Катовиці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Катовіце)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катовиці
пол. Katowice

Герб Прапор
Coat of arms of Katowiced Flag of Katowiced
Приміщення Сілезького музею в Катовицях
Приміщення Сілезького музею в Катовицях
Katowice jednostki pomocnicze.png
Основні дані
50°15′ пн. ш. 19°00′ сх. д. / 50.250° пн. ш. 19.000° сх. д. / 50.250; 19.000Координати: 50°15′ пн. ш. 19°00′ сх. д. / 50.250° пн. ш. 19.000° сх. д. / 50.250; 19.000
Країна Польща
Регіон Сілезьке воєводство
Столиця для Агломерація міст Верхньої Сілезії (географічний об'єкт)

Межує з

— сусідні нас. пункти
Руда-Шльонська, Хожув, Семяновіце-Шльонські, Мисловіце, Лендзіни, Міколув, Тихи, Челядзь, Сосновець ?
Поділ
  • Śródmieścied, Koszutkad, Boguciced, Osiedle Paderewskiego – Muchowiecd, Załęże[d], Osiedle Witosad, Osiedle Tysiącleciad, Dąbd, Wełnowiecd, Ligota-Panewnikid, Brynów-Osiedle Zgrzebniokad, Załęska Hałda-Brynówd, Zawodzie[d], Dąbrówka Maład, Szopienice-Burowiecd, Janów-Nikiszowiecd, Giszowiecd, Murckid, Piotrowice-Ochojecd, Zarzecze[d], Kostuchnad, Podlesie[d]
  • Засновано 16 століття
    Статус міста 1867
    Площа 164,64 км²
    Населення 310764 (2011)[1]
    Агломерація 3487000 (2005)
    Висота НРМ 357 м
    Назва мешканців пол. katowiczanin[2] і пол. katowiczanka[3]
    Міста-побратими Кельн (Німеччина), Гронінген (Нідерланди), Мішкольц (Угорщина), Мобіл (США), Оденсе (Данія), Острава (Чехія), Сент-Етьєн (Франція)
    Телефонний код (48) 032
    Часовий пояс Europe/Warsawd
    Номери автомобілів SK
    GeoNames 3096472
    OSM r1513057  ·R
    Поштові індекси 40-001—40-999
    Міська влада
    Мер міста Марцин Крупа (Marcin Krupa)
    Веб-сторінка katowice.eu
    Мапа


    CMNS: Катовиці у Вікісховищі

    Катови́ці[4][5] (пол. Katowice, нім. Kattowitz, сіл. Katowicy; у 1953—1956 — Сталіногруд, Stalinogród) — місто в Польщі, центр Сілезького воєводства.

    Чисельність населення становить 321 163 осіб (разом з агломерацією — 3 487 000 (2004)). Місто розташоване на півдні Польщі, в історичному регіоні Сілезія, на річках Клодниця та Рава.

    З 1999 року Катовиці стали центром Сілезького воєводства, у 1975—1998 роках було центром Катовицького воєводства. Катовиці — центральне місто Верхньосілезького індустріального району і головне місто Верхньосілезької агломерації.

    Мер міста — Марцин Крупа.

    Катовиці — центр вугільної та металургійної промисловостей.

    Райони міста[ред. | ред. код]

