AGM-158 JASSM

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
AGM-158 JASSM
Air-Ground Missile-158 Joint Air-to-Surface Standoff Missile
JASSM mockup 0048.jpg
Макет JASSM на виставці
Тип Крилата ракета повітряного базування
Статус на озброєнні
Розробник США Lockheed-Martin
Роки розробки 1995-
Початок випробувань листопад 1999
Роки виробництва грудень 2001 — н. ч.
Випущено одиниць Усього: 5278 шт. (2012 р.)[1]
AGM-158A: 2747[2]
JASSM-ER: 2531[1]
Вартість одиниці AGM-158A: US$1,5 млн[2]
JASSM-ER: US$1,7 млн[1]
Основні експлуатанти США ВПС США
Австралія ВПС Австралії
Фінляндія ВПС Фінляндії
Польща ВПС Польщі
Модифікації AGM-158 JASSM-ER
Основні технічні характеристики:
Дальність польоту: 360 км (JASSM-ER до 980 км)
Точність : ~ 3 м
Бойова частина: 450 кг, проникаюча WDU-42/B

Commons-logo.svg AGM-158 JASSM у ВікіСховищі

AGM-158 JASSM
запуск з B-2

AGM-158 JASSM (скор. англ. Joint Air-to-Surface Standoff Missile) — американська високоточна крилата ракета класу «повітря — поверхня», розроблена корпорацією Lockheed Martin. Призначена для ураження важливих, високозахищених стаціонарних і цілей, що переміщуються (квазістаціонарних), в будь-яких метеоумовах і в будь-який час доби, з дистанцій поза зоною дії засобів ППО супротивника[3].

Створена з використанням технологій малої радіолокаційної помітності. На ракеті встановлено турбореактивний двигун. У складі системи наведення, поряд з інерціальною системою управління з корекцією від приймача сигналів супутникової системи GPS з високим ступенем радіоелектронного захисту, використовується сучасна (на 2012 рік) інфрачервона голівка самонаведення (працює на кінцевій ділянці польоту)[3], встановлена система автономного розпізнавання цілей.

Станом на 2012 рік JASSM інтегрована до складу озброєння наступних носіїв: бомбардувальники B-1, B-2 і B-52, F-16 та F/A-18. Роботи з інтеграції з F-15E ведуться, на подальшу перспективу планується інтеграція з F-35[3].

Виробнича вартість: $0,7 млн. Загальна вартість програми: $ 3 млрд.

Історія[ред.ред. код]

Програма JASSM (англ. Joint Air-to-Surface Standoff Missile, буквально єдина ракета класу «повітря-поверхня», що запускається поза зоною ураження ППО) стартувала 1995 року, після згорнутої програми, через високу вартість, AGM-137 TSSAM (англ. Tri-Service Standoff Attack Missile). Метою розробки була малопомітна високоточна ракета великої дальності, що забезпечує можливість застосування носієм без заходу в зону ураження ППО противника і має значно знижену щодо TSSAM вартість.

У червні 1996 року, двом компаніям Локхід-Мартін та Макдоннел Дуглас (зараз Боїнг), були видані контракти на етап попереднього опрацювання концепції та окремих елементів ракети та визначення шляхів зниження ризику при її створенні (PDRR — англ. Program Definition and Risk Reduction), розрахований на 24 місяці. Одночасно, двом конкуруючим розробкам були привласнені індекси AGM-158A і AGM-159A, відповідно.

У квітні 1998 року Локхід-Мартін виграла контракт на етап EMD' 'проектування та промислової розробки JASSM[сн. 1].

