ГП-25
| ГП-25 | |
|---|---|
 Стрільба з підствольного гранатомета ГП-25 з автомату АН-94 «Абакан» | |
| Тип | підствольний гранатомет |
| Походження |
 СРСР |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1978 — по т.ч. |
| Оператори | Див. Країни-оператори |
| Війни |
Афганська війна (1979-1989), Карабаський конфлікт, Грузино-абхазький конфлікт, Перша чеченська війна, Друга чеченська війна, Російсько-грузинська війна, Російська збройна агресія проти України |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Конструкторське бюро приладобудування |
| Розроблено | 1972—1978 |
| Виробник | Конструкторське бюро приладобудування |
| Виготовлення | 1978 — по т.ч. |
| Варіанти | ГП-30 |
| Характеристики | |
| Вага |
1,5 (без гранати) 1,76 (c гранатою) |
| Довжина | 323 мм |
| Довжина ствола | 120 мм |
|
| |
| Набій | 40-мм гранати (ВОГ-25, ВОГ-25П |
| Калібр | 40-мм |
| Темп вогню | 5-6 постр/хв. (бойова) |
| Дульна швидкість | 76 м/с |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 400 м |
| Система живлення | однозарядний |
| Приціл | відкритий |
|
| |
ГП-25 у Вікісховищі | |
ГП-25 «Костьор» (рос. ГП-25 «Костёр» (Вогнище) (Індекс ГРАУ — 6 Г15) — однозарядний 40-мм підствольний гранатомет, призначений для використання в комплекті з автоматами АКМ, АК-74. Відноситься до дульно-зарядних нарізних систем, використовується для ураження живої сили супротивника і неброньованої техніки.
Система
Гранатомет ГП-25 конструктивно складається з трьох частин:
- сталевого ствола з кронштейном та прицілом,
- казенника
- ударно-спускового механізму, зібраного в окремому корпусі.
Для перенесення в похідному положенні гранатомет розбирається на дві частини: одну становить ствол, іншу — зібрані разом казенник і корпус ударно-спускового механізму. Ствол має довжину 205 мм (близько 5 калібрів гранатомета), в його каналі зроблено 12 гвинтових нарізів правого обертання.
Для зручності стрільби, до корпусу ударно-спускового механізму кріпиться пластикова пустотіла пістолетна рукоятка. Прицільні пристосування розраховані на стрільбу прямим або напівпрямим наведенням. Вони встановлені на лівій стінці кронштейну, тут же нанесено дистанційну шкалу у вигляді дуги з поділками. Для прямого наведення слугують відкидний цілик і рухома мушка. При встановленні прицілу на дальність особливий кулачок зміщує корпус мушки убік: таким чином вводиться поправка на деривацію гранати. Напівпряма наводка здійснюється: у напрямку — за допомогою цілика і мушки, за дальністю — за допомогою дистанційної шкали і схила, підвішеного на осі прицілу (метод «квадранта»). Напівпряме наведдення проводиться при навісний стрільбі.
Максимальна прицільна дальність як прямої, так і навісної стрільби становить 400 м, мінімальна дальність навісної стрільби — 150—200 м. На дальності 400 м середні відхилення точок влучення гранат становлять: за дальністю — 6,6 м, по фронту — 3 м.
ГП-30
В 1989 році на озброєння був прийнятий вдосконалений гранатомет ГП-30, має меншу масу і простішу конструкцію.
Країни-оператори
Див. також
Посилання
- опис ГП-25 на сайті world.guns.ru
Примітки
- ↑ http://kariuomene.kam.lt/lt/ginkluote_ir_karine_technika/granatsvaidziai_ir_priestankiniai_ginklai/povamzdinis_granatsvaidis_gp-25.html
- ↑ http://www.fas.org/nuke/guide/dprk/nkor.pdf
- ↑ а б Jones, Richard D. Jane's Infantry Weapons 2009/2010. Jane's Information Group; 35 edition (January 27, 2009). ISBN 978-0-7106-2869-5.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |