Сатіс (Сатет) у давньоєгипетській міфології була божеством розливу Нілу, її культ зародився в античному місті Сведен, нині відомому як Асуан. Вона зображувалась у вигляді жінки з рогами антилопи, у короні Верхнього Єгипту, яка тримає в руці анх (завдяки тому, що розливи Нілу вважалися «життєносними»). Їй приписувалась також роль богині війни яка оберігає південний регіон стародавнього Єгипту і вбиває ворогів Фараона своїми стрілами. Часто зустрічаються так само зображення Сатіс зі стрілами. Пізніше в єгипетській міфології Сатіс — дружина Хнума, богиня-покровителька порогів Нілу. Один з титулів цієї богині, «Володарка небес», пов'язує її з Нут та Хатхор. Дочкою Хнума і Сатіс була Анукет. Одна з богинь Дуата, омиває тіло померлого фараона з чотирьох судин. Символізувала воду і розлив Нілу. Як Око Ра символізувало яскраву зірку Фомальгаут. Покровителька полювання. Її священна тварина — антилопа.
Ім'я Сатіс вперше згадується на кам'яних посудинах з 3 династії, які знайдені у піраміді Джосера у Саккарі. Починаючи з 6 династії її ім'я згадується у текстах на пірамідах.
