Медведєв Дмитро Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:35, 2 березня 2022, створена 194.146.189.97 (обговорення) (Змінено вміст)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Анатолійович Медведєв
рос. Дмитрий Анатольевич Медведев
Дмитро Анатолійович Медведєв
Дмитро Анатолійович Медведєв
Заступник голови Ради Безпеки Російської Федерації
Нині на посаді
На посаді з 16 січня 2020
Президент Володимир Путін
Попередник посада заснована
Голова партії «Єдина Росія»
Нині на посаді
На посаді з 26 травня 2012
Попередник Володимир Путін
Голова Уряду Російської Федерації
8 травня 2012 — 15 січня 2020
Попередник Володимир Путін
Наступник Михайло Мішустін
Президент Російської Федерації
7 травня 2008 — 7 травня 2012
Прем'єр-міністр Володимир Путін
Попередник Володимир Путін
Наступник Володимир Путін
Народився 14 вересня 1965(1965-09-14) (58 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Відомий як правник, політик, підприємець
Місце роботи Санкт-Петербурзький державний університет
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Національність росіянин
Освіта Ленінградський державний університет ім. А. А. Жданова
Alma mater юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету (1987)
Політична партія Єдина Росія
Батько Anatoly Medvedevd
Мати Yulia Medvedevad
У шлюбі з Світлана Медведєва
Діти Ilya Medvedevd
Професія політик, юрист
Звання
Полковник ВС РФ
Релігія Російська православна церква
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною»
Медаль «У пам'ять 1000-річчя Казані»
Медаль «У пам'ять 1000-річчя Казані»
Іменна вогнепальна зброя
Іменна вогнепальна зброя
Підпис
da-medvedev.ru

Дмитро́ Анато́лійович Медве́дєв (рос. Дми́трий Анато́льевич Медве́дев, нар. 14 вересня 1965 року, Ленінград, Російська РФСР)  — російський державний і політичний діяч. Заступник голови Ради Безпеки Російської Федерації з 16 січня 2020 року.

Голова Уряду Російської Федерації (з 8 травня 2012 до 15 січня 2020 року).[1][2] Президент Російської Федерації (з 7 травня 2008 до 7 травня 2012 року). У 2000—2001, 2002—2008 рр. — голова ради директорів ВАТ Газпром. З 14 листопада 2005 року до 7 травня 2008 року — перший заступник голови Уряду Російської Федерації, куратор пріоритетних національних проєктів.

За висновками низки матеріалів Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального, зокрема відомого розслідування «Він вам не Дімон», він володіє декількома дачами і резиденціями.[3]

Життєпис

Народився в 1965 році в Ленінграді.

Батько — Анатолій Опанасович Медведєв, професор Ленінградського технологічного інституту імені Ленради (помер 2004 року); мати — Юлія Веніамінівна (дівоче прізвище — Шапошникова), філологиня, — викладала в Педагогічному інституті імені А. І. Герцена, пізніше працювала екскурсоводом у музеї.

Освіта

Закінчив юридичний факультет Ленінградського університету (як і багато пітерських наближених Путіна). Після вступу до університету з 1982 до 1983 року працював лаборантом в технологічному інституті, щоб мати надбавку до стипендії. Після закінчення ЛДУ Медведєв вступив до аспірантури й 1990 року захистив кандидатську дисертацію з приватного права. 1990 року почав працювати в Ленінградській міській раді народних депутатів. З 1990 до 1999 року Медведєв був асистентом, потім доцентом кафедри Санкт-Петербурзького державного університету.

Кандидат юридичних наук, доцент.

Кар'єра

Медведєв — наймолодший з петербурзького оточення Путіна, знає Путіна з 1990 року, який тоді був головою комітету із зовнішніх зв'язків мерії Санкт-Петербурга й часто співпрацював з Дмитром Медведєвим як юридичним експертом. Експертом комітету, який очолював Путін, Медведєв був з 1991 до середини 90-х років.

У листопаді 1999 року, коли Володимир Путін був прем'єром Росії, Медведєв був призначений на посаду заступника керівника апарату уряду. У грудні 1999 року указом в. о. президента Росії Володимира Путіна був призначений заступником керівника адміністрації президента, і довгий час працював заступником Олександра Волошина. У лютому-березні 2000 року очолював передвиборчий штаб кандидата на пост президента РФ Володимира Путіна. У червні 2000 року був призначений першим заступником Керівника Адміністрації Президента РФ.

У червні 2000 року увійшов до складу ради директорів ВАТ «Газпром» як представник держави і був обраний його головою. Через рік обійняв посаду заступника голови ради директорів ВАТ «Газпром». Улітку 2002 року був обраний головою ради директорів компанії.

2001 року в складі колективу авторів отримав премію уряду Російської Федерації в галузі освіти за створення тритомного підручника «Цивільне право для юридичних вищих навчальних закладів», що згодом неодноразово перевидавався. Медведєв відомий у колі фахівців своїми працями в області транспортного права, правосуб'єктності юридичних осіб та правового регулювання кредитних і розрахункових відносин.

У жовтні 2003 року призначений керівником адміністрації президента РФ. У березні 2004 року в ході реорганізації адміністрації зберіг свою посаду.

З 2005 року — почесний доктор права юридичного факультету СПбДУ.

14 листопада 2005 року призначений першим заступником голови уряду.

Медведєв — один з найближчих до президента Путіна федеральних чиновників. На виборах президента Росії 2004 року очолював передвиборчий штаб кандидата в президенти Володимира Путіна.

Президент Російської Федерації (2008—2012)

Інавгурація, 7 травня 2008 року

10 грудня 2007 року Путін разом з пропрезидентською партією «Єдина Росія» підтримав кандидатуру Медведєва як нового президента Росії на виборах 2008 року.

2 березня 2008 Дмитро Медведєв переміг на президентських виборах в Росії з результатом 70,28 % голосів. 7 травня склав присягу й обійняв посаду третього президента Російської Федерації.

Російсько-грузинська війна

У серпні 2008 року загострилися відносини в Південній Осетії — зоні присутності російських миротворців. Введення грузинських військ на територію невизнаної республіки та обстріл її столиці міста Цхінвалі Медведєв назвав актом агресії проти миротворців і мирних жителів. 9 серпня він заявив про початок операції «з примусу до миру» — у той же день до Південної Осетії ввійшли російські танки та бронетранспортери, а російські ВПС завдали авіаударів по військових об'єктах на території Грузії. План врегулювання в зоні грузино-південноосетинського конфлікту, вироблений у ході переговорів президента Медведєва з президентом Франції Ніколя Саркозі, був підписаний того ж місяця.

26 серпня Медведєв заявив, що підписав укази про визнання Російською Федерацією незалежності Південної Осетії та Абхазії (тимчасово окуповані території Грузії).

20 грудня 2007 року під час подачі документів у Центральну виборчу комісію Російської Федерації повідомив, що покине пост голови Ради директорів ВАТ «Газпром», якщо буде обраний президентом Росії, відповідно до законодавства[4].

Виборчий штаб Дмитра Медведєва очолив керівник Адміністрації президента Сергій Собянін, який пішов у відпустку на час роботи в ньому.

На зустрічі з президентом США Обамою, 2009 рік

2 березня 2008 року обраний на посаду президента Російської Федерації. Залишаючись членом Уряду, був обраним Президентом Російської Федерації аж до офіційного вступу на посаду президента Російської Федерації.

27 травня 2008 року Дмитро Медведєв склав з себе повноваження голови Ради директорів ВАТ «Газпром»[5], рівно через місяць його наступником на цій посаді стане Віктор Зубков, який також став наступником Медведєва на посту першого віцепрем'єра[6].

3 липня 2008 року Медведєвим була прийнята нова «Концепція державної політики Російської Федерації щодо російського козацтва», метою якої є розвиток державної політики РФ щодо «відродження російського козацтва».

6 вересня 2008 року указом № 1316 «Про деякі питання Міністерства внутрішніх справ РФ»[7] ліквідував Департамент з боротьби з організованою злочинністю, а також всю регіональну систему Убозів.

У зверненні Федеральним зборам, зачитаному 5 листопада 2008 року в Георгіївському залі Великого Кремлівського палацу, Медведєв розкритикував США і запропонував внести поправки до Конституції Росії.

10 вересня 2009 року опублікував в інтернеті статтю «Росія, вперед!», де виклав свої погляди на майбутнє Росії та окреслив пріоритетні напрямки. Фраза Мєдвєдєва стала мемом у рунеті. Більшості росіянам відомий вислів "Роисся вперде".

У квітні 2010 року провів переговори з тодішнім президентом України Януковичем, за підсумками яких було підписано Харківські угоди.

1 березня 2011 року почалась реформа МВС - міліція в Російській Федерації офіційно припинила своє існування. Переатестація співробітників почалася з керівників центрального апарату і територіальних органів МВС, а потім її почали проходити старший, середній і молодший начальницький склад органів внутрішніх справ. Співробітники, що не пройшли атестацію або відмовилися від її проходження, були звільнені з лав МВС.

2012 року прийняв рішення не балотуватися в Президенти на другий термін.

Голова Уряду (2012—2020)

Путін, Медведєв і голова Держдуми РФ Володін у Думі РФ, 8 травня 2018 року
Засідання Уряду РФ під головуванням Дмитра Медведєва, Москва, Будинок Уряду, 6 червня 2018 року

7 травня 2012 року Президент Росії Володимир Путін вніс у Державну Думу РФ кандидатуру Дмитра Медведєва для отримання згоди на призначення його Головою Уряду Російської Федерації.

З 21 травня 2012 року — голова уряду РФ.[8]

26 травня 2012 року обраний головою партії «Єдина Росія»[9].

7 травня 2018 року після інавгурації Президент Росії Володимир Путін вніс у Державну Думу РФ кандидатуру Дмитра Медведєва для отримання згоди на призначення його Головою Уряду Російської Федерації.[10]

8 травня 2018 року Держдума РФ дала свою згоду (за призначення Медведєва прем'єром проголосували 374 депутати від Єдиної Росії та ЛДПР, а 56 депутатів від фракцій Справедлива Росія та КПРФ проголосували проти[11]).

