Бабшин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:15, 28 лютого 2022, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бабшин
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Громада Жванецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA68020070020061053
Основні дані
Засноване 1445
Населення 217
Площа 0,72 км²
Густота населення 301,39 осіб/км²
Поштовий індекс 32378
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°28′10″ пн. ш. 26°33′19″ сх. д. / 48.46944° пн. ш. 26.55528° сх. д. / 48.46944; 26.55528Координати: 48°28′10″ пн. ш. 26°33′19″ сх. д. / 48.46944° пн. ш. 26.55528° сх. д. / 48.46944; 26.55528
Місцева влада
Адреса ради 32378, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Гринчук
Карта
Бабшин. Карта розташування: Україна
Бабшин
Бабшин
Бабшин. Карта розташування: Хмельницька область
Бабшин
Бабшин
Мапа
Мапа

CMNS: Бабшин у Вікісховищі

Ба́бшин — село в Україні, у Жванецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Населення становить 217 осіб.

Походження назви

Назва пов'язана з давньоукраїнською міфологією. За уявленнями наших предків, баба — жіноче божество, тітка бога Святовита, яка витала над світом у вигляді хмар, пізніше уособлювала світло і нібито жила у горах, на високих кручах.[1]

Історія

Бабшин згадується в документах із XV століття; 1445 року його купив кам'янецький суддя Микола Чорний; в XVI столітті він належав почергово Володиєвським, Ластовецьким і Костревським; у XVIII столітті ним володіли Лянцкоронські, які близько 1820 року продали його теперішнім власникам Градовським. Населення все православне, 861 чоловік і 859 жінок; усі — українці-селяни, займаються тільки землеробством.

Церква на честь святого Архистратига Михаїла в середині XVIII століття була дерев'яна, з хмизу, обмазана глиною. Зруйнована, за переказами, турками, вона 1761 року була відновлена парафіянами. Ця церква піддавалася ще двом руйнуванням від турків під час російсько-турецьких воєн другої половини XVIII століття, але була відновлювана. Нинішню кам'яну церкву побудовано 1857 року на кошти селян і поміщика; 1877 року на ній перебудовано купол, а церкву покрито замість гонти жерстю; 1884 року влаштовано новий двоярусний іконостас. Нагорі встановлено ікону Богоматері старовинного живопису; на лику Богоматері видно шрам, ніби від удару зброєю; кажуть, що це зробив колись турок або татарин, вдаривши ікону шаблею. Дзвіниця разом із церквою кам'яні. Церковної землі: садибної 8 десятин 986 квадратних сажнів, орної 55 десятин 860 квадратних сажнів. Будинок для священника побудовано 1899 року, а для псаломщика 1895 року на поземельний збір. Церковнопарафіяльна школа з 1885 року; розмістилася в кам'яному будинку з гонтовим дахом, який побудовано 1894 року на місцеві кошти при підтримці училищної ради".

Природоохоронні території

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Примітки

  1. М. Т. Янко. Топонімічний словник-довідник української РСР, К., «Радянська школа», 1973, стор. 17

Посилання

  1. Бабшинська хата віниками багата [Архівовано 13 січня 2017 у Wayback Machine.] — Кам’янецький часопис КлюЧ. 2016-10-07