Трипутня

село Трипутня
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Рівненська область
Район	Сарненський район
Тер. громада	Дубровицька міська громада
Код КАТОТТГ	UA56080070370088698
Облікова картка	с Трипутня
Основні дані
Засноване	1654
Населення	572 (01.01.2011)
Площа	1,07 км²
Густота населення	612,15 осіб/км²
Поштовий індекс	34150
Телефонний код	+380 3658
Географічні дані
Географічні координати	51°32′45″ пн. ш. 26°19′08″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	167[джерело?] м
Місцева влада
Адреса ради	34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16
Карта
Трипутня
Трипутня
Мапа
Трипутня у Вікісховищі

Трипу́тня — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області. До 2020 підпорядковувалося Трипутнянській сільській раді. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади. Населення становить 572 особи (2011).

Назва

За однією версією назва села походить від «трьох путень» (відер), — так в давні часи називали відра. За іншою легендою назва села походить від трьох путів (доріг), один з яких був у сторону с. Дубов'я, другий — на с. Осова, третій — на Дубровицю.^{[джерело?]}

Польською мовою згадується як Tryputnia, російською — як Трипутни.

Географія

Площа села — 1,07 км². Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «катастрофічна».

Клімат

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 607 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 87 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 59 мм. Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,5 °C. Річна амплітуда температур становить 24,1 °C.

Клімат Трипутні
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−2,6	−1,5	3,2	12,2	19,1	22,7	23,8	22,9	18,1	11,7	4,7	−0,1	11,2
Середня температура, °C	−5,6	−4,7	−0,4	7,3	13,5	17,3	18,5	17,4	13,1	7,7	2,2	−2,6	7,0
Середній мінімум, °C	−8,5	−7,8	−4	2,5	8,0	11,9	13,2	12,0	8,2	3,7	−0,2	−5,1	2,8
Норма опадів, мм	36	30	28	41	57	87	81	64	57	44	41	41	607
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Пам'ятки природи

• Трипутнянський парк — комплексна державна пам'ятка природи місцевого значення площею 3 га, розташована в Трипутнянському лісництві.

Історія

Трипутня на мапах

Трипутня на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)

Трипутня на німецькій карті 1917 року (нім.)

Село вперше згадується 1654 року. За іншими даними перша згадка про село Трипутня — 1629 рік.(карта Волинського воєводства 1629 року).

Поблизу Трипутнів проживав пан Бронз, маєток якому подарував воробинський граф Плятер у 18 ст. Пан Бронз був людиною високоосвіченою і висококультурною, до того ж безмежно закоханий був у навколишню природу. Своє помістя він розмістив поблизу церкви на березі лісового потічка. Поблизу палацу він заклав чудовий парк, в якому висадили до 120 порід дерев і чагарників. Насіння квітів він виписував з багатьох країн Європи, в тому числі і з Голландії тюльпани. А на потічку він вибудував каскад ставків з проточною джерельною водою. Крім коропів пан розводив навіть форель.^{[джерело?]}

У 1906 році село входило до складу Бережницької волості Луцького повіту Волинської губернії Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.

Внаслідок Ризького мирного договору у 1921 році Західне Полісся до складу Польської держави. Рівненщину було поділено на 4 повіти: Острозький, Дубенський, Костопільський і Ровенський.^{[джерело?]}

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі. У 1921 році село входило до складу гміни Бережниця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки. 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства. У 1936 році входило до однойменної громади.

В селі була польська школа. Навчання було безплатне. Вивчали Закон Божий, історію, читання, математику, музику, вчили вишивати. Проводилися екскурсії поїздом в село Хіночі та в м. Дубровицю.^{[джерело?]}

Поблизу Трипутнів, у лісі розташовувалося польське село Березина. В ньому було 30 хат. Церкви в польському селі не було, тому поляки ходили до костьолу в Дубровицю та Володимирець.^{[джерело?]}

В 1939 році село в складі Правобережної України було приєднано до України в складі Радянського Союзу.