Льотні випробування AGM-158A з двигуном почалися в листопаді 1999 року, а доводочні випробування ракети — в січні 2001 року. Запуск у виробництво малої установчої серії був схвалений в грудні 2001 року, а в середині 2002 року, розробка JASSM офіційно увійшла в стадію OT&E експлуатаційних випробувань та оцінки[сн. 2] Однак, дві невдачі пов'язані з випробуваннями бойової частини наприкінці 2002 року затримали виконання програми принаймні на три місяці. Тим не менш, у квітні 2003 року стендові відпрацювання були успішно завершені. Перші ж два льотних випробування в травні 2003 року були аварійними з причин, пов'язаних з двигуном та пусковим пристроєм. Остаточна сертифікація готовності до військової експлуатації на B-52 була отримана в жовтні 2003 року, при цьому на майбутнє планувалася інтеграція JASSM з усіма, що експлуатуються в США ударними літаками, включаючи: F-15E, F-16, F/A-18, F-35, B-1B, B-2 і B-52.

Згідно з планами, що існували на 2000 рік, передбачалася закупівля 4000 JASSM для ВПС і 700 ракет для ВМС США при вартості серійного зразка близько 400 тис. доларів США[4].

ВМС США, хоча і були партнером з реалізації програми Єдиної ракети класу «повітря-поверхня», що запускається поза зоною ураження ППО, щодо AGM-158 поводилися стриманіше, ніж у ВПС США, воліючи замість неї AGM-84H/K SLAM-ER. Спочатку, закупівля 450 JASSM була відкладена на 2007 рік, а в підсумку, 2005 року була скасована взагалі. Починаючи з 2006 фінансового року, ВМС перестали виділяти кошти і на ведення НДДКР по даній програмі.

Станом на 2008 рік потреби ВПС США в AGM-158 оцінювалися в 4900 ракет, початок повномасштабного виробництва базової модифікації AGM-158A було схвалено в травні 2004 року. До травня 2007 близько 600 ракет було поставлено виробником у ВПС.

Закупівлі[ред.ред. код]

У 2008 році з компанією Lockheed Martin був укладений сьомий за рахунком контракт, вартістю $ 107 млн, на виробництво ще 111 ракет, після чого загальна кількість замовлених ракет склала 1053 одиниць[5].

У жовтні 2009 року проведені випробування JASSM на надійність.[6] Було успішно уражено 15 цілей в 16 пусках.[6]

Конструкція[ред.ред. код]

Конструкція крилатої ракети має нормальну аеродинамічну схему і є низькопланом із складаними елевонами. У конструкції ракети широко використані композиційні матеріали на основі вуглецевих волокон. Як силова установка застосовується одновальний, одноконтурний турбореактивний двигун J402-CA-100 компанії Teledyne Turbine Engines з удосконаленими, порівняно з вихідним двигуном J402-CA-400 протикорабельної ракети «Гарпун», компресором та паливною системою. Система управління комбінована, інерціальна з корекцією накопичених нею помилками за даними приймача сигналів супутникової навігаційної системи NAVSTAR. На кінцевій ділянці траєкторії польоту може використовуватися інфрачервона головка самонаведення (ІЧ ГСН) та програмно-апаратні засоби автономного розпізнавання цілей.

Бойова частина[ред.ред. код]

На JASSM використана унітарна проникаюча бойова частина J-1000 (серійне позначення WDU-42/B) масою близько 450 кг. Корпус БЧ виконаний з вольфрамового сплаву[7] і споряджений 109 кг високоефективної малочутливої вибухової речовини AFX-757[8].

У донної частини БЧ є вентиляційні отвори та патентоване «термічно-реактивне» стопорне кільце. Стопорне кільце звільняється при температурі близько 140—150 градусів Цельсія (290 градусів за Фаренгейтом). Це забезпечує продувку основного заряду через вентиляційні отвори, що виключає накопичення надлишкового тиску та відсутність іншої реакції на вплив небезпечних факторів, крім горіння заряду.

Для ініціювання БЧ використовується програмований детонатор FMU-156/B (англ. Joint Programmable Fuzeєдиний програмований детонатор)[9]. Підривник електромеханічного типу містить 150 грам вибухової сполуки PBXN-9[сн. 3].

