Осумі Йосінорі: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 25: Рядок 25:
}}
}}


'''Осумі Йосінорі''' ({{lang-ja|大隅良典}}, {{н}} [[9 лютого]] [[1945]], [[Фукуока]], [[Японія]])&nbsp;— японський [[Клітинна біологія|клітинний біолог]], лауреат [[Нобелівська премія з фізіології або медицини|Нобелівської премії з фізіології або медицини]] 2016 року «за відкриття механізмів [[Автофагія|автофагії]]»<ref>{{cite web|title=Нобелівська премія з фізіології або медицини 2016 року|publisher=Nobelprize.org|url=https://www.nobelprize.org/nobel_prizes/medicine/laureates/2016/|accessdate=2016-10-03}}{{ref-en}}</ref>.
'''Осумі Йосінорі''' ({{lang-ja|大隅良典}}, нар. [[9 лютого]] [[1945]], [[Фукуока]], [[Японія]])&nbsp;— японський [[Клітинна біологія|клітинний біолог]], лауреат [[Нобелівська премія з фізіології або медицини|Нобелівської премії з фізіології або медицини]] 2016 року «за відкриття механізмів [[Автофагія|автофагії]]»<ref>{{cite web|title=Нобелівська премія з фізіології або медицини 2016 року|publisher=Nobelprize.org|url=https://www.nobelprize.org/nobel_prizes/medicine/laureates/2016/|accessdate=2016-10-03}}{{ref-en}}</ref>.


== Біографія ==
== Біографія ==
Рядок 32: Рядок 32:
Осумі повернувся в Токійський університет у 1977 році як науковий співробітник. У 1986 році отримав посаду викладача, а у 1988 — звання професора (''Associate Professor''). З 1996 по 2014 почергово займав посаду професора у Національному інституті фундаментальної біології в [[Окадзакі (Айті)|місті Окадзакі]] (Японія), [[Університет перспективних досліджень|Університеті перспективних досліджень]] у [[Хаяма (Канаґава)|Хаямі]], Національному інституті фундаментальної біології, Університеті перспективних досліджень, Організації передових досліджень у Комплексному науково-дослідному інституті Токійського технологічного інституту. Навіть після виходу на пенсію в 2014 році залишається професором Інституту інноваційних досліджень Токійського технологічного інституту, де очолює Науково-дослідний підрозділ клітинної біології.
Осумі повернувся в Токійський університет у 1977 році як науковий співробітник. У 1986 році отримав посаду викладача, а у 1988 — звання професора (''Associate Professor''). З 1996 по 2014 почергово займав посаду професора у Національному інституті фундаментальної біології в [[Окадзакі (Айті)|місті Окадзакі]] (Японія), [[Університет перспективних досліджень|Університеті перспективних досліджень]] у [[Хаяма (Канаґава)|Хаямі]], Національному інституті фундаментальної біології, Університеті перспективних досліджень, Організації передових досліджень у Комплексному науково-дослідному інституті Токійського технологічного інституту. Навіть після виходу на пенсію в 2014 році залишається професором Інституту інноваційних досліджень Токійського технологічного інституту, де очолює Науково-дослідний підрозділ клітинної біології.


У 2016 році був удостоєний [[Нобелівська премія з фізіології або медицини|Нобелівської премії з фізіології або медицини]] за відкриття механізмів [[Автофагія|автофагії]].
2016 року був удостоєний [[Нобелівська премія з фізіології або медицини|Нобелівської премії з фізіології або медицини]] за відкриття механізмів [[Автофагія|автофагії]].


== Нагороди ==
== Нагороди ==
Рядок 47: Рядок 47:


