Лавров Сергій Вікторович
_2019_Comprehensive_Test-Ban_Treaty_Article_XIV_Conference_(48832045357)_(cropped).jpg)
Сергі́й Ві́кторович Лавро́в (рос. Сергей Викторович Лавров; нар. 21 березня 1950, Москва) — російський державний і політичний діяч. Міністр закордонних справ Російської Федерації з 9 березня 2004 року. Герой Праці Російської Федерації (2020).
Обіймав цю посаду в кабінетах Михайла Фрадкова (2004—2007), Віктора Зубкова (2007—2008), Володимира Путіна (2008—2012) і двох кабінетах Дмитра Медведєва (2012—2020) і в кабінеті Михайла Мішустіна (2020 — дотепер). Член Ради безпеки РФ, надзвичайний і повноважний посол Росії, заслужений працівник дипломатичної служби РФ. З 1972 року працював у системі МЗС СРСР і Росії. У 1994—2004 роках — постійний представник РФ при ООН і представник РФ в Раді безпеки ООН. 2006 року ввійшов до складу федерального оперативного штабу Національного антитерористичного комітету Росії, тоді ж протягом пів року займав пост голови комітету міністрів Ради Європи. Нагороджений низкою державних нагород РФ.
Життєпис
Народився 21 березня 1950 року в Москві.
Після школи вступив до Московський державний інститут міжнародних відносин (МДІМВ) МЗС СРСР.
Стажист, аташе Посольства СРСР в Республіці Шрі-Ланка. У МДІМВ вчився на східному відділенні факультету міжнародних відносин, практику проходив на Шрі-Ланці.
1972 року, після закінчення інституту, Лавров був направлений на роботу в радянське посольство в Шрі-Ланці.
1976 року він повернувся до Москви, працював у відділі міжнародних економічних організацій МЗС СРСР. У 1981 році відправили до радянського постійного представництва при ООН.
1988 року Лавров знову повернувся до Москви, спочатку став заступником начальника Управління міжнародних економічних відносин МЗС Росії, потім — першим заступником і начальником цього управління.
1990 року його призначили директором Департаменту міжнародних організацій і глобальних проблем МЗС Росії.
У квітні 1992 року Лавров став заступником міністра закордонних справ РФ.
1994 року його призначили постійним представником РФ при ООН і представником РФ в Раді безпеки ООН.
З У 1994—2004 роках — Постійний представник Російської Федерації при Організації Об'єднаних Націй.
Міністр закордонних справ РФ
.jpg)
9 березня 2004 року Лавров став міністром закордонних справ Росії в уряді Михайла Фрадкова, відповідно до указу президента Володимира Путіна. Основними напрямами його діяльності були спроби врегулювати конфлікти в Грузії і Молдові, створення правової системи по боротьбі з міжнародним тероризмом, вирішення територіальних суперечок Росії, а також протидія планам США з розміщення елементів американської протиракетної оборони в Європі й наданню сербському краю Косово незалежності.
З 11 січня 2010 року — член Урядової комісії з економічного розвитку й інтеграції.
З квітня 2004 року — Голова Комісії Росії по справах ЮНЕСКО.
У травні 2006 року Лавров увійшов до складу федерального оперативного штабу Національного антитерористичного комітету Росії і на пів року став головою комітету міністрів Ради Європи. Лавров займався підготовкою головної події 2006 року для російської зовнішньої політики — саміту лідерів країн «Великої вісімки» в Санкт-Петербурзі під головуванням Росії, а 2007 року, при підготовці наступного саміту, що проходив в Німеччині, підтримав жорстку риторику президента Путіна, направлену на відстоювання російських інтересів в Європі.
12 вересня 2007 року уряд Фрадкова пішов у відставку, і Лавров став тимчасовим виконувачем обов'язків міністра закордонних справ. Пізніше того ж місяця він був призначений на свій колишній пост в новому кабінеті Віктора Зубкова.
У березні 2008 року на президентських виборах переміг перший віцепрем'єр Дмитро Медведєв. 7 травня 2008 року він вступив на посаду президента Росії. 8 травня 2008 року на засіданні Держдуми Путін був затверджений прем'єром. 12 травня 2008 року Путін провів призначення в уряд РФ. Лавров зберіг за собою пост глави міністерства закордонних справ.
У серпні 2008 року, під час російсько-грузинського конфлікту довкола Південної Осетії, Лавров брав участь у переговорах із грузинським МЗС і лідерами світових держав про принципи врегулювання ситуації в регіоні. Згодом його відомство займалося підготовкою текстів договорів про дружбу і співпрацю з визнаними Росією республіками Південною Осетією й Абхазією.
21 травня 2012 року вкотре отримав портфель міністра після вступу на посаду президента Володимира Путіна.
18 травня 2018 року знову затверджений Міністром закордонних справ[2].
Згідно з опитуваннями, проведеними ВЦВГД, Сергій Лавров неодноразово входив у трійку найефективніших міністрів Уряду Російської Федерації[3].
Через 12 років перебування на посаді Газета.Ru характеризувала Лаврова як «імпозантного інтелектуала», який є, нарівні із Сергієм Шойгу, одним із найпопулярніших міністрів у країні[4].
За офіційною біографією, Лавров володіє англійською, французькою та сингальською мовами. Рівень володіння Лавровим англійською мовою деякими лінгвістами ставиться під сумнів.
Захоплюється рафтингом: сплавляється гірськими річками Алтаю разом із друзями — випускниками МДІМВ. Лавров — автор присвяченою рідному інституту пісні, що стала гімном МДІМВ.
