Індій: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
IvanBot (обговорення | внесок) м →Отримання: replaced: складає приблизно 34 → становить приблизно 34 |
||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
Основні країни-виробники: [[США]], [[Канада]], [[Японія]], [[Перу]]. |
Основні країни-виробники: [[США]], [[Канада]], [[Японія]], [[Перу]]. |
||
Світове виробництво індію на початку ХХІ ст. |
Світове виробництво індію на початку ХХІ ст. становить приблизно 340 т/рік. |
||
Найбільші продуценти (2001): [[Китайська Народна Республіка|Китай]] (170 т), країни [[ЄС]] (70 т), [[Японія]] (55 т), [[Канада]] (35 т). |
Найбільші продуценти (2001): [[Китайська Народна Республіка|Китай]] (170 т), країни [[ЄС]] (70 т), [[Японія]] (55 т), [[Канада]] (35 т). |
Версія за 12:04, 5 липня 2012
Індій (In) — хімічний елемент з атомним номером 49, проста речовина якого однойменний м'який сріблясто-білий метал.
За геохімічними властивостями In близький до Fe, Zn і Sn.
Головні мінерали-носії (середній вміст Індію, %): сфалерит (0,0049), халькопірит (0,0012), каситерит (0,0024), ґаленіт (0,0004).
Концентрується у високотемпературних гідротермальних поліметалічних рудах, особливо тих, що містять одночасно цинк (мідь) і олово. Розсіяний рідкісний елемент.
Історія
Вперше індій виявили німецькі хіміки Фердинанд Райх (Ferdinand Reich) та Теодор Ріхтер (Theodore Richter) в 1863 році, проводячи спектроскопічний аналіз цинкової обманки. В 1864 році Ріхтеру вдалося виділити незначну кількість цього металу.
Походження назви
Спектроскопічна лінія індію має колір індиго.
Отримання
Одержують електролізом із хлоридного розчину на ртутному електроді:
Одержують Індій попутно при переробці руд кольорових металів.
Основні країни-виробники: США, Канада, Японія, Перу.
Світове виробництво індію на початку ХХІ ст. становить приблизно 340 т/рік.
Найбільші продуценти (2001): Китай (170 т), країни ЄС (70 т), Японія (55 т), Канада (35 т).
Застосування
Авіаційна і автомобільна промисловість (антикорозійні покриття, підшипникові мастила, дзеркала і рефлектори з високим відображенням), напівпровідникова техніка, радіотехніка і електроніка, атомна енергетика, приладобудування, хімічне машинобудування (сплави, стійкі до лужної корозії), скляна промисловість тощо.
Біологічна роль
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Див. також
Література
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет - Донецьк:"Вебер", 2008. – 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.