== Публікації ==
== Публікації ==
*{{cite journal |title=Ultrastructural Analysis of the Autophagic Process in Yeast: Detection of Autophagosomes and Their Characterization |first=Yoshinori |last=Ohsumi |display-authors=etal |journal=The Journal of Cell Biology |volume=124 |issue=6 |date=March 1994 |pages=903–913 |jstor=1616094|pmid=8132712 |pmc=2119983 | doi = 10.1083/jcb.124.6.903}}
{{розділ-доробити|дата=жовтень 2016}}
* {{cite journal|last1=Tsukada|first1=M|last2=Ohsumi|first2=Y|title=Isolation and characterization of autophagy-defective mutants of Saccharomyces cerevisiae|journal=FEBS Letters|date=25 October 1993|volume=333|issue=1–2|pages=169–74|pmid=8224160|doi=10.1016/0014-5793(93)80398-e}}
* {{cite journal|last1=Mizushima|first1=N|last2=Noda|first2=T|last3=Yoshimori|first3=T|last4=Tanaka|first4=Y|last5=Ishii|first5=T|last6=George|first6=MD|last7=Klionsky|first7=DJ|last8=Ohsumi|first8=M|last9=Ohsumi|first9=Y|title=A protein conjugation system essential for autophagy|journal=Nature|date=24 September 1998|volume=395|issue=6700|pages=395–8|pmid=9759731|bibcode=1998Natur.395..395M|doi=10.1038/26506}}
* {{Cite journal | last1 = Kabeya | first1 = Y | last2 = Mizushima | first2 = N | last3 = Ueno | first3 = T | last4 = Yamamoto | first4 = A | last5 = Kirisako | first5 = T | last6 = Noda | first6 = T | last7 = Kominami | first7 = E | last8 = Ohsumi | first8 = Y | last9 = Yoshimori | first9 = T | title = LC3, a mammalian homologue of yeast Apg8p, is localized in autophagosome membranes after processing | doi = 10.1093/emboj/19.21.5720 | journal = The EMBO Journal | volume = 19 | issue = 21 | pages = 5720–5728 | year = 2000 | pmid=11060023| pmc =305793}}
* {{cite journal|last1=Ichimura|first1=Y|last2=Kirisako|first2=T|last3=Takao|first3=T|last4=Satomi|first4=Y|last5=Shimonishi|first5=Y|last6=Ishihara|first6=N|last7=Mizushima|first7=N|last8=Tanida|first8=I|last9=Kominami|first9=E|last10=Ohsumi|first10=M|last11=Noda|first11=T|last12=Ohsumi|first12=Y|title=A ubiquitin-like system mediates protein lipidation|journal=Nature|date=23 November 2000|volume=408|issue=6811|pages=488–92|pmid=11100732|bibcode=2000Natur.408..488I|doi=10.1038/35044114}}
* {{cite journal|last1=Ohsumi|first1=Y|title=Molecular dissection of autophagy: two ubiquitin-like systems|journal=Nature Reviews Molecular Cell Biology|date=March 2001|volume=2|issue=3|pages=211–6|pmid=11265251|doi=10.1038/35056522}}
* {{cite journal|last1=Kuma|first1=A|last2=Hatano|first2=M|last3=Matsui|first3=M|last4=Yamamoto|first4=A|last5=Nakaya|first5=H|last6=Yoshimori|first6=T|last7=Ohsumi|first7=Y|last8=Tokuhisa|first8=T|last9=Mizushima|first9=N|title=The role of autophagy during the early neonatal starvation period|journal=Nature|date=23 December 2004|volume=432|issue=7020|pages=1032–6|pmid=15525940|bibcode=2004Natur.432.1032K|doi=10.1038/nature03029}}
* {{cite journal|last1=Suzuki|first1=Sho|last2=Onodera|first2=Jun|last3=Ohsumi|first3=Yoshinori|title=Starvation Induced Cell Death in Autophagy-Defective Yeast Mutants Is Caused by Mitochondria Dysfunction|journal=PLOS ONE|date=25 February 2011|volume=6|issue=2|pmc=3045454|doi=10.1371/journal.pone.0017412|pmid=21364763|page=e17412|bibcode=2011PLoSO...617412S}}
* {{cite journal|last1=Hanada|first1=T|last2=Noda|first2=NN|last3=Satomi|first3=Y|last4=Ichimura|first4=Y|last5=Fujioka|first5=Y|last6=Takao|first6=T|last7=Inagaki|first7=F|last8=Ohsumi|first8=Y|title=The Atg12-Atg5 conjugate has a novel E3-like activity for protein lipidation in autophagy.|journal=The Journal of Biological Chemistry|date=28 December 2007|volume=282|issue=52|pages=37298–302|pmid=17986448|doi=10.1074/jbc.c700195200}}
*{{cite journal |title=Highly Oxidized Peroxisomes Are Selectively Degraded via Autophagy in Arabidopsis |first=Yoshinori |last=Ohsumi |display-authors=etal |journal=The Plant Cell |volume=25 |issue=12 |date=December 2013 |pages=4967–4983 |jstor=43190612|pmid=24368788 |pmc=3903999 |doi=10.1105/tpc.113.116947}}
* {{cite journal|last1=Yamamoto|first1=H|last2=Ohsumi|first2=Y|title=The Thermotolerant Yeast Kluyveromyces marxianus Is a Useful Organism for Structural and Biochemical Studies of Autophagy|journal=The Journal of Biological Chemistry|date=October 6, 2015 |volume=290|issue=49|pages=29506–29518|doi=10.1074/jbc.M115.684233|pmid=26442587|pmc=4705951}}
* {{cite journal|last1=Yamamoto|first1=H|last2=Ohsumi|first2=Y|title=The intrinsically disordered protein Atg13 mediates supramolecular assembly of autophagy initiation complexes.|journal=Dev. Cell|date=11 July 2016|volume=38|issue=1|pages=86–99|pmid=27404361|doi=10.1016/j.devcel.2016.06.015}}


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 12:17, 9 жовтня 2019

Заголовок цієї статті — японське ім'я. Воно складається з прізвища та особового імені, яке йде після нього: іменем цієї особи є Йосінорі, а прізвищем — Осумі.
Осумі Йосінорі
яп. 大隅良典
Народився 9 лютого 1945(1945-02-09) (79 років)
Фукуока, Японія
Країна  Японія
Діяльність біолог
Alma mater Токійський університет
Галузь Клітинна біологія
Заклад Токійський технічний університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор наук[d] (1974)
Науковий керівник Kazutomo Imahorid
Батько Yoshio Ōsumid
Брати, сестри Kazuo Ōsumid
У шлюбі з Mariko Ōsumid
Родичі Kenkai Naganumad, Kiyoharu Ōsumid і Masasuke Yoshidad
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (2016)
Особ. сторінка ohsumilab.aro.iri.titech.ac.jp/english.html
CMNS: Осумі Йосінорі у Вікісховищі

Осумі Йосінорі (яп. 大隅良典, нар. 9 лютого 1945, Фукуока, Японія) — японський клітинний біолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 2016 року «за відкриття механізмів автофагії»[1].

Біографія

Народився 9 лютого 1945 року в Фукуоці (Японія). Отримав ступінь бакалавра наук у 1967 році і ступінь доктора наук — у 1974, в Токійському університеті. У 1974—1977 роках був науковим співробітником в Університеті Рокфеллера в Нью-Йорку.

Осумі повернувся в Токійський університет у 1977 році як науковий співробітник. У 1986 році отримав посаду викладача, а у 1988 — звання професора (Associate Professor). З 1996 по 2014 почергово займав посаду професора у Національному інституті фундаментальної біології в місті Окадзакі (Японія), Університеті перспективних досліджень у Хаямі, Національному інституті фундаментальної біології, Університеті перспективних досліджень, Організації передових досліджень у Комплексному науково-дослідному інституті Токійського технологічного інституту. Навіть після виходу на пенсію в 2014 році залишається професором Інституту інноваційних досліджень Токійського технологічного інституту, де очолює Науково-дослідний підрозділ клітинної біології.

2016 року був удостоєний Нобелівської премії з фізіології або медицини за відкриття механізмів автофагії.

Нагороди

Публікації

  • Ohsumi, Yoshinori та ін. (March 1994). Ultrastructural Analysis of the Autophagic Process in Yeast: Detection of Autophagosomes and Their Characterization. The Journal of Cell Biology. 124 (6): 903—913. doi:10.1083/jcb.124.6.903. JSTOR 1616094. PMC 2119983. PMID 8132712.
  • Tsukada, M; Ohsumi, Y (25 October 1993). Isolation and characterization of autophagy-defective mutants of Saccharomyces cerevisiae. FEBS Letters. 333 (1–2): 169—74. doi:10.1016/0014-5793(93)80398-e. PMID 8224160.
  • Mizushima, N; Noda, T; Yoshimori, T; Tanaka, Y; Ishii, T; George, MD; Klionsky, DJ; Ohsumi, M; Ohsumi, Y (24 September 1998). A protein conjugation system essential for autophagy. Nature. 395 (6700): 395—8. Bibcode:1998Natur.395..395M. doi:10.1038/26506. PMID 9759731.
  • Kabeya, Y; Mizushima, N; Ueno, T; Yamamoto, A; Kirisako, T; Noda, T; Kominami, E; Ohsumi, Y; Yoshimori, T (2000). LC3, a mammalian homologue of yeast Apg8p, is localized in autophagosome membranes after processing. The EMBO Journal. 19 (21): 5720—5728. doi:10.1093/emboj/19.21.5720. PMC 305793. PMID 11060023.
  • Ichimura, Y; Kirisako, T; Takao, T; Satomi, Y; Shimonishi, Y; Ishihara, N; Mizushima, N; Tanida, I; Kominami, E; Ohsumi, M; Noda, T; Ohsumi, Y (23 November 2000). A ubiquitin-like system mediates protein lipidation. Nature. 408 (6811): 488—92. Bibcode:2000Natur.408..488I. doi:10.1038/35044114. PMID 11100732.
  • Ohsumi, Y (March 2001). Molecular dissection of autophagy: two ubiquitin-like systems. Nature Reviews Molecular Cell Biology. 2 (3): 211—6. doi:10.1038/35056522. PMID 11265251.
  • Kuma, A; Hatano, M; Matsui, M; Yamamoto, A; Nakaya, H; Yoshimori, T; Ohsumi, Y; Tokuhisa, T; Mizushima, N (23 December 2004). The role of autophagy during the early neonatal starvation period. Nature. 432 (7020): 1032—6. Bibcode:2004Natur.432.1032K. doi:10.1038/nature03029. PMID 15525940.
  • Suzuki, Sho; Onodera, Jun; Ohsumi, Yoshinori (25 February 2011). Starvation Induced Cell Death in Autophagy-Defective Yeast Mutants Is Caused by Mitochondria Dysfunction. PLOS ONE. 6 (2): e17412. Bibcode:2011PLoSO...617412S. doi:10.1371/journal.pone.0017412. PMC 3045454. PMID 21364763.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  • Hanada, T; Noda, NN; Satomi, Y; Ichimura, Y; Fujioka, Y; Takao, T; Inagaki, F; Ohsumi, Y (28 December 2007). The Atg12-Atg5 conjugate has a novel E3-like activity for protein lipidation in autophagy. The Journal of Biological Chemistry. 282 (52): 37298—302. doi:10.1074/jbc.c700195200. PMID 17986448.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  • Ohsumi, Yoshinori та ін. (December 2013). Highly Oxidized Peroxisomes Are Selectively Degraded via Autophagy in Arabidopsis. The Plant Cell. 25 (12): 4967—4983. doi:10.1105/tpc.113.116947. JSTOR 43190612. PMC 3903999. PMID 24368788.
  • Yamamoto, H; Ohsumi, Y (6 жовтня 2015). The Thermotolerant Yeast Kluyveromyces marxianus Is a Useful Organism for Structural and Biochemical Studies of Autophagy. The Journal of Biological Chemistry. 290 (49): 29506—29518. doi:10.1074/jbc.M115.684233. PMC 4705951. PMID 26442587.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  • Yamamoto, H; Ohsumi, Y (11 July 2016). The intrinsically disordered protein Atg13 mediates supramolecular assembly of autophagy initiation complexes. Dev. Cell. 38 (1): 86—99. doi:10.1016/j.devcel.2016.06.015. PMID 27404361.

Примітки

  1. ↑ Нобелівська премія з фізіології або медицини 2016 року. Nobelprize.org. Процитовано 3 жовтня 2016.(англ.)
  2. ↑ Yoshinori Ohsumi. Kyoto Prize. Процитовано 3 October 2016.
  3. ↑ Yoshinori Ohsumi wins Nobel prize in medicine for work on autophagy. The Guardian. Процитовано 3 October 2016.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Осумі_Йосінорі&oldid=26261695