З початком Німецько-радянської війни Волинь і Полісся перетворились на прифронтову смугу. 28 червня німці захопили м. Рівне. Німецького гарнізону в селі не було. Однак німці, приїжджаючи у темно-зелених мундирах, тримаючи в руках нагайки, разом з поліцаями забирали продовольство(поросята, корови, хліб і т. ін.), ламали жорна, діжки, плуги.^{[джерело?]}

Страшна трагедія сталася у 1943 році. В результаті конфлікту між бандерівцями та поляками 7 квітня 1943 року (на Благовіщення) спалили польське село Березину. Вдалося втекти лише декільком полякам. А в суботу 23 квітня 1943 року (на Великдень) поляки та німці розпочали жахливу акцію знищення села Трипутня. Село було взяте у кулеметне кільце, щоб люди не могли втекти. З смолоскипами в руках поляки почали підпалювати хату за хатою. Під дулами кулеметів люди втікали в ліс, ховалися по льохах. Поляками було вбито 78 людей. Після жахливої пожежі люди не мали де жити. Приходилося перебувати по 5-6 сімей в одній хаті .До печі була черга, щоб спекти хліб.^{[джерело?]}

У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН. Весною 1943 року польська банда Ліверовського напала на хутори поблизу села і почала здійснювати грабежі мирного населення, проте наразилася на опір кущової боївки самооборони (УПА), яка відбила награбоване. У квітні 1943 року німці з поляками спалили село та вбили близько 60 українців. 20 квітня 1943 року німці з поляками повністю спалили село і вбили 90 мирних мешканців. За даними українського націоналістичного підпілля у липні 1943 року більшовики спалили в Трипутнях 10 хат. У серпні того ж року польські більшовицькі партизани спалили живцем 3 мешканців села. Загалом встановлено 49 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 22 загинуло, 12 було репресовано.

10 січня 1944 року Дубровицю зайняли частини 397 стрілецької дивізії 1 Українського фронту і радянські партизани Бегми.

У 1947 році село Трипутня разом з хутором Гора підпорядковувалося Трипутнянській сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.

Після війни у вересні 1949 року в Трипутні було створено колгосп «Нове життя».^{[джерело?]}

Рішенням Дубровицької райради депутатів трудящих від 17 червня 1950 року 7 господарств колгоспу «Нове життя» села Трипутня були занесені у список «бандпособницьких» і підлягали вивозу за межі УРСР.

11 грудня 1950 року колгосп «Нове життя» був об'єднаний з колгоспом ім. Молотова села Грані. 9 жовтня 1957 року колгосп ім. Молотова був перейменований у колгосп «Україна». 20 лютого 1958 року до колгоспу «Україна» був приєднаний колгосп ім. Чапаєва села Кривиця, до якого входили села: Кривиця, Літвиця, Залі шани. В 1960 році колгосп «Україна» був перетворений на підсобне лісове господарство ліспромгоспу Домбровицького району. З квітня 1966 року був створений радгосп «Трипутнянський». З 1996 року створено КСП «Трипутнянський». З січня 2000 року СВК «Трипутнянський».^{[джерело?]}

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення. На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 2,65 Кі/км² (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), молока — 6,65 мКі/л (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), картоплі — 0,56 мКі/кг (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), сумарна доза опромінення — 195 мбер, з якої: зовнішнього — 34 мбер, загальна від радіонуклідів — 161 мбер (з них Cs — 150 мбер).

Відомі люди

• Калинюк Дмитро — командир 1-ї бриґади УПА-Північ «Пам'ять Базару» («Пам'ять Крут», (ім. Лайдаки)) Західна ВО «Завихост». Загинув поблизу села.

Населення

Зміни населення
Рік	Населення	Зміна
1906	453	—
1921	607	+34.0%
1989	646	+6.4%
1993	632	−2.2%
2001	649	+2.7%
2011	572	−11.9%
2017	605	+5.8%
Динаміка населення

Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 572 особи. Густота населення — 612,15 особи/км².

Станом на 1906 рік у селі було 74 двори та мешкало 453 особи.

Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 109 будинків та 607 мешканців, з них: 298 чоловіків та 309 жінок; 558 православних, 44 юдеї та 5 римо-католиків; 560 українців, 42 євреї та 5 поляків.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 646 осіб, з яких 300 чоловіків та 346 жінок. На кінець 1993 року в селі мешкало 632 жителів, з них 166 — дітей.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 649 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,08 %
російська	0,46 %
білоруська	0,31 %
румунська	0,15 %

Вікова і статева структура

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):

Статевий склад серед основних вікових груп

Вік	Чоловіків	Жінок	Разом
0-17	83	66	149
18-39	87	80	167
40-59	80	68	148
60+	36	72	108
Разом	286	286	572

Соціально-економічні показники

Працездатність (станом на 2011 рік)

Працездатне населення						Непрацездатне населення						Все населення
Чоловіки		Жінки		Разом		Чоловіки		Жінки		Разом		572
ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%
140	24	163	28	309	52	138	23	139	24	277	47

Зайнятість (станом на 2011 рік)

Зайняті						Безробітні						Все населення
Чоловіки		Жінки		Разом		Чоловіки		Жінки		Разом		572
ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%
35	16	25	11	60	27	21	9	29	13	50	22

Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)

Дорослі	Діти	Пенсіонери	Інваліди Німецько-радянської війни	Учасники бойових дій	Інваліди всіх груп і категорій	Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому	Неповні сім'ї	Діти з неповних сімей	Багатодітні сім'ї	Діти з багатодітних сімей	Діти-інваліди	Діти-сироти	Одинокі багатодітні матері
458	148	208	2	1	43	16	3	5	12	45	5	3	-

Політика

Органи влади

До 2020 року місцеві органи влади представлені Трипутнянською сільською радою.

Вибори

Село входить до виборчого округу № 155. У селі розташована виборча дільниця № 560290. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 421 особа.

Культура

У селі працює Трипутнянський сільський будинок культури на 280 місць. Діє Трипутнянська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 26 069 книг та яка має 8 місць для читання, 2 особи персоналу, кількість читачів — 667 осіб.

Історія бібліотеки

Дем'янець Евгенія перший бібліотекар Трипутнянської бібліотеки

Бібліотеку в селі Трипутня було засновано 1954 рік. Літератури на той час було дуже мало, а бажаючих прочитати книги було багато. В селі Трипутня створювалися хати — читання, де збиралася група людей для, яких були організовані голосні читання. У квітні 1958 року направлена в с. Трипутня спеціаліст бібліотечної справи Осовська Є. М. Осовська Є. М. пропрацювала 27 років. В 1984 році пішла на заслужений відпочинок. Кількість читачів у 1958 році в бібліотеці с. Трипутня 830 з них дітей — 350. Книгозабезпеченість на одного читача була малою. Надходження літератури з кожним роком зростала. В 1966 році бібліотекарю с. Трипутня було присвоєно звання відмінної роботи, нагороджено дипломом. Народилася Євгенія Марківна в 1938 році в с. Турбівка, Попелянський р — н., Житомирська обл. Закінчила Дубенський культосвітній технікум 1956—1958 рр. Під час роботи бібліотекарем була нагороджена медаллю за доблесну працю до 100-річчя з Дня народження Леніна — 1970 році. У 1984 році бібліотекарем с. Трипутня працювала Стасюк Марія Василівна та Тимчишина Віра Федорівна.