Використані при розробці J-1000 рішення та матеріали дозволили їй стати одним з перших боєприпасів, що пройшли сертифікацію на знижену чутливість та одночасно, що отримав групу ризику 1.2.3 за класифікацією небезпеки стандарту MIL-STD-2105[сн. 4].

Відношення маси БЧ до площі поперечного перерізу 0,64. БЧ J-1000 при швидкості 300 м/с може проникати в ґрунт середньої щільності на глибину від 6,1 до 24,4 метрів та пробивати залізобетонні плити загальною товщиною 1,2-2,1 метрів[7].

При розробці, залежно від типу цілі, що вражається, передбачалася можливість застосування на ракеті касетної БЧ, Для спорядження касетної бойової частини, розглядалися суббоєприпаси BLU-97 GЕМ (комбінованої дії). Про реалізацію даних планів, на 2012 рік інформація відсутня.

Модифікації[ред.ред. код]

AGM-158 JASSM-ER[ред.ред. код]

Розроблено модифікацію AGM-158 JASSM-ER (AGM-158В), яка відрізняється від базової версії ракети збільшеними паливними баками, а також більш економічним двоконтурним турбореактивним двигуном Williams International F-107-WR-105 (на базі Williams F112, замість колишнього одноконтурного). За рахунок цих поліпшень JASSM-ER зможе вражати цілі на відстані до 980 кілометрів від місця пуску. Своє офіційне позначення AGM-158B модифікація отримала в середині 2002 року, а контракт з ВПС США на розробку та демонстрацію JASSM-ER був укладений у лютому 2004 року.

Початок льотних випробувань планувався на 2006 рік, в серійному виробництві ракета AGM-158В перебуває із середини 2008 року.

Тактико-технічні характеристики[ред.ред. код]

AGM-158 JASSM during tests.jpg
AGM-158A JASSM AGM-158B JASSM-ER
Початкова оперативна готовність 2003 2010
Дальність 360 км[10] 980 км
Довжина 4,27 м
Розмах крила 2,4 м
Перетин корпусу (В × Ш) 0,45 × 0,55 м
Маса 1020 кг
Швидкість польоту 775—1000 км/год (0,65-0,85 М)
Маршовий двигун ТРД Teledyne CAE J402-CA-100
(тяга 3,0 кН)
ТРДД Williams F107-WR-105[en][11]
Бойова частина WDU-42/B (J-1000)
проникаюча, 435[7]-450 кг[сн. 5]
(Вибухові сполуки: 109 кг AFX-757[8])
Підривник FMU-156/B «Єдиний програмований детонатор»[9]
Система управління інерціальна (ІНС) з корекцією за даними:
ГНСС GPS, рельєфометріі та ІЧ ГСН[12]
Точність (Кругове ймовірне відхилення) 3 м
Носії B-52Н — 12 ракет
B-1B — 24 ракети
B-2 — 16 ракет
F-15E — 3 ракети
F-16C/D, F/A-18E/F, F-35C — по 2 ракети

Оператори[ред.ред. код]

Австралія Австралія
Фінляндія Фінляндія
Польща Польща
  • Повітряні сили Польщі: В грудні 2014 року був замовлений пакет озброєнь та послуг вартістю $250 млн. Серед іншого, польські ВПС мали отримати 40 ракет AGM-158A, а також модернізацію винищувачів F-16C/D Block 52+ зі стандарту M4.3 до стандарту M6.5. Модернізація перших винищувачів розпочалась наприкінці 2016 року, а перша партія ракет була отримана на початку 2017 року. Початкова оперативна готовність з ракетами JASSM має бути оголошена в березні 2017 року. Решта ракет має бути поставлена протягом 2017 року, а повне виконання контракту очікується до кінця 2019 року[13].
Flag of the United States.svg США

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в AGM-158 JASSM-ER Deagel.com
  2. а б AGM-158 JASSM (англ.) Deagel.com
  3. а б в JASSM (en). Оф. сайт Lockheed Martin. Архів оригіналу за 2012-06-26. Процитовано 2012-05-24. 
  4. Егоров К. Перспективная американская управляемая ракета АGМ-158 класса "воздух-земля" // Зарубежное военное обозрение. — М. : «Красная звезда», 2000. — № 10. — ISSN 0134-921X.
  5. Пентагон закупает 1053 крылатые ракеты JASSM, 01.07.08
  6. а б КР JASSM прошла испытания на надёжность, rnd.cnews.ru, 28.10.09
  7. а б в Егоров К. Перспективные бетонобойные авиационные боеприпасы ведущих стран НАТО. — «Красная звезда», 2001. — № 2. — ISSN 0134-921X.
  8. а б AGM-158 Joint Air to Surface Standoff Missile (JASSM) (en). GlobalSecurity.org. Процитовано 2012-05-22. 
  9. а б FEU to FZU — Equipment Listing (en). Designation-Systems.net. 2007. Архів оригіналу за 2012-06-26. Процитовано 2012-05-22. 
  10. http://www.lockheedmartin.com/data/assets/13577.pdf
  11. Новинарний збірник Технічного комітету з наземних випробувань Американського інституту Аеронавтики і Астронавтики. Ground Testing Technical Committee (en). The American Institute of Aeronautics and Astronautics (AIAA). 2005-07. Процитовано 2012-05-21. 
  12. Ракета-невидимка прошла испытание itfox.info
  13. Remigiusz Wilk (24 January 2017). First JASSMs delivered to Poland. IHS Jane's Defence Weekly. 

Виноски[ред.ред. код]

  1. EMD (англ. Engineering and Manufacturing Development) — фактично, підготовка до серійного виробництва, передсерійних етап.
  2. OT&E (англ. Operational Testing & Evaluation) — фактично, військові випробування, оцінка можливостей комплекса.
  3. Малочутлива пластична вибухова сполука на основі октогена (92,5 %), як органічне сполучне в якому використовується гума на основі сополімера етилакрилату та бутилакрилата марки HyTemp-4454 (2 %), а як пластифікатор діоктіл адипат (5,5 %) складний ефір адипінової кислоти та 2-етилгексилового спирту.
  4. Стандарт MIL-STD-2105 визначає вимоги до боєприпасів зниженої уразливості. Вперше вимоги до таких боєприпасів були сформульовані 1984 року (NAVSEAINST 8010.5), після серії аварій у ВМС США і флотах союзників, з важкими наслідками: 1973 року через іскріння в гальмі залізничного складу, що перевозив боєприпаси для авіації ВМС США, споряджені трітоналом, загорілися двері в одному з вагонів, внаслідок вибуху боєприпасів та пожежі було знищено 28 вагонів на значну тоді суму 24 млн доларів, 49 людей були поранені; 1981 року, внаслідок аварії з боєприпасами на авіаносці «Німіц» збиток склав 58 млн доларів; 1982 року, в Фолклендській війні, протикорабельна ракета «Екзосет», що потрапила в корабель Великої Британії «Шеффілд», не вибухнула, але у відсіку боєприпасів розпочалася сильна пожежа, що знищила корабель і 20 осіб екіпажу. Враховуючи, що такі інциденти, в тому числі з величезними матеріальними та людськими втратами, мали місце і раніше, а основними причинами були висока чутливість застосовуваних ВР і дефекти спорядження боєприпасів ВМС США ініціювали програму переозброєння флоту на малопошкоджувані боєприпаси. Об'єднаний стандарт для всіх родів військ MIL-STD-2105B вийшов 1995 року.
  5. За різноманітними джерелами. Варто пам’ятати, що J-1000 є бойовою частиною a 1000-pound class, тобто класу 1000 фунтів (близько 450 кг).

Посилання[ред.ред. код]


{{{alt}}} Це незавершена стаття про ракетну зброю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.