    Райони міста
    • I. Центральний
    1. Сьрудмєсьцє (Śródmieście)
    2. Кошутка (Koszutka)
    3. Боґуціце (Bogucice)
    4. Осєдлє Падеревського — Муховець (Osiedle Paderewskiego — Muchowiec)
      • II. Північний
    5. Заленже (Załęże)
    6. Осєдлє Вітоса (Osiedle Witosa)
    7. Осєдлє Тисьонцлєця (Osiedle Tysiąclecia)
    8. Домб (Dąb)
    9. Велновєц — Юзефовєц (Wełnowiec — Józefowiec)
      • III. Західний
    10. Ліґота — Паневнікі (Ligota — Panewniki)
    11. Бринув — Осєдлє Зґжебньока (Brynów — Osiedle Zgrzebnioka)
    12. Бринув — Заленска Галда (Brynów — Załęska Hałda)
      • IV. Східний
    13. Заводзє (Zawodzie)
    14. Домбрувка-Мала (Dąbrówka Mała)
    15. Шопєніце — Буровєц (Szopienice — Burowiec)
    16. Янув — Нікішовєц (Janów — Nikiszowiec)
    17. Ґішовєц (Giszowiec)
      • V. Південний
    18. Мурцкі (Murcki)
    19. Пьотровіце — Охоєц (Piotrowice — Ochojec)
    20. Зажече (Zarzecze)
    21. Костухна (Kostuchna)
    22. Подлєсє (Podlesie)

    Історія[ред. | ред. код]

    Земля навколо міста, Верхня Сілезія, була населена етнічними сілезцями з перших століть н. е. Першими її власниками була династія польських сілезьких П'ястів, до її занепаду, коли вона ввійшла до складу Габсбургів. Саме місто заснували в XIX столітті, у період, коли територія була під владою Пруського королівства — у 1865 році Катовиці отримали статус міста. Населене німцями, сілезійцями, євреями та поляками, місто стало частиною Другої Польської Республіки, слідом за Сілезькими повстаннями, що прокотилося по Сілезії у 19181921 роках. Територія була послідовно розділена об'єднаною комісією, що розділила Катовиці між Польщею та значною автономією.

    Місто процвітає завдяки великим мінеральним (особливо сіль) покладам біля гір. Значною мірою ріст і процвітання міста залежить від вуглевидобувної та сталеливарної галузей, які зайняли свої позиції під час індустріальної революції. Останнім часом, згідно з економічними реформами місто змінює шлях розвитку від важкої промисловості до малого бізнесу.

    У 19531956 рр. комуністи Польщі перейменували Катовиці на Сталіногруд — «місто Сталіна»

    Серйозний удар по екології міста був завданий після другої світової війни — в час комуністичної влади у Польській Народній Республіці, але останні зміни в законодавстві багато що повернули на свої місця.

    Клімат[ред. | ред. код]

    Середньорічна температура у місті становить 7,9° C, середня температура в липні 17,4 °C, січня −2,7 °C. Середня сума опадів на рік — 721 мм, більшість з яких у липні (110 мм). Вітри переважно слабкі, у середньому швидкістю 3,3 м/с, переважають західні (21 %) та південно-західні (20, 1 %). Сніговий покрив тримається близько 60 днів на рік[6].

    Клімат Катовіце
    Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
    Середній максимум, °C 1 3 7 13 19 21 23 23 18 13 6 2 12,4
    Середня температура, °C −1,5 −0,5 3,0 8,0 13,5 16,0 18,0 17,5 13,5 9,0 3,0 −0,5 8,2
    Середній мінімум, °C −4 −4 −1 3 8 11 13 12 9 5 0 −3 4,0
    Норма опадів, мм 30.4 29.2 32.4 36.8 52.9 59.5 73.7 51.1 44.9 35.2 37.6 32.8 608.5
    Джерело: MSN Weather[7]

    Транспорт[ред. | ред. код]

    Культура та відпочинок[ред. | ред. код]

    Див. також: Зломболь
    Сілезійський театр
    Śródmieście, Katowice.png
    Spodek
    Spodek

    Театри[ред. | ред. код]

    Музика[ред. | ред. код]

    У місті було започатковано такий хіп-хоповий гурт як «Kaliber 44» (1994).

    Кіно[ред. | ред. код]

    • IMAX
    • Кінотеатр Місто (Cinema City)
    • Центр кіно Хеліос (Centrum Filmowe Helios)
    • Кінотеатр Космос (Kino Kosmos)
    • Кінотеатр Швятовід (Kino Światowid)
    • Театр та кінотеатр Ріалто (Kinoteatr Rialto)

    Музеї[ред. | ред. код]

    • Сілезький музей (Muzeum Śląskie)
    • Музей історії Катовиць (Muzeum Historii Katowic)
    • Музей Архідієцезії (Muzeum Archidiecezjalne)
    • Музей оо. Францисканців (OO. Franciszkanów)
    • Біографічний музей П. Штеллера(Biograficzne P. Stellera)
    • Музей права і правників польських (Prawa i Prawników Polskich)
    • Музей мініатюрних книг Зигмунта Скочного (Najmniejszych Książek Świata Zygmunta Szkocnego)
    • Камера Сілезька (Izba Śląska)
    • Центр польської сценографії (Centrum Scenografii Polskiej)
    • Сілезький центр культурної спадщини (Śląskie Centrum Dziedzictwa Kulturowego)

    Медіа[ред. | ред. код]

    • TVP 3 Катовиць
    • TVN24 — відділ Катовиці
    • Радіо Катовиці
    • Радіо Flash
    • Радіо Roxy FM
    • Радіо Планета
    • Західний Щоденник (Dziennik Zachodni)
    • Газета Виборча — відділ Катовиці (Gazeta Wyborcza — department Katowice)
    • Газета Факт
    • Ехо Міста (Echo Miasta)
    • Газета Метро Катовиці
    • Новий погляд Катовицький (Nowy Przegląd Katowicki)

    Демографія[ред. | ред. код]

    Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:

    Загалом Допрацездатний
    вік
    Працездатний
    вік
    Постпрацездатний
    вік
    Чоловіки 147833 23188 104066 20579
    Жінки 162931 22298 96667 43966
    Разом 310764 45486 200733 64545

    Населення за роками:

    Українці в Катовицях[ред. | ред. код]

    Перші українці могли з'явитися у Катовицях ще до відновлення незалежності Польщі (1918 р.) для роботи на численних підприємствах агломерації. На Гарнізонному цвинтарі Катовіце-Муховець по вул. Metrologów знаходяться поховання козаків Армії УНР, учасників Сілезьких повстань, у тому числі Степана Гарника (1902–1921), Карла Грицюка (пом. 1981), Андрія Кравчука (пом. 1981), Андрія Яківчука (пом. 1923), Олекси Максим’юка (пом. 1933), Івана Малейчука (пом. 1928). На католицькому кладовищі (вул. Sienkiewicza) знаходиться могила Олександра Притики (1895–1971), сотника Армії УНР, суспільного діяча у Польщі. З 1928 науковим радником та керівником дослідної лабораторії металургійного заводу «Байльдон» у Катовицях був відомий український металург та громадський діяч Іван Фещенко-Чопівський. У 1945 р. у Катовицях Фещенко-Чопівський був викрадений органами НКВС. Наразі у місті при гарнізонному костелі функціонує українська греко-католицька парафія Успіння Богородиці[9].

    Див. також[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
    2. https://sjp.pwn.pl/so/katowiczanin;4449155.html
    3. https://sjp.pwn.pl/so/katowiczanka;4449157.html
    4. Голіят Р. Новий пасквіль проф. Пруса // Свобода. — Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1986. — Ч. 160 (22 серпня). — С. 2—3.
    5. Блог Пономарева: як писати і вимовляти bitcoin.
    6. Maria Tkocz: Katowice jako ośrodek regionalny w latach 1865-1995. Katowice: Wydawnictwo "Śląsk", 1995, s. 12. ISBN 83-85831-78-9. 
    7. Local weather forecast: Katowice. Архів оригіналу за 14 травня 2006. Процитовано 23 травня 2016. 
    8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 
    9. Парнікоза, Іван. Катовиці. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). Микола Жарких. Процитовано 23.07.2020. 

    Посилання[ред. | ред. код]

    Commons
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Катовиці