Світлодолинське (Білгород-Дністровський район)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
село Світлодолинське | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Одеська область | ||
Район | Білгород-Дністровський район | ||
Тер. громада | Саратська селищна громада | ||
Код КАТОТТГ | UA51040190110035251 | ||
Облікова картка | Світлодолинське | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1835 | ||
Населення | 1034 | ||
Територія | 1720 км² | ||
Густота населення | 601,160 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 68231 | ||
Телефонний код | +380 4848 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 46°5′30″ пн. ш. 29°35′17″ сх. д. / 46.09167° пн. ш. 29.58806° сх. д. | ||
Водойми | р. Чилігідер | ||
Відстань до районного центру |
12 км | ||
Найближча залізнична станція | Сарата | ||
Відстань до залізничної станції |
12 км | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 68200, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, смт Сарата, вул. Чкалова, 15 | ||
Староста | Проданов Володимир Протасович | ||
Карта | |||
Мапа | |||
|
Світлодоли́нське (у минулому: Село № 20, до 14.11.1945 Ліхтенталь[1]) — село Саратської селищної громади Білгород-Дністровського району Одеської області в Україні, засноване свого часу німецькими колоністами.
Станом на 1886 рік у німецькій колонії Ліхтенталь Саратської волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії, мешкало 1085 осіб, налічувалось 141 двір, існували лютеранська церква та школа[2].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1118 осіб, з яких 517 чоловіків та 601 жінка.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1027 осіб.[4]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 71,37 % |
російська | 21,37 % |
молдовська | 3,97 % |
гагаузька | 1,74 % |
болгарська | 1,26 % |
білоруська | 0,10 % |
німецька | 0,10 % |
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 945, 994.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |