994

Примітки[ред. | ред. код]