Координати: 50°41′18″ пн. ш. 25°15′47″ сх. д. / 50.68833° пн. ш. 25.26306° сх. д. / 50.68833; 25.26306

Гірка Полонка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гірка Полонка
Гідрологічний заказник «Чорногузка» на околиці села
Гідрологічний заказник «Чорногузка» на околиці села
Гідрологічний заказник «Чорногузка» на околиці села
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький
Рада Гіркополонківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA07080030060066317
Основні дані
Засноване 1545
Населення 3044
Площа 2,177 км²
Густота населення 1220,95 осіб/км²
Поштовий індекс 45607
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°41′18″ пн. ш. 25°15′47″ сх. д. / 50.68833° пн. ш. 25.26306° сх. д. / 50.68833; 25.26306
Середня висота
над рівнем моря 		181 м
Водойми Річка Чорногузка
Місцева влада
Адреса ради вул. Горохівська, 63 А, с. Гірка Полонка, Луцький р-н, Волинська обл., 45607
Карта
Гірка Полонка. Карта розташування: Україна
Гірка Полонка
Гірка Полонка
Гірка Полонка. Карта розташування: Волинська область
Гірка Полонка
Гірка Полонка
Мапа
Мапа

CMNS: Гірка Полонка у Вікісховищі

Див. також: Полонка

Гірка́ Поло́нка — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 3044 осіб (2024).

Географія

[ред. | ред. код]

На північ від села розташований гідрологічний заказник місцевого значення Чорногузка, створений з метою охорони екосистеми однойменної річки.

Походження назви

[ред. | ред. код]

Мовознавець Віктор Шульгач стверджує, цей топонім історично був оформлений як словосполучення іменника з прикметником: Горка Полонная. Горка у значенні «гора», «гірка». А Полонная — від слова «полонь» (в поліських говірках це означало чисте, вільне для пасовища або сінокосу місце). Однак з часом топонім Полонка набув іменникових форм відмінювання. Це зумовило переосмислення топоніма Гірка. Він почав виконувати функцію означення, що змістило й наголос: Гі́рка — Гірка́. Тож тепер помилково кажуть у Гіркій Полонці, а насправді має бути в Гірці Полонці[1].

Історія

[ред. | ред. код]

До 1 серпня 2018 року — адміністративний центр Гіркополонківської сільської ради Луцького району Волинської області[2].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2488 осіб, з яких 1218 чоловіків та 1270 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2642 особи.[4]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Кількість Відсоток
українська 2631 98.98 %
російська 25 0.94 %
польська 2 0.08 %
Усього 2658 100 %

Пам'ятки археології

[ред. | ред. код]

На території села відомо 9 пам'яток археології:

  • На схід від села знаходився курганний могильник давньоруського часу. У його складі нараховувалося 24 насипи, 9 з яких у 1898 р. розкопала Катерина Мельник-Антонович. Поховальний інвентар характеризують срібні персні, сережки, намиста тощо.
Керамічна фігура бика на неолітичній посудині. Знахідка з Гіркої Полонки
  • Поблизу села в 1932 р. випадково виявлене тілопокладне поховання вельбарської культури. Його супроводжували ліпний кубок лійчастої форми, дві бронзові арбалетні фібули з підв'язаним приймачем і кістяний гребінь з трипластинчатою дугастою спинкою. Поховання датується другою половиною ІІІ ст. н. е.
  • За 1 км на схід від села, в урочищі Низ, на правому березі р. Чорногузки — багатошарове поселення доби фінального палеоліту, культур лінійно-стрічкової кераміки, кулястих амфор та городоцько-здовбицької культури площею 0,5 га.
  • За 0,5 км на схід від села, на видовженому мисі першої надзаплавної тераси правого берега р. Чорногузки, висотою 5-6 м над рівнем заплави — поселення культури лінійно-стрічкової кераміки. Воно має розмір 15-х250 м. Пам'ятку відкрив у 1978 р. Г.Охріменко, а в 1983—1984 рр. провів на ній рятівні розкопки. Досліджено дві напівземлянки, одна з яких була двокамерною. До складу останньої входили дві заглиблені частини підтрикутної і овальної форм, розміром, відповідно, 3,7 та 4,1 м і з глибиною 0,9 м від давнього рівня. В заповненні жител виявлено фрагменти ліпного посуду, серед яких майже половина декорована нотним орнаментом, кістяні проколки, підвіска з ікла дикого кабана та різноманітні крем'яні вироби.
  • На схід від села, в урочищі Глінки, на мисі першої надзаплавної тераси правого берега р. Чорногузки, висотою 6-8 м над рівнем заплави — багатошарове поселення культур городоцько-здовбицької, тшинецько-комарівської бронзової доби, лежницької групи ранньозалізного часу, волино-подільської групи (зубрицька), ранньослов'янського і давньоруського періодів.
  • Ліворуч мосту шосейної дороги, на правому березі р. Чорногузки — поселення тшинецько-комарівської культури, відкрите розвідкою М.Пелещишина та І.Свєшнікова в 1959 р. У 2010 році на його території рятівні дослідження проводила експедиція ДП «Волинські старожитності» під керівництвом Златогорського О. Є.
  • На захід від села, в урочищі Берег, на південному і південно-західному схилах правого берега р. Чорногузки, висотою 6-10 м над рівнем заплави — багатошарове поселення волино-люблінської, поморсько-кльошової культур, зубрицької культурної групи і давньоруського періоду площею до 3 га. У 1983 р. досліджувалось Д.Козаком і пізніше М.Кучинком. Розкопано 2100 м² площі пам'ятки і виявлено господарські ями діаметром 1,2-1,8 м, завглибшки 1,2-2,1 м енеолітичного часу; напівземлянки кінця І тис. до н. е.; напівземлянки і три господарські споруди перших століть н. е. та напівземлянки і яму ХІІ-ХІІІ ст.
  • На підвищеній частині заплави правого берега р. Чорногузки, навпроти с. Городище Перше — підтрикутне у плані городище давньоруського часу. Поруч із городищем давньоруське селище.
  • У північно-східній частині села, на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега р. Чорногузки — двошарове поселення культури лінійно-стрічкової кераміки та волино-люблінської культури. Під час проведення наукової археологічної експертизи на ділянці на території поселення С.Панишком було зібрано фрагменти енеолітичної кераміки, а у шурфі — виявлено керамічну голову фігурки барана, яка прикрашала горщик неолітичного часу. В ній чітко передані роги, орнаменти з ліній та «ноток».

Постаті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Гірка Полонка не гіркА: як правильно відмінювати назву волинського села. Конкурент. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 25 травня 2021.
  2. ↑ Гіркополонківська сільська рада Волинська область, Луцький район. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
  3. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  5. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гірка_Полонка&oldid=43759530