Богуслав Мартіну

Богуслав Мартіну
чеськ. Bohuslav Martinů
Основна інформація
Повне ім'я	чеськ. Bohuslav Jan Martinů
Дата народження	8 грудня 1890(1890-12-08)[…]
Місце народження	Poličkad[…]
Дата смерті	28 серпня 1959(1959-08-28)[…] (68 років)
Місце смерті	Лісталь, Швейцарія
Поховання	Grave of Bohuslav Martinůd
Громадянство	США, Долитавщина і Чехословаччина
Національність	чехи
Професії	композитор класичної музики, лібретист, композитор
Освіта	Празька консерваторія
Вчителі	Альбер Руссель, Артур Онеґґер і Йозеф Сук
Інструменти	скрипка
Жанри	опера, симфонія, класична музика і балет
Заклад	Принстонський університет
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма (1953) Римська премія
Батько	Ferdinand Martinůd
martinu.cz
Файли у Вікісховищі

Богуслав Мартіну (чеськ. Bohuslav Martinů; 8 грудня 1890, Поличка, Богемія, на той момент Австро-Угорщина — 28 серпня 1959, Лишталь, Швейцарія) — чеський композитор XX століття. Автор 6 симфоній, 15 опер, 14 балетів і великої кількості оркестрових, камерних, вокальних та інструментальних творів. Протягом 1920-х експериментував із французькими стилістичними ідеями. Також використовував джазові форми, створивши таким чином власний стиль.

Біографія

Навчався у Празькій консерваторії. У 1913—1923 роках виступав як скрипаль. У 1923—1940 роках мешкав у Парижі, де вчився в А. Русселя, був близький до Артура Онеґґеру. З 1953 року мешкав у США, звідки переїхав у Рим, з 1955 року жив у Швейцарії.

Творчість

Творча спадщина Мартіну нараховує близько 400 творів. Він автор 16 опер (у тому числі 2 радіоопер та опери-балету), 15 балетів, 6 симфоній, великої кількості інструментальних концертів (переважно фортепіанних, скрипкових та віолончельних), великої кількості камерної музики, зокрема 7 струнних квартетів, 5 кантат, а також фортепіанні твори, зокрема Соната та чотири п'єси під назвою «Думка».

Ці твори увібрали різні стилістичні впливи: наприклад, у балеті «La Revue de Cuisine» (1927) помітний вплив джазу, тоді як подвійний концерт для двох струнних оркестрів, фортепіано і литавр (1938) наслідує традицію барокових concerto grosso. Багато творів натхненні чеським фольклором. Також відчутний вплив на творчість Мартіну справили Клод Дебюссі та Ігор Стравінський.

Характерною рисою оркестрових творів є присутність розвинутої партії фортепіано, навіть у невеликому концерті для клавесину і камерного оркестру. Твори 1930—1950-х років репрезентують неокласичний стиль, проте твори останнього періоду відрізняються більшою оригінальністю стилю, більш рапсодійного, спонтанного характеру. Стилістичну еволюцію композитора легко побачити, зіставивши, наприклад, його шосту симфонію «Симфонічні фантазії» 1953 року з попередніми симфоніями, написаними у 1940-х роках.

Серед маловідомих творів Мартіну є спетет для терменвоксу, гобою, струнного квартету і фортепіано, написаний у 1944 році й присвячений Розену, першому виконавцю партії терменвоксу.

Найважливіші твори

Меморіальна дошка композитору в його рідному місті

• Перший струнний квартет, 1920—1921
• Маріонетки I—III, 1912—1924
• Half — Time, 1924
• Другий струнний квартет, 1925
• Солдат і танцівниця, комічна опера, за мотивами комедії Плавта
• Концерт для віолончелі, 1930
• Шпалічек, балет, 1931—1932
• Ігри на Марію, опера, 1933—1934
• Джульєтта (Книга снів), опера, 1936—1937
• Букет, кантата 1937
• Четвертий скрипковий концерт, 1937
• Кончерто-гроссо, 1937
• Польова меса, 1939
• Подвійний концерт для двох струнних оркестрів, фортепіано та литавр
• Перша симфонія, 1942
• Друга симфонія, 1943
• Третя симфонія, 1944
• Четверта симфонія, 1945
• П'ята симфонія, 1946
• Шостий скрипковий квартет, 1946
• Одруження, опера, 1952
• Шоста симфонія(Симфонічна фантазія)
• Гільгамеш, ораторія, 1954—1955
• Очищення джерел, кантата, 1955
• Фрески П'єро делла Франческа, 1955
• Четвертий фортепіанний концерт, 1956
• П'ятий фортепіанний концерт, 1957
• Мірандоліна, комічна опера, 1959, за п'єсою Гольдоні «Трактирниця»
• Пристрасті по-грецьки, опера, 1954—1958, лібрето М. Казандзакіса за його однойменним романом
• Аріадна, опера, 1958
• Пророцтва Ісаї, кантата, незакінчена, 1959

Див. також

• 3081 Мартінубог — астероїд, названий на честь композитора.

Посилання

• Мартіну Богуслав // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 322.

• Фонд Богуслава Мартіну в Празі [Архівовано 30 листопада 2014 у Archive.is]
  • Каталог творів [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
• Bohuslav Martinu Centre in Policka [Архівовано 11 березня 2012 у Wayback Machine.]