Чемпіонат світу з хокею із шайбою: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Jphwra (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Jphwra (обговорення | внесок) |
||
Рядок 722: | Рядок 722: | ||
== Структура турніру (до травня 2010 року) == |
== Структура турніру (до травня 2010 року) == |
||
Турнір |
Турнір проходив у три етапи. |
||
=== Перший етап === |
=== Перший етап === |
Версія за 18:18, 1 липня 2017
Чемпіонат світу з хокею із шайбою | |
---|---|
Вид спорту | Хокей із шайбою |
Засновано | 1920 |
Кількість команд | 16 |
Країна(и) | Міжнародні змагання |
Поточний чемпіон | Швеція |
Офіційний сайт | www.iihf.com |
Чемпіонат світу з хокею із шайбою — щорічне змагання, яке організовується Міжнародною Федерацією хокею із шайбою з 1920 року. Спочатку турнір проводився в рамках Олімпійських ігор (у 1920 році в рамках літніх ігор, в 1924 і 1928 спільно з зимовими іграми). З 1930 року змагання стало щорічним за винятком 1940 — 1946 років через Другу світову війну і 1980, 1984, 1988 років через Зимові Олімпійські ігри. Аж до 1968 року в роки проведення Олімпіади Олімпійський турнір з хокею з шайбою вважався також чемпіонатом світу. До 1991 в рамках чемпіонату світу проходили також чемпіонати Європи з хокею.
Чинний чемпіон
Чинним чемпіоном світу з хокею з шайбою є збірна Швеції.
Історія турніру
Цей розділ потребує доповнення. |
Призери чемпіонатів світу з хокею із шайбою серед чоловіків, дивізіон А
* | Проведені в рамках літніх Олімпійських Ігор (1920) |
* | Проведені в рамках зимових Олімпійських Ігор (1924 — 1968) |
Примітки
- Всі Олімпійські хокейні турніри з 1920 по 1968 рр. також вважалися чемпіонатами світу.
- На турнірі Олімпійських ігор 1964 р., підрахунок очок для Олімпійських медалей проводився окремо від чемпіонату світу.
- У 1980, 1984 і 1988 рр. (роки Олімпійських ігор) чемпіонати світу не проводилися.
- У графі "місце проведення" зазначено лише місце проведення основного турніру.
Загальна кількість медалей
За всю історію чемпіонатів світу тільки 8 країн ставали володарями золотих медалей. Ще трьом збірним вдавалося завоювати медалі меншої вартості. Найбільшу кількість чемпіонських титулів завоювали збірна Канади — 26 разів, збірна СРСР — 22 рази (разом з перемогами збірної Росії - 27 титулів). Найбільшу загальну кількість медалей вдалося завоювати збірній Канади.
Країна | Золото | Срібло | Бронза | Всього медалей |
---|---|---|---|---|
Росія СРСР |
5 22 27 |
3 7 10 |
5 5 10 |
13 34 47 |
Канада | 26 | 14 | 9 | 49 |
Чехія Чехословаччина |
6 6 12 |
1 12 13 |
4 16 19 |
10 34 44 |
Швеція | 10 | 18 | 17 | 45 |
США | 2 | 9 | 7 | 18 |
Фінляндія | 2 | 8 | 3 | 13 |
Велика Британія | 1 | 2 | 2 | 5 |
Словаччина | 1 | 2 | 1 | 3 |
Швейцарія | 0 | 2 | 8 | 10 |
Німеччина | 0 | 2 | 2 | 4 |
Австрія | 0 | 0 | 2 | 2 |
* Країни, виділені курсивом більше не виступають на Чемпіонатах світу.
** Росія успадкувала членство СРСР в міжнародній федерації хокею, так само і Чехія — Чехословаччини, тому офіційна статистика для цих країн загальна.
Структура турніру (до травня 2010 року)
Турнір проходив у три етапи.
Перший етап
У ньому беруть участь 16 команд, розбиті на 4 групи (A, B, C, D) по 4 команди. У ході даного етапу з кожної групи виходять по 3 команди, а по 1 команді з кожної групи відправляються грати в «втішний етап» за право залишитися в дивізіоні А. На груповому етапі команди в кожній групі грають між собою. Аж до Чемпіонату світу 2007 року за перемогу команда отримувала 2 очки, за нічию 1, за поразку 0. З 2007 року регламент був змінений. У випадку, якщо в основний час матчу зафіксована нічия грають додаткові 5 хвилин (овертайм) до першої закинутої шайби у форматі 4х4. Якщо додатковий час не виявить переможця, то команди пробивають серію з 3 штрафних кидків (буллітів). Якщо після 3 буллітів нічия, то пробиваються додаткові пари буллітів до першого різного результату (тобто до ситуації, коли одна команда свій булліт забила, а інша — ні). За перемогу в основний час команда отримує 3 очки, за перемогу в овертаймі чи за буллітами 2 очки; за поразку в овертаймі чи за буллітами 1 очко, за поразку в основний час 0 очок.
