Дейманівка (Лубенський район)
село Дейманівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Лубенський район |
Тер. громада | Пирятинська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA53040090150012281 |
Облікова картка | Дейманівка |
Основні дані | |
Засноване | XVII століття[1] |
Населення | 435 |
Площа | 3,596 км² |
Густота населення | 179,09 осіб/км² |
Поштовий індекс | 37050 |
Телефонний код | +380 5358 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°12′51″ пн. ш. 32°37′55″ сх. д. / 50.21417° пн. ш. 32.63194° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
96 м |
Водойми | р. Удай |
Місцева влада | |
Адреса ради | 37000, Полтавська обл., Лубенський р-н, м. Пирятин, вул. Соборна, 42 |
Карта | |
Мапа | |
|
Де́йманівка — село в Україні, у Пирятинській міській громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 644 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Дейманівська сільська рада.
Село Дейманівка лежить на лівому березі річки Удай, вище за течією на відстані 4,5 км розташоване село Високе, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Шкурати, на протилежному березі — села Мала Круча, Велика Круча та Повстин. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.
Було це дуже давно. Саме тоді, коли в Україні процвітало козацтво. Мужні захисники боронили народ від загарбників, визволяли товаришів із турецького полону. За відвагу і безстрашність у боях безрідного козака Деймана цариця [яка?] нагородила наділом землі. Поїхав він на баскому коні вибирати місце, де заснує рід свій. Не день і не два блукав козарлюга лісами, степами, болотами. Уже і кінь стомивсь, а Дейман ніяк не міг місце нагріти. Якось ніч застала його в непролазних хащах. Куди не поткнеться річка. Вирішив заночувати. А вранці прокинувся серед буйних трав від пташиного щебету, плескоту риби в річці, І так йому добре і затишно стало.
— Ось тут і буду я жити,— сказав Дейман.
Цю незайману землю з чотирьох сторін оточували дрімучі ліси, немов велетенський змій, кільцем охопила повновода річка. Тут, на березі, побудував першу землянку козак. Привіз собі дружину, запросив товаришів, заснували вони селище. А згодом нащадки Деймана перебрались вище, побудували хати-мазанки і назвали село Дейманівка.
Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Харківецької волості Пирятинського повіту Полтавської губернії мешкало 1599 осіб, налічувалось 264 дворових господарства, існували православна церква, школа, постоялий будинок, 29 вітряних млинів і 5 маслобійних заводів[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1786 осіб (850 чоловічої статі та 936 — жіночої), з яких 1773 — православної віри[3].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Пирятинської міської громади[4].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Питятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Лубенського району[5].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 735 осіб, з яких 332 чоловіки та 403 жінки.[6]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 637 осіб.[7]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,74 % |
російська | 2,95 % |
молдовська | 0,31 % |
- «Пирятинський делікатес», ТОВ.
- ПП «Урожай».
- Школа.
Між селами Дейманівка і Шкурати розташований ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Дейманівський». Створений згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 13.02.1989 р. № 53 на площі 622,7 га. На захід від села розташване заповідне урочище «Куквин», на схід від села — Шкуратівський заказник.
- Сайко Віктор Федорович — фахівець в галузі сільського господарства, директор Українського НДІ землеробства Південного відділення ВАСГНІЛ. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Доктор сільськогосподарських наук (1987), професор (1991), член-кореспондент ВАСГНІЛ (1988). Академік Української аграрної академії наук (1990). Іноземний член Російської академії наук (з 2014) – установи країни-агресора.
- Заказники загальнодержавного значення Полтавської області [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Дейманівка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Дейманівка
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-172. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |