Хмеймім (авіабаза)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хмеймім
Авиабаза «Хмеймим»
القاعدة الجوية الحميمين
Латакія в Сирія
Російський бомбардувальник Су-24 на авіабазі «Хмеймім», Сирія
Авіабаза «Хмеймім». Карта розташування: Сирія
Авіабаза «Хмеймім»
Авіабаза «Хмеймім»
Розташування Авіабаза «Хмеймім» на мапі Сирії
Типавіабаза
Інформація про об'єкт
ОператорПовітряні сили Російської Федерації
Історія об'єкта
Побудовано30 вересня 2015
Битви/війниГромадянська війна в Сирії

Авіабаза «Хмеймім» — сирійська авіабаза, яка використовується Росією та є основною базою російського військового контингенту в Сирії, на якій розміщено[коли?] авіаційна група ВПС ВКС Росії. Авіабаза використовує деякі об'єкти Міжнародного летовища імені Басіля Аль-Ассада. Правовий статус бази регулюється угодою між Росією та Сирією, підписаною у серпні 2015 року. Наприкінці 2017 року Росія заявила, що вона вирішила перетворити авіабазу Хмеймім на місце постійної дислокації свого військового контингенту, який розміщений в Сирії. Росія планує створити постійну авіабазу та використовувати її й після виходу з Сирії[1].

Історія[ред. | ред. код]

Авіабаза «Хмеймім» була створена у середині 2015 року поблизу Міжнародного летовища імені Басіля Аль-Ассада, що слугує «стратегічним центром військової операції Росії проти ісламської держави». Протягом кількох місяців 2015 року було побудовано нову інфраструктуру: житлові приміщення з кондиціонерами для близько 1000 осіб, командно-диспетчерський пункт з управління польотами, розширено злітно-посадкову смугу, складські приміщення та заправні станції.

На початку вересня розвідка США дізналися про існування російської бази, а американські чиновники висловили стурбованість можливістю ескалації конфлікту в Сирії. Авіабаза почала функціонувати 30 вересня 2015 року[2].

Правовий статус авіабази[ред. | ред. код]

26 серпня 2015 року в Дамаску Росія та Сирія підписали угоду, яка передбачає умови використання російським ВКС сирійської авіабази «Хмеймім» безкоштовно та без обмеження у часі. Згідно угоди, ратифікованої російським парламентом і підписаної президентом Путіним у жовтні 2016 року, російський персонал та члени їх сімей мають юридичний імунітет та інші пільги, передбачені Віденська конвенція про дипломатичні відносини. Сирійські військові відповідають за захист периметру авіабази, а російська сторона відповідає за протиповітряну оборону та внутрішній правопорядок. Умови угоди були змінені 18 січня 2017 року, коли був підписаний додатковий протокол.

Структура та озброєння авіабази[ред. | ред. код]

Зона ураження балістичними ракетами з комплексу Іскандер-М (до 700 км) та ракетами комплексу С-400 розгорнутими на авіабазі «Хмеймім»
Путін зустрічається з російськими пілотами на авіабазі «Хмеймім». 11 грудня 2017

30 вересня 2015 року була сформована Авіаційна група ВПС ВКС Росії в Сирії. Авіабаза «Хмеймім» повністю забезпечується матеріально-технічним майном з Росії. До складу авіаційної групи входять: літаки-винищувачі (Су-30СМ), фронтові бомбардувальники (Су-24М та Су-34), штурмовики (Су-25СМ), а також транспортні вертольоти та вертольоти вогневої підтримки, літаки РЕР Іл-20М1 і Ту−214Р. Для вирішення певних завдань залучається літак А-50[3][4].

1 жовтня 2015 року в ЗМІ було опубліковано повідомлення що охорона авіабазі «Хмеймім» планувалося здійснювати підрозділами морської піхоти Чорноморського флоту та 7-ї десантно-штурмової (гірської) дивізії[5]. Охорону об'єктів авіабази та безпеку дорожнього руху здійснює загін військової поліції[6].

Протиповітряну оборону щодо прикриття авіабази «Хмеймім» забезпечують кораблі Оперативного з'єднання ВМФ Росії на Середземному морі, що знаходяться у східній частині Середземного моря. 24 листопада 2015 року Росія розгорнула комплекс С-400 на авіабазі «Хмеймім»[7][8] та ЗРК «Форт» зі складу ракетного крейсера «Москва». Для захисту бази від засобів повітряної та космічної розвідки на її території розгорнуті комплекси РЕБ «Красуха-4»[9], Тор-М2[10], «С-200», «Бук-М2», «Оса», «С-125» та «Панцирь-С1»[11][12][13].

Наприкінці грудня 2017 року Росія оголосила про початок формування постійного угруповання в Хмеймімі, після того, як президент Путін схвалив структуру та кадровий склад баз Тартуса та Хмейміму.

У лютому 2018 року Міноборони Росія відправило на авіабазу «Хмеймім» кілька винищувачів Су-57, щоб випробувати бойові машини в умовах, наближених до реальних військових дій[14].

Структура та озброєння авіабази з моменту свого формування зазнавала змін:

Су-35С Су-27СМ Су-30СМ Су-34 Су-24М Су-25СМ Мі-8 Мі-24 Ка-52 Ту−214Р Іл-20M1 Су-57
8[15][16] 4[17][18] ~12[19][20] (16[21]) 0[19][22] (12[17][18]) ~12[19][23] (34[24][25]) 0[19][26] (12[25]) 4[27] (15[28]) 12[27] (15[28]) 4[29] 0[30](1[31]) 1[32] 4[33]

17 листопада 2015 року авіаційна група авіабази «Хмеймім» зведена в авіаційну бригаду оперативного призначення та збільшена за рахунок угруповання, що базується на території Росії:

Ту-160 Ту-95МС Ту-22М3 Су-34 Су-27СМ А-50
6[34][35] 5[34] 12[17][34] (14) 8[34] 4[34] 1[36]
Парад під час відвідування Путіним авіабази «Хмеймім». 11 грудня 2017
Су-24М російської авіагрупи в Сирії виконує приземлення на авіабазі «Хмеймім»
Су-25. 3 жовтня 2015

14 березня 2016 року Росія ухвалила рішення про виведення, з 15 березня 2016 року, частини військ з авіабази «Хмеймім» у місця їх постійної дислокації.

15 березня 2016 року група Су-34 у супроводі літака-лідера Ту-154 перебазувалися з авіабази «Хмеймім» на авіабазу Західного військового округу в Воронезької області[37][38].

16 березня 2016 року група Су-24М в супроводі літака-лідера Іл-76, група Су-25 та Су-30СМ в супроводі літака-лідера Іл-76, перебазовані з авіабази «Хмеймім» в місця постійної дислокації.

29 грудня 2016 року Росія заявила про намір скоротити своє військове угруповання в Сирії[39]. 11 грудня 2017 року Путін оголосив про завершення бойових дій та виведення російських військ з Сирії. У той же день Сергія Шойгу видав наказ про виведення російського угруповання з Сиріє. Перші літаки повернулися до місць базування на території Росії 12 грудня 2017 року.

Повністю виведення основної частини авіації завершено до 22 грудня 2017 року[40]. Авіабаза ВКС Росії «Хмеймім» продовжує свою діяльність.

21 лютого 2018 року в Інтернеті з'явилось відео, на якому начебто було зафіксовано захід на посадку пари Су-57. Попри те, що відео вдалось прив'язати до місцевості, остаточного підтвердження перекидання цих літаків (разом із чотирма Су-35, чотирма Су-25 та літака ДРЛС А-50У) знайти не вдалось. Імовірно авіаційна група була підсилена для участі в боях за Східну Гуту[41][42].

Наприкінці травня 2021 року на авіабазу було перекинуто три Ту-22М3. Як заявили у міноборони Росії «після виконання навчальних завдань, бомбардувальники повернуться на аеродроми постійного базування у Росії»[43].

Основні інциденти[ред. | ред. код]

10 жовтня 2017 року при здійсненні розгону на зліт з авіабази «Хмеймім» для виконання бойового завдання викотився за межі злітно-посадкової смуги та розбився літак Су-24. Екіпаж літака (2 особи) не встиг катапультуватися і загинув[44]. Можливою причиною інциденту в Міноборони РФ назвали несправність літака[45].

31 грудня 2017 року, в результаті мінометної (за іншими даними — ракетної) атаки російської авіабази «Хмеймім» було знищено 7 літаків: 4 фронтові бомбардувальники Су-24, 2 багатоцільові винищувачі Су-35С і один військово-транспортний літак Ан-72. Також був знищений склад боєприпасів. Поранення могли отримати більш десяти військовослужбовців[46]. 4 січня Міністерство оборони РФ змушене було визнати факт мінометного обстрілу, але заявило про смерть двох російських військовослужбовців, і заперечило інформацію про знищення літаків ПКС Росії[47][48].

31 грудня 2017 року повстанці обстріляли з мінометів авіабазу, в результаті чого були знищені щонайменше чотири бомбардувальники Су-24, два винищувачі Су-35С, військово-транспортний літак Ан-72 та склад боєприпасів, який вибухнув після влучання в нього мінометного набою[49].

У ніч на 6 січня 2018 року збройні угруповання в Сирії використали 13 ударних безпілотників при спробі атаки на авіабазу «Хмеймім»[50]. За повідомленням міністерства оборони РФ атака була успішно зірвана, безпілотники були збиті або посаджені на землю[51]. За даними міноборони РФ, біля бази «Хмеймім» були виявлені десять безпілотників. В міністерстві запевнили, що постраждалих або матеріальних збитків на російських військових об'єктах немає.

6 березня 2018 року, при заході на посадку, на авіабазі Хмеймім, близько 14:00 за Києвом, зазнав аварії російський транспортний літак Ан-26. Літак зіткнувся з землею, не долетівши 500 метрів до взлітно-посадкової смуги. За попередніми даними, на облавку літака перебували 26 пасажирів та шість членів екіпажу. Усі вони загинули. Причиною аварії могла стати технічна несправність.[52]. За словами очевидців, Ан-26 різко відхилився вбік. Незадовго до падіння літак почав втрачати висоту, а в падінні у нього відламалося крило[53]. Згодом кількість загиблих зросла, за уточненими даними на облавку Ан-26 знаходилося 33 пасажири та шість членів екіпажу[54]. Серед пасажирів літака було 26 офіцерів та генерал-майор Володимир Єремеєв (рос. Владимир Еремеев)[55].

5 травня 2018 року після зльоту з авіабази неподалік міста Джебла у Середземне море впав винищувач Су-30СМ, обидва пілоти загинули. Вогневого впливу на літак зафіксовано не було, то ж основною версією є технічна несправність або потрапляння птаха у двигун[56].

17 вересня 2018 року при заході на посадку сирійським С-200 внаслідок «дружнього вогню» був збитий російський літак радіоелектронної розвідки Іл-20. Всі 15 членів екіпажу загинули[57]. Місце падіння літака розташоване за 27 км на захід від населеного пункту Баніяс[58].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Росія облаштує постійні військові бази у Сирії «Німецька хвиля»
  2. Рада Федерації дозволила Путіну ввести війська до Сирії. УкрІнформ. 30 вересня 2015. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 6 березня 2018.
  3. Росія посилила авіагрупу в Сирії(рос.)
  4. Генштаб РФ розглядає можливість перекидання в Сирію 10-12 винищувачів. «Дзеркало тижня»
  5. На охрану российских баз в Сирии отправили морпехов и спецназовцев. Lenta.ru. 1 жовтня 2015. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015.
  6. Військова поліція буде охороняти російську авіабазу в Сирії. Інтерфакс. 29 січня 2016. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 22 березня 2016.(рос.)
  7. Росія перекине до Сирії новітні ЗРК С-400 «Кореспондент»
  8. Росія розгорнула в Сирії ЗРК С-400 «Кореспондент»
  9. Dylan Vosman (5 жовтня 2015). In Syria Spotted «Krasuha-4» Russian Mobile Electronic Warfare Systems. Defence Blog.
  10. Діяльність угруповання ЗС РФ у Сирії (станом на 13.10.2015). Обстановка довкола Сирії. ГУР МО України. 13 жовтня 2015. Архів оригіналу за 25 жовтня 2015. Процитовано 6 березня 2018.
  11. Dylan Vosman (5 жовтня 2015). Photo : Pantsir-S1 air defense system guarding the air base in Syria. Defence Blog. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.(англ.)
  12. Росія відправила до Сирії зенітні ракетні системи «BBC»
  13. Russia and Syria create joint air defense with S-400 missile and Pantsir missile/gun systems. Army Recognition. 30 серпня 2017.(англ.)
  14. ЗМІ дізналися, навіщо Росія перекинула до Сирії новітні винищувачі Су-57 (відео). www.unian.ua (укр.). Процитовано 25 травня 2021.
  15. СМИ узнали о переброске в Сирию новейших российских истребителей Су-35C :: РБК
  16. В Сирию переброшены четыре истребителя Су-35С. Процитовано 23 листопада 2016.(рос.)
  17. а б в На российскую базу в Сирии переброшены новые... | Facebook. www.facebook.com. Процитовано 21 листопада 2015.(рос.)
  18. а б Восемь Су-34 и звено Су-27СМ3 усилили авиагруппу ВКС РФ в Сирии | Еженедельник «Военно-промышленный курьер». vpk.almaz-media.ru. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 14 березня 2016.(рос.)
  19. а б в г ЗМІ дізналися подробиці виведення російської авіації з Сирії. Lenta.ru. 17 березня 2016. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 6 березня 2018.(рос.)
  20. Дорога домой: с авиабазы Хмеймим взлетела еще одна группа российских самолетов. vesti.ru. Процитовано 16 березня 2016.(рос.)
  21. Росія розгорне в Сирії біля кордону Туреччини ЗРК. «Сегодня». Процитовано 26 листопада 2015.
  22. Первая группа самолетов ВКС вылетела из Сирии в Россию. РИА Новости. Процитовано 16 березня 2016.(рос.)
  23. Еще одна группа самолетов вылетела с авиабазы "Хмеймим" в Россию. РИА Новости. Процитовано 16 березня 2016.
  24. Россия перебросила в Сирию еще 4 Су-24М под прикрытием Ил-76. warfiles.ru. Процитовано 28 лютого 2016.
  25. а б Авиаудары России по "Исламскому государству" в Сирии. РИА Новости. Процитовано 18 листопада 2015.(рос.)
  26. Нова група літаків ВКС вилетіла з авіабази Хмеймім в Росію. РИА Новости. Процитовано 16 березня 2016.(рос.)
  27. а б RT (17.11.2015 г.). Міноборони доповів Володимиру Путіну про хід операції РФ у Сирії. Процитовано 17 листопада 2015.(рос.)
  28. а б Пентагон показав світлини імовірно російських літаків в Сирії. Рамблер Новости. 22 вересня 11:05. Процитовано 3 жовтня 2015.(рос.)
  29. The Military Balance 2017,p.224
  30. The Aviationist «проследил» за возвращением Ту-214Р в Россию. defendingrussia.ru. Процитовано 2 березня 2016.(рос.)
  31. СМИ сообщили о переброске в Сирию новейшего самолёта комплексной разведки :: Политика :: РБК(рос.)
  32. Секретное оружие России против ИГИЛ(рос.)
  33. Военные рассказали об отправке Су-57 в Сирию(рос.)
  34. а б в г д Россия громит игиловцев дальней авиацией. www.utro.ru. Процитовано 9 грудня 2015.
  35. Массированные авиационные удары крылатыми ракетами и авиабомбами по объектам ИГИЛ нанесли самолеты Дальней авиации ВКС России : Министерство обороны Российской Федерации. function.mil.ru. Процитовано 9 грудня 2015.(рос.)
  36. Россия начала применять в Сирии самолеты ДРЛО и управления А-50. warfiles.ru. Процитовано 14 березня 2016.
  37. У мережі з'явилося відео виведення першої групи російських літаків в Сирії (відео) «Українські новини» 15 березня 2016
  38. Підготовка екіпажів ВКС Росії до вильоту з авіабази Хмеймім. фотоальбом [Архівовано 2016-03-16 у Wayback Machine.] «Укрпресс» 15 березня 2016
  39. Путін прибув на базу Хмеймім у Сирії і наказав почати виведення російських військ «УНІАН» 11 грудня 2017
  40. В Іваново прибув літак А-50 [Архівовано 2017-12-12 у Wayback Machine.] «Mil.ru» 12.12.2017 (рос.)
  41. Conflict Intelligence Team (21 лютого 2018). Россия в очередной раз усиливает группировку в Сирии, в том числе новейшими истребителями Су-57.
  42. JOSEPH TREVITHICK (21 лютого 2018). Did Russia Just Send Su-57 Stealth Fighters to Syria?. The War Zone. The Drive. Архів оригіналу за 1 березня 2018. Процитовано 7 березня 2018.
  43. Люксіков Михайло (25 травня 2021). Росія перекинула до Сирії бомбардувальники Ту-22М3. Український мілітарний портал.
  44. У Сирії розбився російський бомбардувальник, екіпаж загинув. Тексти. 10 жовтня 2017.
  45. У Сирії розбився російський Су-24, екіпаж загинув «BBC»
  46. На російській авіабазі в Сирії знищено сім літаків ВКС РФ — ЗМІ «Німецька хвиля»
  47. Російську авіабазу Хмеймім у Сирії обстріляли з мінометів, є втрати. ІнформНапалм. 4 січня 2018.
  48. Атака на російську авіабазу у Сирії: з'явилися фото понівечених літаків «ТСН»
  49. Росія зазнала найбільших втрат в Сирії: атаковано базу Хмеймім, знищено щонайменше 7 літаків «УНІАН»
  50. Російську авіабазу в Сирії атакували безпілотники, ЗМІ «Українські новини»
  51. Міноборони РФ підтвердило атаку безпілотників на російські бази в Сирії «Німецька хвиля»
  52. У Сирії розбився російський транспортний літак, 32 людини загинули — Міноборони Росії «Радіо Свобода»
  53. Ан-26, що розбився в Сирії, заходив на посадку майже боком — очевидець «Кореспондент»
  54. Катастрофа Ан-26 у Сирії: зросла кількість жертв «Кореспондент»
  55. При крушении Ан-26 в Сирии погиб генерал-майор. РБК. 6 березня 2018.
  56. В Сирии разбился российский истребитель, два летчика погибли. Би-Би-Си. 3 травня 2018.
  57. Christian Lowe, Katya Golubkova (18 вересня 2018). Israel indirectly to blame for downing of plane over Syria, Russia says. Reuters. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
  58. Катастрофа Іл-20 в Сирії: російські військові підняли уламки літака з води. Новое Время. 18 вересня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]