Походження
Про батька Лаврова відомо, що він тбіліський вірменин (за деякими відомостями — Калантаров або Калантарян). 2005 року в Єревані, відповідаючи на питання про те, чи допомагають йому в роботі його вірменські корені, Лавров відповів, що «корені у мене взагалі-то грузинські — мій батько з Тбілісі, а ось кров дійсно вірменська».
Про матір відомо, що вона була співробітницею Міністерства зовнішньої торгівлі СРСР. На сайті МЗС Росії вказується, що Лавров — росіянин.
Сім'я
Лавров одружений, у нього є дочка Катерина Винокурова[5].
Коханка
Згідно розслідувань фонду Навального Лавров живе 20 років із коханкою Світланою Поляковою.[6] Він влаштував свою коханку та її родичів на роботу в МЗС Росії. Пасербиця Лаврова і Світлани Поліна отримала громадянство Великої Британії і купила елітну нерухомість на 4 млн фунтів в Лондоні. Всі вони використовують літаки, яхти та нерухомість Олега Дерипаски, російського олігарха.[7]
Заяви
Міністр закордонних справ Сергій Лавров не побачив знущань над заручниками на так званому «параді», що провели бойовики в неділю 24 серпня 2014 року в Донецьку[8].
У лютому 2015 року під час 51-ї Мюнхенської конференції з безпеки у концентрованому вигляді виклав російську точку зору на війну в Україні. Як зазначає джерело, ця його заява «суперечить законам логіки і здоровому глузду» та викликала сміх у залі[9].
Манери
Перед початком офіційної зустрічі в Москві з держсекретарем США Рексом Тіллерсоном 12 квітня 2017 р., на запитання акредитованої американської журналістки NBC News Андреи Мітчел про бомбардування хімічною зброєю в Сирії він відповів:
— Who was bringing you up? Who was giving you your manners? / укр. Хто вас виховував? Хто виховував вам такі манери?[10][11]
Використання ненормативної лексики
- 9 вересня 2008 під час телефонної розмови з головою МЗС Великої Британії Девідом Мілібендом Лавров заявив:
- З заяви Лаврова від 22 листопада 2014:
— Західні партнери на Україні взяти нас «на понт» хотіли.[13]
- 11 серпня 2015 на офіційній зустрічі з міністром закордонних справ Саудівської Аравії Аделем аль-Джубейром, під час промови останнього на пресконференції Лавров також використав «недипломатичну лексику». Він упівголоса сказав перед мікрофоном:
Кого саме мав на увазі відомий своєю «витриманістю»[17] Лавров — лишилося нез'ясованим.— Дебіли, бл..ь.[14][15][16].
Оскільки зустріч транслювалася в прямому ефірі, цей вислів потрапив у мережу, де коментувався російськомовною спільнотою та експертами[18]. Представниця МЗС РФ Марія Захарова поквапилася спростувати цей уже не перший факт використання ненормативної лексики своїм шефом.[19]
Примітки
- ↑ Dramática jornada en Kiev: ya son los 198 civiles ucranianos muertos tras el ataque ruso
- ↑ Kremlin.ru. Робоча зустріч з Головою Уряду Дмитром Медведевым (рос.).
- ↑ Шойгу, Лавров і Пучків очолили рейтинг найкращих міністрів РФ — Інтерфакс
- ↑ Gazeta.ru, 21 березня 2017. День народження Сергія Лаврова
- ↑ Дочь Сергея Лаврова: «Я хотела связать жизнь с русским». Процитовано 28 квітня 2018.
- ↑ Лавров живе за рахунок олігарха і всюди катає коханку з її ріднею – розслідування, УП, 16 вересня 2021
- ↑ Приватні екскурсії від Лаврова: як глава російського МЗС катає коханку світом, 24tv.ua, 17 вересня 2021
- ↑ Українська правда
- ↑ ТОП-10 абсурдних заяв Лаврова у Мюнхені // Телеканал новин «24», 8 лютого 2015 19:00
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюкалінне вказано текст - ↑ Fox News: 'Who Gave You Your Manners?': Russia's Lavrov Scolds NBC's Mitchell.(англ.) + video
- ↑ Ехо Москви: «Да кто ты такой!» Милибэнд и Лавров «мило» поговорили…
- ↑ РИА Новости: Лавров: Запад пошел на Украине ва-банк, хотел взять Россию "на понт"
- ↑ YouTube: Лавров выругался матом (Матерится) Дебилы Б...ь
- ↑ Дзеркало тижня. Україна: Пока саудовский министр выступал, российский дипломат бубнил матерные слова себе под нос.
- ↑ Лавров на пресс-конференции выругался матом
- ↑ Оцінка редактора порталу «Украина по-арабски» Мохаммада Фараджаллаха. / див.: Мат Лаврова арабам переводчик не перевел
- ↑ Коммерсантъ: Сергей Лавров убеждает иностранцев матом
- ↑ МИД РФ: Сергей Лавров не матерился на пресс-конференции с главой МИД Саудовской Аравии
Посилання
- Сергей Лавров в Лентапедии
- Лавров Сергей Викторович
- Информационный бюллетень МИД России
- Борец за права дипломатов и поэт
- Лавров на Мюнхенской конференции по безопасности (полная версия) 07.02.15 // youtube, 7 лютого 2015 року
- Яхты, взятки и любовница. Что скрывает министр Лавров // youtube, 16 вересня 2021 року
|
| |||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
| ||||||||||
- Народились 21 березня
- Народились 1950
- Випускники Московського державного інституту міжнародних відносин
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною»
- Кавалери ордена Пошани (Російська Федерація)
- Дипломати СРСР
- Російські дипломати
- Російські міністри
- Міністри закордонних справ Росії
- Члени Ради Безпеки Російської Федерації
- Політичні скандали
- Уродженці Москви
- Постійні представники Росії при ООН
- Вірмени Росії