Другий уряд Медведєва було остаточно сформовано 18 травня 2018 року.[12][13]

Медведєв у своїй першій промові пообіцяв у найкоротший термін внести законопроєкт про пенсійну реформу в Державну думу[14]. Такий законопроєкт він представив росіянам 14 червня, а через два дні вніс в Думу, законопроєкт був розглянутий протягом літа і вересня та остаточно прийнятий 3 жовтня. Пенсійна реформа (2019—2028) стартувала 1 січня 2019 року.

Одночасно з пенсійним законопроєктом, 14 червня 2018 року, глава уряду Дмитро Медведєв оголосив про підвищення ПДВ до 20 %.

24 липня 2018 року Держдума в остаточному читанні ухвалила закон про ПДВ, потім його схвалила Рада Федерації. Новий закон про підвищення ПДВ набув чинності з 1 січня 2019 року[15].

15 січня 2020 року, через дві години після оголошення президентом Росії Володимиром Путіним послання Президента Росії Федеральним Зборам РФ, Медведєв оголосив про відхід у відставку уряду в повному складі, ухвалюючи таке рішення на тлі фундаментальних змін в Конституцію, які були запропоновані президентом у цьому зверненні. Путін доручив старому складу виконувати обов'язки до призначення нового уряду і запропонував призначити Дмитра Медведєва на посаду заступника голови Ради Безпеки РФ.

Заступник Голови Ради Безпеки Російської Федерації

Указом Президента Росії від 16 січня 2020 року Медведєв призначений заступником голови Ради Безпеки Російської Федерації[16]. Грошовий оклад встановлений у розмірі 618 713 руб.[17]

Нагороди

Санкції

Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, що становить загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку[20].

Родина

Одружений з Світланою (Лінник), є син Ілля 1996 року народження.

Цікаві факти

Зріст Дмитра Медведєва — 162 см, що робить його одним з найнижчих сучасних політичних лідерів світу[21][22] і найнижчим лідером СРСР і Росії з часів Микити Хрущова (той мав зріст 158 см)[23].

Див. також

Примітки

  1. Медведев, Дмитрий — председатель правительства Российской Федерации (рос.). Лента.ру. Архів оригіналу за 12 червня 2013. Процитовано 22 грудня 2006.
  2. Биография премьер-министра России Д.А. Медведева (рос.). premier.gov.ru. Процитовано 1 вересня 2018.
  3. Он вам не Димон. YouTube. Алексей Навальный. 2 березня 2017. Процитовано 3 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. Радіостанція «Ехо Москви» / Новини / Четвер, 20.12.2007 / Дмитро Медведєв зробив кілька заяв
  5. Початок зустрічі з членами ради директорів компанії «Газпром». Архів оригіналу за 30 червня 2008. Процитовано 13 серпня 2018.
  6. Рада директорів ВАТ «Газпром»
  7. Указ Президента РФ від 06.09.2008 № 1316. Архів оригіналу за 01.11.2011. Процитовано 13.08.2018.
  8. Держдума підтримала призначення Медведєва прем'єр-міністром Росії
  9. Дмитро Медведєв обраний головою «Єдиної Росії», 26.05.2012, Vesti.ru
  10. Путін вніс кандидатуру Медведєва на пост прем'єр-міністра. 7 травня 2018. Процитовано 7 травня 2018.
  11. Держдума затвердила Медведєва на посаді прем'єра. РБК. 8 травня 2018. Процитовано 2018-05-8.
  12. Указ Президента РФ від 15.05.2018 № 215 «Про структуру федеральних органів виконавчої влади»
  13. Затверджено склад нового уряду РФ // Уряд РФ. Interfax.ru (ru-RU) . 18 травня 2018. Процитовано 18 травня 2018.
  14. Медведєв про пенсійну реформу
  15. Медведєв оголосив про підвищення ПДВ у Росії
  16. підписано Указ Про заступника Голови Ради Безпеки Російської Федерації / kremlin.ru, 16 січня 2020
  17. Медведєв буде отримувати 618 713 рублів на місяць на новій роботі
  18. Указ Президента України № 803/2010 від 10 серпня 2010 р.; див. Оружие от президента. Полный список владельцев именных пистолетов // Александр Хорольский, Денис Иванеско / ІнА «Українські Новини», 8 грудня 2016 р. (рос.)
  19. Указ Президента України № 897/2011 від 1 вересня 2011 р.; див. Оружие от президента. Полный список владельцев именных пистолетов // Александр Хорольский, Денис Иванеско / ІнА «Українські Новини», 8 грудня 2016 р. (рос.)
  20. Медведєв Дмитро Анатолійович // Миротворець
  21. Медведєв може виявитися найнижчим правителем у світі
  22. Liliput Miedwiediew, czyli coraz niższi prezydenci Rosji(пол.)
  23. Много было шуток про рост Медведева, а как с этим у исторических личностей…(рос.)

Література

  • М. Михальченко. Медведєв Дмитро Анатолійович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.434 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання