Аппій Клавдій Пульхр (консул 185 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Аппій Клавдій.
У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Аппій Клавдій Пульхр.
Аппій Клавдій Пульхр
Народився222 до н. е.[1]
Стародавній Рим
Помер3 століття до н. е.
невідомо
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьдавньоримський політик, давньоримський військовий
Знання мовлатина
Суспільний станпатрицій[d][1]
Посадапретор, давньоримський сенатор[d][2] і консул[2][3]
РідClaudii Pulchrid
БатькоАппій Клавдій Пульхр[1][1]
Матиневідомо
Брати, сестриПублій Клавдій Пульхр[1][1], Гай Клавдій Пульхр[1][1] і Claudiad[1][1]
У шлюбі зневідомо
ДітиАппій Клавдій Пульхр

Аппій Клавдій Пульхр (225 до н. е. — після 173 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, дипломат, консул 185 року до н. е.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Клавдіїв. Син Аппія Клавдія Пульхра, консула 212 року до н. е. У 198 році до н. е. Аппій обіймав посаду військового трибуна в армії Тіта Квінкція Фламініна під час військових дій у Греції. Також брав участь у перемовинах із Філіппом V, царем Македонії. Після цього займався придушенням повстання беотійців та захопив фортецю Акрефілія. Після цього брав участь як очільник кінноти та легкої піхоти у 195 році до н. е. у війни проти Набіса, царя Спарти.

У 194 році до н. е. перевів гарнізон з Акрокоринфа до Орика. 191 року до н. е. призначений легатом в армії консула Марка Бебія Тамфіла, який воював з етолійцями та Антіохом III, царем Сирії. Завдяки хитрості Аппій Клавдій захопив м. Ларисса, після чого брав участь в облозі Гераклеї.

У 188 році до н. е. Клавдій став претором у справах іноземців. 185 року до н. е. обраний консулом, разом з Марком Семпронієм Тудітаном. Під час своєї каденції воював із лігурійським племенем ігавнів, захопив 6 міст і багато полонених.

У 184 році до н. е. очолив посольство до Македонії й Греції. Тут він передав вимоги Філіппу V, македонському царю, щодо покарання винних у вбивстві мешканців Маронеї — союзників Риму. Потім взяв участь у загальноахейських зборах у м. Клітор, де розбирав суперечки між ахейцями та спартанцями. Після цього вирушив до Криту, де також вирішував суперечки міст. 183 року до н. е. був обраний одним з уповноважених щодо вирішення питання стосовно повернення лакедемонських вигнанців.

У 174 році до н. е. знову у складі посольства, тепер до Етолії, щоб вирішити внутрішні суперечки. Втім це посольство було невдалим. Після цього Аппій Пульхр зміг владнати суперечки у Фессалії та Перребії.

Родина

[ред. | ред. код]

Діти:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
  3. ↑ Любкер Ф. Claudii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 293–297.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • William Smith (ed.), Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1870 (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аппій_Клавдій_Пульхр_(консул_185_року_до_н._е.)&oldid=40769571