Едвіж Феєр

Едвіж Феєр
фр. Edwige Feuillère
Е. Фейєр у виставі «Свобода — це неділя» (1953)
Ім'я при народженні	Едвіж Кароліна Кунаті (фр. Edwige Caroline Cunati)
Дата народження	29 жовтня 1907(1907-10-29)
Місце народження	Везуль, Верхня Сона, Франція
Дата смерті	13 листопада 1998(1998-11-13) (91 рік)
Місце смерті	Булонь-Біянкур, Франція
Поховання	Божансі
Громадянство	Франція
Професія	акторка
Alma mater	Курси Симона і Діжонська консерваторіяd
Роки активності	1931 — 1995
IMDb	ID 0275428
Нагороди та премії
Великий офіцер ордена Почесного легіону Орден Мистецтв та літератури
Почесний «Сезар» (1984)
Едвіж Феєр у Вікісховищі

Едві́ж Феє́р (фр. Edwige Feuillère, справжнє ім'я — Едві́ж Каролі́на Кунаті́ (фр. Edwige Caroline Cunati); 29 жовтня 1907, Везуль, Верхня Сона, Франція — 13 листопада 1998, Булонь-Біянкур, О-де-Сен, Франція) — французька театральна та акторка кіно. Вважається однією з найважливіших акторок свого покоління та займає важливе місце в історії французького кінематографу та театру.

Біографія та кар'єра

Едвіж Кароліна Кунаті донька італійського інженера, її мати — німкеня родом з Ельзасу. Едвіж народилася на центральній площі Везуля, що в департаменті Верхня Сона у Франції, яку після Другої світової війни перейменували на площу Едвіж Феєр. Сім'я переїхала до Діжону, коли Едвіж було три роки. Роки Першої світової війни вона провела у бабусі в Італії. З відзнакою закінчила Діжонську театральну консерваторію (1928). У 1928—1931 навчалася у Вищій національній консерваторії драматичного мистецтва. Дебютувала в театрі у 1931 році на сцені знаменитої «Комеді Франсез».

З 1939 по 1942 рік на сценах різних театрів Едвіж Феєр грала «Даму з камеліями» Александра Дюма (сина). У 1943 році виконала головну роль у п'єсі Жана Жироду «Содом і Гоморра». У повоєнний період своєї театральної кар'єри вона була музою Поля Клоделя, зігравши в його «Полуденному розділі» разом з Жаном-Луї Барро і П'єром Брассером.

У кіно Фейєр спочатку дебютувала по псевдонімом Кора Лінн (Cora Lynn) у 1931 році у фільмі «Блакитна стрічка» (фр. Le Cordon bleu) режисера Альберто Кавальканті. Після цієї ролі вона стала зніматися у найіменитіших режисерів тієї епохи — Марка Аллегре, Жульєна Дювів'є, Роберта Сьодмака, Реймона Бернара, Макса Офюльса, Жана Деланнуа, Марселя Л'Ерб'є, Жана Кокто, Крістана-Жака, Клода Отан-Лара та інших. Знаменитою стала у 1935 році після фільму «Лукреція Борджіа» Абеля Ґанса.

Ставши найпопулярнішою зіркою свого покоління, Едвіж Феєр знялася з Жераром Філіпом в «Ідіотові» (1946) за Ф. М. Достоєвським і з Жаном Маре у «Двоглавому орлові» (1948) Жана Кокто. У 1949 виконала роль Жулі де Карнілан, у 1954 — Жінку в білому у фільмі «Хліб в траві» і в 1965 — Божевільну з Шайо у Жана Жироду.

Фейєр грала також з Мадлен Рено, Даніель Дар'є, Бріжит Бардо, Луї Жуве, Жаком Копо, Антоненом Арто, Жаном-Луї Барро, Еріхом фон Штрогеймом, Жаном Габеном, Філіппом Нуаре, Мішелем Пікколі, Луї де Фюнесом, П'єром Брассером, Бернаром Бліє, Жаном-Луї Трентіньяном, Аленом Делоном та іншими видатними акторами.

Останньою роллю Едвіж Феєр на великому екрані була роль у «Плоті орхідеї», фільмі Патріса Шеро за детективом Д. Чейза.

Особитсте життя

Едвіж Феєр була одружена з французьким актором П'єром Феєром, з яким познайомилася ще в Консерваторії. Пара розлучилася після декількох років шлюбу, а в 1945 році, у віці 39 років, П'єр покінчив життя самогубством разом зі своєю другою дружиною, бельгійською акторкою Соланж Море.

8 листопада 1998 року, при звістці про смерть Жана Маре, з Едвіж Феєр стався серцевий напад, від якого через декілька днів вона померла.

Вибрані ролі в театрі

• 1939 : Дама з камеліями Александра Дюма (сина)
• 1943 : Содом і Гоморра Жана Жироду
• 1946 : Двоглавий орел Жана Кокто
• 1948 : Полуденний розділ Поля Клоделя (постановка Жана-Луї Барро)
• 1953 : На захист Лукреції Жана Жироду (постановка Жана-Луї Барро)
• 1960 : Родогунда П'єра Корнеля
• 1965 : Божевільна із Шайо Жана Жироду
• 1967 : Нестійка рівновага Едварда Олбі (постановка Жана-Луї Барро)
• 1971 : Солодкоголосий птах юності Теннессі Вільямса
• 1976 : Візит старої пані Фрідріха Дюрренматта
• 1978 : Милий брехун Джерома Кілті

Фільмографія (вибіркова)

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1931	кф	Дотепний план	La fine combine	Мадо
1932	ф	Блакитна стрічка	Le cordon bleu	Режина
1932	ф	Мосьє Альбер	Monsieur Albert	графиня Пеггі Рікарді
1932	ф	Маленька жінка в потягу	Une petite femme dans le train	Адольфіна
1932	ф	Макіяж	Maquillage	Кетті
1933	ф	Топаз	Topaze	Сюзі Куртуа
1933	ф	Реєстраційний номер 33	Matricule 33	Елена Шверінген
1933	ф	Пригоди царя Павзолія	Les aventures du roi Pausole	Діана
1934	ф	Ці пани із Санте	Ces messieurs de la santé	Фернанда
1935	ф	Баркарола	Barcarolle	Giacinta
1935	ф	Сильце для жайворонків	Le miroir aux alouettes	Делія
1935	ф	Голгофа	Golgotha	Клаудія Прокула
1935	ф	Страдіварі	Stradivarius	Марія Беллоні
1935	ф	Лукреція Борджіа	Lucrèce Borgia	Лукреція Борджіа
1936	ф	Добра дорога	La route heureuse	Сюзанна
1936	ф	Містер Флоу	Mister Flow	леді Єлена Скарлетт
1936	ф	Кохання	Amore	Сюзанна
1937	ф	Марта Рішар на службі Франції	Marthe Richard au service de la France	Марта Рішар
1937	ф	Пані Малакі	La dame de Malacca	Одрі Грінвуд
1937	ф	Вогонь!	Feu!	Едвіж Елно
1938	ф	Я була авантюристкою	J'étais une aventurière	Віра Вронська
1939	ф	Без завтра	Sans lendemain	Евелін (Бабс), Морен
1940	ф	Емігрант	L'émigrante	Крістіана
1940	ф	Від Майєрлінга до Сараева	De Mayerling à Sarajevo	графиня Софі Чотек
1942	ф	Мадемуазель Бонапарт	Mam'zelle Bonaparte	Кора Перл
1942	ф	Герцогиня Ланже	La duchesse de Langeais	Антунетта де Льонже
1943	ф	Доброчесна Катрін	L'honorable Catherine	Катрін Руссель
1943	ф	Лукреція	Lucrèce	Лукреція
1945	ф	Частина тіні	La part de l'ombre	Аньєс Нобле
1946	ф	До тих пір, поки я живу	Tant que je vivrai	Аріана
1946	ф	Ідіот	L' Idiot	Настасья Філіпповна
1946	ф	Тільки один раз	Il suffit d'une fois	Крістіана Журден
1948	ф	Двоглавий орел	L'aigle à deux têtes	Наташа, королева
1948	ф	Жінконенависник	Woman Hater	Колетт Марлі
1950	ф	Жулі де Карнілан	Julie de Carneilhan	Жулі де Карнілан
1950	ф	Втрачені спогади	Souvenirs perdus	Флоренс (епізод «Статуетка Осіріса»)
1951	ф	Олівія	Olivia	мадемуазель Жулі
1951	ф	Мис Надії	Le cap de l'espérance	Лірія
1952	ф	Прекрасні створіння	Adorables créatures	Деніз Обуссон
1954	ф	Хліб у траві (фільм)	Le blé en herbe	Жінка в білому
1955	ф	Плоди літа	Les fruits de l'été	Сабіна Грав'єр
1957	ф	Сьома заповідь	Le septième commandement	графиня Віра Вронська
1957	ф	Коли втручається жінка	Quand la femme s'en mêle	Анжель «Мейн»
1958	ф	У випадку нещастя	En cas de malheur	Вів'єн Гобійо
1958	ф	Життя удвох	La vie à deux	Франсуаза Сельє
1961	ф	Знамениті любовні історії	Amours célèbres	мадемуазель Рокур (епізод «Акторки»)
1962	ф	Злочин не вигідний	Le crime ne paie pas	дона Лукреція (епізод «Маска»)
1964	ф	Вам подобаються жінки?	Aimez-vous les femmes	тітка Фло
1965	ф	Сприятливий випадок	La bonne occase	графиня де Санкт-Плас
1966—1986	с	У театрі сьогодні ввечері	Au théâtre ce soir	Констанція
1968	ф	Даруйте, займемося любов'ю?	Scusi, facciamo l'amore?	Джіудітта Пассані
1970	ф	OSS-117 на канікулах	OSS 117 prend des vacances	баронесса де Лабат
1970	ф	Світло землі	Le clair de terre	пані Ларвієр
1975	ф	Плоть орхідеї	La chair de l'orchidée	мадам Бастьї-Воженер
1979	с	Жінки біля моря	Les dames de la côte	Алікс
1988	с	Кіно	Cinéma	Маргарита, мати Жульєна
1985	тф	Графиня де Ланже	La duchesse de Langeais	принцеса Бомон-Шоврі

Визнання

Нагороди та номінації Едвіж Фейєр
Рік	Категорія	Фільм	Результат
Премія BAFTA
1954	Найкраща іноземна акторка	Олівія	Номінація
Премія «Сезар»
1984	Почесний «Сезар»		Перемога

Публікації

• Edwige Feuillère, Les feux de la mémoire, ed. Albin Michel, 1976.
• Feuillère Edwige. Moi, la Clairon. — Paris : Éditions J'ai Lu, 1985. — ISBN 978-2-2772-1802-9..
• Edwige Feuillère, À vous de jouer, ed. Albin Michel, 1998.

Джерела

• ФЕЙЕР, Эдвиж // Кинословарь. В 2 т / Гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1970. — Т. 2 : А — Л. — С. 741. — 85000 прим. (рос.)