Індій

Індій (In)
Атомний номер	49
Зовнішній вигляд простої речовини	дуже м'ягкий сріблясто-білий метал
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)	114,818 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома	166 пм
Енергія іонізації (перший електрон)	558,0(5,78) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація	[Kr] 4d10 5s2 5p1
Хімічні властивості
Ковалентний радіус	144 пм
Радіус іона	(+3e) 81 пм
Електронегативність (за Полінгом)	1,78
Електродний потенціал	0
Ступені окиснення	3
Термодинамічні властивості
Густина	7,31 г/см³
Молярна теплоємність	0,234 Дж/(К·моль)
Теплопровідність	81,8 Вт/(м·К)
Температура плавлення	429,32 К
Теплота плавлення	3,24 кДж/моль
Температура кипіння	2353 К
Теплота випаровування	225,1 кДж/моль
Молярний об'єм	15,7 см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки	Тетрагональна
Період ґратки	4,590 Å
Відношення с/а	n/a
Температура Дебая	129,00 К
Інші властовості
Критична точка	н/д
H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
Індій у Вікісховищі

Індій (In) — хімічний елемент з атомним номером 49, проста речовина якого однойменний м'який сріблясто-білий метал.

За геохімічними властивостями In близький до Fe, Zn і Sn.

Головні мінерали-носії (середній вміст Індію, %): сфалерит (0,0049), халькопірит (0,0012), каситерит (0,0024), ґаленіт (0,0004).

Концентрується у високотемпературних гідротермальних поліметалічних рудах, особливо тих, що містять одночасно цинк (мідь) і олово. Розсіяний рідкісний елемент.

Історія

Вперше індій виявили німецькі хіміки Фердинанд Райх (Ferdinand Reich) та Теодор Ріхтер (Theodore Richter) в 1863 році, проводячи спектроскопічний аналіз цинкової обманки. В 1864 році Ріхтеру вдалося виділити незначну кількість цього металу.

Походження назви

Спектроскопічна лінія індію має колір індиго.

Отримання

Одержують електролізом із хлоридного розчину на ртутному електроді:

$\mathrm {In^{3+}+3\ e^{-}\ {\xrightarrow {Hg-Elektr.}}\ In}$

Одержують Індій попутно при переробці руд кольорових металів.

Основні країни-виробники: США, Канада, Японія, Перу.

Світове виробництво індію на початку ХХІ ст. становить приблизно 340 т/рік.

Найбільші продуценти (2001): Китай (170 т), країни ЄС (70 т), Японія (55 т), Канада (35 т).

Застосування

Авіаційна і автомобільна промисловість (антикорозійні покриття, підшипникові мастила, дзеркала і рефлектори з високим відображенням), напівпровідникова техніка, радіотехніка і електроніка, атомна енергетика, приладобудування, хімічне машинобудування (сплави, стійкі до лужної корозії), скляна промисловість тощо.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

Література

• Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет - Донецьк:"Вебер", 2008. – 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.