В 1987 році бібліотекарем с. Трипутня працювала Разкевич Любов Іванівна. До 1988 року бібліотека знаходилась в старому приміщенні. 1988 році бібліотеку було перенесено в нове приміщення Будинку культури. У 1998 році бібліотеку прийняла Самко Жанна Володимирівна, яка працює до цього часу. В 2002 році сільську і шкільну бібліотеки було об'єднано в публічно– шкільну. Більш детальна інформація Трипутнянська публічна — шкільна бібліотека

Освіта

У селі діє Трипутнянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. У 2011 році в ній навчалося 110 учнів (із 216 розрахованих) та викладало 18 учителів.

Дошкільна освіта представлена дитячим садком «Трипутнянський дошкільний навчальний заклад „Чебурашка“», у якому станом на 2011 рік навчалося 17 дітей і працювало 3 учителі та вихователі.

Інфраструктура

Наявне відділення поштового зв'язку.

Ветерани Другої світової війни

Подик Федір Іванович

Народився 12 травня 1911 року в селі Трипутня Дубровицького району Ровненської області, був одружений з Подик Антоніною Дмитрівною 1914 р. н., виховував сина і доньку, яка невдовзі померла від тифу, що в той час було звичним явищем. Після визволення Дубровичини 10 січня 1944 року силами 397 стрілецької дивізії І Українського фронту, Федір Іванович та багато його односельчан серед яких був і його рідний брат Павло Іванович, поповнили ряди Червоної Армії. На початок війни Подику виповнилося 30 років, службу проходив рядовим солдатом в артилерії. Почав воювати в Україні, і закінчив свій солдатський шлях дорогою понад Віслою в самому Берліні в травні 1945 року. Вернувся з війни живий та здоровий. З 1946 року працював їздовим на фермі, з 1972 року вийшов на пенсію, але не покидав своєї роботи ще протягом майже десяти років до 1980 р. Помер 16 вересня 1999 року. Виховав шестеро дітей. Був нагороджений:

• Орден отечественной войны ІІ степени (№ ордена 5373626,1985 р.)
• Орден "20 лет победы в Великой Отечественной войне 1945—1965гг. (8 апреля 1967г.)
• Орден " 50 лет победы в Великой Отечественной войне 1945—1945гг
• Ювілейна медаль «25 победы в Великой Отечественной войне 1941—1945гг.»
• Ювілейна медаль «30 лет победы в Великой Отечественной войне 1941—1945гг.» (8 мая 1975г.)
• Ювілейна медаль «30 лет победы в Великой Отечественной войне 1941—1945гг.» (1976г.)
• Ювілейна медаль «Сорок лет Победы в Великой Отечественной войне 1941—1945гг
• Ювілейна медаль „50 лет ВООРУЖОННЫХ СИЛ СССР“ (20 декабря 1963г.)
• Ювілейна медаль „ 50 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941—1945гг.“
• Ювілейна медаль „ 50 років визволення України“
• Ювілейна медаль „ 70 лет ВООРУЖОННЫХ СИЛ СССР“ (1990 р.)
• Медаль Жукова»(1998 р.)

Примітки

Джерела

Книги

• Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — 274 с.
• Літопис УПА / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім . М. С. Грушевського. — Київ-Торонто : Видавництво «Літопис УПА» та ін, 2007. — Т. 11: Мережа ОУН(б) і запілля УПА на території ВО «Заграва», «Турів», «Богун» (серпень 1942 — грудень 1943 рр.). — 849 с.
• Олександр Денищук. Злочини польських шовіністів на Волині. Книга перша. Рівненська область. — Рівне : ППДМ, 2003. — 352 с. — ISBN 966-96174-4-8.

Офіційні дані та нормативно-правові акти

• Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc). Дубровицька районна рада. Архів оригіналу за 10 лютий 2015. Процитовано 16 жовтня 2019.

Мапи

• Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Література

• Цинкаловський О. Трипутня або Трипитня // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — С. 459.
• Трипутня // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 292. — 15 000 прим.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Трипутня

• с. Трипутня // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.