Другий етап (кваліфікація)
На другому етапі грають 12 команд, розбитих на 2 групи (E, F). Групи утворюються шляхом попарного злиття груп першого етапу (без команд, що зайняли в них останні місця): наприклад, E = A + D; F = B + C. На цьому етапі кожна команда грає з трьома командами в своїй групі, що прийшли з іншої групи першого етапу. Очки (і всі інші показники), набрані кожною командою у матчах першого етапу з двома іншими командами, які пройшли далі, враховуються у другому етапі (стартові таблиці груп другого етапу). Нарахування очок відбувається за тією ж схемою, що і на першому етапі. Додатковий час в матчах на цьому етапі становить також 5 хвилин, далі — серія буллітів. З кожної групи по 4 команди виходять у третій етап.
У "втішному раунді"створюється група Н. У ній 4 команди грають між собою. 2 команди, які показали найкращі результати, залишаються в елітному дивізіоні, дві найгірші команди йдуть у нижчий дивізіон. Порядок нарахування очок і додатковий час аналогічні групового етапу. Однак, на Чемпіонаті світу 2008 року група Н була скасована. Команди-невдахи групового етапу розбивалися на пари, де кожна пара грає серію до 2 перемог. Команди-переможці пар залишаються в елітному дивізіоні, що програли команди йдуть у нижчий. З 2009 року була повернена стара система втішного раунду.
Третій етап (плей-оф)
У третьому етапі беруть участь 8 команд. Етап складається з: 1/4 фіналу, 1/2 фіналу, матчу за 3-є місце та фіналу. На цьому етапі команди грають «навиліт». У 1/4 фіналу команди, що зайняли перші місця в групах другого етапу, грають з командами, які посіли 4-е місця в інших групах (у 2008 р. — у тих же групах), а відповідно, команди, що зайняли другі місця, грають з командами, що зайняли треті місця. Переможець матчу 1/4 фіналу виходить в 1/2 фіналу. В 1/2 фіналу переможці матчів 1/4 фіналу за участю команд, що зайняли перші місця в групах другого етапу, грають з переможцями матчів 1/4 фіналу за участю команд, що зайняли другі місця в інших групах.
Переможець матчу 1/2 фіналу виходить у фінал, переможений бере участь у матчі за 3-е місце. Якщо в матчах 1/4, 1/2 фіналів і в матчі за 3-є місце в основний час зафіксована нічия, то команди грають додатковий час тривалістю 10 хвилин до першої закинутої шайби у форматі 4х4. У фіналі тривалість овертайму становить 20 хвилин. Якщо в додатковий час переможця не виявлено, то команди пробивають серію з 3 буллітів. Команда, яка зайняла 3-е місце, отримує бронзові медалі, 2-е — срібні, 1-е — золоті і чемпіонський кубок.
Чинна структура розіграшу чемпіонату світу
17 вересня 2010 в Порторожі, під час конгресу IIHF було прийнято рішення про зміну розіграшу чемпіонату світу в елітному дивізіоні. Попередній етап розігруватися не буде, а в кваліфікації учасники будуть розбиті на дві групи по вісім команд, по чотири з яких будуть виходити у фінальний етап (плей-оф). На етапі чвертьфіналів, команди будуть грати проти команд своєї групи. Команди, що зайняли останні місця в групах вибувають до першого Дивізіону. Команди, що посіли з 5 по 8 місця в групах, більше матчів на чемпіонаті не грають. Ці зміни набули чинності з чемпіонату світу 2012 року.
Цікаві факти
- Збірна Великої Британії, яка виграла Чемпіонат світу в рамках Зимової Олімпіади 1936 року, складалася з канадців.
- Стати чемпіонами світу на своєму полі змогли тільки три збірні сім разів: по три рази нині не існуючі збірні Чехословаччини (1947, 1972, 1985) і СРСР (1973, 1979, 1986) і один раз збірна США (1960, на Зимовій Олімпіаді). При цьому найгірший результат збірної Росії за всю історію — 11 місце був зафіксований на чемпіонаті 2000 року в Санкт-Петербурзі.
- Попри те, що Канада є родоначальником хокею і однією з найсильніших хокейних держав, до 2008 року (року 100-річчя хокею) чемпіонат світу ніколи не проходив у цій країні.
- В іншій «великий» хокейній країні — США, першість світу також проходила лише одного разу в 1962 році. Ще двічі чемпіонати світу проводилися в США в рамках зимових Олімпійських ігор 1932 і 1960 років, так як на той момент в олімпійські роки окремих чемпіонатів світу не проводилося.
- Всі інші чемпіонати світу проводилися в Європі.
- Найбільше число разів чемпіонат світу як самостійний турнір (без урахування олімпійських турнірів, станом на 2018 рік) приймала Швеція (11 разів), Чехія (10 разів, включаючи Чехословаччину — 8), Фінляндія (8 разів), Швейцарія (8 разів), Німеччина (8 разів), Росія (7 разів, включаючи СРСР — 4), Австрія (6 разів).
Див. також
- Чемпіонат світу з хокею із шайбою серед жінок
- Чемпіонат світу з хокею із шайбою серед молодіжних команд
- Чемпіонат світу з хокею із шайбою (юніори)
- Чемпіонат світу з хокею із шайбою (юніорки)
- Найкращі гравці чемпіонатів світу з хокею із шайбою
Посилання
- Офіційний сайт Міжнародної федерації з хокею із шайбою (англ.)
- Історія чемпіонатів світу з хокею із шайбою (рос.)
|