Тлумацький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тлумацький район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Івано-Франківська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Івано-Франківська область
Код КОАТУУ: 2625600000
Утворений: 1940
Населення: ▼ 46 430 (на 1.01.2019)
Площа: 683 км²
Густота: 71.9 осіб/км²
Тел. код: +380-3479
Поштові індекси: 78000—78064
Населені пункти та ради
Районний центр: Тлумач
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 32
Міста: 1
Смт: 1
Села: 57
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Двояк Василь Миколайович
Голова РДА: Гаєвський Сергій Броніславович[1]
Вебсторінка: Тлумацька РДА
Тлумацька райрада
Адреса: 78000, Івано-Франківська обл., Тлумацький р-н, м. Тлумач, вул. Макуха, 12
Мапа
Мапа

Тлумацький район у Вікісховищі

Тлу́мацький райо́н — колишній район України на сході Івано-Франківської області. Районний центр — місто Тлумач. Населення становить 48 640 осіб (на 1 серпня 2013). Утворено 1939 року після анексії Західної України Радянським Союзом.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташування

[ред. | ред. код]

Тлумацький район розміщений на сході Івано-Франківської області на Покутській рівнині неподалік від обласного центру.

На північному сході межа району проходять по Дністру де і межує з Монастириським і Бучацьким районами Тернопільської області. На сході район межує з Городенківським, на південному заході і півдні — з Коломийським, а на заході — з Тисменицьким районами.

Тернопільська область
(Монастириський район) 		Тернопільська область
(Бучацький район)
Тисменицький район Городенківський район
Коломийський район

Площа Тлумацького району становить 683,54 км², що становить 4,9 % всієї території області. Менші за площею тільки Снятинський та Калуський райони.

Крайні точки

[ред. | ред. код]
Населений пункт Координати крайньої лінії
Північ с.Буківна 49 °С 00' північної широти
Схід с. Петрів 25°С 20' східної довготи
Південь с. Яківка 48°С 38' північної широти
Захід с.Надорожна 24 °С 55' східної довготи

Найбільша протяжність району з півночі на південь становить 45 кілометрів, а із заходу на схід — 30 кілометрів.

Клімат

[ред. | ред. код]

Вся територія району розміщена у середніх широтах, помірному кліматичному поясі.

Рельєф

[ред. | ред. код]

Тлумацький район розташований повністю на Покутській рівнині. Рельєф території — хвиляста рівнина, на якій виділяються три природні райони: Гостівсько—Обертинська рівнина, Бистрицько—Тлумацька та Олешанська височини

  • Бистрицько-Тлумацька височина.

Ця місцевість різко окреслена долинами Дністра, Бистриці, Ворони та Тлумача. Схили височини круті, абсолютні висоти становлять 300—360 метрів над рівнем моря. Найвища точка досягає 386 м (г. Надорожна). Посередині з півдня на північ вона прорізується порівняно широкою долиною р. Ольшаниці.

  • Олешанська височина.

Знаходиться на схід від Бистрицько-Тлумацької височини. Висоти тут дещо збільшуються, досягають 350 і навіть 390 м. Ця височина розпадається на два крупні масиви: західний — між р. Тлумач і великою звивиною Дністра і східний — на схід звивини Дністра до його притоки Лемець на території Городенківського району.

  • Гостів-Обертинська рівнина.

Знаходиться на південь від згаданих височин. Висоти тут зменшуються до 300 м. Дана територія по лінії Хотимирсько-Гвіздецької гряди виступає вододілом Пруту і Дністра. Десь посередині території району від м. Тлумача до м. Городенки виділяєгься більш опущена смуга з висотами до 300 метрів. Це Тлумацько-Городенківське зниження.

Дністровський Каньйон

[ред. | ред. код]

В районі є унікальний і наймальовничіший куточок дикої природи України — Дністровський каньйон, який починається від гирла річки Золота Липа поблизу однойменного села і закінчується біля гирла Збруча. На території району протяжність каньйону становить 82 км. Тут зібрані найкращі творіння живої і неживої природи.

