Сезар Мільштейн
| Сезар Мільштейн | |
| англ. Cesar Milstein | |
| Мільштейн 1984 року | |
| Народився | 8 жовтня 1927 Байя-Бланка, Аргентина |
|---|---|
| Помер | 24 березня 2002 (74 роки) Кембридж, Великобританія |
| Громадянство | |
| Галузь наукових інтересів | Імунологія |
| Alma mater | Університет Буенос-Айреса Кембриджський університет |
| Відомий завдяки: | техніка отримання моноклональних антитіл |
| Нагороди | Медаль Коплі Медаль Вольфа |
Сезар Мільштейн (англ. Cesar Milstein; * 8 жовтня, 1927 року, Байя-Бланка, Аргентина — † 24 березня 2002, Кембридж, Великобританія) — аргентинсько- британський вчений імунолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1984 року «за теорії щодо специфічності в розвитку і контролі імунної системи і відкриття принципу продукції моноклональних антитіл». Разом з Георгом Келером розробив техніку отримання моноклональних антитіл.
Зміст |
Біографія [ред.]
Сезар Мільштейн народився 8 жовтня 1927 року в Аргентині, в місті Байя-Бланка, недалеко від Буенос-Айреса. Закінчив Університет Буенос-Айреса і почав дисертацію з ферментативної кінетики. У 1958 році переїхав до Великобританії в Кембриджський університет, щоб продовжити дисертаційну роботу, яку захистив там же в 1960 році. Пізніше Мільштейн перейшов в Медичну дослідну раду в лабораторію Фредеріка Сенгера.
Мільштейн помер вранці 24 березня 2002 року у Кембриджі, у віці 74 років, внаслідок серцевої хвороби, якою він страждав багато років.
Кар'єра [ред.]
Основна частина досліджень Мільштейна була присвячена вивченню структури антитіл та механізмів формування їх різноманітності. Так, працюючи у рамках цих досліджень, Мільштейн у 1975 році разом з Георгом Кьолером (який на той час був постдоком у його лабораторії), розробив гібридомний метод отримання моноклональних антитіл. За це відкриття він був удостоєний Нобелівської премії у галузі фізіології та медицини 1984 року. Дослідження Мільштейна призвели згодом до розширення використання антитіл як у науці, так і у медицині.
Сам Мільштейн зробив значний внесок у розвиток та покращення моноклональних технологій — особливо наголошуючи на використанні моноклональних антитіл у якості маркерів, що дозволять розрізняти різні типи клітин. Він також передбачив потенційне різноманіття ліганд-зв'язуючих реагентів, що могло бути створене у результаті застосування методик рекомбінантної ДНК до моноклональних антитіл.
Ранні роботи Мільштейна, в основному, стосувалися природи різноманітності антитіл на амінокислотному рівні, а також дисульфідних зв'язків, якими були з'єднані антитіла. Частина робіт була зроблена у співпраці з його дружиною — Селією.
Акцент у його подальших дослідженнях змістився у бік мРНК, що кодувала антитіла. У цих роботах, він навів перші докази існування попередників цих поліпептидів, що містять сигнальну послідовність. Розвиток гібридомної методики поєднаний із досягненнями у секвенуванні нуклеїнових кислот, дозволив згодом Мільштейну намітити зміни, що відбуваються в антитілах після зустрічі з антигеном. Учений показав важливість соматичних гіпермутацій генів імуноглобуліну V у формуванні афінності антитіл. Під час цього процесу, локалізована мутація генів імуноглобуліну дозволяє продукування «вдосконалених» антитіл, що в свою чергу, вносить значний вклад у захисний імунітет та імунологічну пам'ять. Багато з його робіт, в останні роки, було присвячено опису цих мутаційних процесів з метою зрозуміти їх механізми. Так, по даній тематиці ним був поданий рукопис до друку — менш ніж за тиждень до смерті.
Досить окремо від основних досягнень була його діяльність як провідника ідей та натхненника для багатьох працюючих у даній сфері науки. Мільштейн також приділяв увагу допомозі науці та науковцям у менш розвинутих країнах.
Нагороди і почесті [ред.]
У 1975 році Сезар Мільштейн був обраний членом Королівського товариства. Він був членом Дарвін-колледжу у Кембриджі з 1980 по 2002 роки. Нагороджений відзнакою Луізи Гросс Горовітц від Колумбійського університету у 1980 році, виграв Медаль Коплі у 1989 році. У 1995 році Сезар Мільштейн став кавалером Ордену Пошани.
Література [ред.]
- Horenstein A L, Ferrero E, Funaro A, Crivellin F, Said M César Milstein, scientist (1927-2002) // J. Biol. Regul. Homeost. Agents. — Т. 16. — (2002) (1) С. 91–2. PMID .
- Springer Timothy A César Milstein, the father of modern immunology // Nat. Immunol.. — Т. 3. — (June 2002) (6) С. 501–3. DOI:10.1038/ni0602-501. PMID .
- Springer Timothy A Immunology. Retrospective: César Milstein (1927-2002) // Science. — Т. 296. — (May. 2002) (5571) С. 1253. DOI:10.1126/science.1073325. PMID .
- Neuberger Michael César Milstein (1927-2002) // Curr. Biol.. — Т. 12. — (April 2002) (9) С. R308–10. DOI:10.1016/S0960-9822(02)00823-0. PMID .
- Rajewsky Klaus Obituary: César Milstein (1927-2002) // Nature. — Т. 416. — (April 2002) (6883) С. 806. DOI:10.1038/416806a. PMID .
- Raju T N The Nobel chronicles. 1984: Niels Kai Jerne, (1911-94); César Milstein (b 1926); and Georges Jean Franz Köhler (1946-95) // Lancet. — Т. 355. — (January 2000) (9197) С. 75. DOI:10.1016/S0140-6736(05)72025-0. PMID .
- Bolhuis R L, Haaijman J J Nobel Prizes for immunology 1984 (Niels K. Jerne, Cesar Milstein, George Köhler) // Nederlands tijdschrift voor geneeskunde
100. — Т. 128. — (December 1984) (52) С. 2433–5. PMID .
- Kaartinen M The 1984 Nobel Prize in medicine (Cesar Milstein, George Köhler, Niels Jerne) // Duodecim; lääketieteellinen aikakauskirja. — Т. 100. — (. 1984) (23-24) С. 1573–8. PMID .
- Onneby M Immunology in theory and practice. Nils K Jerne shares the Nobel prize in medicine with Georges JF Köhler and Cesar Milstein // Nordisk medicin. — Т. 99. — (. 1984) (11) С. 300, 304. PMID .
Дивись також [ред.]
Посилання [ред.]
|
|||||||||||||||||
