Кам'янка (Одеський район)
| село Кам'янка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Одеський район
|
| Громада | Вигодянська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51100090070097605 |
| Облікова картка | Кам'янка (Одеський район) |
| Основні дані | |
| Засноване | 1808 |
| Населення | 1390 |
| Площа | 2.44 км² |
| Густота населення | 569.67 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67610 |
| Телефонний код | +380 4852 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°38′12″ пн. ш. 30°14′07″ сх. д. / 46.63667° пн. ш. 30.23528° сх. д.Координати: 46°38′12″ пн. ш. 30°14′07″ сх. д. / 46.63667° пн. ш. 30.23528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
89 м |
| Водойми | р. Барабой |
| Відстань до обласного центру |
48.2 км |
| Відстань до районного центру |
22.3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67620, Одеська область, Одеський район, с. Вигода, вул. Центральна, 46 |
| Сільський голова | Жаріт Федір Степанович |
| Карта | |
  Кам'янка | |
 Кам'янка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ка́м'янка (Барабой, Мангейм) — село Вигодянської сільської громади в Одеському районі Одеської області в Україні. Населення становить 1390 осіб. Засновано 1808 року під назвою Мангейм, із 1 лютого 1945 року має сучасну назву.[1] Відстань до райцентру становить близько 22 км і проходить автошляхом місцевого значення. У селі розташовані руїни костелу Різдва Пресвятої Діви Марії, пам'ятки архітектури місцевого значення.
Історія[ред. | ред. код]
Німецьку колонію Мангейм заснували 1808 року 60 родин, які прибули із Бадена, Ельзаса, Рейніфанца та Пруссії, після того як імператор Олександр I імператор Олександр I задовольнив прохання німців переселитися у Причорномор'я[2].
Станом на 1834 рік у німецькій колонії Мангейм було 299 жителів[2]. У 1886 році у Мангеймі, центрі Мангеймської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 1679 осіб, налічувалось 160 дворових господарств, існували римо-католицька церква, школа, 6 лавок та 3 винних погреба, відбувались базари через 2 тижні по середах[3]. За 4 версти — молитовний будинок. У 1899 році — проживало 1776 осіб у 208 дворах, станом на 1915 рік населення Мангейму складало більше двох тисяч осіб[2]. У селі була волосна управа, земська поштова станція, ринок, католицький костел, постоялий двір і паровий млин.
У 1916 році у селі Барабой Барабойської волості Одеського повіту мешкало 1555 осіб (696 чоловіків, 859 жінок), було 275 дворів[4].
У липні 1919 року колонія Мангейм приєдналася до антибільшовицького Акаржанського повстання, яке було викликане продрозкладкою та насильницькою мобілізацією до Червоної армії. У травні і червні 1920 року відбулося ще два антибільшовицьких повстання в Мангеймській волості. Їх підтримали українські селяни та болгарські колоністи.[5]
За адміністративним поділом СРСР у 1923 році засновано Мангеймський район, до якого, входять Мангеймська, Зельцька і Куртівська волості[6].
У вересні 1945 року після виселення німецького населення село перейменовано на Кам'янку. Станом на 1 вересня 1946 року входить до складу Василівської сільської ради[7]. З 1950 по 1975 рік центром Василівської сільради було село Кам'янка. До її складу входили села Василівка, Кам'янка, Секретарівка, Кагарлик, Михайлівка і Червона Гірка.
21 серпня 1979 року утворена Кам'янська сільська рада з центром у селі Кам'янка, якій підпорядковувались села Секретарівка, Михайлівка і Червона Гірка.
Сучасний стан[ред. | ред. код]
Після здобуття Україною незалежності, у 1995 році радгосп «Кам'янський» реорганізовано в КСП «Кам'янський», який 2000 року реорганізовано у агрофірму «Єдність», яка спеціалізується переважно на вирощування зернових культур[2].
У селі діє Церква святого великомученика Димитрія Солунського Одеської єпархії Української православної церкви Московського патріархату[8]. Працює будинок культури, школа, дитячий садок. 2008 року відкрито нове приміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини, яка оснащена всім необхідним обладнанням[2].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1457 осіб, з яких 684 чоловіки та 773 жінки.[9]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1390 осіб.[10]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[11]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 68,13 % |
| російська | 24,75 % |
| молдовська | 4,89 % |
| вірменська | 1,01 % |
| болгарська | 0,43 % |
| німецька | 0,29 % |
| білоруська | 0,07 % |
| гагаузька | 0,07 % |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 1.2.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Одеської області»
- ↑ а б в г д 90 років Біляївському району - Олександр Семенов. Чтиво. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Список населенных мест Херсонской губернии: (по данным Всероссийской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрия, 1917. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 17 лютого 2021. Процитовано 7 грудня 2020.
- ↑ Одещина (стенд 27) // Визвольна боротьба. — Львів, 2021. — № 2 (30). — С.204-207.
- ↑ ЗУРРСУУ/1923/1/18-19/Про адміністративно-територіяльний поділ Одещини — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 23 вересня 2019.
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 371, 911, 998.
- ↑ Розпорядження №232/А-2003 от 27.03.2003, Про реєстрацію статуту православної парафії Святого Великомученика Димитрія Солунського с. Кам'янка Біляївського району Одеської єпархії Української православної церкви. search.ligazakon.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| ||||||||||||||
| |||||||||||||||||