Рельєф місцевості в районі села Одаї створює можливість для занять дельтапланеризмом. Тут протягом останніх 10 років проходять міжнародні змагання з дельтапланерного та парапланерного спорту. Дельтадроми в с. Одаїв (північно-західні вітри), с. Ісаків-Підвербці (південно-східні вітри) є дельтадромами міжнародного значення. Дельтадром Одаїв є унікальним за своєю природно-геологічною будовою. Природна підкова каньйону на березі р. Дністер в Одаєві довжиною 4-5 км і висотою більше до 200 м направлена на північний захід, а тому збирає усі північно-західні вітри, які створюють чудовий динамічний потік висотою до 300 м. Термічні ж потоки, зустрічаючи на своєму шляху перепону, створюють на гребені берега-підкови сталі термічні потоки. Все це сприяє відмінним умовам для польотів на дельтапланах і парапланах. Такі ж умови є і на дельтадромі Ісаків-Підвербці, який використовується при південно-східних вітрах.

Завдяки таким чудовим природним умовам на цих дельтадромах уже багато років проводяться як чемпіонати України так і міжнародні змагання по дельта— і парапланерному спорту. Подібні умови є лише в Криму.

Природно-заповідний фонд

[ред. | ред. код]
  • Регіональні ландшафтні парки:

«Дністровський» (частково).

Найвищий з Делівських водоспадів
  • Ботанічні заказники:

Меленещина, Пугачівка.

  • Заповідні урочища:

Долинянське, Нижнівське (Площа 53 га. На території Клубівецького лісництва. Еутрофне болото з прилеглим середньовіковим грабовим лісом. Тут зростають рідкісні для Придністров'я глечики жовті, цикута отруйна. На скелях серед лісу виявлено рідкісний вид папороті — щитник Роберта), Хотимир, Хотимирське, Цовдри.

  • Ботанічні пам'ятки природи:

Городище, Дівич-гора, Каштани, Липова алея, Лиса Гора, Петрівська липа, Потіцька Гора, Татри.

Система високих горбів з відслоненнями гіпсу, вкритих природною степовою рослинністю. Печери біля с. Одаїв.

Тлумацький парк.

Історія

[ред. | ред. код]

Територія Тлумацького району була заселена з давніх часів. Поблизу села с. Одаїв, археологами виявлено залишки житла доби трипільської культури датованої IV—III тис. до Різдва Христового. Однак, перші письмові згадки про цю місцевість містяться в Іпатіївському літописі під 1213 роком. В Іпатіївському літописі йдеться, за час князювання Ярослава Осмомисла було засновано поселення товмачів. Назва поселення Товмач — польською мовою — Тлумач.

Буківнянське городище — археологічний сайт поблизу с.Буківна, один із найбільших міських комплексів Середнього Подністров'я служить ще один приклад давнього поселення людей на цій території. Дослідженнями тут зафіксовано 9 культурно-історичних горизонтів від палеоліту до середньовіччя.

У 1349 році Галицько-Волинське князівство остаточно занепало і Галичину поступово завоювало Королівство Польське.

Саме в цей час в часописах і судових книгах згадуються поселення на сучасній території Тлумацького району: с. Петрилів (1378 р.), с. Долина (1395 р.), смт. Обертин (1416 р.), с. Олешів (1444 р.), с. Жуків (1461 р.) с. Нижнів (1474 р.).

У 1648—1654 рр. мешканці району брали активну участь у національно-визвольній боротьбі українського народу. Коли військо Б. Хмельницького восени 1648 року з'явилося на Прикарпатті, в Обертині організувався загін повстанців під керівництвом Літуся.

Після першого поділу Речі Посполитої (наступниці Польщі), 5 червня 1772 року, територія сучасного Тлумацького району відійшла до Австрійської Імперії в складі нової територіальної одиниці Королівство Галичини та Володимирії.

Район утворений 17 січня 1940 року з частини ґмін Тлумацького повіту: міської ґміни Тлумач і сільських ґмін Тлумач, Нижнів, Олеша і Олешів. Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. Клубівська сільська рада передана з Тлумацького району до Тисменицького району.

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Тлумацькому районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Братишів і Петрилів.[3]

До 1957 року село Горигляди входило до складу району.[4]

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Виноградську сільраду Тлумацького району до складу Коломийського району.[5]

У районі збереглися сліди криївки вояків УПА в ур. «Біля дуба» Будзинівської сільської ради та велетенський «Дуб Богдана Хмельницького» на хуторі Думка.

