Ернст Боріс Чейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ернст Боріс Чейн
Ernst Boris Chain
видатний біохімік, лауреат Нобелівської премії по фізіології і медицині (1945)
Народився 19 червня 1906(1906-06-19)
Берлін, Німеччина
Помер 12 серпня 1979(1979-08-12) (73 роки)
Малрені, Мейо, Ірландія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Галузь наукових інтересів біохімія
Заклад Кембриджський університет
Оксфордський університет
Alma mater Університет Фрідріха-Вільгельма
Відомий завдяки: відкриття пеніциліну
Нагороди
Nobel prize medal.svg
Нобелівська премія (1945)
Nobel prize medal.svg

Ернст Боріс Чейн (англ. Ernst Boris Chain -Ернст Боріс Чейн, нім. Ernst Boris Chain -Ернст Боріс Хаїн, 19 червня, 1906, Берлін — 12 серпня, 1979, Малрені, Мейо) — британський біохімік німецького походження, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1945 року (спільно з Александром Флемінгом і Говардом Флорі) «за відкриття пеніциліну і його цілющого впливу при різних інфекційних хворобах».

Біографія [ред.]

Народився в Берліні в єврейській сім'ї промисловця і хіміка, недавнього іммігранта з Могильова Михайла Хаїна (пом. 1919) і Маргарити Ейснер Хаїн, рідної сестри одного з керівників Баварської республіки Курта Ейснера. Навчався в Luisengymnasium і ще в гімназичні роки під враженням від відвідин батьківській лабораторії і фабрики зацікавився хімією. У 1930 році закінчив Університет Фрідріха-Вільгельма і наступні три роки займався дослідженнями в області ензимології в клініці Шаріте. З приходом до влади нацистів і зростанням антисемітських настроїв, у 1933 Чейн перебрався в Великобританії, де до 1935 року працював в Кембриджі, у лабораторії Нобелівського лауреата Фредеріка Хопкінса з вивчення фосфоліпідів. У 1935 рік у Чейна запросили в Оксфордський університет і в наступному році він отримав позицію лектора в університетській школі патології.

З 1954 року був членом Ради директорів Інституту Вейцмана в Ізраїлі. Вийшовши на пенсію, оселився в Ірландії.

Дружина (з 1948 року) — біохімік Енн Бєлов (Anne Beloff-Chain), сестра відомого британського історика барона Макса Бєлова ( Max Beloff, 1913—1999) і журналістки Нори Бєлов (Nora Beloff, 1919—1997), співавтор ряду наукових робіт чоловіка. Сини — імунолог, професор Міського коледжу Лондона Бенджамін Чейн (Benjamin M. Chain) і президент ради директорів біотехнологічних і фармацевтичних компаній Mindset BioPharmaceuticals, Intellect Neurosciences та інших у США та Ізраїлі, біохімік Даніел Чейн (Daniel G. Chain).

Посилання [ред.]
1901—1925

Берінг (1901) • Росс (1902) • Фінзен (1903) • Павлов (1904) • Кох (1905) • Ґольджі / Рамон-і-Кахаль (1906) • Лаверан (1907) • Мечников / Ерліх (1908) • Кохер (1909) • Коссель (1910) • Гульстранд (1911) • Каррель (1912) • Ріше (1913) • Барані (1914) • Борде (1919) • Крог (1920) • Гілл / Меєргоф (1922) • Бантинг / Джон Маклеод (1923) • Ейнтховен (1924) •
1926–1950

Фібігер (1926) • Вагнер-Яурегг (1927) • Ніколь (1928) • Христіан Ейкман / Гопкінс (1929) • Ландштейнер (1930) • Варбург (1931) • Шерінгтон / Едріан (1932) • Морган (1933) • Віпл / Майнот / Мерфі (1934) • Шпеман (1935) • Дейл / Леві (1936) • Сент-Дьйорді (1937) • Хейманс (1938) • Домагк (1939) • Дам / Дойзі (1943) • Ерлангер / Гассер (1944) • Флемінг / Чейн / Флорі (1945) • Мюллер (1946) • Корі / Корі / Усай (1947) • Мюллер (1948) • Гесс / Моніш (1949) • Кендалл / Райхштайн / Генч (1950) •
1951–1975

Тейлер (1951) • Ваксман (1952) • Кребс / Ліпман (1953) • Джон Ендерс / Веллер / Роббінс (1954) • Теорель (1955) • Курнан / Форсман / Річардс (1956) • Бове (1957) • Бідл / Тейтем / Ледерберг (1958) • Очоа / Корнберг (1959) • Бернет / Медавар (1960) • Георг Бекеші (1961) • Крік / Ватсон / Вілкінс (1962) • Еклс / Годжкін / Гакслі (1963) • Блох / Лінен (1964) • Жакоб / Львов / Моно (1965) • Роус / Гаггінс (1966) • Граніт / Гартлайн / Волд (1967) • Голлі / Корана / Ніренберг (1968) • Дельбрюк / Герші / Лурія (1969) • Кац / Ейлер / Аксельрод (1970) • Сазерленд (1971) • Едельман / Портер (1972) • Фріш / Лоренц / Тінберген (1973) • Клод / Дюв / Паладе (1974) • Балтімор / Дульбекко / Темін (1975) •
1976–2000

Бламберг / Гайдашек (1976) • Гіймен / Шаллі / Ялоу (1977) • Арбер / Натанс / Сміт (1978) • Кормак / Гаунсфілд (1979) • Бенасерраф / Доссе / Снелл (1980) • Сперрі / Х'юбел / Візел (1981) • Бергстрем / Самуельсон / Вейн (1982) • Мак-Клінток (1983) • Єрне / Келер / Мільштейн (1984) • Браун / Голдштейн (1985) • Коен / Леві-Монтальчині (1986) • Тонеґава (1987) • Блек / Елайон / Гітчінгс (1988) • Бішоп / Вармус (1989) • Маррі / Томас (1990) • Неєр / Закман (1991) • Фішер / Кребс (1992) • Робертс / Шарп (1993) • Гілман / Родбелл (1994) • Льюїс / Нюсляйн-Фольхард / Вішаус (1995) • Доерті / Цинкернагель (1996) • Стенлі Прузінер (1997) • Ферчготт / Ігнаро / Мурад (1998) • Блобель (1999) • Карлсон / Грінгард / Кендел (2000) •
2001–2025


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ернст_Боріс_Чейн&oldid=12549078