Луїджі Луццатті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луїджі Луццатті
італ. Luigi Luzzatti
20-й Прем'єр-міністр Італії
31 березня 1910 — 30 березня 1911 року
Монарх: Віктор Емануїл III
Попередник: Сідней Сонніно
Наступник: Джованні Джолітті
 
Ім'я при народженні: італ. Luigi Luzzatti
Народження: 1 березня 1841(1841-03-01)[1][2][…]
Венеція, Австрійська імперія
Смерть: 29 березня 1927(1927-03-29)[1][2][…] (86 років)
Рим, Італія
Поховання: Кампо Верано[5]
Країна: Королівство Італія
Освіта: Падуанський університет
Ступінь: лауреат[d][6]
Партія: Historical Rightd
Нагороди:
орден Спасителя Великий Хрест ордена Почесного легіону лицар ордену Святого Олафа Великий хрест ордена Франца Йосифа

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Роботи у  Вікіджерелах

Луїджі Луццатті (італ. Luigi Luzzatti; 11 березня 1841 — 29 березня 1927) — італійський державний та політичний діяч, очолював італійський уряд від березня 1910 до березня 1911 року.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у Венеції. Здобув юридичну освіту в Падуї[7]. 1863 року став професором Технічного інституту в Мілані, а 1867 року — професором конституційного права в Падуї.

1869 року Марко Мінгетті призначив його на посаду державного секретаря з питань сільського господарства й торгівлі. Згодом він отримав портфель міністра фінансів. Завдяки законам, запропонованим Луццатті, було врятовано від банкрутства Банк Неаполя. Після виходу у відставку 1898 року займався налагодженням торгових зв'язків із Францією, а також працював журналістом і викладачем.

Від листопада 1903 до травня 1905 року знову обіймав посаду міністра фінансів. У березні 1911 Луццатті сформував власний уряд, що пропрацював рівно рік.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Pecorari P., Ballini P. Dizionario Biografico degli Italiani — 2006. — Vol. 66.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ODIS — 2003.
  4. SNAC — 2010.
  5. Find a Grave — 1996.
  6. storia.camera.it
  7. Луццатти, Луиджи // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Джерела

[ред. | ред. код]