Адміністративний устрій

[ред. | ред. код]
Докладніше: Адміністративний устрій Тлумацького району

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 1 селишну раду та 32 сільські ради, які об'єднують 59 населених пунктів і підпорядковані Тлумацькій районній раді. Адміністративний центр — місто Тлумач[6].

Районна рада

[ред. | ред. код]

Район був підпорядкований Тлумацькій районній раді розташованій у місті Тлумач. Останній голова Тлумацької районної ради був Вишневський Михайло Васильович. Кількість депутатів складала 68 осіб. Раді підпорядковувалася 1 міська рада, 1 селищна рада, 32 сільські ради, 1 місто, 1 Смт та 57 сіл. Рада розташовувалася по адресу місто Тлумач, вулиця Макуха №12.[7]

Економіка

[ред. | ред. код]

Тлумацький район належить до сільськогосподарських районів області. У Тлумачі найрозвиненішими галузями промисловості є харчова і будівельних матеріалів. Вони працюють на місцевій сировині.

Район багатий на поклади будівельних матеріалів: кварцовий пісок, вапняк, гравій, червону глину, бутовий камінь тощо. Розробляються поклади торфу.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[8]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 24 404 5379 3484 7285 4902 3222 132
Жінки 28 426 5119 3364 6716 6200 6576 451


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[9]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 52547 99,45 %
росіяни 156 0,30 %
поляки 79 0,15 %
молдовани 14 0,03 %
білоруси 12 0,02 %
інші 27 0,05 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[9]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 52660 99,67 %
російська 135 0,26 %
молдовська 11 0,02 %
інші 29 0,05 %

Політика

[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Тлумацького району було створено 52 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 74,58 % (проголосували 28 098 із 37 673 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 55,12 % (15 487 виборців); Юлія Тимошенко — 24,90 % (6 997 виборців), Олег Ляшко — 9,84 % (2 766 виборців), Анатолій Гриценко — 3,71 % (1 043 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,70 %.[10]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Старовинні церкви

[ред. | ред. код]
Докладніше: Пам'ятки архітектури Тлумацького району

У Тлумацькому районі Івано-Франківської області на обліку перебуває 53 пам'ятки архітектури.

  • Церква Воскресіння Господнього (1770 р.), с. Підвербці
  • Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1882 р.), дерев'яна, с. Долина
  • Церква Введення у Храм Пресвятої Богородиці (1852 р.), дерев'яна, с. Нижнів
  • Церква Воздвиження Чесного Хреста (1878 р.), дерев'яна, с. Одаїв
  • Церква Святих Кирила і Мефодія (1882 р.), смт. Обертин

Цікаві об'єкти

[ред. | ред. код]
Могила хорунжого Армії УНР Тихона Хилюка у с. Нижнів

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

В Антонівці народився і ріс перший українець який був членом британського парламенту — Стефан Терлецький.

У Хотимирі народилися поет і перекладач Ксенофонт Климович та український мовознавець Б.Кобелянський, у с. Долині — скульптор М. Бринський, лікар акушер-гінеколог В. Босацький, у с. Братишеві — скульптор Г.Крук, у с. Живачові — архієпископ львівський Вірменської католицької церкви Йосиф Теофіл Теодорович .

В селах Тлумацького району працювала вчителькою українська дитяча поетеса, народна вчителька, активна культурно-освітня діячка Марійка Підгірянка.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Розпорядження Президента України від 11 грудня 2019 року № 493/2019-рп «Про призначення С. Гаєвського головою Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області»
  2. ↑ Делівські водоспади
  3. ↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — ISBN 966-8090-63-2
  4. ↑ М. Михайлюк. Горигляди // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 395-396. — ISBN 966-528-197-6.
  5. ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  6. ↑ Адміністративно-територіальний устрій Тлумацького району на сайті Верховної Ради України
  7. ↑ Тлумацька районна рада
  8. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать. Архів оригіналу за 26 липня 2021.
  9. ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 21 лютого 2019.
  10. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 8 лютого 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тлумацький район

Див. також

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тлумацький_район&oldid=40776680