Координати: 46°5′30″ пн. ш. 29°35′17″ сх. д. / 46.09167° пн. ш. 29.58806° сх. д. / 46.09167; 29.58806

Світлодолинське (Білгород-Дністровський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Світлодолинське
Герб
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Білгород-Дністровський район Білгород-Дністровський район
Тер. громада Саратська селищна громада
Код КАТОТТГ UA51040190110035251
Облікова картка Світлодолинське 
Основні дані
Засноване 1835
Населення 1034
Територія 1720 км²
Густота населення 601,160 осіб/км²
Поштовий індекс 68231
Телефонний код +380 4848
Географічні дані
Географічні координати 46°5′30″ пн. ш. 29°35′17″ сх. д. / 46.09167° пн. ш. 29.58806° сх. д. / 46.09167; 29.58806
Водойми р. Чилігідер
Відстань до
районного центру
12 км
Найближча залізнична станція Сарата
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради 68200, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, смт Сарата, вул. Чкалова, 15
Староста Проданов Володимир Протасович
Карта
Світлодолинське. Карта розташування: Україна
Світлодолинське
Світлодолинське
Світлодолинське. Карта розташування: Одеська область
Світлодолинське
Світлодолинське
Мапа
Мапа

CMNS: Світлодолинське у Вікісховищі

Світлодоли́нське (у минулому: Село № 20, до 14.11.1945 Ліхтенталь[1]) — село Саратської селищної громади Білгород-Дністровського району Одеської області в Україні, засноване свого часу німецькими колоністами.

Історія

[ред. | ред. код]

Станом на 1886 рік у німецькій колонії Ліхтенталь Саратської волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії, мешкало 1085 осіб, налічувалось 141 двір, існували лютеранська церква та школа[2].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1118 осіб, з яких 517 чоловіків та 601 жінка.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1027 осіб.[4]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 71,37 %
російська 21,37 %
молдовська 3,97 %
гагаузька 1,74 %
болгарська 1,26 %
білоруська 0,10 %
німецька 0,10 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 945, 994.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]