Південніше міста знаходяться порослі чагарників: верби та берези. Наприкінці XX століття тут була техногенна пустка — результат впливу викидів комбінату «Северонікель». Величезна площа сопок була зайнята обпаленими скелями і остовами дерев. В останні роки ситуація помітно змінилася внаслідок установки нових фільтрів на комбінаті. Уздовж дороги росте молодий ліс. В околицях міста розплодилися ведмеді, зайці, лисиці та куріпки, а символ міста, лось, зустрічається на берегах Імандри, у районі Солдатських гірок, місцевому районі рекреації.
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується континентальним субарктичним кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 13.4 °C (56.1 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -12.4 °С (9.7 °F).[1]
Назвою місто зобов'язане річці Монча, околиці якої здавна називали Мончетундра. «Монча» — саамською «красивий», «тундра» — «гірський масив».
Існує легенда, що виникненням місто зобов'язане помилці академіка О. Е. Ферсмана, що передбачив багате мідно-нікелеве родовище. Родовище виявилося не настільки багатим, і основну частину сировини (файнштейн) привозять з Норильська[2].
День міста відзначається в третю неділю вересня[3].
13- метрова стела з двома фігурами — матроса та солдата була встановлена на честь загиблих вояків під час Другої світової. Пам'ятник був зведений 29 жовтня 1978 року московським скульптором В. Є. Корольовим та архітектором М. Т. Горєликом.